УХВАЛА
21 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 991/5241/24
провадження № 61-11997ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Крайнюковим Максимом Миколайовичем, на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 16 червня 2026 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 липня 2026 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вищого антикорупційного суду від 11 грудня 2024 року у справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Крайнюков М. М. звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вищого антикорупційного суду від 11 грудня 2024 року у цивільній справі № 991/5241/24 за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16 червня 2026 року, залишеною без змін постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 липня 2026 року, заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Крайнюкова М. М. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вищого антикорупційного суду від 11 грудня 2024 року у цивільній справі № 991/5241/24 повернуто заявнику.
Роз`яснено, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення із заявою до суду в порядку, встановленому законом.
У вересні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Крайнюковим М. М., на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 16 червня 2026 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 липня2026 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 вересня касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків.
Запропоновано заявнику надати до суду касаційної інстанції документ, що підтверджує сплату судового збору; подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з відповідними доказами з метою визначення дати подання касаційної скарги та перевірки дотримання процесуальних строків під час звернення до суду з касаційною скаргою, підтвердити дату подачі касаційної скарги 25 серпня 2026 року і надати до суду відповідні докази приймання поштового відправлення (якими можуть бути довідка оператора поштового зв`язку (кур`єрської служби доставки), розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція з описом вкладення тощо). Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
03 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» представником заявника Крайнюковим М. М. подано клопотання на виконання вимог ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2026 року про залишення без руху.
Перевіривши матеріали клопотання та додані документи, суд дійшов висновку, що недоліки касаційної скарги не усунуто, а наведені підстави для поновлення строку є неповажними з огляду на таке.
На обґрунтування своєчасності подання касаційної скарги представник заявника посилається на те, що скаргу було здано до служби кур`єрської доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин» в межах строку - 25 серпня 2026 року (останній день строку припадав на 26 серпня 2026 року). На підтвердження цього факту представник надав відповідь ТОВ «Двадцять п`ять годин» на адвокатський запит від 30 вересня 2026 року № 3009, у якій оператор підтверджує приймання відправлення за накладною № 1207 від 25 серпня 2026 року та зазначає, що через воєнний стан, повітряні тривоги та дефіцит персоналу компанія частково залучає сторонніх кур`єрів, при оформленні кур`єрської кореспонденції не використовує поштовий штемпель у накладних, а дату відправлення вказує прописом на поштовій накладній (квитанції).
Суд вважає такі доводи безпідставними, а надані документи - неналежними доказами.
Згідно із частиною шостою статті 124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
При цьому суд ураховує приписи частини першої статті 44 ЦПК України, у відповідності до яких учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Застосовуючи вказану норму, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 02 жовтня 2024 року у справі № 1527/20068/12(провадження № 61-4624св24) зазначив, що надання накладної служби кур`єрської доставки без належного її заповнення (відбитку календарного штемпеля та ідентифікатора поштових відправлень) та без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання скарги у визначений день.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 23 грудня 2025 року у справі № 420/15308/24.
Згідно із Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 та відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», надання послуг поштового чи кур`єрського зв`язку обов`язково має підтверджуватися розрахунковим документом установленої форми (касовий чек, розрахункова квитанція).
З огляду на касаційну скаргу, у кур`єрській накладній № 1207 зазначено, що послуги оплачуються відправником у безготівковій формі («б/нал»). Проте заявником на усунення недоліків не надано фіскального чека, платіжного доручення з відміткою банку чи іншого належного розрахункового документа, який би підтверджував реальність та дату здійснення цієї господарської операції.
Довідки, інформаційні листи чи відповіді на адвокатські запити, сформовані приватним оператором зв`язку мають інформаційний характер та не замінюють розрахункові документи, що посвідчують надання послуг поштового зв`язку. Вони не можуть підміняти собою обов`язкові первинні фінансові та розрахункові документи, визначені законом, а тому не є належними та допустимими доказами відправлення касаційної скарги саме 25 серпня 2026 року.
До Верховного Суду касаційна скарга фактично надійшла через «скриню» лише 14 вересня 2026 року, тобто з пропуском встановленого тридцятиденного строку.
Посилання на складні умови воєнного стану, тривоги та дефіцит кур`єрів не звільняють суб`єктів господарювання від дотримання імперативних фінансових вимог, а сторону судового процесу - від обов`язку демонструвати особливу старанність при захисті власних інтересів (рішення ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Німеччини»). Сторони зобов`язані сумлінно користуватися процесуальними правами і контролювати стан доставки своїх документів (рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України»).
Згідно з вимогами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, за якими скарга, недоліки якої не усунені у встановлений судом строк, вважається неподаною та повертається заявнику.
Враховуючи, що заявником не надано належних доказів на підтвердження дати подання касаційної скарги, отже, не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 21 вересня 2026 року, подана касаційна скарга не може бути прийнята і підлягає поверненню.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Крайнюковим Максимом Миколайовичем, на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 16 червня 2026 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 липня 2026 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вищого антикорупційного суду від 11 грудня 2024 року у справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець