Судові рішення

Ухвала № 140787257 у справі № 940/448/23 від 16.10.2026

Ухвала від 16.10.2026 у цивільній справі № 940/448/23 (категорія «Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)»). Суд: Ставищенський районний суд Київської області, суддя Гуртовенко Р. В.

Справа№ 940/448/23
СудСтавищенський районний суд Київської області
СуддяГуртовенко Р. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Дата ухвалення16.10.2026
Надійшло до реєстру21.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140787257

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Єдиний унікальний номер: 940/448/23

Провадження № 4-с/378/9/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.,

за участю секретаря: Горбаченко А. О.,

скаржника: ОСОБА_1 ,

її представника: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області справу за скаргою Качківської- ОСОБА_3 , боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_4 , про визнання протиправною бездіяльність головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До суду з вказаною скаргою звернулася ОСОБА_1 , посилаючись на те, що на виконанні у Дарницькому відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі- Відділ) перебуває виконавче провадження № 75371998 з примусового виконання виконавчого листа Володарського районного суду Київської області № 940/448/23 від 18.03.2024р. щодо зобов`язання батька, ОСОБА_4 , забезпечити надання дитини ОСОБА_5 для зустрічей дитини з матір`ю, ОСОБА_1 у встановлений судом графік побачень. Тимчасово до набрання рішення суду про визначення місця проживання дитини законної сили забезпечити позов шляхом встановлення зустрічей ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності батька ОСОБА_4 та будь-яких інших осіб, з 10:00 години кожного першого понеділка місяця по 10:00 годину кожного другого понеділка місяця та з 10:00 години кожного третього понеділка місяця по 10:00 кожного четвертого понеділка місяця безперервно за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 . 01.06.2026р. державний виконавець з іншими учасниками виконавчого провадження прибули за місцем проживання стягувача. Виконавчі дії були розпочаті о 10:00 год. та завершено о 10:28 год.. У проведенні виконавчих дій брали участь державний виконавець, стягувач ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_4 , дитина ОСОБА_5 , понятий ОСОБА_6 , представник боржника - адвокат Грубська К.В., а також залучені особи, зокрема представник органу опіки та піклування Деницьо А.Я. і психолог Дніпровського центру соціальних служб Лавринюк Я.В.. Зі змісту Акта вбачається, що боржник прибув із дитиною до місця проведення побачення. Разом із тим, державним виконавцем зафіксовано, що дитина плакала, не бажала спілкуватися зі стягувачем, не хотіла заходити до квартири, просила припинити виконавчі дії та піти. Боржник повідомив стягувача про поганий емоційний стан дитини та просив дати дитині можливість відпочити від виконавчих дій для стабілізації її стану. Надалі психолог вивела дитину для розмови та стабілізації емоційного стану. Після повернення психолог повідомила, що дитина бажає вийти на вулицю, сісти на лавку біля під`їзду разом із психологом. Сторони не заперечували проти виходу на вулицю. На вулиці дитина сиділа на руках у батька, спілкувалася з психологом. Стягувач, як мати дитини, підійшла до них, однак дитина просила відійти від неї та не чіпати її. Психолог повідомила, що дитина бажає піти до автомобіля та поїхати додому, у зв`язку з чим рекомендувала завершити виконавчу дію. Таким чином, зі змісту Акта від 01.06.2026р. вбачається, що побачення матері з дитиною у порядку, встановленому судовим рішенням, фактично не відбулося. Дитина не була передана матері, не залишилася з нею без присутності батька та не перебувала зі стягувачем у визначений судом період. Виконавчі дії були припинені, близько через 28 хвилин після їх початку, хоча судовим рішенням передбачено безперервне побачення протягом встановленого графіком строку. Зазначеними діями та бездіяльністю державного виконавця порушено права стягувача, що є підставою для звернення до суду.

Скаржник просить визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун Владислави-Марії Сергіївни у виконавчому провадженні №75371998, яка полягає у невжитті передбачених законом заходів примусового виконання рішення суду після встановлення факту його невиконання, а також визнати неправомірними дії щодо фактичного припинення виконавчих дій 01.06.2026р. без винесення передбаченого законом процесуального рішення; зобов`язати державного виконавця у межах виконавчого провадження № 75371998 застосувати передбачені законом заходи примусового виконання рішення суду, зокрема винести постанову про накладення штрафу на боржника відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» та здійснити попередження боржника про кримінальну відповідальність за умисне невиконання судового рішення; постановити окрему ухвалу суду, яку направити до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для вирішення питання щодо дисциплінарної відповідальності державного виконавця.

Скаржник ОСОБА_1 , її представник адвокат Чокля Є.Ю. в судовому засіданні підтвердили обставини, що викладені у скарзі, заявлені у скарзі вимоги підтримали та просять їх задовольнити. Додатково скаржник суду пояснила, що налагодженого зв`язку між матір`ю та дитиною не має, оскільки вона із ОСОБА_4 не дійшли спільної думки та не примирились, продовжують конфліктувати між собою. 13.04.2026 року вона надала письмову згоду до Дніпровського районного в м. Києві центру соціальних служб щодо проведення психологічної роботи з дитиною. По факту проведено кілька сесій щодо покращення її емоційного стану відповідно до індивідуального плану до кінця серпня місяця 2026 року. Вважає, що коли перестане існувати конфлікт між батьками, тоді і буде налагоджено зв`язок між матір`ю та дитиною. На даний час психологічна робота призупинена. Міський центр дитини м. Києва рекомендує батькам примиритись і якомога менше піддавати дитину всіляким дослідженням, які носять самі по собі для дитини стресовий характер. Вона і ОСОБА_4 , як батьки, сильно травмували свою дитину.

ОСОБА_4 до суду для участі у розгляді скарги не з`явився, належним чином повідомлений про місце, час та дату судового розгляду по справі. До суду його представником - адвокатом Сербіновою А.А. подано письмові заперечення на скаргу (т. 1 а. с. 54 - 70), відповідно до яких просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 у повному обсязі з тих підстав, що, зокрема, доводи скаржника грунтуються виключно на власному тлумаченні норм чинного законодавства, суб`єктивній оцінці порядку проведення виконавчих дій та довільному сприйнятті обставин виконавчого провадження №75371998, тоді як жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу, який би підтверджував протиправність рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» або порушення її прав та законних інтересів до скарги не додано, а відтак викладені у ній твердження не можуть бути покладені в основу висновку про наявність підстав для її задоволення.

Представник Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не прибув, до суду направив відзив на скаргу (т. 1 а. с. 33 - 44), відповідно до якого просить розгляд скарги проводити без його участі та відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі в зв`язку із її необгрунтованістю. На виконанні Дарницького відділу ДВС перебуває виконавче провадження №75371998 з примусового виконання виконавчого листа Володарського районного суду Київської області №940/448/23 від 18.03.2024 року щодо зобов`язання батька ОСОБА_4 забезпечити надання дитини ОСОБА_5 для зустрічей дитини з матір`ю ОСОБА_1 у встановлений судом графік побачень. На підставі Постанови Київського апеляційного суду від 18.03.2024 року, резолютивною частиною якого визначено: тимчасово до набрання законної сили рішенням руду визначення місця проживання дитини, забезпечити позов шляхом встановлення зустрічей ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без присутності батька ОСОБА_4 та будь-яких інших осіб, з 10-00 години кожного першого понеділка місяця по 10-00 годину кожного другого понеділка місяця та з 10-00 години кожного третього понеділка місяця по 10-00 годину кожного четвертого понеділка місяця безперервно за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язано ОСОБА_4 забезпечити надання дитини ОСОБА_5 для зустрічей з матір`ю у встановлений судом графік побачень. 31.07.2025 року до Дарницького відділу ДВС надійшов оригінал виконавчого листа Володарського районного суду Київської області №940/448/23 від 18.03.2024 року. Після надходження вказаного оригіналу виконавчого документу державним виконавцем організовано подальше примусове виконання. Неправильне обрання скаржником способу судового захисту та невідповідність предмета скарги встановлених законом вимогам дає підстави вважати, що така скарга не може бути розглянута по суті та підлягає залишенню без розгляду. Крім того, за умови небажання дитини спілкуватись з матір`ю не вбачається належної результативності проведення виконавчих дій за відсутності участі психолога (експерта, спеціаліста), оскільки виконати рішення суду без добровільного бажання дитини є фактично неможливим. Оскільки сама дитина не бажає спілкуватись із стягувачем, на сьогодні відсутні підстави застосування штрафних санкцій відносно ОСОБА_4 (боржника). Старшим державним виконавцем Ковтун В-М. С. скеровано ряд запитів до державних установ та організацій щодо залучення відповідного спеціаліста до роботи из дитиною в межах виконавчого провадження. Дніпровський центр соціальних служб у м. Києві повідомив про наявність такого спеціаліста, який може проводити соціальну роботу з дитиною, проте за умови згоди двох батьків дитини. 01 червня 2026 року було проведено виконавчі дії із залученим психологом Дніпровського центру соціальних служб у м. Києві, та складено відповідний акт державного виконавця. Боржник забезпечив надання дитини на місце зустрічі з матір`ю (стягувачем), дитина плакала, не хотіла спілкуватись та заходити до квартири стягувача, перебувала з батьком, просила припинити та підти звідтіля. Поспілкувавшись із дитиною, психолог повідомила, що дитина бажає підти в авто та поїхати додому, рекомендувала завершити виконавчі дії. Проблемою у виконанні рішення суду є саме психоемоційний стан дитини та її небажання взаємодіяти з матір`ю у поточному форматі, а не протиправна бездіяльність державного виконавця. Наведені скаржником висловлювання в скарзі є такими, що не відповідають дійсності, мають суто оціночний характер і жодним чином не підтверджені належними, допустимими чи достовірними доказами, які б свідчили про зазначену поведінку державного виконавця, у зв`язку з чим відповідні твердження не лише не мають фактичного підгрунтя, а й можуть розцінюватися як безпідставні, такі, що порочать ділову репутацію та містять ознаки наклепу і неогрунтованої образи державного службовця при виконанні ним своїх службових повноважень. Нині не встановлено достатніх даних для висновку про наявність порушень законодавства з боку державного виконавця. За таких обставин просить відмовити в задоволенні скарги з підстав її необгрунтованості.

Суд, розглянувши вказану скаргу, врахувавши доводи сторін виконавчого провадження та їх представників, представника державної виконавчої служби, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

На виконанні Дарницького відділу ДВС перебуває виконавче провадження №75371998 з примусового виконання виконавчого листа Володарського районного суду Київської області №940/448/23 від 18.03.2024 року щодо зобов`язання батька ОСОБА_4 забезпечити надання дитини ОСОБА_5 для зустрічей дитини з матір`ю ОСОБА_1 у встановлений судом графік побачень. На підставі Постанови Київського апеляційного суду від 18.03.2024 року, резолютивною частиною якого визначено: тимчасово до набрання законної сили рішенням руду визначення місця проживання дитини, забезпечити позов шляхом встановлення зустрічей ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без присутності батька ОСОБА_4 та будь-яких інших осіб, з 10-00 години кожного першого понеділка місяця по 10-00 годину кожного другого понеділка місяця та з 10-00 години кожного третього понеділка місяця по 10-00 годину кожного четвертого понеділка місяця безперервно за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язано ОСОБА_4 забезпечити надання дитини ОСОБА_5 для зустрічей з матір`ю у встановлений судом графік побачень (т. 2 а. с. 88 зв. - 89).

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 17.07. 2023 року №161 рекомендовано ОСОБА_4 звернутись до психолога з запитом про надання рекомендацій щодо налагодження позитивного ставлення дитини ОСОБА_5 до її матері ОСОБА_1 , рекомендувати батькам дотримуватись рекомендацій психолога (т. 2 а. с. 249 зв. - 250).

16.08.2024 року постановою старшого державного виконавця Дарницького відділу ДВС Ковтун В - М. С. на підставі вказаного виконавчого листа відкрито виконавче провадження (т. 2 а. с. 98 зв. - 99).

У листі Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві від 26.11.2025 року №5890/4.2-25/вх.Щ-519-25 на запит ОСОБА_4 зазначається, зокрема, що Дарницьким відділом ДВС повідомлено, що для подальшого виконання рішення суду необхідне проведення психологічної роботи з дитиною, для чого державним виконавцем проведені всі можливі дії - психолога, який готовий провести дану роботу знайдено, проте відсутня згода матері (стягувача) (т. 1 а. с. 82 - 84).

Відповідно до висновку судового експерта від 04.03.2026 року №3/26, залученного державним виконавцем до участі у проведенні виконавчих дій та проведення експертизи, зазначено - подальше застосування примусу до ОСОБА_5 щодо примусових контактів із матір`ю ОСОБА_1 може призвести до поглиблення травматичного досвіду, посилення психоемоційного стресу та більш значних негативних змін в індивідуально-психологічних особливостях дитини ОСОБА_5 (т. 1 а. с. 163 - 193).

До Дніпроавського ЦСС м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 від 13.04.2026 року щодо надання згоди на соціально-психологічну підтримку, спрямовану виключно на відновлення емоційного контакту між матір`ю ОСОБА_1 та дитиною ОСОБА_5 , а також усунення причин відмови дитини від спілкування з матір`ю. Психологи вказаного ЦСС надають соціальну послугу консультування, згідно Державного стандарту соціальної послуги консультування. Для проведення психологічної роботи з дитиною для налагодження її психоемоційного стану, в рамках надання соціальної послуги консультування, має бути згода обох батьків. Станом на 07.05.2026 року такої згоди від ОСОБА_1 до Дніпровського ЦСС м. Києва не надходило (т. 1 а. с. 90).

01 червня 2026 року проведено виконавчі дії із залученим психологом Дніпровського районного в м. Києві центру соціальних служб, та складено відповідний акт державного виконавця. Боржник забезпечив надання дитини на місце зустрічі з матір`ю (стягувачем), дитина плакала, не хотіла спілкуватись та заходити до квартири стягувача, перебувала з батьком, просила припинити та підти звідтіля. Поспілкувавшись із дитиною, психолог повідомила, що дитина бажає підти в авто та поїхати додому, рекомендувала завершити виконавчі дії (т. 1 а. с. 10, 72), що також підтверджується копією листа Дніпровського районного в м. Києві центру соціальних служб від 04.06.2026 року за вих. № 103/42-536 (т. 1 а. с. 49), та дослідженим відеоматеріалом проведення виконавчої дії (т. 3 а. с. 96).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (тут і далі - у редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто, виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Права та обов`язки виконавців передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 447-1 ЦПК України cторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12?197гс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.».

У постанові від 22 квітня 2020 року у справі №641/7824/18 (провадження № 6110355св19) Верховний Суд зазначив, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.».

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження №612417сво19)).

На виконанні у Дарницькому відділі державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Відділ) перебуває виконавче провадження №75371998 з примусового виконання виконавчого листа Володарського районного суду Київської області № 940/448/23 від 18.03.2024 року щодо зобов`язання ОСОБА_4 забезпечити надання дитини ОСОБА_5 для зустрічей з матір`ю у встановлений судом графік побачень.

Тимчасово до набрання законної сили рішенням суду визначення місця проживання дитини, забезпечити позов шляхом встановлення зустрічей ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без присутності батька ОСОБА_4 та будь-яких інших осіб, з 10-00 години кожного першого понеділка місяця по 10-00 годину кожного другого понеділка місяця та з 10-00 години кожного третього понеділка місяця по 10-00 годину кожного четвертого понеділка місяця безперервно за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 . (т. 2 а.с. 88 зв. -89).

16.08.2024р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Ковтун В.-М.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (т. 2 а. с. 98 зв. - 99) .

14.03.2025р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Ковтун В.-М.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки згідно актів державного виконавця, а саме: акту державного виконавця від 27 вересня 2024 року, 07 жовтня 2024 року, 04 листопада 2024 року, 02 грудня 2024 року, 20 січня 2025 року, 03 березня 2025 року, боржника ОСОБА_4 зобов`язано забезпечити надання дитини стягувачу (т. 3 а.с. 10).

Відповідно до постанови про перевірку законності виконавчого провадження від 20.06.2025р. дії старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун В.-М.С. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №75371998 від 14.03.2025р. визнано такими, що вчинені з порушенням вимог пункту 9 частини 1 статті 39, статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №75371998 від 14.03.2025р. винесену старшим державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ковтун В.-М.С. (т. 3 а. с. 23 - 26).

23.06.2025р. державним виконавцем, керуючись статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження та до Володарського районного суду Київської області для повернення оригіналу виконавчого документа до відділу ДВС (т. 3 а. с. 27).

31.07.2025р. до відділу ДВС надійшов оригінал виконавчого листа Володарського районного суду Київської області №940/448/23 від 18.03.2024 року. Після надходження оригіналу виконавчого документа державним виконавцем організовано подальше примусове виконання.

Згідно статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

В ході проведення виконавчих дій виявлено наявність стійкого тривалого конфлікту між сторонами виконавчого провадження, який виходить за межі цього провадження, виконавчі дії супроводжуються галасом, сварками, взаємними образами, з`ясуванням відносин між сторонами при дитині та інших особах, залученням сторонніх осіб без повідомлення державного виконавця, неправдивих викликів поліції та ігнорування вимог державного виконавця, що в своїй сукупності негативно впливає на налагодження позитивного психологічного контакту матері та дитини, породжує спротив дитини до спілкування з матір`ю, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні відеоматеріалом та іншими доказами по справі в їх сукупності (т. 3 а. с. 96).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.

На даний час психологічна робота з дитиною та її батьками не проводиться, за поясненнями в судовому засіданні скаржника вказана робота зупинена на невизначений час, одночасно Міським Центром дитини м. Києва рекомендавано батькам примиритись між собою, і якомога менше задіювати дитину у виконавчих, дослідницьких (експертних) діях, бо для неї такі дії уже самі по собі є стресом.

Суд вважає, що саме наявність тривалого стійкого конфлікту між батьками, який виходить за межі виконавчого провадження, негативно впливає на виконання рішення суду щодо побачень дитини з матір`ю. Адже налагодження зв`язку між матір`ю та дитиною можливе лише тоді, коли батьки дитини примираться між собою та перестануть конфліктувати, що в свою чергу позитивно вплине на психоемоційний стан їх дитини, поліпшить її навколишнє середовище, і остання буде відчувати безпеку в присутності обох батьків.

Положеннями статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, суд враховує, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено жодного механізму, порядку, методики чи комплексної стратегічної моделі виконання рішень, що були покладені на державного виконавця всупереч установленим межам повноважень, функціональному призначенню та чітко визначеним законом обов`язкам. Тобто такі дії не входять до повноважень державного виконавця, адже останній зобов`язаний діяти виключно на підставі Закону України «Про виконавчого проведення» не перевищуючи наданих законом владних повноважень.

Разом з тим, державним виконавцем здійснюється перевірка виконання рішення суду на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012р. №512/5. Головним державним виконавцем відділу ДВС Ковтун В.-М.С., як державним виконавцем, здійснюються всі передбачені законом заходи, спрямовані на повне, своєчасне та ефективне виконання судового рішення.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

З огляду на вищевикладене, судом не встановлено, що державний виконавець діяв не у спосіб та не в межах повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Державний виконавець вживає всіх можливих дій з метою виконання судового рішення та забезпечення прав стягувача на побачення та спілкування з дитиною, а відтак суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні по суті скарги стягувача у виконавчому провадженні №75371998, надавши стягувачу можливість доступу до правосуддя і подання своїх доводів у змагальному процесі.

Керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 19, 68, 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 1, 18, 26, 39, 41, 64-1, 71, 75 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 152 СК України, ст. ст. 2, 18, 141, 258, 259, 260, 447-1, 448, 450, 451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_4 , про визнання протиправною бездіяльність головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 21 жовтня 2026 року.

Суддя Р. В. Гуртовенко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.11.2026 Ухвала № 141462079 Володарський районний суд Київської області
10.11.2026 Ухвала № 141342048 Володарський районний суд Київської області
09.11.2026 Ухвала № 141424246 без тексту Касаційний цивільний суд Верховного Суду
09.11.2026 Ухвала № 141370991 Київський апеляційний суд
06.11.2026 Ухвала № 141370822 Київський апеляційний суд
06.11.2026 Рішення № 141298415 Ставищенський районний суд Київської області
06.11.2026 Ухвала № 141261583 Ставищенський районний суд Київської області
06.11.2026 Ухвала № 141261582 Ставищенський районний суд Київської області
05.11.2026 Ухвала № 141271793 Київський апеляційний суд
05.11.2026 Ухвала № 141239487 Київський апеляційний суд
04.11.2026 Постанова № 141299621 Касаційний цивільний суд Верховного Суду
03.11.2026 Ухвала № 141163754 Володарський районний суд Київської області
03.11.2026 Ухвала № 141161894 Київський апеляційний суд
02.11.2026 Ухвала № 141127574 Київський апеляційний суд
02.11.2026 Ухвала № 141127566 Київський апеляційний суд
02.11.2026 Ухвала № 141127562 Київський апеляційний суд
02.11.2026 Ухвала № 141127560 Київський апеляційний суд
02.11.2026 Ухвала № 141127558 Київський апеляційний суд
30.10.2026 Ухвала № 141085848 Володарський районний суд Київської області
30.10.2026 Ухвала № 141076744 Київський апеляційний суд