ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.2026 року м.Дніпро Справа № 904/1218/26
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Висоцького А.М. (доповідач у справі)
суддів: Андрейчука Л.В., Левшиної Г.В.
секретар судового засідання: Гетьманенко С.М.
за участю представників сторін у справі:
від Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма "Електропромремонт" - Заєць П.Л.
від Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" - Заклецький В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Приватного акціонерного товариства "Суха Балка"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026, суддя суду першої інстанції Татарчук В.О., м. Дніпро, повний текст рішення складено 12.06.2026
у справі № 904/1218/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма "Електропромремонт" (м. Дніпро)
до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
про стягнення 648 000,00 грн
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма "Електропромремонт" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" 648 000,00 грн заборгованості за договором від 06.11.2024 № 258.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати робіт з капітального ремонту електродвигуна ВАО 7А-560-LA4, 800 кВт, інв. № 88590, виконаних позивачем за зазначеним договором та прийнятих відповідачем за актом прийому-передачі виконаних робіт від 04.12.2025 № 24695, з урахуванням сплаченої відповідачем передоплати в розмірі 432 000,00 грн.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 у справі № 904/1218/26 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма "Електропромремонт" 648 000,00 грн основного боргу та 7 776,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами укладено договір від 06.11.2024 № 258, вартість робіт за яким становить 1 080 000,00 грн з ПДВ; позивач виставив відповідачеві рахунок від 14.11.2024 № 24678 на суму 1 080 000,00 грн; відповідач 17.12.2024 сплатив передоплату в розмірі 432 000,00 грн; сторони підписали та скріпили печатками акт прийому-передачі виконаних робіт від 04.12.2025 № 24695; строк остаточної оплати, визначений пунктом 3.2 договору (протягом 30 календарних днів після підписання замовником акта), настав, однак доказів оплати заборгованості в сумі 648 000,00 грн відповідач не надав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем, та відсутність належних спростувань цих обставин з боку відповідача.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням, Приватне акціонерне товариство "Суха Балка" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, а судові витрати покласти на позивача.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що відповідно до пункту 3.2 договору обов`язковою передумовою здійснення ним остаточної оплати за виконані роботи є надання позивачем оригіналу рахунку-фактури на оплату 60 % вартості робіт (після їх фактичного виконання), а також складання і реєстрація позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної відповідно до вимог підпунктів 2.1.15- 2.1.16 договору. На думку скаржника, у разі невиконання цього обов`язку позивачем у відповідача не настає обов`язок здійснювати оплату.
Скаржник стверджує, що позивач не додав до позовної заяви доказів надання відповідачеві повного пакета документів, передбачених договором, зокрема рахунків-фактур, а також доказів складання та реєстрації податкової накладної, а отже, не довів виникнення у відповідача обов`язку здійснити оплату. Посилаючись на статтю 80 ГПК України, апелянт вважає, що позивач повинен був надати такі докази разом із позовною заявою.
На думку скаржника, оскаржуване рішення ухвалене з порушенням статей 11, 525, 526, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України та статей 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 80, 236 ГПК України, за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Позивач зазначає, що рахунок від 14.11.2024 № 24678 на всю вартість робіт у сумі 1 080 000,00 грн міститься в матеріалах справи, саме на підставі цього рахунку відповідач здійснив передоплату в сумі 432 000,00 грн, а тому мав доплатити решту 60 % вартості робіт. Податкові накладні від 17.12.2024 № 51 та від 04.12.2025 № 16 на суму передоплати та на решту вартості виконаних робіт своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а їх копії з квитанціями про реєстрацію подані до суду першої інстанції разом із відповіддю на відзив. Позивач вважає, що подання необґрунтованої апеляційної скарги спрямоване на затягування виконання судового рішення.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
22.06.2026 Приватне акціонерне товариство "Суха Балка" засобами поштового зв`язку подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 у справі № 904/1218/26. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2026 цю апеляційну скаргу залишено без руху, ухвалою від 20.07.2026 - повернуто скаржнику.
31.07.2026 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла повторна апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" від 27.07.2026 № 180/26 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Висоцького А.М. (доповідач), суддів - Левшиної Г.В., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" було залишено без руху, скаржнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.
20.08.2026 скаржник подав заяву про усунення недоліків за змістом якої доповнив раніше подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У зв`язку з перебуванням члена колегії судді Чус О.В. у відпустці, розпорядженням керівника апарата Центрального апеляційного господарського суду призначена автоматична зміна складу колегії суддів. Визначена колегія суддів: головуючий суддя Висоцький А.М. (доповідач), судді - Андрейчук Л.В., Левшина Г.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2026 поновлено Приватному акціонерному товариству "Суха Балка" строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 у справі № 904/1218/26, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, призначено справу до розгляду на 20.10.2026 о 11 год. 00 хв.
01.09.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
20.10.2026 у судовому засіданні взяли участь представники Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма "Електропромремонт" - Заєць П.Л. та Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" - Заклецький В.В.
Фактичні обставини, встановлені судом
06.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма "Електропромремонт" (виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Суха Балка" (замовник) укладено договір № 258 (далі - договір).
Згідно з пунктом 1.1 договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи з капітального ремонту електродвигуна ВАО7А-560-LA4, 800 кВт, інв. № 88590, цех ш. "Ювілейна". Відповідно до пункту 1.2 договору замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору згідно з договірною ціною (додаток № 5), актом прийому-передачі виконаних робіт, іншими документами, передбаченими договором.
Вартість робіт за договором становить 1 080 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 180 000,00 грн (пункт 3.1 договору).
Пунктом 3.2 договору встановлено, що оплата за виконані роботи здійснюється замовником у такому порядку: передоплата у розмірі 40 % від вартості робіт з ремонту електродвигуна згідно з наданим виконавцем оригіналом рахунку-фактури на оплату, 60 % - за фактом виконання робіт протягом 30 календарних днів після підписання замовником акта прийому-передачі виконаних робіт без зауважень згідно з умовами договору, надання виконавцем оригіналу рахунку-фактури та за умови складання і реєстрації виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної відповідно до вимог підпунктів 2.1.15- 2.1.16 договору, якщо інше не передбачено відповідною додатковою угодою до цього договору.
Відповідно до підпункту 2.1.16 договору виконавець зобов`язаний скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на всю суму податкових зобов`язань з ПДВ у строк, встановлений пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, використовуючи програмне забезпечення, яке передбачає повний цикл обміну електронними документами: попереднє узгодження з контрагентом змісту даних, зазначених у первинному документі, - реєстрація в ЄРПН - відправка зареєстрованих податкових накладних контрагенту.
Позивач виставив відповідачеві рахунок на оплату від 14.11.2024 № 24678 на суму 1 080 000,00 грн, у тому числі ПДВ 180 000,00 грн, з найменуванням послуги "Ремонт електродвигуна ВАО 7А-560-LA4, 800 кВт інв. № 88590" (а.с. 83 том 1).
17.12.2024 відповідач перерахував позивачеві передоплату в сумі 432 000,00 грн, що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів від 17.12.2024 (а.с. 24 том 1). У призначенні платежу відповідач зазначив: "Передоплата за Ремонт ел. дв. ВАО 7А-560-LA4, 800 кВт, інв. № 88590 по дог. № 258 від 06.11.24 р. рах № 24678 від 14.11.2024 у т.ч. ПДВ 72000.00 грн".
Позивач склав податкову накладну від 17.12.2024 № 51 на суму 432 000,00 грн, у тому числі ПДВ 72 000,00 грн, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.01.2025 (реєстраційний номер [номер приховано]).
03.02.2025 між сторонами складено акт № 2 приймання-передачі електродвигуна після ремонту. Надалі відповідач листами від 18.02.2025 № 40.9/364 та від 13.05.2025 № 40.9/1047 повідомляв про виникнення гарантійного випадку; електродвигун двічі передавався позивачеві для доопрацювання та повертався відповідачеві (акти № 3 від 13.03.2025, № 4 від 01.05.2025, № 5 від 04.06.2025, № 6 від 07.10.2025). Листом від 15.07.2025 № 40.9/1536 відповідач повідомив, що не буде застосовувати до позивача штрафні санкції, передбачені пунктами 5.5, 5.6, 7.2.1 договору (а.с. 26- 46 том 1).
Листом від 02.12.2025 № 0212-2515 позивач повідомив відповідача про те, що з жовтня 2025 року електродвигун перебуває у відповідача та понад місяць працює, однак акт виконаних робіт не підписаний (а.с. 48 том 1).
04.12.2025 сторонами підписано та скріплено печатками акт прийому-передачі виконаних робіт № 24695 з ремонту електродвигуна ВАО7А-560LA4, 800 кВт, інв. № 88590, ш. "Ювілейна", за договором № 258 від 06.11.2024 на загальну суму 1 080 000,00 грн, у тому числі ПДВ 180 000,00 грн (а.с. 49- 51 том 1). Зауважень щодо обсягу, якості чи вартості робіт акт не містить.
Позивач склав податкову накладну від 04.12.2025 № 16 на суму 648 000,00 грн, у тому числі ПДВ 108 000,00 грн, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.12.2025 (реєстраційний номер [номер приховано]). Обидві податкові накладні містять відмітки "Зареєстровано в ЄРПН" та "Документ прийнятий контрагентом".
10.02.2026 позивач направив відповідачеві претензію з вимогою сплатити заборгованість у сумі 648 000,00 грн, яку відповідач не задовольнив (а.с. 53, 54 том 1).
Доказів оплати відповідачем 648 000,00 грн матеріали справи не містять.
Мотивувальна частина
Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною другою цієї статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, заперечення проти неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду. Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з частиною першою статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.
Факт виконання позивачем робіт з ремонту електродвигуна вартістю 1 080 000,00 грн та їх прийняття відповідачем підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 04.12.2025 № 24695, підписаним уповноваженими представниками обох сторін і скріпленим їх печатками без будь-яких зауважень. Ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі відповідач не заперечував факту виконання робіт, їх обсягу, якості та вартості, не надав контррозрахунку та доказів оплати решти вартості робіт у сумі 648 000,00 грн (1 080 000,00 грн - 432 000,00 грн).
Доводи апелянта про те, що позивач не надав йому оригіналу рахунку-фактури на оплату 60 % вартості робіт, колегія суддів відхиляє.
Пункт 3.2 договору не передбачає обов`язку виконавця виставляти окремий рахунок на кожну частину оплати. Позивач виставив відповідачеві рахунок від 14.11.2024 № 24678 на всю вартість робіт - 1 080 000,00 грн. Факт отримання цього рахунку відповідачем підтверджується його власними діями: у призначенні платежу при сплаті передоплати 17.12.2024 відповідач прямо послався на рахунок № 24678 від 14.11.2024. Отже, на момент підписання акта № 24695 відповідач мав рахунок на повну вартість робіт і достовірно знав як розмір свого зобов`язання, так і реквізити для його виконання.
Крім того, рахунок на оплату не є первинним документом, не породжує, не змінює і не припиняє прав та обов`язків сторін, а має інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України, а отже, не звільняє замовника від обов`язку оплатити прийняті роботи. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 29.04.2020 у справі № 915/641/19.
Доводи апелянта про відсутність доказів складання та реєстрації позивачем податкової накладної спростовуються матеріалами справи.
Позивач склав податкову накладну від 17.12.2024 № 51 на суму передоплати 432 000,00 грн та податкову накладну від 04.12.2025 № 16 на решту вартості робіт - 648 000,00 грн; загальна сума за обома податковими накладними (1 080 000,00 грн) відповідає ціні договору, рахунку № 24678 та акту № 24695. Податкова накладна № 51 зареєстрована в ЄРПН 14.01.2025, а податкова накладна № 16 - 29.12.2025, тобто в межах граничних строків реєстрації, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, і до настання строку остаточної оплати за договором. Відмітки "Документ прийнятий контрагентом" на обох податкових накладних свідчать про їх отримання відповідачем у порядку обміну електронними документами, передбаченому підпунктом 2.1.16 договору.
Отже, умови пункту 3.2 договору щодо складання і реєстрації податкової накладної позивач виконав. Апелянт в апеляційній скарзі не заперечує ні змісту цих податкових накладних, ні факту їх реєстрації, ні їх отримання, а лише повторює доводи відзиву на позов без урахування доказів, поданих позивачем на їх спростування.
Колегія суддів також зауважує, що складання та реєстрація податкової накладної є обов`язком платника податку, що виникає з податкових правовідносин. Невиконання постачальником цього обов`язку може бути підставою для відповідальності, передбаченої податковим законодавством, або для відшкодування покупцеві завданих збитків, однак саме по собі не звільняє покупця (замовника) від обов`язку оплатити прийняті ним роботи.
Відповідно до частин першої, другої, восьмої статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви; докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Як встановлено, рахунок № 24678 був зазначений у переліку додатків до позовної заяви, а про його відсутність у матеріалах справи стало відомо під час підготовчого засідання, після чого позивач 16.04.2026 подав його до суду з відповідним клопотанням. Копії податкових накладних позивач подав разом із відповіддю на відзив на спростування доводів відповідача, викладених у відзиві. Обидва документи подані на стадії підготовчого провадження, доступні відповідачеві з дати їх складання, а податкові накладні - і з Єдиного реєстру податкових накладних. Заперечень щодо прийняття цих доказів відповідач у суді першої інстанції не заявляв, а в апеляційній скарзі не оскаржує їх прийняття судом першої інстанції та не наводить доводів щодо їх недопустимості чи недостовірності.
Більше того, рахунок № 24678 та сплата за ним передоплати підтверджуються також інформаційним повідомленням про зарахування коштів від 17.12.2024, поданим разом із позовною заявою.
Відповідно до частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідач не спростував доказів, поданих позивачем, а саме лише твердження про ненадання документів без урахування наявних у справі доказів не може бути підставою для скасування рішення.
З урахуванням пункту 3.2 договору строк остаточної оплати становить 30 календарних днів після підписання замовником акта прийому-передачі виконаних робіт. Акт № 24695 підписано 04.12.2025, тридцятий день припадає на 03.01.2026 (субота), а тому відповідно до статті 254 ЦК України останнім днем строку є 05.01.2026 (понеділок), а прострочення виконання зобов`язання настало з 06.01.2026.
Посилання суду першої інстанції на те, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг, не призвело до неправильного вирішення спору, оскільки суд застосував до спірних правовідносин норми статей 837, 854 ЦК України про договір підряду, а висновок про наявність у відповідача обов`язку оплатити прийняті роботи ґрунтується на умовах договору та загальних положеннях про зобов`язання. Тобто суд першої інстанції застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, а тому підстав для скасування чи зміни рішення з цих мотивів, передбачених частиною другою статті 277 ГПК України, немає.
Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції статті 625 ЦК України є безпідставними, оскільки позивач не заявляв вимог про стягнення інфляційних втрат і процентів річних і суд їх не вирішував.
Доводи апелянта про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, не знайшли підтвердження. Суд першої інстанції встановив наявність у матеріалах справи рахунку № 24678, податкових накладних № 51 і № 16 та послався на них в описовій частині рішення, а колегія суддів у межах апеляційного перегляду надала цим доводам належну оцінку.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем докази з урахуванням стандарту вірогідності доказів підтверджують наявність у відповідача простроченої заборгованості за договором у розмірі 648 000,00 грн.
Висновки апеляційного господарського суду
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять неправильності чи незаконності ухваленого ним рішення. Будь-яких підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 у справі № 904/1218/26 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на апелянта відповідно до статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281- 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 у справі № 904/1218/26 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 у справі № 904/1218/26 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 21.10.2026.
Головуючий суддя Висоцький А.М.
Судді Андрейчук Л.В.
Левшина Г.В.