П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/24150/25
Перша інстанція: суддя Бабенко Д.А.,
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Громадської організації «КОІН «ОХОРОНА» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 у справі № 420/24150/25 за адміністративним позовом Громадської організації «КОІН «ОХОРОНА» до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
У липні 2025 року Громадська організація «Коін «Охорона» звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Державної служби з праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПД/ОД/9860/197/НП/СП-ФС від 01.07.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на такі основні обставини.
На думку позивача, оскаржувана постанова є протиправною, з огляду на те, що відповідачу надано повноваження на проведення перевірок згідно із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» лише відносно суб`єктів господарювання. Водночас, за твердженням позивача, він не є суб`єктом господарювання, адже є неприбутковою організацією та не здійснює господарської діяльності, а тому проведення перевірки відносно позивача є незаконним.
Позивач окремо звертав увагу на те, що його юридичною адресою є виключно пров. 2й Сурикова, буд. 2-А, оф. 102, м. Одеса, 65074. За будь-якими іншими адресами позивач не здійснює свою діяльність, відповідно намагання контролюючого органу провести перевірку позивача за іншими адресами є безпідставними.
Щодо відсутності посадових осіб ГО «КОІН ОХОРОНА» під час прибуття представників Південного міжрегіонального управління Державної служби з праці, позивач у своїй позовній заяві наголосив, що у посадових осіб ГО відсутній обов`язок постійно перебувати за юридичною адресою, а їх явка залежить виключно від наявності організаційних потреб.
З урахуванням відсутності на місці посадових осіб ГО «Коін «Охорона», останні не змогли надати контролюючому органу документи, однак, на переконання позивача, такі дії не є чиненням перешкод для проведення перевірки.
На підтвердження своєї позиції позивач посилався на висновки Верховного Суду у постанові від 23.01.2025 у справі № 240/32993/23.
Також позивачем було закцентовано увагу на неналежності доказів, зокрема, акт про неможливість проведення заходу державного контролю №ПД/ОД/9860/197НП не містить відомостей про технічний засіб відеофіксації та особу, яка її здійснювала. Крім того, як було підкреслено у позовній заяві, на цих відеозаписах зазначена інша дата 2017/07/31 20:21:02 та 20:13:50, що не відповідає даті й часу зафіксованих у вказаному акті та оскаржуваній постанові.
Крім того позивач у позовній заяві посилався на те, що аудіозаписи розмов посадових осіб відповідача та керівника ГО «КОІН «ОХОРОНА» не містять інформації щодо ідентифікації осіб, що беруть участь у розмові. Тому, достовірність цих обставин встановити неможливо.
Окремо позивачем також наголошено на тому, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не працюють в ГО «КОІН «ОХОРОНА» та не мають до неї жодного відношення.
01.09.2025 до суду першої інстанції надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Оскільки за допомого електронного сервісу Пенсійного фонду України за посиланням https://portal.pfu.gov.ua/ 28.05.2025 о 10:16 було зроблено запит (тип запиту: «Поточний список працівників страхувальника») за суб`єктом господарювання громадська організація «КОІН «ОХОРОНА» (код за ЄДРПОУ 43862211), та отримано наступну відповідь: в РЗО відсутня інформація щодо жодного актуального звіту страхувальника з ЄДРПОУ 43862211 за формою Додаток 4 по ЄСВ за останні два роки. Тобто, не було підтверджено факт офіційного працевлаштування в організації ОСОБА_1 , охоронника, який знаходився під час відвідування 27.05.2025 організації за адресою її державної реєстрації: місто Одеса, провулок Сурикова 2, будинок 2А, офіс 102) та засвідчив в усних поясненнях, що працює у громадській організації «КОІН «ОХОРОНА» на посаді охоронника близько 4-х років за укладеним трудовим договором. Також, не підтверджено факт офіційного працевлаштування ОСОБА_2 , охоронника, який зі слів ОСОБА_1 , є його змінником.
Стосовно безпідставності здійснення перевірки відповідач зазначив, що на підставі статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.
Також відповідач звертав увагу, що чинним законодавством не передбачено повідомлення суб`єкта господарювання про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю.
Стосовно неналежності доказів відповідач вказав, що аудіо- та відеофіксація була здійснена головним державним інспектором відділу з питань трудових відносин управління інспекційної діяльності в Одеській області Міжрегіонального управління Матвієнко О.В. Згідно зі службовою запискою від 29.08.2025 № СП-ПД/4.2.1/5862-25 фактично позаплановий захід державного нагляду (контролю) у громадській організації «КОІН «ОХОРОНА» здійснювався 27.05.2025. На експлуатованій моделі відеореєстратора передбачена можливість самостійного налаштування дати та часу користувачем. Проте, через застарілий технічний стан даного засобу фото- та відеофіксації (тривалий строк експлуатації, відсутність регулярного технічного обслуговування) функція синхронізації дати й часу працює нестабільно. У зв`язку з цим, показники календаря та годинника пристрою часто збиваються, що обумовлює розбіжність між фактичною датою проведення заходу контролю та відображеними на записі технічними даними. Зазначені обставини мають виключно технічний характер і жодним чином не впливають на достовірність зафіксованих подій під час здійснення заходу державного нагляду (контролю).
Крім того, щодо пояснень ОСОБА_1 відповідач зазначив, що не має підстав, для того щоб вважати, що ОСОБА_1 , який був одягнений в форму охоронника, міг ввести в оману фахівців Міжрегіонального управління.
Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 16.06.2026 у задоволенні адміністративного позову Громадської організації «КОІН «ОХОРОНА» до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови - відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що бездіяльність позивача щодо неявки за юридичною адресою та, як наслідок, ненадання документів, що стосуються предмета перевірки, є свідомим чиненням перешкод для проведення такої перевірки, а отже оскаржувана постанова Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 01.07.2025 № ПД/ОД/9860/197/НП/СП-ФС у розмірі 128000 грн є правомірною.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Громадська організація «КОІН ОХОРОНА» подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв?язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Громадської організації «КОІН «ОХОРОНА» задовольнити повністю.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не врахував, що Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці не довело складу правопорушення, передбаченого абзацом восьмим частини другої статті 265 КЗпП України;
- поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що адреса державної реєстрації не була постійним місцем здійснення діяльності Громадської організації «КОІН «ОХОРОНА»;
- суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що направлення № ПД/1/5060-25 від 26.05.2025 не містить підпису керівника або уповноваженої особи ГО про отримання копії. Поштове направлення Акта направлення та погодження було здійснено вже після завершення визначеного наказом строку проведення позапланового заходу
- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст позовної заяви.
Представник Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці - Суханова К.О., надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу ГО «КОІН «ОХОРОНА» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 у справі № 420/24150/25 - без змін. На обґрунтування своєї позиції, вказала, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що 30.04.2025 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшла скарга від громадянина ОСОБА_3 щодо порушення ГО «КОІН «ОХОРОНА» законодавства про працю.
Керуючись наказом №222/ПД-ЗК від 23.05.2025, Південним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) з питань додержання законодавства про працю в умовах воєнного стану ГО «КОІН «ОХОРОНА».
Посадовими особами Міжрегіонального управління складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю №ПД/ОД/9860/197НП від 28.05.2025, згідно з яким, захід державного контролю неможливо провести у зв`язку з ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про охорону праці/працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом перевірки/інспекційного відвідування, їх завірення об`єктом відвідування копій або витягів.
Листом №ПД/3.1/5532-25 від 09.06.2025 відповідач повідомив позивача про початок адміністративного провадження.
30.06.2025 позивач надав письмові пояснення відносно зазначеного адміністративного провадження.
Розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акту про неможливість проведення заходу державного контролю №ПД/ОД/9860/197НП від 28.05.2025, на підставі абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України (недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні), Південним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПД/ОД/9860/197/НП/СП-ФС від 01.07.2025 у розмірі 128000 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до ст. 2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються, серед іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Відповідно до частин першої та другої ст.16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин, вчинення мобінгу (цькування) та законності припинення трудових договорів.
Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з абзацом першим частини третьої цієї статті позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються за наявності підстав, визначених абзацами п`ятим, восьмим, дев`ятим, десятим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону №877-V, підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Як було встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що 30.04.2025 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшла скарга від громадянина ОСОБА_3 щодо порушення ГО «КОІН «ОХОРОНА» законодавства про працю.
На підставі цієї заяви та керуючись наказом №222/ПД-ЗК від 23.05.2025, Південним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) з питань додержання законодавства про працю в умовах воєнного стану ГО «КОІН «ОХОРОНА» у період з 27.05.2025 по 28.05.2025.
Суд першої інстанції дослідивши матеріали справи, керуючись абзацом п`ятим частини першої статті 6 Закону № 877-V встановив, що у Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці були наявні законні підстави для здійснення позапланового заходу державного контролю.
Щодо доводів позивача про те, що він не є суб`єктом господарювання.
Відхиляючи доводи позивача, суд першої інстанції посилався на частину першу статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі Закон України № 2136-IX), якою встановлено, що у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає про таке.
У розумінні частини першої статті 16 Закону України № 2136-IX, всі юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю є належним об`єктом проведення перевірки.
Отже, сама по собі організаційно-правова форма позивача як громадської організації та відсутність у його діяльності мети одержання прибутку не виключають можливості здійснення щодо нього заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю. У зв`язку з цим, самі по собі посилання апелянта, в письмових поясненнях від 14.10.2026, на те, що ГО «КОІН «ОХОРОНА» є громадською організацією, не провадить підприємницької діяльності, не отримує прибутку та не має найманих працівників, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо можливості здійснення відповідного заходу контролю.
З огляду на вищевикладене колегія суддів робить висновок, що суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку, щодо правомірності проведення інспекційного відвідування контролюючим органом щодо позивача, на підставі абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону № 877-V та частини першої статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в у мовах воєнного стану».
Вирішуючи спірне питання щодо безпідставності проведення перевірки за іншими адресами, відмінними за юридичну адресу позивача, суд першої інстанції зазначив про недоречність тверджень позивача в цій частині, з огляду на те, що відповідач у відзиві вказав, що під час виходу за адресами здійснення господарської діяльності ГО «КОІН «ОХОРОНА», а саме: м. Одеса, вул. Олексія Вадатурського (Маршала Малиновського), буд. 16A; м. Одеса, вул. Львівська, буд. 155; м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 64 встановлено, що за вказаними адресами ознаки здійснення господарської діяльності та посадові особи ГО «КОІН «ОХОРОНА» відсутні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи представника ГО «КОІН «ОХОРОНА» в судовому засіданні, колегія суддів зазначає, що під час апеляційного перегляду представник апелянта підтвердив, що рішення суду першої інстанції в частині зазначених вимог не оскаржується.
Відтак, з урахуванням положень частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги та не надає оцінки його частині, яка не є предметом апеляційного перегляду.
Щодо ненадання позивачем документів контролюючому органу.
Суд першої інстанції вирішуючи спірне питання врахував правову позицію Верховного Суду, котра викладена у пункті 85 постанови Верховного Суду від 23.01.2025 у справі №240/32993/23, за змістом якої, з`ясовуючи поінформованість особи про проведення перевірки, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії не можуть бути підставою для скасування постанови.
Зважаючи на поведінку позивача, як особи, яка притягується до відповідальності, суд першої інстанції зазначив, що посадовою особою відповідача було здійснено телефонний дзвінок за номером телефону, наявним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що зафіксовано актом про неможливість проведення заходу державного контролю №ПД/ОД/9860/197НП від 28.05.2025.
За результатами телефонної розмови посадовою особою відповідача було складено 2 аудіозаписи, з яких вбачається, що особа, що приймала дзвінок не зазначила свого прізвища та ініціалів, та вказала, що представник відповідача може направити усі документи стосовно позапланового заходу контролю лише засобами поштового зв`язку на юридичну адресу ГО «КОІН «ОХОРОНА».
Особа, яка приймала дзвінок повідомила, що на наступний день із посадовою особою контролюючого органу мають вийти на зв`язок.
При цьому, про причини неможливості з`явитися за юридичною адресою у день дзвінка повідомлено не було.
Відхиляючи посилання позивача про те, що достовірність цих обставин встановити неможливо через відсутність інформації щодо ідентифікації осіб, що беруть участь у розмові, суд першої інстанції наголосив, що позивач не заперечував наявність такого дзвінка та цієї розмови саме за номером телефону, що вказаний в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З урахуванням того, що посадовою особою відповідача був здійснений дзвінок саме за вказаним номером телефону, суд першої інстанції виснував, що відповідальність за належність особи, що приймала дзвінок, до ГО «КОІН «ОХОРОНА», має нести саме позивач.
Зазначивши цей номер телефону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як засіб зв`язку із ГО «КОІН «ОХОРОНА», позивач повинен усвідомлювати, що цей канал зв`язку може бути використаний для комунікації із ГО «КОІН «ОХОРОНА», в тому числі й з питань проведення заходу контролю.
Відповідно до ст.11 Закону № 877-V, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:
допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;
не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;
надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Отже, враховуючи відсутність поважних причин (або їх неповідомлення) для явки посадових осіб позивача за юридичною адресою ГО «КОІН «ОХОРОНА» після повідомлення засобами телефонного зв`язку про проведення заходу контролю, суд першої інстанції дійшов висновку, що бездіяльність позивача щодо неявки за юридичною адресою та, як наслідок, ненадання документів, що стосуються предмета перевірки, є свідомим чиненням перешкод для проведення такої перевірки.
Тому, на думку суду першої інстанції, відповідач правомірно встановив наявність таких перешкод з боку позивача.
Дослідивши аудіозаписи, які наявні в матеріалах справи, витребувавши письмові пояснення від сторін, а також переглянувши, на вимогу апелянта, відеозапис у судовому засіданні, колегія суддів зауважує наступне.
З відеозапису долученого до матеріалів справи видно, що представники контролюючого органу прибули за юридичною адресою ГО «КОІН «ОХОРОНА» (місто Одеса, провулок Сурикова 2, будинок 2А, офіс 102). Охоронник житлової будівлі, яка знаходиться за цією адресою, представився як Фінік Володимир Олексійович, та повідомив що він працює в громадській організації протягом чотирьох років. На запитання представника Держпраці Фінік В.О. повідомив, що в офісі 102 дійсно знаходиться представництво ГО, проте наразі працівники на місці відсутні. Після чого громадянином ОСОБА_1 зі свого власного мобільного телефона було здійснено виклик певному Івану, який за поясненнями Фініка є заступником керівника охорони. Представник контролюючого органу, ОСОБА_4 , в розмові з Іваном, який не надав іншої особистої інформації, був повідомлений, що представники органу Держпраці спочатку повинні звернутись до керівника охорони, Тараса Григоровича.
У судовому засіданні, на запитання головуючого судді, представник апелянта повідомила, що ані ОСОБА_1 , ані Іван не відомі їй та не є працівниками ГО «КОІН ОХОРОНА».
Надалі колегією суддів та сторонами було досліджено момент відеозапису, з якого видно, що за мобільним телефоном Фініка В.О. представник контролюючого органу Матвієнко О.В., провів наступну розмову, вже з Тарасом Григоровичем. У даній розмові останній повідомив, що контролюючий орган повинен спочатку надіслати на юридичну адресу ГО документи в письмовому вигляді для ознайомлення, від подальшої розмови та пояснень Тарас Григорович відмовився.
Як було визначено Південним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, керівником та одним із засновників (учасників) ГО «КОІН «ОХОРОНА» є Шевченко Григорій Тарасович.
У судовому засіданні представник апелянта підтвердила інформацію щодо вказаної особи та вказала, що Шевченко Г.Т. відомий представнику апелянта та дійсно є керівником Громадської організації «КОІН «ОХОРОНА».
З огляду на вищевикладене, колегія суддів встановила, що під час виїзду за юридичною адресою ГО «КОІН «ОХОРОНА» представником контролюючого органу було повідомлено керівника громадської організації щодо здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та щодо необхідності з`явитись до контролюючого органу з метою ознайомлення та отримання копій розпорядчих документів.
Пізніше представником Держпраці, Матвієнко О.В. було також здійснено виклик за номером телефону, вказаному в ЄДРПОУ, та повідомлено представнику громадської організації, який не назвав свого прізвища, ім`я та по-батькові, про провадження позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо ГО «КОІН «ОХОРОНА» та запропоновано прибути до управління інспекційної діяльності в Одеській області Міжрегіонального управління для ознайомлення та отримання копій розпорядчих документів.
Відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 1 Закону України № 877-V, створенням перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) є невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неприбуття представників громадської організація до управління інспекційної діяльності з метою ознайомлення та отримання розпорядчих документів, а також ненадання в подальшому необхідних документі є за своїм змістом створенням перешкод органам державного нагляду (контролю).
Також суд першої інстанції визначив недоречними посилання позивача на те, що відсутні відомості про технічний засіб відеофіксації та особу, яка її здійснювала, а також посилання позивача на неправильну дату цих відеозаписів, оскільки відсутність посадових осіб ГО «КОІН «ОХОРОНА» за юридичною адресою у день проведення заходу контролю визнається позивачем у позові.
Враховуючи наданні матеріали та заслухавши доводи та пояснення сторін в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ґрунтовно відхилив вимоги позивача в цій частині.
Зокрема, із відеозапису вбачається, хто здійснював інспекційне відвідування, а саме головний державний інспектор відділу з питань трудових відносин управління інспекційної діяльності в Одеській області Міжрегіонального управління - Матвієнко О.В.
Щодо доводів позивача про неправильність дат цих відеозаписів.
Колегія суддів враховує дати наступних документів:
- скарга від громадянина ОСОБА_3 від 30.04.2025;
- лист-звернення до Державної служби України з питань праці про погодження позапланових заходів, за зверненням ОСОБА_3 № ПД/1/537-ЦА-25 від 07.05.2025;
- лист-погодження Державної служби України з питань праці на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в ГО «КОІН «ОХОРОНА» за зверненням ОСОБА_3 № ЦА-2682/1/2.3.4-25а від 13.05.2025;
- наказ Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з питань додержання законодавства про працю в умовах воєнного стану» № 222/ПД ЗК від 23.05.2025;
- направлення Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) № ПД/1/5060-25 від 26.05.2025;
- акт про неможливість проведення заходу державного контролю № ПД/ОД/9860/197/НП від 28.05.2025;
- лист Міжрегіонального управління, яким було направлено позивачу акт про неможливість проведення заходу державного контролю, № ПД/3.1/5246-25 від 29.05.2025;
- службові записки з поясненнями стосовно неспівпадіння дати та часу, зазначених на відеозаписах від 27-28.08.2025.
На підставі аналізу цих документів, а також послідовності дій відповідача, колегія суддів погоджується з тим, що в електронному форматі дата відеозапису була проставлена помилково.
Отже, не зважаючи на цю помилку, колегія суддів вважає, що відеозапис відповідає обставинам проведення інспекційного відвідування.
Щодо доводів позивача про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не працюють в ГО «КОІН ОХОРОНА» та не мають до неї жодного відношення, суд першої інстанції зазначив наступне.
Відповідно до статті 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) за створення перешкод у діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю передбачена адміністративна відповідальність.
Крім того, за самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи передбачена кримінальна відповідальність за статтею 353 Кримінального Кодексу України(далі КК України).
Отже, позивач, вважаючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ввели в оману посадових осіб контролюючого органу, що мало наслідком створення перешкод в діяльності органу Держпраці, не був позбавлений можливості звернутися до відповідача із вимогою притягнути цих осіб до адміністративної відповідальності за ст.188-6 КУпАП або до органу Національної поліції із заявою про вчинення цими особами кримінального правопорушення за ст.353 КК України.
Водночас, за відсутності реальних дій, спрямованих на підтвердження своїх посилань (звернення до органу Держпраці та/або до органу Національної поліції), суд першої інстанції зробив висновок про безпідставність вищевказаних твердження позивача.
Оскаржуючи рішення першої інстанції, ГО «КОІН ОХОРОНА» звертала увагу суду, що не було встановлено повноважень охоронників діяти від імені ГО та безпідставно пов`язано і?хні пояснення зі створенням перешкод.
Колегія суддів дослідивши висновки суду першої інстанції та оцінивши наведені доводи апелянта, зауважує, що ключовим є саме те, що посадові особи відповідача зв`язалися з керівником громадської організації та повідомили його про провадження позапланових заходів контролю щодо додержання вимог законодавства про працю.
З огляду на те, що ОСОБА_5 , є керівником громадської організації, він має повноваження діяти від імені громадської організації та є відповідно належною посадовою особою для ознайомлення з копіями розпорядчих документів на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України № 877-V, строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось сторонами, позапланова перевірка щодо ГО здійснювалась у період з 27.05.2025 по 28.05.2025, тобто відповідно до строків встановлених законодавством. Посадові особи відповідача прибули за юридичною адресою ГО 27.05.2025, у цей же день було повідомлено керівника про проведення інспекційного відвідування та надано час з`явитися до Міжрегіонального управління з метою ознайомлення з розпорядчими документами. Однак до 16:00 28.05.2025 посадовими особами Держпраці так і не було отримано жодних пояснень, заперечень чи документів від громадської організації, на підставі чого в подальшому складено акт про неможливість проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Відповідно до абзацу восьмого частини другої ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 26.01.2023 у справі № 420/13105/20, створення перешкод передбачає активну поведінку посадової особи об`єкту відвідування, направлену на перешкоджання інспектору під час здійснення інспекційного відвідування у його проведенні, отриманні необхідної інформацію, тобто у реалізації своїх повноважень, що є підставою для складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
З огляду на викладені обставини та наведені положення законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку, що дії посадових осіб Громадської організації були правильно кваліфіковані як перешкоджання під час проведення інспекційного відвідування, і як наслідок оскаржувана постанова Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 01.07.2025 № ПД/ОД/9860/197/НП/СП-ФС у розмірі 128 000,00 грн є правомірною.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи відповідач довів суду ті обставини, на які він посилався на підтвердження своїх заперечень проти позову, а позивач не надав суду належні докази на обґрунтування заявлених вимог.
Доводи апеляційної скарги.
У своїх доводах апелянт звертає увагу суду, що спірну фінансову санкцію застосовано не за начебто виявлення фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, а за недопущення до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин або створення перешкод у її проведенні.
Проте на думку апелянта, сам факт відсутності керівника чи уповноваженої особи за адресою державної реєстрації у конкретний момент не є тотожним недопуску або створенню перешкод. З огляду на це апелянт наголошує на тому, що відповідачем не було встановлено і не доведено складу правопорушення вчиненого посадовими особами громадської організації та як наслідок неправомірно накладено штраф.
Відхиляючи доводи представника апелянта, щодо не доведеності відповідачем складу правопорушення, передбаченого абзацом восьмим частини другої статті 265 КЗпП України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків (крім випадків, якщо платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків є сам працівник) - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Відповідно до абзаців сьомого та восьмого частини другої цієї статті, недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні тягне за собою накладення штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 1 Закону України № 877-V, створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) є невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом.
Так судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що представники контролюючого органу здійснили декілька дзвінків до представників громадської організації, з метою ознайомлення та надання копій розпорядчих документів на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю). Однак, посадовими особами ГО «КОІН «ОХОРОНА» не було відреаговано на цю вимогу і не надано в подальшому необхідних документів, що унеможливило проведення подальшої перевірки. Саме ці дії представників апелянта були визнані посадовими особами відповідача, як перешкоджання органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні позапланових заходів державного нагляду.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів робить висновок, що посадовими особами Держпраці було правильно встановлена протиправність дій апелянта, які відповідають диспозиції вказаної статті, та відповідно правомірно накладено стягнення в межах абзацу восьмого частини другої статті 265 КЗпП.
Колегія суддів апеляційної інстанції також відхиляє доводи апелянта, щодо того, що телефонна розмова не містить відмови у проведенні перевірки або в наданні документів.
Як було вже зазначено вище, посадовими особами контролюючого органу було повідомлено представників громадської організації про проведення щодо них позапланових заходів державного контролю. У телефонній розмові спочатку керівником, ОСОБА_5 , а пізніше представником ГО «КОІН «ОХОРОНА» було наголошено на необхідності надіслати всі необхідні документи на юридичну адресу ГО, причин неявки за адресою вчинення господарської діяльності в день проведення інспекційного відвідування повідомлено не було і подальших дій представниками ГО не вчинялось.
З огляду на викладене, колегія суддів наголошує, що хоча представниками не було фактично висловлено відмови у проведенні перевірки або в наданні документів, ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії є самі по собі перешкоджанням у проведенні перевірки з питань додержання законодавства про працю та не може бути підставою для визнання дій контролюючого органу протиправними.
Відхиляючи доводи апелянта щодо того, що акт не містить конкретної вимоги та конкретного переліку документів, які нібито не були надані, колегія суддів виходить з наступного.
Як було зазначено відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, оскільки до моменту складання Акту 28.05.2025 представник позивача так і не вии?шов на зв`язок з інспектором, та не прибув до Міжрегіонального управління для ознаи?омлення з наказом та направленням на проведення перевірки, посадові особи Міжрегіонального управління були позбавлені можливості вручити для ознаи?омлення вищезазначені документи та відповідно надати вимогу про надання документів.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:
- дату складення акта;
- тип заходу (плановий або позаплановий);
- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
- предмет державного нагляду (контролю);
- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
- найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності.
Проаналізувавши пояснення відповідача, керуючись абзацами восьмим, дев`ятим частини шостої статті 7 Закону №877-V, колегія суддів зазначає, що акт, який складається за результатами здійснення позапланового заходу контролю є детальним описом проведеного інспекційного відвідування з визначеними та обґрунтованими порушеннями законодавства про працю. Відповідно в акті не повинно міститись вимоги та конкретного переліку документів, які повинні бути надані суб`єктом господарювання під час здійснення перевірки. З огляду на це, колегія суддів робить висновок, що відповідачем порушень чинного законодавства вчинено не було.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Громадської організації «КОІН «ОХОРОНА» є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Громадської організації «КОІН «ОХОРОНА» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 у справі № 420/24150/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк