Постанова № 140770616 у справі № 420/16906/25 від 19.10.2026

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/16906/25

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

31.07.2025 року;

Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єщенка О.В.,

суддів - Бітова А.І.,

- Градовського Ю.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеської області оформленого листом-повідомленням від 27.12.2024 року щодо відсутності підстав в отриманні грошової допомоги на проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитині, що народилась після 24.02.2022 року від внутрішньо переміщених осіб;

зобов`язати Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеської області призначити та сплатити за весь період, починаючи з листопада 2024 року, допомогу на проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитині-внутрішньо переміщеній особі, що народилась після ІНФОРМАЦІЯ_2 від внутрішньо переміщених осіб.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області [номер приховано]-2024-4 від 18.11.2024 року про відмову у продовженні виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за заявою ОСОБА_1 від 07.11.2024 року.

Зобов`язано Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області здійснити з 18.11.2024 року призначення, нарахування та виплату допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі за заявою ОСОБА_1 від 07.11.2024 року.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність факту повторного переміщення особи не є правовою підставою для відмови у призначенні допомоги на проживання, оскільки не відповідає меті соціальної політики.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеської області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що ОСОБА_1 з родиною перебувають на обліку в управлінні, як внутрішньо переміщені особи з 06.02.2015. Апелянт звертає увагу, що станом на 01.01.2022 ОСОБА_1 з родиною проживали у м. Чорноморську Одеської області, який не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, тому права на отримання допомоги ВПО не мають. На думку апелянта, абз. 4 п. 5 Постанови № 332 був внесений до постанови після її викладення у новій редакції постановою Кабінету Міністрів України від 11.07. 2023 № 709, яка набрала чинності з 15.07.2023, тому не поширюється на зазначене питання. Крім того, апелянт звертає увагу, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України» від 25.06.2025 № 765, 3 01.07.2025 функції з призначення та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам покладено на Пенсійний фонд України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 з родиною перебувають на обліку в управлінні соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, як внутрішньо переміщені особи з 06.02.2015 року.

ОСОБА_1 є матір`ю дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які також знаходяться на обліку як ВПО, що підтверджується відповідними довідками від 09.10.2017 року №1379 та від 01.07.2016 року №5136-1380.

ІНФОРМАЦІЯ_5 у позивачки народився син ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , місце народження - м. Чорноморськ.

Статус внутрішньо переміщеної особи дитина отримала у 2022 році, що підтверджується довідкою ВПО від 21.04.2022 року № 5136-5001307345.

27.04.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області із заявою про призначення допомоги на проживання ВПО на себе та своїх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішенням від 28.04.2022 року призначено виплату допомоги на проживання переміщеним особам.

07.11.2024 року позивач звернулася до Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області із заявою про призначення допомоги на проживання ВПО на себе та своїх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішенням [номер приховано]-2024-4 від 18.11.2024 року відмовлено у призначенні допомоги переміщеним особам на проживання, у зв`язку із невідповідністю вимогам п.5 Порядку, відсутнє переміщення (повторне) з 01.01.2022 року з територій, включених до переліку територій, затвердженого Наказом Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення/припинення бойових дій або тимчасової окупації.

Вважаючи відмову протиправною та такою, що порушує приписи ст. 46 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року, № 1706-VII, та приписи абз.4 п.5 Постанови 332, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

З 22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч .2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).

З аналізу наведеного вбачається, що підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені статтею 1 Закону, на момент їх виникнення, зокрема, залишення свого місця проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з родиною перебувають на обліку в управлінні соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, як внутрішньо переміщені особи з 06.02.2015 року.

20 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", якою затвердив Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок № 332, у редакції, чинній на дату звернення позивача 07.11.2024 року).

Відповідно до пункту 1, абзацу першого пункту 2 Порядку № 332 (в первинній редакції) цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

Пунктом 5 Порядку, було зокрема передбачено, що Допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.

Допомога також призначається дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

За таких обставин, станом на момент виникнення спірних правовідносин щодо виплати допомоги на проживання ОСОБА_2 , як дитині-внутрішньо переміщеній особі, що народилась після 24.02.2022 року, Порядок № 332 в якості умови для такої виплати передбачав виключно народження дитини у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності рішення про відмову у виплаті грошової допомоги на проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитині, що народилась після 24.02.2022 року від внутрішньо переміщених осіб, починаючи з листопада 2024 року.

Доводи апелянта фактично ґрунтуються на тому, що родина позивача не мала права на отримання допомоги ВПО, враховуючи відсутність факту повторного переміщення. Апеляційний суд вважає, що такі доводи апелянта ґрунтуються на невірному тлумаченні норм матеріального права та помилковому ототожненні статусу внутрішньо переміщеної особи, який підтверджується відповідною довідкою про взяття на облік як ВПО, зі статусом особи, яка отримує відповідну допомогу на підставі порядку № 332 або має право на отримання такої допомоги.

Посилання апелянта на те, що абз. 4 п. 5 Постанови № 332 був внесений до постанови після її викладення у новій редакції постановою Кабінету Міністрів України від 11.07. 2023 № 709, яка набрала чинності з 15.07.2023, колегія суддів відхиляє, оскільки позовні вимоги стосуються періоду з листопада 2024 року, коли Порядок № 332 вже передбачав виплату допомоги дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи. При цьому, виплата такої допомоги передбачена Порядком №332 і на даний час.

Щодо правомірності обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України" пенсійному фонд України забезпечує з 1 липня 2025 р. призначення та виплату державних соціальних допомог, здійснення фінансування соціальних стипендій згідно з переліком, затвердженим цією постановою.

Так, зокрема, пунктом 1 Переліку видів державної соціальної допомоги, соціальної стипендії, призначення та виплата яких здійснюються органами Пенсійного фонду України передбачено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Водночас, до 01.07.2025 призначення та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам здійснювали органи соціального захисту населення, до яких, зокрема, віднесене і Управління соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради.

Відтак, оскільки у період виникнення спірних правовідносин, тобто до 01.07.2025 року, обов`язок із призначення спірної допомоги покладався саме на відповідача, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність зобов`язання призначити та сплатити за весь період, починаючи з листопада 2024 року, допомогу на проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитині-внутрішньо переміщеній особі, що народилась після ІНФОРМАЦІЯ_2 від внутрішньо переміщених осіб.

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: Ю.М. Градовський