Судові рішення

Ухвала № 140760389 у справі № 420/30733/26 від 20.10.2026

Ухвала від 20.10.2026 в адміністративній справі № 420/30733/26 (категорія «Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів»). Суд: Одеський окружний адміністративний суд, суддя Завальнюк І.В.

Справа№ 420/30733/26
СудОдеський окружний адміністративний суд
СуддяЗавальнюк І.В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата ухвалення20.10.2026
Надійшло до реєстру21.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140760389

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 420/30733/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в порядку особливого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерія Миколайовича, третя особа - Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича, яка полягає у невинесенні постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №73690544 після отримання відомостей про ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 червня 2026 року у справі №509/3018/18, провадження №22-з/813/195/26, якою зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Тертичної Елеонори Віталіївни від 13 грудня 2013 року №5349; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №73690544 на підставі пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» та винести відповідну постанову в порядку, встановленому частиною другою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що приватний виконавець Притуляк В.М. здійснює примусове виконання виконавчого напису нотаріуса у виконавчому провадженні № 73690544. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.06.2026 у справі №509/3018/18 стягнення за цим виконавчим документом було зупинено, про що боржниця безпосередньо повідомила виконавця 19.07.2026 та повторно 24.09.2026, додавши копію судового рішення. Попри належне повідомлення, станом на 29.09.2026 відповідач не виніс постанову про зупинення виконавчих дій, а виконавче провадження в АСВП залишається у стані «Відкрито». Водночас, норми вимог п. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язують виконавця зупинити вчинення виконавчих дій і винести відповідну постанову не пізніше наступного робочого дня після отримання відомостей про зупинення стягнення судом. Позивачка наголошує, що вказаний обов`язок є безумовним і не наділяє приватного виконавця дискреційними повноваженнями чи правом на власний розсуд вирішувати питання про доцільність його виконання. Відтак, невинесення постанови є протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, що порушує права боржника та підлягає усуненню шляхом зобов`язання вчинити конкретну дію, визначену законом.

Ухвалою судді від 06.10.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; призначено судове засідання.

08.10.2026 до суду від Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерія Миколайовича надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що твердження позивачки про його обізнаність із судовим рішенням про зупинення стягнення від 30.06.2026 ще з липня 2026 року не підтверджено належними доказами. Приватний виконавець вказує, що факт направлення документів не доводить їх фактичного отримання, а сама ухвала суду не надходила ні до його електронного кабінету, ні поштою на адресу офісу. Оскільки ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» пов`язує обов`язок зупинити виконавчі дії з моментом, коли виконавцю стало відомо про такі обставини, до фактичного отримання відповідних відомостей у відповідача не виникло обов`язку виносити постанову. Крім того, відповідач наголошує, що на час опрацювання звернення та подання відзиву виконавче провадження №73690544 вже зупинено у встановленому законом порядку, а відповідну постанову винесено. З огляду на це приватний виконавець стверджує про відсутність у його діях ознак протиправної бездіяльності, а позовну вимогу про зобов`язання вчинити відповідні дії вважає такою, що фактично втратила предмет, оскільки вона спрямована на вчинення дій, які вже реалізовані.

Учасники судового процесу (їх представники) до суду не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновків про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 13.12.2013 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Елеонорою Віталіївною було вчинено виконавчий напис №5349 про звернення стягнення на належне ОСОБА_1 нерухоме майно.

28.12.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком Валерієм Миколайовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73690544 з примусового виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса №5349.

30.06.2026 ухвалою Одеського апеляційного суду у справі № 509/3018/18 було зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Тертичної Е.В. від 13.12.2013 №5349.

Позивачка у позовній заяві зазначає, що 19.07.2026 вона у межах справи № 509/430/26 направила приватному виконавцю Притуляку В.М. додаткові пояснення разом із копією ухвали Одеського апеляційного суду від 30.06.2026 у справі №509/3018/18 для доведення до його відома факту зупинення судом стягнення.

23.09.2026 позивачка з інформації Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) встановила відсутність відомостей про винесення приватним виконавцем Притуляком В.М. постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 73690544.

Також пояснює, що 24.09.2026 позивачка повторно повідомила приватного виконавця Притуляка В.М. про факт зупинення стягнення та про зміст ухвали Одеського апеляційного суду від 30.06.2026 у справі № 509/3018/18.

Станом на 29.09.2026 виконавче провадження №73690544 в АСВП продовжувало перебувати у стані «Відкрито», а виконавчий напис нотаріуса №5349 мала стан «Прийнятий до виконання» за відсутності відображеної в системі постанови про зупинення виконавчих дій, у зв`язку із чим 29.09.2026 позивачка звернулася до суду із даним позовом.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що 07.10.2026 приватний виконавець Притуляк В.М. виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 73690544. Зволікання із прийняттям цього процесуального рішення відповідач пояснив своєю необізнаністю про існування підстав для зупинення вчинення виконавчих дій.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Для застосування наведеної підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність таких фактів:

самостійне виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень;

відсутність підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними.

Сукупність цих фактів є підставою для закриття провадження у справі відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.

Висновки щодо застосування вказаної норми права неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2021 року у справі № 800/250/17, від 26 червня 2018 року у справі № 800/369/17, від 11 лютого 2020 року у справі № 9901/426/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 9901/799/18, від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/536/19, від 02 квітня 2026 року у справі № 990/326/25, а також у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/426/19 та від 20 січня 2021 року у справі № 826/5621/17, від 13 травня 2025 року у справі № 300/6309/23.

Отже, у розумінні пункту 8 частини першої статті 238 КАС України у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. Вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.

Указана норма процесуального закону імперативно зобов`язує суд закрити провадження у справі у випадку, якщо, зокрема, рішення суб`єкта владних повноважень, що є предметом спору, було виправлене самим же суб`єктом його прийняття.

Водночас повинні бути відсутні підстави вважати, що поновити порушене право особи можливо тільки шляхом визнання протиправним такого рішення, незважаючи на виправлення суб`єктом владних повноважень його недоліків.

Оцінюючи встановлені обставини справи в контексті наведених норм процесуального права, суд зазначає, що метою звернення позивачки до суду із цим позовом було гарантування недопущення вчинення виконавчих дій щодо її майна в умовах наявності судового рішення про зупинення стягнення за виконавчим написом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 07.10.2026 приватним виконавцем Притуляком В.М. було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 73690544 на підставі пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, оскаржуване позивачкою порушення, яке полягало у невинесенні відповідного процесуального документа, було самостійно та фактично усунуто (виправлено) самим відповідачем.

З огляду на винесення відповідачем постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 07.10.2026, на момент судового розгляду виконавче провадження № 73690544 зупинено у встановленому законом порядку, що повністю блокує можливість проведення будь-яких примусових заходів виконання щодо позивачки та її майна.

Отже, правова мета захисту, задля досягнення якої боржниця звернулася до адміністративного суду, повністю реалізована, так як спір між сторонами повністю вичерпано прийняттям приватним виконавцем процесуального рішення про зупинення виконавчого провадження. При цьому матеріали справи не містять, а позивачкою не надано жодних належних доказів чи обґрунтувань того, що повне відновлення її законних прав та інтересів є неможливим без констатації судом у мотивувальній та резолютивній частинах рішення протиправності бездіяльності приватного виконавця за період до 07.10.2026.

Таким чином, у даній справі наявна повна сукупність умов, необхідних для застосування процесуального механізму закриття провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України:

по-перше, оскаржуване порушення усунуто суб`єктом владних повноважень шляхом прийняття належного рішення;

по-друге, відсутні будь-які підстави вважати, що відновлення порушених прав та інтересів позивачки є неможливим без визнання бездіяльності відповідача протиправною.

За наведених обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 420/30733/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерія Миколайовича, третя особа - Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Завальнюк

.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
06.10.2026 Ухвала № 140352803 Одеський окружний адміністративний суд