Ухвала № 140765153 у справі № 200/1266/26 від 20.10.2026

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 жовтня 2026 року справа №200/1266/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Геращенко І.В., Пивовар І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача - ОСОБА_1 про призначення комплексної судово-медичної та судово- дефектологічної експертизи у справі № 200/1266/26 за позовом ОСОБА_2 до комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

В провадженні Першого апеляційного адміністративного суду перебуває справа № 200/1266/26 за апеляційною скаргою представника позивача - Соловйової Альони Василівни на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі № 200/1266/26. Від представника позивача через систему надійшло клопотання про призначення комплексної судово-медичної та судово- дефектологічної експертизи

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

- Який фактичний ступінь стійкого розладу функцій слуху та мовлення наявний у [ПІБ Позивача] з урахуванням медичних документів та статусу інваліда з дитинства від 2010 року?

- Чи свідчить наявний у медичній документації Позивача клінічний факт «значних/серйозніх порушень функцій» про наявність у особи значного (III) або абсолютного (IV) ступеня обмеження здатності до спілкування відповідно до доменів Національного класифікатора НК 030:2022 (МКФ) [НК 030:2022]?

- Чи призводить поєднання повної глухоти, мутизму та повної відсутності навичок жестової мови (внаслідок неможливості навчання через форс-мажорні обставини війни) до повної соціальної дезадаптації та абсолютного обмеження комунікативної діяльності особи?

- Чи відповідає комплексний стан обмеження життєдіяльності та функціонування Позивача критеріям встановлення І групи інвалідності (підгрупи А або Б), або другої згідно з Постановою КМУ № 1338?

Проведення експертизи доручити - ДУ «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України»

Розглядаючи клопотання представника позивача про призначення комплексної судово-медичної та судово- дефектологічної експертизи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 № 4038-XII визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

За змістом статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Отже, в розумінні ч. 2 ст. 101, ч. 1 ст. 102 КАС України предметом висновку експерта не можуть бути питання права, суд призначає експертизу, коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.

За приписами ч. 3-5 ст. 102 КАС України При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

З аналізу наведених приписів статті 102 КАС України слідує, що призначення судом експертизи є обов`язком за наявності сукупності певних умов, при цьому, предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

При цьому, висновок експерта є лише одним із доказів у справі, який з урахуванням приписів ч. 1 ст. 108 КАС України, не має заздалегідь встановленої сили для суду і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 90 КАС України, такий висновок може бути складений лише на підставі наявних матеріалів справи, які можуть бути використані як джерело доказів, на підставі яких суд також не позбавлений можливості дійти висновку щодо наявності або відсутності певних фактів.

Судова експертиза повинна призначатися у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування та у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. При цьому, з метою призначення судом судової експертизи особа, яка приймає участь у розгляді справи має звернутися із клопотанням, в якому слід чітко обґрунтувати дійсну необхідність в її проведенні, тобто неможливість доведення чи спростування обставин справи в інший спосіб без призначення експертизи.

Клопотання представника позивача про призначення експертизи, обґрунтовано наступним.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, посилався на принцип «виключної компетенції (дискреційних повноважень)» Експертної команди відповідача та усунувся від оцінки суті медичного спору між Позивачем та Відповідачем.

Однак, між сторонами існує глибокий та невирішений юридично-медичний спір щодо неправильного застосування Відповідачем критеріїв Національного класифікатора НК 030:2022 «Класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров`я» (МКФ) [НК 030:2022] та Постанови КМУ № 1338.

Позивач є інвалідом з дитинства (статус встановлено у 2010 році). Профільними лікарями у м. Краматорськ у Позивача діагностовано незворотну двосторонню глухоту та зафіксовані «значні/серйозні порушення» функцій слуху та мовлення. Через початок бойових дій у 2014 році Позивач не мала можливості закінчити Спеціалізовану школу-интернат №19 м. Донецька, внаслідок чого не володіє мовою жестів та повністю позбавлена усної мови (мутизм).

Відповідач підійшов до оцінки стану Позивача формально, оцінивши лише сухий медичний діагноз та повністю проігнорувавши абсолютне обмеження активності у доменах спілкування та комунікації. Позивач перебуває в абсолютній соціальній ізоляції, що за МКФ відповідає IV (абсолютному) рівню обмеження життєдіяльності [НК 030:2022].

Оскільки встановлення реального ступеня обмеження функціонування особи за міжнародними стандартами МКФ потребує спеціальних знань у галузі судової медицини, сурдології та дефектології, а суд не володіє такими знаннями, призначення експертизи є єдиним процесуальним шляхом для повного та всебічного дослідження обставин справи.

Надаючи оцінку доводам наведеним в обґрунтування необхідності проведення експертизи, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 4 ст. 296 КАС України якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.

Представником позивача не зазначено причини у зв`язку з якими сторона позивача була позбавлена права передбаченого ст. 44 КАСУ подати клопотання про проведення експертизи в суді першої інстанції.

Враховуючи, що заявником не надано належних доказів щодо неможливості подання відповідного клопотання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а тому у задоволенні клопотання про проведення комплексної судово-медичної та судово- дефектологічної експертизи слід відмовити.

Керуючись статтями: 102, 241, 248, 256 321 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача - Соловйова Вячеслава Борисовича про призначення комплексної судово-медичної та судово- дефектологічної експертизи у справі № 200/1266/26 - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді: І.В. Геращенко

І.В. Пивовар