МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
Справа № 210/5579/26
Провадження № 2/210/3018/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14 жовтня 2026 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючої - судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання Балкаєвої О.Є. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін позовну заяву адвоката Гузєва Ігоря Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я на виробництві ,-
ВСТАНОВИВ:
До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу 31 серпня 2026 року надійшла вищезазначена позовна заява про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я на виробництві.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 31 серпня 2026 року визначено головуючого - суддю Чайкіну О.В.
Ухвалою судді від 03 вересня 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На виконання вимог ст.178, 191, 278ЦПК України відповідачем 07 вересня 2026 року подано відзив на позов, та надано докази його направлення стороні Позивача. Сторони в судове засідання не викликались.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Враховуючи викладене, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що кореспондується з положеннями частини 5 статті 279 ЦПК України.
Стислий виклад позовних вимог та заперечень відповідача.
Позивач зазначає, що протягом тривалого часу, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі по тексту - Позивач) 24 роки 6 місяців перебував в трудових відносинах з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»(далі - Відповідач).
Під час виконання трудових обов`язків на підприємстві Відповідача у вказаний період часу, внаслідок недосконалості технологічних процесів, Позивач підпадав під вплив на організм шкідливих факторів виробничого середовища таких як пил фіброгенної дії в повітрі робочої зони, важкість праці, шум, показники яких перевищують нормативні значення.
У зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, Позивачем отримано хронічні професійні захворювання: Радикулопатія попереко-крижова L-5, S-1 та шийна С6,С7,С8 на фоні полісегментарної дископатії з помірно вираженими порушеннями біомеханіки хребта, стійким больовим, м`язово-тонічним та периферичним нейросудинним синдромами з вазомотоно-трофічними явищами на кистях, нейрогенною переміжною кульгавістю, парезом розгиначів лівої стопи, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів; Хронічне обструктивне захворювання легень від впливу пилу, група В, GOLD ІІ, помірний пневмофіброз, Легенева недостатність другого ступеня; Хронічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня.
У зв`язку із заподіянням шкоди здоров`ю, неодноразовим проходженням курсів стаціонарного лікування 12.08.2026 Позивач вперше пройшов огляд експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, за результатами якого йому на БЕЗСТРОКОВИЙ термін визначено сукупний ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 65%, з яких 40% - внаслідок радикулопатії, 15% - внаслідок ХОЗЛ, 10% - по туговухості. За висновками експертної команди Позивачу протипоказана тривала хода, переохолодження.
У зв`язку з вказаними хронічними професійними захворюваннями порушено звичний спосіб життя Позивача, останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Позивач постійно відчуває задишку при незначному фізичному навантаженні, яка купірується лише за допомогою медикаментозних препаратів. Позивача систематично турбує нападоподібний кашель, як в денний так в нічний час, що порушує сон Позивача та позбавляє його можливості нормально відпочивати, призводить до важкості та болю у грудній клітці, у міжлопатковій ділянці, до свистячих хрипів в них, до головного болю та запаморочення, до постійного відчуття втоми, загальної слабкості, зниження уваги Позивача в денний час, що має наслідком перебування Позивача в напруженому стані, стані роздратованості. Позивача турбує стійкий біль та обмеження рухів у шийному та поперековокрижовому відділах хребта, стійкий стріляючий біль в ногах, в плечових, ліктьових та колінних суглобах, особливо при фізичних навантаження, зниження сили в них, хиткість при ході, шум у вухах та голові, зниження пам`яті. Вказані негативні явища супроводжуються головним болем та загальною слабкістю організму.
Перелічені негативні явища в житті Позивача переконливо доводять факт завдання Позивачу немайнової (моральної) шкоди внаслідок отриманих професійних захворювань та стійкої втрати професійної працездатності, що є наслідком порушення законодавства про охорону праці зі сторони Відповідача.
Позивач вважає, що за таких обставин зі сторони Відповідача, має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана Позивачу ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у Позивача хронічних професійних захворювань та просить суд стягнути з відповідача 562 055 грн.
Представник Відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що при укладенні трудового договору між Сторонами Позивача було належним чином поінформовано про умови праці, у тому числі про наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих виробничих факторів, а також про можливі наслідки їх впливу на стан здоров`я. Таке інформування здійснено відповідно до вимог статті 29 Кодексу законів про працю України. Позивач підтвердив ознайомлення з відповідними умовами під підпис та свідомо погодився на виконання роботи у зазначених виробничих умовах, усвідомлюючи можливість ризику ушкодження здоров`я та його наслідки.
Відповідач не приховував та не применшував рівень шкідливих і небезпечних факторів на виробництві, не порушував технологічний процес та забезпечував його відповідність нормативним вимогам. На підприємстві систематично вживаються заходи щодо покращення умов праці працівників шляхом упровадження сучасних технологій, підвищення рівня механізації та автоматизації виробництва, а також застосування профілактичних заходів з охорони праці відповідно до вимог чинного законодавства та колективного договору.
Відповідачем забезпечувалося дотримання встановлених законодавством вимог з охорони праці, зокрема проведення інструктажів, навчання безпечним методам роботи, забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту, а також медичних оглядів. Позивач був ознайомлений із відповідними нормативними актами під підпис та проходив регулярні перевірки знань з питань охорони праці.
Сам по собі факт встановлення професійного захворювання не свідчить автоматично про наявність вини роботодавця або порушення ним вимог законодавства. Необхідною передумовою відповідальності є наявність доведеного причинно-наслідкового зв`язку між неправомірною дією (бездіяльністю) роботодавця та настанням шкоди. Такий зв`язок Позивачем у матеріалах справи не доведено.
Технологічний процес у гірничодобувній промисловості об`єктивно пов`язаний з виробничими ризиками, які за своєю природою не можуть бути повністю усунені, однак Відповідач вживав усіх можливих заходів для їх мінімізації. Відсутні будь-які належні та допустимі докази, що роботодавець допустив порушення вимог охорони праці чи проявив недбалість.
Обов`язковими передумовами виникнення правовідносин з відшкодування моральної шкоди є неправомірні дії чи бездіяльність та вина власника або уповноваженого ним органу. В свою чергу, ПАТ «АМКР» не вбачає причинно-наслідкового зв`язку між професійною хворобою Позивача і роботою у Відповідача. Вважає, що в спірних правовідносинах не було встановлено вчинення з боку Відповідача будь-яких винних, неправомірних дій, що могли б призвести до виникнення у Позивача професійного захворювання, отже відсутня одна з обов`язкових передумов для відшкодування моральної шкоди. Крім того, Позивач не надав до суду належних доказів, які б підтверджували факт спричинення йому моральної шкоди.
Таким чином, враховуючи не доведення Позивачем обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а також безпідставність та необґрунтованість його позовних вимог, останні не підлягають задоволенню.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Розгляд (формування та зберігання) судової справи здійснюється в змішаній (паперовій та електронній) формі, при цьому додатки до позовної заяви зберігаються лише в електронній формі.
Судом встановлено, що з 01 травня 2001 року по 04 грудня 2024 року року позивач працював на різних посадах у різних структурних підрозділах у Публічному акціонерному товаристві «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» перетворено з 08.04.2004 року на Відкрите акціонерне товариство «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» наказом Міністерства промислової політики України від 07.04.2004 року №166; з 12.01.2006 року Відкрите акціонерне товариство «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Міттал Стіл Кривий Ріг» на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Криворіжсталь» №2 від 12.01.2006 року; Відкрите акціонерне товариство «Міттал Стіл Кривий Ріг» перетворено у Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» №4 від 14.06.2007 року; Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» перетворено в Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» протокол №10 від 21.04.2011 року). 04 грудня 2024 року позивача звільнено з роботи, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 .
Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 16 червня 2026 року загальний стаж роботи ОСОБА_1 у цеху в умовах впливу шкідливих факторів 12 років 09 місяців.
Висновок про наявність шкідливих умов праці: умови праці прохідника підземного ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» ОСОБА_1 відносяться:
- по вмісту хімічних речовин, у тому числі аерозолів переважно фібро генної дії, в повітрі робочої зони - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»;
- по важкості праці - до 3 класу 3 ступеня «Шкідливі»;
- по рівню шуму - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі».
Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 3 ступеня «Шкідливі» (п.13)
Діагноз:
1. Радикулопатія попереко-крижова L-5, S-1 та шийна С6,С7,С8 на фоні полісегментарної дископатії з помірно вираженими порушеннями біомеханіки хребта, стійким больовим, м`язово-тонічним та периферичним нейросудинним синдромами з вазомотоно-трофічними явищами на кистях, нейрогенною переміжною кульгавістю, парезом розгиначів лівої стопи, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів;
2. Хронічне обструктивне захворювання легень від впливу пилу, група В, GOLD ІІ, помірний пневмофіброз, Легенева недостатність другого ступеня;
3. Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня. (п.14).
Раніше у ОСОБА_1 хронічне професійне захворювання виявлено не було (п.15).
Професійне захворювання виникло за таких обставин:
Працюючи прохідником (підземним) ОСОБА_2 виконував доставку матеріалу для кріплення забою, доставку ВМ та ЗІ для ведення підривних робіт, огляду виробки і приведення її в безпечний стан, оборка заколів, зведення тимчасового кріплення і управління її в безпечний стан, оборка заколів, зведення тимчасового кріплення і управління покрівлею, підготовка до скренерування забою, чищення забою від гірничої маси різними способами (скеперування, вручну), зведення постійного кріплення відповідно до паспорта кріплення покрівлею, буріння забою відповідно до паспорту «ПБПР», зарядження забою, ведення підривних робіт, участь у монтажі, демонтажі, перенесенні, встановлення обладнання в зоні забою і виробках, участь у нарощуванні водо- і повітропровідних магістралей, в ремонті забійного обладнання. Під час виконання своїх трудових обов`язків на ОСОБА_1 діяли шкідливі виробничі фактором, такі як пил фібро генної дії, важкість праці, шум, показники яких перевищували нормативні значення (п.17).
Згідно з п. 18 зазначеного акту, причинами виникнення професійного захворювання є:
Важкість праці:
- маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну становила до 35 кг при нормі до 30 кг;
- величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання зусиль двома руками становило до 238 810 кг/с при нормативному значенні 70 000 кг/с;
- величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу за участю м`язів тулуба та ніг за зміну становило 125 000 кг/с при нормі до 100 000 кг/с;
- періодичне перебування у незручній робочій позі становило 32,2-38% зміни при допустимому значенні до 25%;
- нахили тулуба (вимушені, більше 30) кількість за зміни 140-164 при нормативному значенні 50-100.
Хімічні фактори:
- концентрація кремнію діоксину кристалічного при вмісті в пилу від 10 до 70% в 3,7-4 рази перевищувала гранично допустиму концентрацію відповідно до «Державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.07.2024 року №1192 і становила 7,4-7,0 мг/м3 при гранично допустимій концентрації 2 мг/м3.
Фізичні фактори:
- еквівалентний рівень шуму на 17 дБА перевищував гранично-допустимий рівень і складаві 97 дБА при нормативному значенні 80 дБА згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку».
Враховуючи стаж роботи ОСОБА_1 шкідливих умов праці та неодноразову зміну керівництва структурного підрозділу визначити конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, неможливо.
Згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу 125/26/1348/В, дата прийняття рішення 12.08.2026 року, номер рішення 125/26/1348/Р, виданого на ім`я ОСОБА_1 , основний діагноз: Радикулопія, множинні відділи хребта, супутні діагнози: нейросенсорна втрата слуху, хронічна респіраторна недостатність тип І, інша уточнена хронічна обструктивна хвороба легені. Ускладнення основного діагнозу: первинний артроз інших суглобів, інші ураження плеча, компресія нервових корінців та сплетінь при ураженнях між хребцевого диска.
Причина інвалідності: професійне захворювання.
Причини втрати професійної працездатності: професійне захворювання, 65% встановлено з 16.06.2026 року.
Наявність в особи раніше встановленої інвалідності відсутня.
Згідно з рекомендаціями, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю 125/26/1348/І ОСОБА_2 має потребу в отриманні реабілітаційної допомоги в сфері охорони здоров`я, в санаторно-курортному лікуванні, має обмеження в професійній діяльності, що можуть значно вплинути на погіршення здоров`я.
За медичним висновком закладу охорони здоров`я лікарсько-експертної комісії, що має право встановлювати остаточний діагноз хронічних захворювань про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання від 13 травня 2026 року протокол №18/296 діагноз ОСОБА_1 : Радикулопатія попереко-крижова L-5, S-1 та шийна С6,С7,С8 на фоні полісегментарної дископатії з помірно вираженими порушеннями біомеханіки хребта, стійким больовим, м`язово-тонічним та периферичним нейросудинним синдромами з вазомотоно-трофічними явищами на кистях, нейрогенною переміжною кульгавістю, парезом розгиначів лівої стопи, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів; Хронічне обструктивне захворювання легень від впливу пилу, група В, GOLD ІІ, помірний пневмофіброз, Легенева недостатність другого ступеня; Хронічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня.
Нормативно-правове обґрунтування
ОСОБА_2 знаходився в трудових відносинах з Відповідачем, тому правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою ХІ КЗпП України.
Частинами 1 та 2 статті 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно з частин 3-4 статті 153 КЗпП України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Відповідно до частин 1, 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів,а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Відповідно до статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (стаття 237-1 КЗпП України).
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).
Оскільки закон покладає обов`язок створення безпечних і нешкідливих умов праці, власник або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням ним трудових обов`язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерплому внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних умов праці. Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об`єднанням профспілок.
Згідно статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно з нормами Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави (ст.3 Конституції України).
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Виходячи з норм частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до частини 1 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з частинами 1 та 5 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, в даному випадку відповідач несе прямий обов`язок по виплаті позивачу відшкодування з приводу спричинення моральної шкоди.
Висновки за результатами розгляду матеріалів справи
На суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову.
Суд не бере до уваги доводи зазначені у відзиві аргументи, що відсутній причино наслідковий зв`язок між роботою позивача на підприємстві відповідача та отримання позивачем професійного захворюванням ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з огляду на наступне.
Між спричиненою моральною шкодою та отриманням професійного захворювання Позивача, яке пов`язане із тяжкою роботою на підприємстві Відповідача, вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок. Акт форми П-4, складений за фактом отримання Позивачем професійного захворювання підприємством Відповідача не оскаржувався і цим Актом форми П-4 розслідування хронічного професійного захворювання від 16 червня 2026 року встановлено та підтверджено, що факт отримання професійного захворювання позивачем відбулося при виконанні ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача.
Суд бере до уваги оцінку умов праці ОСОБА_1 , яка згідно з Державними санітарними нормами та правилами «гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» відноситься до 3 класу 3 ступеня (шкідливі). При цьому медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування, наявність фізичного болю, що викликають складність при звичайних життєвих умовах підтверджуються медичними висновками, що містяться в матеріалах справи.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки завдавача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із завданою шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина в завданні шкоди.
Відповідач не скористався обов`язком доведення відсутності своєї вини, та не надав до суду доказів, які б доводили відсутність вини підприємства.
Також доводи викладені у відзиві щодо відсутності причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, судом відхиляються, оскільки, як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.
Доводи відповідача про недоведеність позивачем факту моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки сам факт стійкої втрати працездатності, з точки зору погіршення здоров`я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року №155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.
Посилання представника відповідача у відзиві на те, що позивач з власної волі протягом тривалого часу виконував роботу в шкідливих умовах праці, був повідомлений про умови праці, наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, не приймаються судом до уваги, оскільки добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не знімають з відповідача обов`язку виконати вимоги ч. 153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.
З письмових матеріалів справи достовірно встановлено, що відповідачем не було достатньо створено безпечні умови праці, а тому він також несе відповідальність, включаючи і компенсації за заподіяну позивачу моральну шкоду. Відповідачем не доводився факт відшкодування ним позивачу моральної шкоди.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
З письмових матеріалів справи встановлено, що позивач скаржиться на те, що у зв`язку з вказаними хронічними професійними захворюваннями порушено звичний спосіб життя Позивача, останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Позивач постійно відчуває задишку при незначному фізичному навантаженні, яка купірується лише за допомогою медикаментозних препаратів. Позивача систематично турбує нападоподібний кашель, як в денний так в нічний час, що порушує сон Позивача та позбавляє його можливості нормально відпочивати, призводить до важкості та болю у грудній клітці, у міжлопатковій ділянці, до свистячих хрипів в них, до головного болю та запаморочення, до постійного відчуття втоми, загальної слабкості, зниження уваги Позивача в денний час, що має наслідком перебування Позивача в напруженому стані, стані роздратованості. Позивача турбує стійкий біль та обмеження рухів у шийному та поперековокрижовому відділах хребта, стійкий стріляючий біль в ногах, в плечових, ліктьових та колінних суглобах, особливо при фізичних навантаження, зниження сили в них, хиткість при ході, шум у вухах та голові, зниження пам`яті. Вказані негативні явища супроводжуються головним болем та загальною слабкістю організму. Перелічені негативні явища в житті Позивача переконливо доводять факт завдання Позивачу немайнової (моральної) шкоди внаслідок отриманих професійних захворювань та стійкої втрати професійної працездатності, що є наслідком порушення законодавства про охорону праці зі сторони Відповідача.
При визначенні розміру відшкодування, суд враховує роз`яснення, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно чого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Так, обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує, характер та обсяг його душевних та фізичних страждань, тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані втратою професійної працездатності, зокрема 65% втрати працездатності, тобто невідворотність та сталість наслідків від професійного захворювання протягом тривалого часу, а так само і тривалість трудових відносин між сторонами у справі, зокрема: 12 років 09 місяців в умовах впливу шкідливих факторів, у зв`язку із чим вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, грошові кошти в сумі 400 000,00грн. (чотириста тисяч гривень).
При зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Так, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави судовий збір в сумі 4000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву адвоката Гузєва Ігоря Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я на виробництві - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , суму за спричинену моральну шкоду у зв`язку із ушкодженням здоров`я на виробництві, грошові кошти в сумі 400 000,00 грн. (чотириста тисяч гривень), без урахування утримання з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь держави судовий збір у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень).
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 19 жовтня 2026 року.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;
- представник позивача Гузєв Ігор Григорович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ДП №2780
- відповідач: «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1).
Суддя: О. В. Чайкіна