Судові рішення

Ухвала № 140766463 у справі № 320/400/16 від 13.10.2026

Ухвала від 13.10.2026 у цивільній справі № 320/400/16 (категорія «Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)»). Суд: Комунарський районний суд м. Запоріжжя, суддя Наумова І. Й.

Справа№ 320/400/16 (у рішенні: 320/400/16-ц)
СудКомунарський районний суд м. Запоріжжя
СуддяНаумова І. Й.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Дата ухвалення13.10.2026
Надійшло до реєстру21.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140766463

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 333/400/16-ц

Провадження № 4-с/333/23/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі судді: Наумової І.Й, секретаря судового засідання: Кунець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 (боржника у виконавчому провадженні) на постанову приватного виконавця Запорізького виконавчого округу Проценко Дмитра Юрійовича від 28.02.2025 р. про арешт майна боржника, заявлену в межах виконавчого провадження №60397653, стягувачем в якому є АТ «СЕНС БАНК»,

ВСТАНОВИВ:

Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області задля виконання рішення суду від 28 серпня 2017 р. по справі № 320/400/16-ц, яке набрало законної сили, 16.11.2017 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором Ж325/6-К від 07 лютого 2007 року, яка складається з заборгованості за кредитом - 26350,00 доларів США заборгованості за відсотками - 6499,21 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту - 1273,50 доларів США, пені за несвоєчасне повернення відсотків - 1926,99 доларів США, а всього 36049 (тридцять шість тисяч сорок дев`ять) доларів США 70 центів, який пред`явлений стягувачем до виконання, відкрито виконавче провадження №60397653.

З письмових та електронних матеріалів виконавчого провадження №60397653 вбачається, що 23.10.2019 року приватним виконавцем Запорізького виконавчого округу Проценко Д.Ю. відкрито дане виконавче провадження з виконання цього виконавчого листа.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від №320/400/16-ц від 19.06.2024 року, яка постановою Запорізького апеляційного суду від 23.05.2025 р., залишена без змін, замінено стягувача у виконавчому листі №320/400/16-ц, виданого Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області 16.11.2017 року, на підставі вищевказаного рішення суду, з ПУБЛІЧНОГОАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСОЦБАНК» (ЄДРПОУ 00039019) на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714).

В межах виконання даного виконавчого листа, приватним виконавцем Проценко Д.Ю. 28.02.2025 р. винесена постанова про накладення арешту на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 ,в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 977818,62 гривні, яка направлена 28.02.2025 р. на виконання до ПАТ «МТБ БАНК».

19.03.2025 р. стягувач звернувся до приватного виконавця Проценко Д.Ю. із заявою про повернення виконавчого листа.

19.03.2025 р. приватним виконавцем Проценко Д.Ю. винесені постанови про повернення стягувачу виконавчого листа та про зняття арешту з майна боржниці ОСОБА_1 , зокрема і з належних їй рахунків. Відповідно до супровідного листа, списку поштових відправлень від 19.03.2025 р. приватним виконавцем Проценко Д.Ю. поштою скерована постанова про зняття арешту з коштів боржниці сторонам виконавчого провадження та ПАТ «МТБ БАНК».

Відповідно до довідки ПАТ «МТБ БАНК» від 27.04.2026 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має відкритий пенсійний рахунок в даній банківській установі, на день надання даної довідки рахунок знаходиться на стадії арешту згідно з постановою про арешт коштів боржника ВП № 60397653 від 28.02.2025 р. приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю.

12.06.2026 р. приватним виконавцем Проценко Д.Ю. електронною поштою повторно направлено копію постанови про зняття арешту з майна боржниці ОСОБА_1 до ПАТ «МТБ БАНК».

07.05.2026 р. боржниця ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Антонова О.М. поштою звернулася до суду зі скаргою, в якій зазначає, що вважає вищевказану постанову приватного виконавця від 28.02.2025 р. про арешт її грошових коштів незаконною, оскільки передумов для її винесення не було. Також зазначила, що вона проживає в м. Мелітополі, який наразі є тимчасово окупованою рф територією України, і у неї був відсутній доступ до всіх сайтів держави, тому її про виконавче провадження чи арешт пенсійних коштів на її рахунку ніхто не повідомляв. Приватним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови не враховані положення ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" щодо звернення стягнення на пенсію та підпунктом 3 пункту 10 «Про виконавче провадження» розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", яким встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 No 64/2022, затвердженого Законом "Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію»; нормативно-правовий акт No 2105-IX від 03.03.2022, ВР України, припиняється звернення стягнення на пенсію. За постановою приватного виконавця Проценка Д.Ю. відбувся арешт та стягнення пенсійних коштів боржниці, без змісту зауваження про звернення стягнення на доходи, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом, та саме які є предметом оскарження, а дії приватного виконавця є протиправними щодо арешту та звернення стягнення 28.02.2025 року пенсійні кошти, які знаходиться на рахунку відкритому ПАТ «МТБ БАНК», (ЄДРПОУ 21650966), м. Чорноморськ. Також заявниця зазначає, що в подальшому нею з`ясувалось, що 19.03.2025 року приватним виконавцем Проценко Д.Ю. постановою було знято арешт коштів з усіх рахунків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в тому числі з рахунку в ПАТ «МТБ - БАНК», копію якої до виконання за змістом Постанови було зобов`язано надіслати супровідним листом в установу банку для виконання, що було проігноровано та не здійснено виконавцем, порушивши ЗУ «Про виконавче провадження» та вона виконується банком до тепер, що є підставою для винесення окремої ухвали.

На підставі вищевикладеного, заявниця ОСОБА_1 просить суд:

-визнати постанову про арешт майна боржника від 28.02.2025 року приватного виконавця Проценко Д.Ю. за примусовим виконанням виконавчого листа Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 16.11.2017 року по справі No320/400/16-ц - неправомірною та скасувати.

-зобов`язати приватного виконавця Проценка Дмитра Юрійовича, направити постанову від 19.03.2025 року про зняття арешту з коштів ОСОБА_1 від 19.03.2025 року, мешкає АДРЕСА_1 до ПАТ « МТБ БАНК», м. Чорноморськ до виконання.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя 15.05.2026 р. відкрито провадження у цій справі.

В судове засідання заявниця не з`явилась, про час, дату та місце слухання справи повідомлена через свого представника. Останній надіслав до суду заяву з проханням розглянути скаргу за його відсутності, на задоволенні скарги наполягає.

Приватний виконавець Проценко Д.Ю. в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи обізнаний. В особі представниці - адвокатки Іваниці О.О. надав заперечення на скаргу, в якій зазначив, що ним як приватним виконавцем, під час виконання виконавчого провадження № 60397653 з виконання виконавчого листа Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області № 320/400/16-ц, виданого 16.11.2017 року, дії вчинено згідно вимог чинного законодавства з організації примусового виконання рішень, зокрема Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5), виконавчі дії направлені на примусове виконання рішення суду, вчинено в повному обсязі та в межах його повноважень як приватного виконавця, тому скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи обізнаний. Надав письмові пояснення в яких заперечував відносно задоволення даної скарги, вважає, приватний виконавець при винесення оскаржуваної постанови діях в межах своїх повноважень у відповідності до вимог законодавство. Права заявниці не порушені приватним виконавцем, оскільки арешт грошових коштів знятий постановою приватного виконавця від 19.03.2025 р., яка направлена приватним виконавцем до відповідної банківської установи для виконання.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

Враховуючи, що заявниця в особі представника дізналась про існування оскаржуваної нею постанови приватного виконавця з вищевказаної довідки банківської установи, датованої 27.04.2026 р., та протягом десятиденного строку звернулась поштою з даною скаргою до суду, суд виснує, що нею не порушений строк звернення до суду з цією скаргою.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до положень статті 129 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

В постанові Верховного Суду по справі № 554/11715/24 від 23 червня 2026 року містяться наступні правові висновки щодо аналогічних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

У статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Згідно зі статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Зазначене правило визначає ті кошти, що складають, зокрема, пенсію як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Разом із тим, 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, у якому зокрема зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).

На підставі Закону України від 11 квітня 2023 року № 3048-ІХ, який набрав чинності 06 травня 2023 року, пункт 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» викладено у новій редакції, зокрема зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

За змістом пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15), а також підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21), на які як на підставу касаційного перегляду справи послався заявник.

Крім того, у пунктах 74-77 постанови від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку з накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що приватним виконавцем Проценко Д.Ю. в межах своїх повноважень, положень ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», була винесена 28.02.2025 р. постанова про арешт коштів боржниці ОСОБА_1 на належних їх розрахункових рахунках. Про звернення стягнення на пенсію чи інші доходи боржниці ОСОБА_1 постанова приватним виконавцем не виносилась.

В матеріалах справи відсутні відомості, що приватному виконавцю надходило повідомлення з ПАТ «МТБ - БАНК» чи від боржниці про спеціальний режим її розрахункового рахунку в ПАТ «МТБ - БАНК» та неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом. Боржниця ОСОБА_1 мала можливість в особі її представника самостійно звернутися до приватного виконавця із заявою про зняття арешту з пенсійного рахунку, після отримання нею довідки щодо існування арешту грошових коштів на пенсійному рахунку, та проконтролювати отримання банківською установою постанови приватного виконавця про зняття арешту з розрахункового рахунку.

Постановою приватного виконавця від 19.03.2025 р. знятий арешт з рахунків боржниці в зв`язку з поверненням стягувачу виконавчого листа. Після винесення приватним виконавцем постанови про зняття арешту, її копія була направлена ним 19.03.2025 р. поштою до ПАТ «МТБ - БАНК» та електронною поштою 12.06.2026 р. повторно направлена ця постанова Банку. Доказів, які спростовували б факт направлення приватним виконавцем цієї постанови банківській установі, судом не встановлено. Зазначення в довідці банку про наявність арешту на рахунку не спростовує факту направлення приватним виконавцем зазначеної постанови про зняття арешту з коштів боржниці. Можливе не отримання банківською установою цієї постанови, направленої поштою, яке не підтверджене заявницею відповідними доказами, не свідчить про порушення приватним виконавцем прав заявниці.

Оцінивши вищенаведені докази, та встановлені на їх підстав обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова приватного виконавця про накладення арешту на грошові кошти боржниці була винесена відповідно до закону та в межах його повноважень, наразі арешт з рахунку боржниці знятий відповідною постановою приватного виконавця, порушень з боку приватного виконавця щодо направлення копії постанови про зняття арешту до банківської установи не встановлено судом, тому підстави для задоволення даної скарги відсутні.

Приватним виконавцем в своїх запереченнях на скаргу заявлено про розподіл судових витрат за результатами розгляду скарги та стягнення із заявниці на його користь витрат на правничу допомогу у розмірі 7700,00 грн., на підтвердження яких до заперечень надані: копії договору про надання правничої допомоги від 26.01.2026 р., укладеного між приватним виконавцем та адвокатом Іваницею О.О., додаткової угоди до нього від 11.06.2026 р., в яких зокрема визначена вартість правничих послуг, ордеру, акту про надання правничої допомоги №6 від 14.06.2026 р. відповідно до якого адвокаткою Іваницею О.О. надані правничі та супутні їм послуги вартістю 6100,00 грн., в тому числі: складання заперечень на скаргу - 6000,00 грн. та витрати на направлення їх копії боржниці - 100,00 грн.

Заявниця в своїх письмових поясненнях, по суті, просила зменшити заявлені приватним виконавцем витрати на правничу допомогу до нуля, посилаючись на ненадання належного детального опису цих витрат.

Вирішуючи вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7700,00 грн., суд враховує наступне.

Ст. 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів цивільного судочинства) є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді; ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову; а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.137 ЦПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст.ст. 141, 452 ЦПК України).

Відповідно до ст. 452 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Можливість подання сторонами доказів у підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу у відповідній інстанції, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи у конкретній інстанції.

Викладене узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 278/1396/19.

В акті про надання правничої допомоги від 14.06.2026 р. та договорі про правничу допомогу з додатковою до нього угодою не зазначено конкретного часу витраченого адвокатом на надання заявлених правничих послуг, вказано лише дати надання послуг. Також не надано документу на підтвердження оплати приватним виконавцем цих послуг, враховуючи, що строк їх оплати, передбачений п. 4.1. договору (90 днів з дня підписання Акту) на момент розгляд справи закінчився.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про стягнення із заявниці витрат на правничу допомогу у цій справі не підлягають задоволенню в зв`язку з необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (боржника у виконавчому провадженні) на постанову приватного виконавця Запорізького виконавчого округу Проценко Дмитра Юрійовича від 28.02.2025 р. про арешт майна боржника, заявлену в межах виконавчого провадження №60397653, стягувачем в якому є АТ «СЕНС БАНК», - відмовити.

Заявлені приватним виконавцем Запорізького виконавчого округу Проценко Дмитром Юрійовичем вимоги про стягнення із заявниці ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали суду складений 19.10.2026 р

Суддя: І.Й. Наумова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
15.05.2026 Ухвала № 137013937 без тексту Комунарський районний суд м. Запоріжжя
23.07.2025 Постанова № 129108060 без тексту Запорізький апеляційний суд
23.07.2025 Постанова № 129108059 без тексту Запорізький апеляційний суд
03.07.2025 Ухвала № 128584996 без тексту Запорізький апеляційний суд
03.07.2025 Ухвала № 128584995 без тексту Запорізький апеляційний суд
20.06.2025 Ухвала № 128267573 без тексту Запорізький апеляційний суд
19.06.2024 Ухвала № 120201291 без тексту Комунарський районний суд м. Запоріжжя
11.04.2024 Ухвала № 118405661 без тексту Комунарський районний суд м. Запоріжжя
11.04.2024 Ухвала № 118405659 без тексту Комунарський районний суд м. Запоріжжя
23.06.2021 Ухвала № 99098364 без тексту Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
23.06.2021 Ухвала № 99098363 без тексту Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
12.05.2021 Постанова № 96945153 без тексту Запорізький апеляційний суд
12.05.2021 Постанова № 96945151 без тексту Запорізький апеляційний суд
05.03.2021 Ухвала № 95357906 без тексту Запорізький апеляційний суд
15.02.2021 Ухвала № 94888716 без тексту Запорізький апеляційний суд
15.02.2021 Ухвала № 94888715 без тексту Запорізький апеляційний суд
27.01.2021 Ухвала № 94443947 без тексту Запорізький апеляційний суд
21.12.2020 Ухвала № 93936763 без тексту Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
11.12.2020 Ухвала № 93518039 без тексту Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
13.10.2020 Постанова № 92278218 без тексту Запорізький апеляційний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 00039019. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг