Судові рішення

Постанова № 140780740 у справі № 521/28134/23 від 13.10.2026

Постанова від 13.10.2026 у цивільній справі № 521/28134/23 (категорія «Надання послуг»). Суд: Одеський апеляційний суд, суддя Назарова М. В.

Справа№ 521/28134/23
СудОдеський апеляційний суд
СуддяНазарова М. В.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяНадання послуг
Дата ухвалення13.10.2026
Надійшло до реєстру21.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140780740

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Номер провадження: 22-ц/813/5392/26

Справа № 521/28134/23

Головуючий у першій інстанції Маркарова С.В.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Карташова О.Ю., Кострицького В.В.,

учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника Клиса Андрія Анатолійовича

на рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27 січня 2026 року, ухвалене Хаджибейським районним судом м. Одеси у складі: судді Маркарової С.В. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості вартості необлікованої електричної енергії,

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому із посиланням як на правове обґрунтування своїх вимог на ст. 15, 16, 509, 525, 526, 610, 611, 623, 625, 633, 634, 641, 642, 714 ЦК України, ст. 5, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 2, 4, 58, 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії просило стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за необліковану електричну енергію в розмірі 40933,56 грн та витрати по сплаті судового збору.

Позов обґрунтований тим, що АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» постачало електричну енергію на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у якому споживачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використовують електричну енергію для власних потреб та несуть відповідальність.

За вказаною адресою споживачів був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 для здійснення розрахунків з енергопостачальником за спожиту електроенергію та інших платежів.

Під час перевірки уповноваженими представниками АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» дотримання споживачами Правил роздрібного ринку електричної енергії 04.08.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , будо виявлено порушення ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення електроустановок та електропроводки до мереж, що не є власністю ОСР, з порушенням схеми обліку.

У відповідності до вимог п. 8.2.5 ПРРЕЕ за результатом виявленого порушення у присутності споживача електричної енергії, яка допустила представників АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до перевірки, було складено Акт про порушення № 8014833 від 04.08.2022.

За участю споживача ОСОБА_1 18.10.2022 комісія з розгляду актів про порушення АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» розглянула Акт № 8014833 від 04.08.2022 та прийняла рішення провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії внаслідок порушення споживачем Правил.

З урахуванням п. 8.4.7 ПРРЕЕ розрахунок вартості необлікованої електричної енергії з 04.02.2022 по 04.08.2022 склав 26972,46 грн, але у встановлений термін споживачі вказаний рахунок не сплатили.

03.10.2022 під час перевірки уповноваженими представниками АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» дотримання споживачами Правил роздрібного ринку електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено порушення ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення після відключення електропроводки до мережі, що не є власністю ОСР, з порушенням схеми обліку.

У відповідності до вимог п. 8.2.5 ПРРЕЕ за результатом виявленого порушення у присутності споживача електричної енергії, яка допустила представників АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до перевірки, було складено Акт про порушення № 8014791 від 03.10.2022, який містить пояснення споживача: «По данному адресу не проживаю с 2015 года, разрешила временно проживать ОСОБА_2 ….» (мовою оригіналу).

18.10.2022, за участю споживача ОСОБА_1 , комісія з розгляду актів про порушення АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» розглянула Акт № 8014791 від 03.10.2022 та прийняла рішення провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії внаслідок порушення споживачем Правил у розмірі 13961,10 грн.

Таким чином, заборгованість відповідачів станом на 28.09.2023 складає 40933,56 грн.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 просить позовну заяву задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 40933,56 грн.

Вказує, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем у цій справі, оскільки з 2021 року не має доступу до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , так як ОСОБА_2 перешкоджає ОСОБА_1 користуватись житловим приміщенням. 19.10.2023 рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 521/18392/22 було задоволено в повному обсязі позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення з житлового приміщення. Станом на теперішній час рішення не набрало законної сили та справа перебуває в провадженні Одеського апеляційного суду. Тому, на думку ОСОБА_1 , остання не є побутовим споживачем, оскільки не використовує електричну енергію для забезпечення власних потреб. ОСОБА_1 взагалі не має доступу до житлового приміщення, оскільки ОСОБА_2 перешкоджає їй у користуванні житловим приміщенням.

Зазначає, що 23.11.2021 ОСОБА_1 звернулася з заявою до Одеського центру обслуговування клієнтів з проханням відключити постачання електроенергії у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , проте така все одно постачалася. ОСОБА_2 здійснила несанкціоноване підключення через електричне перенесення, що підтверджується спільною заявою сусідів, у зв`язку з протиправними діями ОСОБА_2 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022167470000381 від 02.09.2022 за ст. 356 КК України.

18.10.2022 ОСОБА_1 подала до АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернення, у якому зазначила, що ніколи не проживала у цій квартирі та несанкціоноване підключення здійснила ОСОБА_2 , яка не надає доступ до квартири. 24.11.2022 ОСОБА_1 зверталася з заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, однак її звернення було переадресоване до КП «ЖКС «Хмельницький», який листом повідомив, що не зміг провести перевірку.

Посилається, що ОСОБА_2 проживає в цій квартирі та є побутовим споживачем, саме остання здійснила несанкціоноване підключення та споживає необліковану електричну енергію.

Рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27 січня 2026 року позов АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості вартості необлікованої електричної енергії задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ МЕРЕЖІ» в відшкодування шкоди 40933,56 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ МЕРЕЖІ» судовий збір 1342 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ МЕРЕЖІ» судовий збір 1342 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника Клиса А.А. просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» відшкодування шкоди в розмірі 40933,56 грн та судовий збір у розмірі 2684,00 грн, в іншій частині позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів вартості необлікованої електричної енергії.

Звертає увагу на те, що позовні вимоги ґрунтувалися на двох актах про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії: від 04 серпня 2022 року № 8014833, за яким вартість необлікованої електроенергії становить 26972,46 грн, та від 03 жовтня 2022 року № 8014791, за яким нараховано 13961,10 грн, проте суд першої інстанції дослідив лише перший акт, не надав оцінки другому, проте стягнув загальну суму заборгованості за обома актами - 40933,56 грн, що, на думку скаржника, свідчить про неповне дослідження обставин справи.

Також вважає помилковим висновок суду про наявність підстав для покладення на неї солідарної відповідальності за завдану шкоду, оскільки вона не здійснювала самовільного підключення електроустановок до електромережі, не споживала необліковану електричну енергію та фактично не мала доступу до квартири, в якій проживала ОСОБА_2 , відтак у її діях відсутні протиправна поведінка та вина, необхідні для настання цивільно-правової відповідальності.

На підтвердження зазначеного скаржник посилається на обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 521/18392/22 про виселення ОСОБА_2 , які набрали законної сили, зокрема щодо перешкоджання останньою здійсненню ОСОБА_1 права власності на квартиру, самовільної зміни замків та недопуску власниці до житла. При цьому наголошує, що конфліктні відносини між ними виникли задовго до складання актів про порушення, а саме ще з 2019-2021 років, що суд першої інстанції не врахував належним чином.

Крім того, скаржник зазначає, що ще 23 листопада 2021 року звернулася до АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» із заявою про відключення електропостачання квартири, оскільки підозрювала можливість самовільного підключення з боку ОСОБА_2 . Вартість послуги було сплачено, а 10 грудня 2021 року електропостачання квартири відключено. Проте вже 14 грудня 2021 року вона виявила наявність електроенергії в помешканні та 15 грудня 2021 року повідомила про це позивача, попросивши перевірити факт самовільного підключення. За твердженням скаржника, позивач не відреагував належним чином на це звернення.

Також вказує, що під час перевірки 03 жовтня 2022 року повідомила представників позивача про те, що не проживає у квартирі та не має доступу до неї, а самовільне підключення здійснювала ОСОБА_2 , однак ці обставини, як і її письмові заперечення щодо складених актів, не були належним чином враховані комісією позивача під час визначення обсягу та вартості необлікованої електроенергії.

На думку скаржника, позивач неналежно виконав замовлену послугу з відключення електропостачання, оскільки, попри її прохання здійснити відключення на опорі, електроживлення було відключено на розподільчому щиті, що, за її твердженням, створило можливість для повторного самовільного підключення квартири. За таких обставин вважає неправомірним покладення на неї відповідальності за порушення, про які вона сама повідомляла оператора системи.

Посилаючись на положення статей 1166 ЦК України, 82, 89, 264 ЦПК України та пункти 8.4.1, 8.4.2, 8.4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії, стверджує, що суд не встановив усіх необхідних умов цивільно-правової відповідальності саме щодо неї, не дослідив належним чином подані докази та не визначив, чи підтверджують вони її причетність до самовільного підключення та споживання необлікованої електроенергії.

У зв`язку з викладеним скаржник вважає, що відповідальність за завдану шкоду має нести ОСОБА_2 як особа, яка, за її твердженням, здійснювала самовільне підключення та споживала електричну енергію поза приладом обліку, а підстави для солідарного стягнення коштів із ОСОБА_1 відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач заперечує проти доводів скаржника про відсутність підстав для покладення на неї відповідальності за порушення, зафіксовані актами від 04.08.2022 № 8014833 та від 03.10.2022 № 8014791.

Зазначає, що АТ «ДТЕК Одеські електромережі» є оператором системи розподілу електричної енергії, а між споживачами та оператором виникли договірні відносини щодо надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору.

Позивач наголошує, що за адресою: АДРЕСА_1 , було відкрито особовий рахунок, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначені споживачами електричної енергії за цим об`єктом. При цьому, на думку позивача, саме по собі непроживання особи у квартирі не звільняє її від обов`язків, пов`язаних із користуванням об`єктом та оплатою відповідних послуг. Позивач також посилається на статтю 319 ЦК України, відповідно до якої власність зобов`язує, та на пункт 5.5.5 ПРРЕЕ, яким передбачено обов`язки споживача щодо належного користування електричною енергією.

АТ «ДТЕК Одеські електромережі» вказує, що під час перевірок 04.08.2022 та 03.10.2022 уповноваженими представниками товариства було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, які зафіксовано відповідними актами, підписаними, зокрема, відповідачами.

Позивач також зазначає, що споживач, який має намір остаточно припинити користування електричною енергією або звільнити приміщення, повинен повідомити про це електропостачальника й оператора системи та в установленому порядку припинити договірні відносини. За відсутності такого повідомлення споживач, на думку позивача, зобов`язаний здійснювати оплату електричної енергії та інших платежів відповідно до умов договору.

На переконання позивача, апеляційна скарга не містить належних доказів, які б спростовували обставини, встановлені судом першої інстанції, або підтверджували неправильність його висновків. Доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів та переоцінки встановлених обставин, що, на думку позивача, не є підставою для скасування законного й обґрунтованого рішення.

Крім того, позивач посилається на положення статей 12, 81 ЦПК України щодо обов`язку сторін доводити обставини, на які вони посилаються, та вважає, що ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог.

Також АТ «ДТЕК Одеські електромережі» заявило про очікувані витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 12000 грн, зазначивши, що на підтвердження їх фактичного розміру буде складено акт наданих послуг.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 40933,56 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328*30 = 99840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.

Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 вказаної норми).

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці першому пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» та частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У третьому абзаці пункту 15 названої постанови Пленуму зазначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Предметом апеляційного перегляду справи є рішення суду в частині позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 вартості необлікованої електричної енергії. Щодо стягнення такої з відповідачки ОСОБА_2 , то рішення в частині вказаного відповідача не переглядається.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 на час виниклих між сторонами правовідносин є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 ,

Право власності набуто в 2007 році та підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав, витяг № 364147890.

04.08.2022 за спірною адресою допущено самовільне підключення електроустановок, електропроводки до мереж із порушенням схеми обліку, тобто фактично відбулось розкрадання електричної енергії. У вказаному Акті в розділі «Схема електроживлення споживача» графічно визначено місце самовільного підключення до відповідних електричних мереж.

Акт про порушення № 8014833 був складений представниками позивача в присутності відповідача ОСОБА_2 , яка фактично проживала за спірною адресою, незаконно споживаючи електричну енергію поза приладом обліку після відключення квартири від електропостачання позивачем в установленому законом порядку.

Розмір заподіяної позивачу шкоди складається з вартості необлікованої електроенергії в наслідок порушення відповідачами Правил роздрібного ринку електричної енергії за формулою, визначеною п. 8.4.2 ПРРЕЕ, затвердженою НКРЕКП 14.04.2018 № 312 та становить 40933 грн 56 коп.

Акт про порушення, визначення розміру необлікованої енергії розглянутий на комісії з розгляду актів про порушення АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за участю власника спірної квартири ОСОБА_1 .

Як убачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані виявленням порушень Правил роздрібного ринку електричної енергії, зафіксованих актами від 04 серпня 2022 року № 8014833 та від 03 жовтня 2022 року № 8014791.

За цими актами позивач визначив вартість необлікованої електричної енергії загальною сумою 40933,56 грн, з яких 26972,46 грн - за першим актом та 13961,10 грн - за другим.

Як зазначалося вище, звертаючись до суду з позовом, АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» просило стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за необліковану електричну енергію в розмірі 40933,56 грн, які відповідачі в добровільному порядку не сплатили.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт самовільного підключення електроустановок до електричної мережі поза приладом обліку підтверджується актами про порушення, а розмір завданої шкоди у сумі 40933,56 грн відповідачами не спростований. Врахувавши, що ОСОБА_1 є власником квартири, а ОСОБА_2 фактично проживала в ній та здійснювала необліковане споживання електроенергії, суд дійшов висновку про наявність спільних дій та бездіяльності відповідачів, які спричинили шкоду позивачу. Оскільки встановити ступінь впливу дій кожного з відповідачів на заподіяння шкоди неможливо, суд на підставі статтей 1166, 1190 ЦК України визнав наявними підстави для солідарного стягнення вартості необлікованої електроенергії та покладення на відповідачів судових витрат.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ).

На підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N 1525 (v1525874-19) від 18 липня 2019 року втратила чинність постанова від 04 травня 2006 року N 562 «Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», тому визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією відбувається на підставі вказаних ПРРЕЕ.

Відповідно до вимог ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Пунктом 1.1.2. ПРРЕЕ, визначено поняття, і зокрема: контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів впливу електричного/електромагнітного полей, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів; необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно; прихована електропроводка - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом комерційного обліку, яку представник електропостачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів під час попереднього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити; технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень.

Згідно з пунктом 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 3) за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; 4) здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; 5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 6) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; 7) врегулювати у порядку, визначеному Кодексом систем розподілу та цими Правилами, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу шляхом укладення окремого договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії (або у формі додатка до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії) та 20) не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Пунктом 8.2.5. ПРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Крім того, за змістом статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Зазначена норма передбачає необхідність установлення спільного характеру поведінки заподіювачів шкоди, яка призвела до її виникнення. Для застосування солідарної відповідальності недостатньо констатувати, що одна особа є власником приміщення, а інша фактично в ньому проживає та користується електричною енергією. Необхідно встановити, у чому саме полягали дії чи бездіяльність кожної з цих осіб, яким чином вони були пов`язані між собою та як сприяли виникненню відповідних збитків.

При цьому спільність заподіяння шкоди не обов`язково передбачає, що кожна особа безпосередньо виконувала самовільне підключення. Вона може полягати й у взаємопов`язаних діях або бездіяльності, якщо за конкретних обставин справи вони сприяли настанню єдиного шкідливого результату.

Так, для покладення на ОСОБА_1 обов`язку з відшкодування шкоди в солідарному порядку необхідно встановити, що її дії або бездіяльність перебували у причинному зв`язку із заподіяною шкодою та що шкоду завдано спільними діями або бездіяльністю відповідачів.

Натомість, вказаний відповідач має довести відсутність своєї вини у настанні шкоди.

Законодавець саме таким чином розподіляє тягар доведеності обґрунтованості позову у справах вказаної категорії.

На підтвердження відсутності своєї вини у завданні позивачем шкоди відповідачка разом із першою заявою по суті справи - відзивом на позовну заяву - надала докази того, що вона 23.11.2021 зверталася до начальника ЦОК ДспОК із проханням відключити електропостачання квартири, яка належить їй на праві приватної власності та розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з плануванням проведення ремонтно-будівельних робіт, зокрема демонтажу незаконно зведеної прибудови до квартири, облаштованої мешканцями без її згоди та відповідних дозвільних документів. У заяві ОСОБА_1 зазначила, що у вказаній квартирі не проживає, натомість у ній мешкають її родичі, які тривалий час не сплачують за комунальні послуги. При цьому вона просила здійснити відключення електроенергії поза межами квартири, оскільки під час проведення ремонтних робіт існував ризик випадкового пошкодження кабелів та пристроїв електропостачання. (а.с. 58)

Вказані обставини судом першої інстанції не перевірені на предмет відсутності вини вказаного відповідача та оцінка такому відсутня.

Також у справі, що переглядається, вбачається, що у грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення, обґрунтовуючи позовні вимоги, зокрема тим, що відповідачка з 2021 року систематично перешкоджає їй користуватися та розпоряджатися квартирою, без попередження самостійно змінила замки на вхідних дверях та відмовляється надати їй ключі від квартири, під час телефонної розмови відповідачка повідомила її про те, що жодним чином не дозволить їй проживати в квартирі.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року, позов задоволено (справа № 521/18392/22).

Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 , яка належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 27 грудня 2006 року, шляхом виселення ОСОБА_2 з вказаного житлового приміщення, без надання іншого житла.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду, ОСОБА_2 звернулася з касаційною скаргою до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, яка постановою Верховного Суду від 19.02.2025 залишена без задоволення, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2023 року та постанова Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року залишені без змін.

Судами, зокрема встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 27 грудня 2006 року належить квартира АДРЕСА_2 .

25 січня 2007 року право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 було зареєстровано в Комунальному підприємстві «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» за № 1003 в книзі 532пр-198 від 24 січня 2007 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25 січня 2007 року.

04 листопада 2006 року Третім відділом РАЦС Приморського районного управління юстиції м. Одеси між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, актовий запис № 508.

Під час шлюбу у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження .

Всі члени сім`ї сина позивача ОСОБА_4 (дружина, двоє дітей та він сам) були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї та реєстрації.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 травня 2021 року шлюб між між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був розірваний (а. с. 126).

19 серпня 2022 року ОСОБА_1 як власник квартири АДРЕСА_2 , звернулася до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської області з заявами щодо зняття з задекларованого місця проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до відомостей № М1-103879-ф/л від 15 липня 2022 року в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровано 0 осіб.

Згідно з довідкою КП «ЖКС» «Хмельницький» від 20 жовтня 2022 року ОСОБА_2 проживає в квартирі АДРЕСА_2 без реєстрації.

ІНФОРМАЦІЯ_3 син позивачки, ОСОБА_4 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Відповідно до довідки відділу адресно - довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 20 грудня 2022 року ОСОБА_2 була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 , знята з обліку 19 серпня 2022 року.

Згідно з довідкою № М1-16000-ю/л від 03 лютого 2023 року ОСОБА_2 з 06 квітня 2007 року зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 перешкоджає позивачці користуватися та розпоряджатися квартирою АДРЕСА_2 , а саме не пускає її в квартиру, самостійно змінила замки на вхідних дверях та відмовляється надати ключі від квартири, що підтверджується письмовими попередженнями позивачки, які були надіслані відповідачці.

Факт проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_2 не заперечувався останньою в процесі судового розгляду та підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Позивачка ОСОБА_1 неодноразово зверталася до начальника ОП ОРУП № 1 ГУНП з приводу порушення своїх прав як власника квартири.

В грудні 2021 року стосовно відповідачки було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відносно ОСОБА_2 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022167470000381 від 02 вересня 2022 року за ст. 356 КК України.

ОСОБА_2 не сплачує рахунки за комунальні послуги, якими вона користується, внаслідок чого у позивачки виникла заборгованість за комунальні послуги.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інфоксводоканал» було стягнуто заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 9674,95 грн.

Комісією по розгляду актів про порушення № 8014791 від 03 жовтня 2022 року та за № 8014833 від 04 серпня 2022 року стосовно ОСОБА_1 були складені протоколи за № 487 від 18 жовтня 2022 року та за № 486 від 18 жовтня 2022 року за порушення споживачем на об`єкті: АДРЕСА_1 Правил роздрібного ринку електричної енергії та нараховані суми збитків на суму 13961,10 грн. та на суму 26972,46 грн, всього: 40933,56 грн.

Відповідачка добровільно відмовляється звільнити квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1

ОСОБА_2 на праві власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_3 .

Отже, встановивши, що ОСОБА_2 зареєструвала шлюб із сином позивачки ОСОБА_1 04 листопада 2006 року, а спірна квартира придбана позивачкою 27 грудня 2006 року, яка ніколи в квартирі не проживала, а відповідача будучи дружиною сина позивачки вселилася в квартиру за згодою власника саме як член сім`ї її сина, але при цьому власник житла та її син фактично не проживали разом однією сім`єю, спільного господарства не вели, тощо, а з травня 2021 року відповідачка перестала бути членом сім`ї сина позивачки, який ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, тому згідно зі ст. 406 ЦК України вказаний сервітут припинено, що є підставою для виселення відповідачки зі спірної квартири.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, мають преюдиційне значення в межах, визначених наведеною нормою процесуального права.

Колегія суддів вказує, що наведені вище обставини свідчать про те, що спір між сторонами щодо користування квартирою виник задовго до звернення позивача до суду, а саме в 2021 році і вказані обставини існували станом на час ухвалення судом оскаржуваного рішення.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76,77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Скаржником до апеляційної скарги удруге додана її заява від 23.11.2021 до начальника Одеського ЦОК ДспОК із проханням відключити електропостачання квартири, яка належить їй на праві приватної власності та розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а на підтвердження її направлення скаржниця надала відповідну поштову квитанцію (а.с. 99).

Вказана заява не є новим доказом, оскільки була долучена ОСОБА_1 до відзиву на позовну заяву, а факт її направлення підтверджується відповідною поштовою квитанцією, у зв`язку з чим вона підлягає врахуванню апеляційним судом під час перегляду справи.

Таке звернення ОСОБА_1 до оператора системи розподілу електричної енергії має істотне значення для оцінки доводів, оскільки у сукупністю із встановленими обставинами судовим рішенням, що набрало законної сили, свідчить про те, що власниця квартири заздалегідь повідомляла позивача про обставини, які могли створювати ризик пошкодження електрообладнання, та просила відключити належну їй квартиру від електропостачання у зв`язку із запланованими ремонтно-будівельними роботами, у зв`язку із проживанням в квартирі родичів, які тривалий час не сплачують комунальні послуги.

Зазначена заява була подана ще до складення актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 04 серпня 2022 року та 03 жовтня 2022 року та у сукупністю із триваючим судовим провадженням у справі № 521/18392/22 свідчить про намагання позивачки у передбачений законом спосіб вирішити питання як із законністю перебування в належній їй квартирі інших осіб (відповідачки ОСОБА_2 ), так і про усунення можливих негативних наслідків для самого позивача через самовільне підключення вказаних осіб до електромережі.

Скаржниця у заяві зазначала, що фактично у квартирі не проживає, а нею користуються її родичі, які тривалий час не сплачують за комунальні послуги.

Зазначене звернення узгоджується з іншими доказами у справі, які свідчать про тривалий конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо користування квартирою, а також про вжиття власницею заходів для захисту своїх прав.

Колегія суддів вказує, що власність надає не тільки права, а і покладає обов`язок щодо правильного використання власності та не допущення порушення законодавства.

Самі по собі право власності на квартиру та факт проживання в ній іншої особи не є достатніми підставами для висновку про спільне заподіяння шкоди.

За встановлених обставин колегія суддів не вбачає достатніх підстав для покладення на ОСОБА_1 обов`язку з відшкодування збитків у солідарному порядку, оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що її дії чи бездіяльність були узгоджені з поведінкою ОСОБА_2 або перебували у причинному зв`язку із заподіянням шкоди. Натомість, нею на виконання покладеного на неї тягаря доведеності відсутності її вини у завданні шкоди виконане наведене та належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст. 77, 78 ЦПК України доведено відсутність своєї шкоди у завданні позивачу шкоди.

Натомість, позивач, посилаючись на наявне у відповідачки право власності на нерухоме майно, вказаного не спростував.

Отже, за відсутності доказів спільності дій чи бездіяльності відповідачів, які призвели до виникнення збитків, підстави для застосування солідарної відповідальності ОСОБА_1 відсутні.

Тому всі наведені доводи апеляційної скарги відповідачки знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду рішення суду.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині солідарного стягнення збитків із ОСОБА_1 , не встановив належним чином характеру її поведінки, наявності причинного зв`язку між її діями чи бездіяльністю та виникненням збитків, а також обставин, які б свідчили про спільне заподіяння шкоди відповідачами, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині щодо відповідача ОСОБА_1 скасувати та відмовити у задоволенні позову до вказаного відповідача за необґрунтованістю.

Відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2684 грн, відповідачем ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 3220,80 грн, а підлягав, з урахуванням оскаржуваних вимог, 1610,40 грн.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 відмовлено, а апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 задоволена, то з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову у розмірі 2684 грн, а з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 1610,40 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.

Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_10 задовольнити.

Рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27 січня 2026 року в оскаржуваній частині щодо відповідача ОСОБА_1 та в частині судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні позову Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вартості необлікованої електричної енергії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ: 00131713, адреса: Одеська область, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2684 гривні.

Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ: 00131713, адреса: Одеська область, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , поштова адреса: АДРЕСА_4 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1610,40 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: М.В Назарова

О.Ю. Карташов

В.В. Кострицький

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
21.04.2026 Ухвала № 135911879 без тексту Одеський апеляційний суд
03.03.2026 Ухвала № 134605954 без тексту Одеський апеляційний суд
16.02.2026 Ухвала № 134276565 без тексту Хаджибейський районний суд міста Одеси
27.01.2026 Рішення № 133689637 без тексту Хаджибейський районний суд міста Одеси
14.02.2024 Ухвала № 117101325 без тексту Хаджибейський районний суд міста Одеси
05.01.2024 Ухвала № 116667592 без тексту Хаджибейський районний суд міста Одеси

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 00131713. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг