П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2026 р. Справа № 519/2587/25
Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В. Місце ухвалення рішення: м. Одеса
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук`янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Потомському А. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 року у справі 519/2587/25 за позовом ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з заявою про перегляд постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 року у справі 519/2587/25 за позовом ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви зазначено, що після набрання законної сили рішенням у цій справі встановлено обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору та які не були встановлені судом при первісному розгляді справи.
Так, заявник вказує, що за результатами касаційного розгляду 16.07.2026 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято постанову (далі - постанова Верховного суду) якою касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено, вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено
Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 фактично підтвердив, що чинною є саме редакція пункту 4 постанови № 704, встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 481, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Отже, встановлені Верховним Судом обставини безпосередньо впливають на юридичну оцінку спірних правовідносин та, у разі їх урахування при вирішенні цієї справи, можуть призвести до іншого висновку щодо наявності у заявника обов`язку здійснювати перерахунок грошового забезпечення позивача із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного року.
При цьому просить, за результатами перегляду скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 у справі № 519/2587/25 та ухвалити нове судове рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 по справі № 519/2587/25 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 по справі № 519/2587/25 - залишити без змін
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2026 року відкрито провадження за заявою військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 року у справі 519/2587/25.
Призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Розглянувши заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та перевіривши наявні у справі матеріали, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 належного грошового забезпечення за період з 01 грудня 2024 року по 17 червня 2025 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року, на відповідній тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, передбаченого додатками 1.14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.217 № 704, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (із урахуванням раніше сплачених сум) за період з 01 грудня 2024 року по 17 червня 2025 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року (3028 грн.) на відповідній тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, передбаченого додатками 1.14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.217 № 704 із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі 20100 гривень за період після двох місяців перебування поза штатом (у розпорядженні), а саме у період з 01.12.2024 по 17.06.2024 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 30 діб щорічної відпустки за 2024 рік;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової матеріальної допомоги за 2024 рік для вирішення соціально-побутових потреб, яка передбачена наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2025 по день фактичної виплати грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року скасовано.
Ухвалено у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 належного грошового забезпечення за період з 01 грудня 2024 року по 17 червня 2025 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року, на відповідній тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, передбаченого додатками 1.14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.217 № 704.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (із урахуванням раніше сплачених сум) за період з 01 грудня 2024 року по 17 червня 2025 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року (3028 грн.) на відповідній тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, передбаченого додатками 1.14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.217 № 704.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Так, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині вказуючи, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у відповідності до чинного нормативно-правового акту, а тому не допускав порушень законодавства та, як наслідок, порушень прав та інтересів позивача враховуючи дію Постанови № 481.
Перевіряючи правомірність рішення суду першої інстанції у цій частині, колегія суддів зазначила, що 20.05.2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року № 481, якою внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", згідно з якими абз. 1 п. 4 викладено в такій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Водночас рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови № 481 неправомірними та визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.
Також зазначено, що з огляду на визначені в частинні третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не має застосовуватись як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 4 Постанови №704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.
На підставі відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 задоволено касаційну скаргу Кабінету Міністрів України; скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року. Прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Вказані обставини, на думку представника військової частини НОМЕР_1 , свідчать про наявність підстав для перегляду рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами згідно пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Суд зазначає, що нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового рішення, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного та всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
У цій справі нововиявленою обставиною заявник вважає не сам факт прийняття Верховним Судом постанови від 16.07.2026 та не зміну судової практики як таку, а істотну для правильного вирішення спору обставину щодо правового регулювання спірних правовідносин, змісту та юридичних наслідків положень Постанови № 481 і пункту 4 Постанови № 704, яка має значення для правильного визначення способу та розміру обчислення грошового забезпечення. Зазначена обставина не була встановлена судом при розгляді справи та не була і не могла бути відома заявнику в установленому на цей час юридично визначеному обсязі, оскільки відповідні висновки щодо застосування зазначених норм у спірних правовідносинах сформульовані Верховним Судом лише у постанові від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові.
Колегія суддів зазначає, що твердження про те, що "нововиявленою обставиною є зміст та юридичні наслідки положень Постанови № 481", суперечить правовій природі інституту, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України.
Зміст нормативно-правового акта, його юридичні наслідки та правильність його розуміння - це сфера права, а не сфера факту. Відповідно до практики Верховного Суду, під нововиявленими обставинами за п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України розуміються лише матеріально-юридичні факти минулого (події, речі, документи), які існували на час розгляду справи, але не були відомі. Сама по собі норма права або її зміст не можуть бути нововиявленою обставиною.
Відповідно до частини 5 статті 361 КАС України, не є нововиявленими обставинами зміна судової практики або правова оцінка, надана судом в іншій справі. Постанова Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 є саме зміною (або конкретизацією) судової практики та висловленням правової позиції щодо застосування норм права, а не новим фактом.
Враховуючи, що зміна судової практики чи ухвалення Верховним Судом нових рішень в інших справах не є нововиявленою обставиною, а згідно з принципом диспозитивності (ст. 9 КАС України), суд розглядає заяву виключно в межах заявлених вимог та наведених підстав, в свою чергу заявник чітко і однозначно визначив підставою саме пункт 1 частини другої статті 361 КАС України, а суд обмежений межами заявленої підстави (п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України), колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.
За змістом ч. 1 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 310, 321, 325, 329, 361, 368, 369 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 року у справі 519/2587/25 на підставі п. 1ч. 2 ст. 361 КАС України відмовити
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 20 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова