Судові рішення

Рішення № 140759997 у справі № 400/4604/26 від 20.10.2026

Рішення від 20.10.2026 в адміністративній справі № 400/4604/26 (категорія «Публічної житлової політики»). Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд, суддя Ярощук В.Г.

Справа№ 400/4604/26
СудМиколаївський окружний адміністративний суд
СуддяЯрощук В.Г.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяПублічної житлової політики
Дата ухвалення20.10.2026
Надійшло до реєстру21.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140759997

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 р. № 400/4604/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв (далі - відповідач) про:

визнання протиправними дії відповідача, викладені у листі від 11.03.2024 № 863, щодо відмови позивачу погодити спільне клопотання начальника Первомайського гарнізону, командира військової частини НОМЕР_1 про виключення з числа «службових» 2 (двох) кімнатної квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає позивач разом із сім`єю у складі 3 (три) особи: дружина - ОСОБА_2 , донька - ОСОБА_3 , який має вислугу на військовій службі більше 20 років, є учасником бойових дій та згідно зі статтею 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) користується правом на першочергове забезпечення житлом для постійного проживання, та забезпечення зазначеним вище житловим приміщенням для постійного проживання;

зобов`язання відповідача погодити спільне клопотання клопотання начальника Первомайського гарнізону, командира військової частини НОМЕР_1 про виключення з числа «службових» 2 (двох) кімнатної квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає позивач разом із сім`єю у складі 3 (три) особи: дружина - ОСОБА_2 , донька - ОСОБА_3 , який має вислугу на військовій службі більше 20 років, є учасником бойових дій та згідно зі статтею 12 Закону № 2011-ХІІ користується правом на першочергове забезпечення житлом для постійного проживання, та забезпечення зазначеним вище житловим приміщенням для постійного проживання та забезпечити позивача із складом сім`ї 3 (три) особи 2 (двох) кімнатною квартирою АДРЕСА_1 для постійного проживання.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 20.06.2009 та з 12.03.2009 перебуває в черзі осіб, які потребують поліпшення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 та Первомайському гарнізоні у складі три особи. На день подання цього позову його вислуга військової служби складає 22 роки 9 місяців 08 днів. Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2012 йому розподілено житлову площу за адресою: АДРЕСА_2 (двокімнатна ж.п. 38,9 м кв.). Відповідно до рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради від 17.05.2013 № 218 зазначену квартиру йому було розподілено як службове житло. Згідно з рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 13.04.2020 він із членами сім`ї три особи був зарахований в першочергову чергу на отримання житла в Первомайському гарнізоні як учасник бойових дій. Позивач звернувся 09.02.2016 рапортом командира військової частини НОМЕР_1 , начальника Первомайського гарнізону і відповідача про забезпечення його та членів сім`ї житловим приміщення для постійного проживання шляхом виключення з числа службового житлового фонду вищезазначеної квартири. Цей рапорт з погодженням командира військової частини НОМЕР_1 і начальника Первомайського гарнізону був поданий до відповідача. Листом від 09.04.2026 № 1687 відповідач відмовив у задоволенні його рапорту у зв`язку з тим, що він не підпадає під категорію осіб, визначених в рішенні Міністра оборони України від 17.12.2025 № 7571/з/2. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, оскільки при прийнятті рішення за результатами розгляду його рапорту відповідач зобов`язаний був застосовувати Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 (далі - Порядок № 1081), а не рішення Міністра оборони України від 17.12.2025 № 7571/з/2.

У відзиві на позовну заяву від 12.05.2026 відповідач заперечив проти позову і просив відмовити у його задоволенні. Відзив умотивовано тим, що відповідно до рішення Міністра оборони України від 17.12.2025 № 7571/з/2 дозволено здійснювати розгляд питань щодо забезпечення постійним житлом шляхом його виключення із числа службового виключно стосовно осіб з інвалідністю І та ІІ групи, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби. Обраний позивачем спосіб захисту не призведе до поновлення його прав, оскільки виконати відповідне судове рішення буде неможливо, бо відповідач не погоджує клопотань про забезпечення житлом, а готує списки надання жилої площі для постійного проживання, який затверджується командиром військової частини. Цей список підлягає направленню до Центру управління інженерно інфраструктурного забезпечення Збройних Сил України для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю, яка і приймає рішення окремо стосовно кожного військовослужбовця.

30.05.2026 позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду відповідь на відзив, в якій підтримав свої позовні вимоги, акцентувавши увагу на наявності у відповідача повноважень щодо забезпечення позивача житловим приміщення для постійного проживання.

Відповідач правом на подання заперечень не скористався.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

01.05.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.09.2026 позивач подав клопотання про прискорення розгляду справи.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з послужного списку позивача він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 20.06.2008, одружений, має неповнолітню доньку.

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 .

У наказі командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 14.07.2023 № 450 зазначено, що станом на 14.07.2023 календарна вислуга років позивача становить 20 років 00 місяців 00 днів.

Відповідно до інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 25.11.2022 № 316066550, від 25.11.2022 № 316067814, від 14.07.2023 № 339207215 стосовно позивача, його дружини і доньки відсутні відомості про перебування в нього на праві власності об`єктів нерухомого майна.

13.01.2009 позивач подав командиру військової частини НОМЕР_1 рапорт про зарахування його на облік для отримання житлової площі у АДРЕСА_3 .

Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлену протоколом засідання від 28.12.2012 № 61, позивачу розподілено житлову площу за адресою: АДРЕСА_2 , складом сім`ї 3 особи, як службове.

10.05.2013 позивачу був виданий виконавчим комітетом Первомайської міської ради Ордер на службове приміщення № 30 на сім`ю з 3 чоловік (позивач, його дружина і донька) на право зайняття службового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленим протоколом засідання від 13.04.2020 № 10, позивача зараховано в першочергову чергу на отримання житла в Первомайському гарнізоні, як учасника бойових дій.

Згідно з рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленим протоколом засідання від 08.02.2026 № 2, вирішено забезпечити постійним житлом позивача шляхом зняття статусу «службове» з квартири, яку він утримує за адресою: АДРЕСА_2 , на склад сім`ї три особи.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.02.2026 № 114 «Про оголошення рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 » наказано голові житлової комісії забезпечити постійним житлом позивача шляхом зняття статусу «службове» з квартири, яку він утримує за адресою: АДРЕСА_2 , на склад сім`ї три особи.

09.02.2016 позивач подав рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 , начальнику Первомайського гарнізону і відповідачу про забезпечення його та членів сім`ї житловим приміщення для постійного проживання шляхом виключення з числа службового житлового фонду Міністерства оборони України, яке він утримує: АДРЕСА_2 , на склад сім`ї три особи.

Листом від 09.04.2026 № 1687 відповідач повернув військовій частині НОМЕР_1 матеріали житлової справи позивача без реалізації, так як він не підпадає під категорії, визначені у рішенні Міністра оборони України від 17.12.2025 № 7571/з/2 про забезпечення постійним житлом шляхом зняття статусу «службове».

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 40 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Відповідно до статті 1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Абзацами першим і третім пункту 1 статті 12 Закону № 2011-XII держава забезпечує військовослужбовців житлом або за їхнім бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання житло відповідно до цього Закону та інших законів України.

Військовослужбовцям, які мають вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, а також особам, звільненим з військової служби за станом здоров`я, за віком, у зв`язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, та членам їх сімей, членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, безоплатно надається у власність житло (у тому числі житло, яке вони займають у будинках державного житлового фонду або житлового фонду територіальних громад, якщо таке житло придбане або збудоване за рахунок коштів державного бюджету та передане у комунальну власність) або за їхнім бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання житло за рахунок коштів державного бюджету.

Отже, право військовослужбовця з вислугою на військовій службі 20 і більше років на отримання жилого приміщення для постійного проживання прямо передбачене спеціальним законом.

Згідно з абзацом першим пункту 2 Порядку № 1081 військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства.

Абзацом першим пункту 3 Порядку № 1081 встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1081 житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.

Виключення житлового приміщення з числа службового здійснюється згідно з рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, а у разі розташування житлового приміщення у районі мм. Києва або Севастополя - районної у мм. Києві або Севастополі держадміністрації відповідно, на території якої розташоване житлове приміщення, за клопотанням начальника гарнізону, командира (начальника, керівника) військової частини, органу, закладу, установи.

Згідно з абзацом другим пункту 2 розділу І Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.09.2018 за № 1020/32472 (далі - Інструкція № 380), забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями від Міністерства оборони України здійснюється за рахунок новозбудованого, вивільненого або придбаного житла.

Військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення

Житлові приміщення для постійного проживання та грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення надаються один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла. (абзаци перший і другий пункту 4 розділу І Інструкції № 380).

Пунктом 1 розділу II Інструкції № 380 передбачено, що для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах (далі - військова частина) утворюються житлові комісії (далі - житлова комісія військової частини).

До житлових комісій військових частин також належать житлові комісії квартирно-експлуатаційних органів та ТЦК та СП, які утворюються для ведення у встановленому порядку обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, або виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особами з числа звільнених із військової служби в запас або відставку.

Згідно із абзацом четвертим пункту 6 розділу II Інструкції № 380, відповідно до визначених завдань житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) надає дані до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за формами, які встановлені Порядком ведення Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2011 року №238, стосовно військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.

На підставі абзацу 4 пункту 7 розділу II Інструкції №380 житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень (службової житлової площі), жилих приміщень для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.

Відповідно до абзаців першого і другого пункту 8 розділу ІІ Інструкції № 380 рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом (додаток 4), підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі.

Рішення об`єднаної житлової комісії затверджується командиром військової частини підрозділу, який відповідає за організацію роботи об`єднаної житлової комісії, та оголошується в наказі командиром військової частини за місцем проходження військової служби.

Згідно з пунктом 1 розділу VI Інструкції №380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.

Пунктом 1 розділу VII Інструкції № 380 визначено, що особи, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, забезпечуються жилим приміщенням згідно з чергою у військовій частині, що визначається часом зарахування на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, або до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень) за рішенням житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), яке затверджується наказом командира військової частини.

Відповідно до пункту 3 розділу VII Інструкції №380 для прийняття рішення про надання жилих приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) протягом одного місяця з дня затвердження командиром військової частини протоколу з питань, вказаних у пункті 7 розділу ІІІ цієї Інструкції, розглядає документи облікових справ військовослужбовців.

Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання.

Затверджений у встановленому законодавством порядку протокол засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) є підставою для підготовки наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, який видається протягом трьох робочих днів з дня затвердження протоколу.

Протягом трьох робочих днів з дня видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання облікова справа військовослужбовця разом з витягом із затвердженого у встановленому законодавством порядку протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) та зазначеного наказу направляються військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.

Згідно з пунктом 4 розділу VII Інструкції № 380 на підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом п`яти робочих днів з дня їх надходження готує список надання жилої площі для постійного проживання (додаток 23) (далі - список надання постійного житла), який затверджується командиром військової частини.

Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) невідкладно в межах строку, визначеного абзацом першим цього пункту, направляються до ЦУІІЗ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.

Відповідно до пункту 10 розділу VII Інструкції № 380 військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.

Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

Відтак чинним законодавством встановлено право військовослужбовця з вислугою 20 років та більше, який перебуває на квартирному обліку, на забезпечення житлом для постійного проживання у спосіб надання житла, виключеного із числа службових.

Водночас до повноважень КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району належить:

підготовка списків надання жилої площі для постійного проживання та їх направлення до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення;

внесення клопотання про виключення квартири з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей.

Натомість до компетенції КЕУ, КЕВ (КЕЧ) не входить погодження клопотань військових частин про виключення житла з числа «службового» та забезпечення військовослужбовців житлом для постійного проживання.

Суд встановив, що позивач є військовослужбовцем, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , має статус учасника бойових дій та вислугу у календарному обчислені понад 20 років, що підтверджується Витягом з його послужного списку, посвідченням серія НОМЕР_2 і наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 14.07.2023 № 450.

Крім того, рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленим протоколом засідання від 13.04.2020 № 10, позивача зараховано в першочергову чергу на отримання житла в Первомайському гарнізоні, як учасника бойових дій.

Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлену протоколом засідання від 28.12.2012 № 61, позивачу розподілено житлову площу за адресою: АДРЕСА_2 , складом сім`ї 3 особи, як службове.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.02.2026 № 114 «Про оголошення рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 » наказано голові житлової комісії забезпечити постійним житлом позивача шляхом зняття статусу «службове» з квартири, яку він утримує за адресою: АДРЕСА_2 , на склад сім`ї три особи.

Отже, позивач має право виключення вищезазначеного житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання.

09.02.2016 позивач подав рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 , начальнику Первомайського гарнізону і відповідачу про забезпечення його та членів сім`ї житловим приміщення для постійного проживання шляхом виключення з числа службового житлового фонду Міністерства оборони України, яке він утримує: АДРЕСА_2 , на склад сім`ї три особи.

Надалі військова частина НОМЕР_1 направила відповідачу облікову справу позивача.

Таким чином, позивач дотримався процедуру щодо виключення з числа службових квартиру, а отже, наявні усі визначені пунктом 10 розділу VII Інструкції №380 умови для реалізації права на виключення житла, яке займає сім`я позивача, з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання у встановленому порядку.

Враховуючи викладене у відповідача виник обов`язок для подання до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Збройних Сил України клопотання для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю щодо виключення з числа службових вищезазначену квартиру відповідно до пунктів 3-7 розділу VII Інструкції № 380.

Відтак відповідач протиправно повернув військовій частині НОМЕР_1 листом від 09.04.2026 № 1687 матеріали житлової справи позивача без реалізації.

Водночас суд врахував, що рішення Міністра оборони України у форі резолюції про продовження роботи відповідно до наданих пропозицій в доповідній записці заступника Міністра оборони України від 17.12.2025 № 7571/з/2 за своєю правовою природою є відомчим актом організаційно-розпорядчого характеру, який не є нормативно-правовим актом у розумінні законодавства, не встановлює нових правових норм та не може змінювати, а тим більше обмежувати обсяг прав, визначених законами України та іншими нормативно-правовими актами. Рішення Міністра оборони України № 7571/з/2 від 17.12.2025 підлягає застосуванню лише в тій частині, в якій воно не суперечить законодавству.

Натомість вказівка начальникам квартирно-експлуатаційних підрозділів не розглядати питання щодо забезпечення постійним житлом шляхом його виключення із числа службового стосовно, зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років, є протиправною і не підлягає застосуванню.

Однак, у позовній заяві позивач просить суд зобов`язати відповідача погодити клопотання військової частини НОМЕР_1 і Первомайського гарнізону про виключення житла з числа «службового» та забезпечення його житлом для постійного проживання.

Вище суд зазначив, що до компетенції КЕУ, КЕВ (КЕЧ) не входить погодження клопотань військових частин про виключення житла з числа «службового» та забезпечення військовослужбовців житлом для постійного проживання, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, водночас він повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття «виходу за межі позовних вимог», наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 «Про судове рішення». Відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Тому суд прийшов до висновку, про необхідність виходу за межі позовних вимог шляхом:

визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у направленні документів до Центрального управління інженерно інфраструктурного забезпечення Збройних Сил України для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю щодо виключення з числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

зобов`язання відповідача направити до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Збройних Сил України для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю клопотання з належними документами про виключення з числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до розділу VII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.09.2018 за № 1020/32472.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи в суді. Тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв щодо відмови у направленні документів ОСОБА_1 до Центрального управління інженерно інфраструктурного забезпечення Збройних Сил України для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю щодо виключення з числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

3. Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв направити до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Збройних Сил України для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю клопотання з належними документами про виключення з числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до розділу VII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.09.2018 за № 1020/32472.

4. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

8. Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв (просп. Миру, 62А, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54056; код ЄДРПОУ 08029523).

9. Повний текст рішення суду складений 20.10.2026.

Суддя В.Г.Ярощук

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
02.11.2026 Ухвала № 141129793 П'ятий апеляційний адміністративний суд
02.11.2026 Ухвала № 141129791 П'ятий апеляційний адміністративний суд
01.05.2026 Ухвала № 136169584 без тексту Миколаївський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 08029523. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг