УХВАЛА
про відмову у відкритті касаційного провадження
19 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №420/378/26
адміністративне провадження № К/990/46547/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Міського комунального підприємства «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2026 у справі за позовом Міського комунального підприємства «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправними та скасування припису та постанов про застосування штрафу,
У С Т А Н О В И В:
Міське комунальне підприємство «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, в якому просило:
- визнати необґрунтованим, протиправним та скасувати акт перевірки №05-3-3/109 від 20.08.2025, складений Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання Міського комунального підприємства «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, щодо виявлення порушення статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункту 39 постанови Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії»;
- визнати необґрунтованим, протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області №05-3-4/45 від 25.08.2025 щодо усунення порушень виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), яким зобов`язано Міське комунальне підприємство «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» усунути порушення вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, а саме зробити перерахунок споживачу ОСОБА_1 за часткову відсутність опалення у 2-х приміщеннях з 4-х за адресою: АДРЕСА_1 , за опалювальний період 2024-2025 років;
- скасувати постанови, які були винесені у зв`язку із невиконанням/не усуненням порушень згідно акту перевірки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області №05-3-3/109 від 20.08.2025 та припису Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області №05-3-4/45 від 25.08.2025, а саме:
- постанову Головного управління ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області №05-3-7/55 від 17.12.2025 про застосування до Міського комунального підприємства «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» штрафу в розмірі 6094,75 грн за встановленні оскаржуваним Актом №05-3-3/109 від 20.08.2025 порушення статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункту 39 постанови Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії»;
- постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області №05-3-7/56 від 17.12.2025 про застосування до Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» штрафу в розмірі 340,00 грн за невиконання оскаржуваного припису Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області №05-3-4/45 від 25.08.2025.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 закрите провадження в адміністративній справі №420/378/26 за позовом Міського комунального підприємства «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправними та скасування акту перевірки, припису та постанов про застосування штрафу, - в частині позовних вимог про визнання необґрунтованим, протиправним та скасування акта перевірки №05-3-3/109 від 20.08.2025, складеного Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання Міським комунальним підприємством «Херсонтеплоенерго» вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, щодо виявлення порушення статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункту 39 постанови Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 позовні вимоги задоволені.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2026 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Міське комунальне підприємство «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснено в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відкриваючи провадження у зазначеній справі, суд першої інстанції, виходячи з положень пункту 20 частини першої статті 4 та статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, відніс таку справу до категорії справ незначної складності та розглянув вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України до справ незначної складності віднесено справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У Кодексу адміністративного судочинства України термін «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб» вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3328,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»).
Предметом оскарження у цій справі є припис щодо усунення порушень виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) та постанови про застосування до Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» штрафу в розмірі 6094,75 грн та в розмірі 340,00 грн, всього 6434,75 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, враховуючи положення частин третьої, четвертої пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета позову та суб`єктного складу учасників справи, її складності та того, що загальна сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності, а тому, розглядаючи цю справу в порядку спрощеного позовного провадження, судом не було порушено норм процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження скаржник зазначає підпункти «а», «б» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для заявника. Вказує, що заявник позбавлений можливості спростувати обставини справи, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями, при розгляді іншої справи.
Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Обґрунтування касаційної скарги не дають підстав вважати, що ця справа має фундаментальне значення на формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.
Разом з тим посилання скаржника на наявність обставин, передбачених підпунктом «б» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованим з огляду на те, що позивач не зазначив при розгляді якої саме справи він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями, та яким чином ці обставини впливають на вирішення спору у конкретній іншій справі.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Отже, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник належних обґрунтувань щодо винятковості цієї справи не наводить.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, нормативно-правові акти, а також позицію скаржника про те, що судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міського комунального підприємства «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2026 у справі за позовом Міського комунального підприємства «ХЕРСОНТЕПЛОЕНЕРГО» до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправними та скасування припису та постанов про застосування штрафу.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя А.І. Рибачук