ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" вересня 2026 р. Справа№ 910/13767/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Крижного О.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 10.09.2026:
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2026
по справі №910/13767/25 (суддя - Турчин С.О.)
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК"СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН"
про стягнення 9 044 950,24 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві (надалі також - позивач, Головне управління, скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК"СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" (надалі також - відповідач, ТОВ "ІБК"СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН") про стягнення 9 044 950,24 грн збитків за договором №313Г/12-23 від 08.12.2023 про виконання робіт.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором №313Г/12-23 від 08.12.2023 про виконання робіт, що призвело до понесення позивачем збитків.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 у справі № 910/13767/25 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" про стягнення збитків у розмірі 9 044 950, 24 грн., позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві 2 763 384, 30 грн. В іншій частині позову - відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що у даному випадку невідповідність фактично виконаних робіт з первинною звітною документацією (акти прийняття виконаних робіт) та проектно-кошторисною документацією, свідчить про недобросовісне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеним договором та є неналежним виконанням підрядником своїх зобов`язань.
Також судом першої інстанції вказано, що у висновку експерта визначені та застосовані для порівняння середньоринкові ціни, в той же час, згідно з умовами укладеного договору, ціна на будівельні матеріали, вироби та конструкції, мала відповідати договірній ціні та кошторисній документації, погодженій сторонами, а не середньоринковій. Позивачем не надано жодних доказів у розумінні статей 76-79 ГПК України, на підтвердження того, що на момент підписання актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт, вартість будівельних матеріалів, виробів та конструкції перевищила узгоджену сторонами договірну ціну.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з рішенням, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 у справі №910/13767/25 у частині відмови у задоволені позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема апеляційна скарга обґрунтована тим, що у даному випадку наявні всі елементи правопорушення, а тому відповідальність, у вигляді відшкодування збитків настає. Також скаржник зазначає, що з урахуванням положень частини 1 статті 883 ЦК України, відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завдані збитків позивачу.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
20.05.2025 через відділ документального забезпечення від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, з викладенням обставин щодо вироку в межах справи 761/49339/25, які долучені колегією суддів з додатками до матеріалів справи, оскільки саме колегією суддів у ході розгляду даної справи було запропоновано Головному управлінню надати письмові пояснення стосовно вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 06.05.2026 у справі № 761/49339/25 та надати його копію.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Крижного О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 по справі №910/13767/25. Розгляд апеляційної скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 по справі №910/13767/25 призначено на 07.05.2026.
07.05.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 09.06.2026.
У зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, здійснити розгляд справи у визначеному складі суду неможливо.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 прийнято справу №910/13767/25 за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., суддів: Крижний О.М., Пономаренко Є.Ю.Розгляд справи №910/13767/25 за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 призначено на 30.07.2026.
У зв`язку з перебуванням судді Пономаренко Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, здійснити розгляд справи у визначеному складі суду неможливо.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 29.07.2026, для розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 у справі №910/13767/25 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., суддів: Крижний О.М., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 прийнято справу №910/13767/25 за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., суддів: Крижний О.М., Владимиренко С.В.
30.07.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 10.09.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК"СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" про зупинення провадження у справі № 910/13767/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №761/16575/26 - залишено без задоволення.
Позиції учасників справи, явка представників сторін у судове засідання
Представники учасників апеляційного провадження з`явилися у судове засідання 10.09.2026 та надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 08.12.2023 між Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - ГУ ДСНС України у м. Києві, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІБК"СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" (далі - генпідрядник) укладено договір про виконання робіт № 313Г/12-23 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а генпідрядник зобов`язується відповідно до проектної документації та умов цього договору виконання будівельних, монтажних та інших робіт на об`єкті "Будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва за адресою: Голосіївський район, вул. Столичне шосе, 68а" за ДК 021:2015 код 45210000-2 Будівництво будівель (далі - об`єкт), що виконується за рахунок коштів державного бюджету України.
Згідно з п. 1.3 договору роботи виконуються відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Генпідрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі.
Строки виконання робіт встановлюються цим договором і визначаються датою їх початку та закінчення (п. 2.1 договору).
За умовами п. 2.2 генпідрядник зобов`язується виконати роботи на протязі 12 місяців з дати підписання договору та здати об`єкт замовнику у строк до 06.12.2024. Календарний графік виконання робіт складає генпідрядник та передає його замовнику для узгодження під час підписання договору.
Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником за актом (п. 2.7 договору).
Відповідно до п. 3.2 договору, в редакції додаткової угоди № 3 від 22.05.2024, загальна сума договору становить 90 229 150,28 грн.
У п. 3.3, 3.4 договору сторони погодили, що перелік та вартість виконаних робіт на об`єкті визначається згідно Договірної ціни, що додається до цього договору та є невід`ємною частиною. Договірна ціна за цим договором визначається сторонами як тверда та складається генпідрядником на підставі наданої ним цінової пропозиції згідно з вимогами діючих національних стандартів України з ціноутворення в будівництві.
В ціну договору включені прямі витрати, накладні витрати, прибуток, який генпідрядник планує одержати при виконанні цього договору та усі податки і збори, що спочуються або мають бути сплачені генпідрядником стосовно надання послуг (п. 3.5 договору).
Згідно з п. 3.13 договору сторони домовилися, що у разі, коли фактичні витрати генпідрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні договірної ціни (кошторису), генпідрядник отримує плату за фактично виконані обсяги робіт та фактично понесені затрати на придбання необхідних для виконання робіт матеріально-технічних ресурсів.
Розрахунки за виконані відповідно до договору роботи здійснюються в безготівковій формі за рахунок бюджетних коштів на підставі актів виконаних будівельних робіт, підписаних повноважними представниками сторін та скріплених печатками, та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-2В, КБ-3) (п. 4.5 договору).
Згідно з п. 4.9 договору замовник здійснює оплату за виконані в повному обсязі генпідрядником роботи шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника в межах отриманого бюджетного фінансування при наявності коштів на рахунку протягом 10 банківських днів.
Пунктом 5.2.9 договору замовник має право у разі невиконання або неналежного виконання генпідрядником зобов`язань за договором вимагати від нього сплати визначених умовами договору штрафних санкцій, відшкодування заподіяних збитків, а також повернення коштів, отриманих від замовника на виконання таких обов`язків, відшкодування третім особам.
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 03.01.2025 або до передачі об`єкта будівництва замовнику, а у випадку невиконання сторонами зобов`язань, передбачених договором, - діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 14.1 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 22.05.2024 до договору).
Між сторонами погоджено та підписано Договірну ціну, Графік етапів виконання робіт,
Як вбачається з наданих суду доказів, під час дії договору сторони підписали Акти приймання виконаних будівельних робіт, зокрема № 6 від 22.12.2023 за грудень 2023, № 1 від 22.12.2023 за грудень 2023, № 3 від 22.12.2023 за грудень 2023, № 5 від 22.12.2023 за грудень 2023, № 1 від 04.06.2024 за червень 2024, № 2 від 04.06.2024 за червень 2024, № 3 від 04.06.2024 за червень 2024, № 4 від 04.06.2024 за червень 2024, № 5 від 04.06.2024 за червень 2024, № 6 від 04.06.2024 за червень 2024 (форма КБ-2в), довідки про вартість робіт за грудень 2023 року, за червень 2024 (форма КБ-3), підсумкові відомості ресурсів, акти вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, Акт змін № 2 від 01.07.2024.
Позивач на виконання умов договору здійснював оплати, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи платіжні інструкції.
В подальшому відповідно до Висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 25-51/СТД від 28.07.2025 (об`єкт дослідження: "Будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва за адресою: Голосіївський район, вул. Столичне шосе, 68а") обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт не відповідають первинній звітній документації (формам КБ-2, КБ-3) та проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Загальна вартість невідповідностей становить:
- до локального кошторису № 02-01-01 (в прямих витратах) - 194483,10 грн без ПДВ);
- до локального кошторису 03-01-01 (в прямих витратах) - 2108337,15 грн без ПДВ.
Всього 2302820,25 грн без ПДВ та 2763384,30 грн з ПДВ.
У Висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 25-51/СТД від 28.07.2025 зазначено, що після співставлення фактично виконаних робіт з первинною звітною документацією (акти прийняття виконаних робіт) та проектно-кошторисною документацією, були виявлені невідповідності, які зазначені в Таблиці №3 та в Таблиці № 4 вказаного висновку.
Крім того, судовим експертом Закалюжним О.П. складено Висновок за результатами проведення товарознавчого дослідження № 25-51/1/ТД від 01.08.2025, відповідно до якого визначено середньоринкову вартість будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, що використовувались при проведенні "Будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва за адресою: Голосіївський район, вул. Столичне шосе, 68а" станом на грудень 2023 та станом на червень 2024 в Україні.
У подальшому судовим експертом Сиромятніковим Р.М. складено висновок експерта за результатами проведення судового економічного дослідження № 25-140/ЕДЕ від 26.08.2025, відповідно до якого збитки завдані під час виконання будівельно-монтажних робіт на об`єкті "Будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва за адресою: Голосіївський район, вул. Столичне шосе, 68а" за результатами/з урахуванням висновків будівельно-технічного та товарознавчого досліджень складають 7537458,53 грн без ПДВ.
При цьому, у вказаному Висновку зазначено, що різниця (завищення) вартості будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, що були використані при проведенні будівельних робіт на об`єкті "Будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва за адресою: Голосіївський район, вул. Столичне шосе, 68а", відповідно до договору підряду № 313Г/12-23 від 08.12.2023, станом на грудень 2023 та червень 2024 в Україні, згідно вартості зазначеної в актах виконаних робіт наведених вище та у висновку товарознавчого дослідження від 01.08.2025 № 25-51/1/ТД, яким встановлено середньоринкову вартість відповідних будівельних матеріалів , виробів та конструкцій документально підтверджується в розмірі 5234638,28 грн без ПДВ.
Спір у даній справі виник у зв`язку із тим, що за твердженням позивача, відповідач на підставі п. 5.2.9 договору, ст. 883 ЦК України, зобов`язаний відшкодувати збитки у розмірі 9 044 950,24 грн, які складаються з 2 763 384,30 грн з ПДВ завищення обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт та 6 281 565,94 грн завищення вартості будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, що були використані при проведенні робіт.
Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Приписами ч. 3 ст. 277 ГПК України встановлено виключний перелік підстав норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Так, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення в частині позовних вимог, які не є предметом апеляційного оскарження
Щодо позовних вимог у частині стягнення 6 281 565,94 грн збитків, що завдані внаслідок завищення вартості будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, що були використані при проведенні робіт, які є предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Судом встановлено, що на виконання умов договору відповідач частково виконав будівельні роботи, про що сторони склали та підписали акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість робіт за грудень 2023 року, за червень 2024 (форма КБ-3), підсумкові відомості ресурсів, акти вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт.
Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України виконані підрядником роботи мають відповідати вимогам, визначеним договором підряду, а за відсутності таких умов - загальним вимогам до робіт відповідного виду. Момент передання результату робіт замовникові є ключовим для оцінки якості, оскільки робота повинна бути придатною для використання за призначенням у розумний строк після її приймання.
У свою чергу стаття 875 Цивільного кодексу України визначає зміст договору будівельного підряду: підрядник зобов`язаний виконати будівельні роботи або звести об`єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а замовник - передати необхідну документацію та будівельний майданчик, прийняти результат робіт і оплатити його. Частина четверта статті 882 цього кодексу встановлює, що факт виконання робіт та їх приймання оформлюється актом, який підписується підрядником і замовником, що свідчить про досягнення сторонами відповідного етапу виконання зобов`язань.
Згідно з частинами першою та другою статті 883 Цивільного кодексу України підрядник несе відповідальність за недоліки виконаних робіт, прострочення передання результату замовникові або інші порушення договору, якщо не доведе відсутність своєї вини. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором будівельного підряду тягне для підрядника обов`язок сплатити передбачену договором або законом неустойку та відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до приписів ч. 1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 623 ЦК України, яка регулює відносини відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, що виникає з договору, передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.
Таким чином, для застосування такої міри відповідальності, як збитки, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Позивачу слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки боржника.
На обґрунтування наявності збитків на 6 281 565,94 грн позивач надав висновки експертів за результатами проведення товарознавчого дослідження та економічного дослідження.
Так, на вирішення товарознавчого дослідження постановлено, зокрема, питання яка середньоринкова вартість товарів/матеріалів (напівфабрикатів, деталей, комплектів, вузлів тощо), зазначених в первинній звітній документації, а саме в актах приймання виконаних будівельних робіт КБ-2В на території України станом на дату їх підписання?
Судовим експертом Закалюжним О.П. складено Висновок за результатами проведення товарознавчого дослідження № 25-51/1/ТД від 01.08.2025, відповідно до якого визначено середньоринкову вартість будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, що використовувались при проведенні "Будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва за адресою: Голосіївський район, вул. Столичне шосе, 68а" станом на грудень 2023 та станом на червень 2024 в Україні.
З урахуванням вказаного висновку, судовим експертом Сиромятніковим Р.М. у висновку за результатами проведення економічно дослідження зазначено, що різниця (завищення) вартості будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, що були використані при проведенні будівельних робіт на об`єкті "Будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва за адресою: Голосіївський район, вул. Столичне шосе, 68а", відповідно до договору підряду № 313Г/12-23 від 08.12.2023, станом на грудень 2023 та червень 2024 в Україні, згідно вартості зазначеної в актах виконаних робіт наведених вище та у висновку товарознавчого дослідження від 01.08.2025 № 25-51/1/ТД, яким встановлено середньоринкову вартість відповідних будівельних матеріалів , виробів та конструкцій документально підтверджується в розмірі 5 234 638,28 грн без ПДВ.
Тобто, встановлено різницю у вартості будівельних матеріалів, виробів та конструкцій що використовувались при проведенні робіт із зазначеною в актах у порівнянні із середньоринковою.
Згідно з частиною 3 статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплено принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.
За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у понесених ним витратах, втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Виходячи з наведених норм, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (наявність збитків); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Протиправною у цивільному праві вважається поведінка (дії, бездіяльність), яка полягає у порушенні імперативних норм права або санкціонованих законом умов договору (порушення зобов`язання), внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під збитками слід розуміти зменшення майнової сфери потерпілого у вартісному вираженні.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками полягає в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком протиправної поведінки заподіювача. При цьому причина (протиправна поведінка відповідача) повинна не тільки передувати збиткам (вибуттю майна із майнової сфери позивача), але й з необхідністю породжувати такий наслідок, тобто повинен бути не опосередкований, а безпосередній причинний зв`язок, при якому протиправна поведінка прямо (безпосередньо) породжує наслідок.
Вина є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов`язань у вигляді відшкодування збитків.
Верховний Суд у постанові Великої Палати від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20 та постанові Касаційного господарського суду від 06.06.2023 у справі №911/682/21 дійшов висновків, що вирішуючи питання, щодо стягнення збитків суд повинен встановити відповідний та повний склад правопорушень.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: (1) протиправної поведінки особи; (2) шкоди (збитків); (3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; (4) вини особи, яка заподіяла збитки; протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, у контексті висновку суду першої інстанції, що позивачем не надано жодних доказів у розумінні статей 76-79 ГПК України, на підтвердження того, що на момент підписання актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт, вартість будівельних матеріалів, виробів та конструкції перевищила узгоджену сторонами договірну ціну, колегія суддів звертає увагу на таке.
У даному випадку, наявність збитків, підтверджених експертним висновком, слід досліджувати крізь призму наявного Вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 06.05.2026 у справі № 761/49339/25, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 13.04.2026 між прокурором відділу Київської міської прокуратури Котом С.М., та ОСОБА_1 , за участю захисника Селянка А.О., в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 6202510[телефон приховано] від 03.11.2025 (надалі - Вирок).
Вироком встановлено. "22.12.2023 директор ТОВ «ІБК СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН» ОСОБА_1., діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 та ОСОБА_2, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, яке було йому ввірене шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, склав та підписав акти приймання виконаних будівельних робіт за формою Кб-2в №3 від 22.12.2023 та №5 від 22.12.2023 по об`єкту «Будівництва пожежно-рятувального посту на території міста Києва за адресою: Голосіївський район, Столичне шосе, 68а», включивши до них завідомо неправдиві відомості про обсяг робіт, які фактично не були виконанні та не могли бути виконані в період часу з 08.12.2023 по 22.12.2023, зокрема із будівництва монолітних конструкцій, улаштування сходів монолітних, улаштування плит перекриттів".
Також у Вироці зазначено, "Таким чином, ОСОБА_1 , обвинувачується у складанні та внесенні до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28 ч. 2 ст.366 КК України.
13.04.2026 під час судового розгляду між прокурором відділу Київської міської прокуратури Котом С.М та обвинуваченим ОСОБА_1 , у присутності захисника Селянка А.О, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди ОСОБА_1 повністю і беззастережно визнає себе винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст.28 ч. 2 ст. 366 КК України, Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості і призначити йому узгоджену міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватими у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, викладеного в обвинувальному акті.
Судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується:
- у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;
- у складанні та внесенні до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.
Згідно угоди між прокурором та обвинуваченим від 13.04.2026 ОСОБА_1 беззастережно та повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст 366 КК України, в обсязі і за обставин, викладених в обвинувальному акті та пункті 1 цієї угоди.
Колегія суддів звертає увагу, що об`єктом у справі № 761/49339/25 як і в справі, що розглядається є «Будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва за адресою: Голосіївський район, Столичне шосе, 68а».
Верховний Суд наголосив на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Верховний Суд зазначив, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зміст цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Застосував судову практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Зважаючи на наявне в матеріалах справи експертне дослідження, Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 06.05.2026 у справі № 761/49339/25, стандарт доказування "вірогідність доказів", колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку стверджувати про те, що ціна на будівельні матеріали, вироби та конструкції мала відповідати виключно договірній ціні та кошторисній документації, погодженій сторонами, а не середньоринковій, не вбачається за можливе.
На переконання колегії суддів, така обставина як наявність Вироку, за яким директор відповідача (підписант Договору), за яким стягуються збитки, ОСОБА_1 беззастережно та повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст 366 КК України, у контексті наявного експертного висновку про завдання збитків при виконання Договору про виконання робіт № 313Г/12-23 «Будівництво пожежно-рятувального посту на території міста Києва за адресою: Голосіївський район, Столичне шосе, 68а», беззаперечено підтверджує як наявність вини відповідача, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, так і завдання збитків, у розмірі заявленому позивачем.
Підсумовуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача 6 281 565,94 грн. завищення вартості будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, що були використані при проведенні робіт.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржниом у апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при частковому нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з частковим неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню, з прийняттям нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 6 281 565,94 грн. завищення вартості будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, що були використані при проведенні робіт.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 по справі №910/13767/25 - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 по справі №910/13767/25 - скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК"СМАРТ РЕНОВЕЙШЕН" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд.51, літ. Б, офіс 4/1, ідентифікаційний код 42855266) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд.13, ідентифікаційний код 38620155) збитки у розмірі 9 044 950 (дев`ять мільйонів сорок чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн. 24 коп. та 248 742 (двісті сорок вісім тисяч сімсот сорок дві) тисячі 43 коп. судових витрат.
5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи №910/13767/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 21.10.2026. (у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному та у відрядженні, та після виходу суддів Крижного О.М. та Владимиренко С.В. з відпустки)
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді О.М. Крижний
С.В. Владимиренко