Ухвала № 140797327 у справі № 120/15779/26 від 21.10.2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

21 жовтня 2026 р. Справа № 120/15779/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправною, на думку позивача, допущеною відповідачем бездіяльністю щодо не нарахування та невиплати або виплати в неналежному розмірі позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частин другої та третьої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Суд зазначає, що період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.

Разом з тим, період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Суд зазначає, що початок перебігу тримісячного строку для подання позову в частині вимог за період з 19 липня 2022 року слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, суд зазначає, що таке ознайомлення відбувається шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, в якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

Пунктом 11.1 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (додаток до наказу Міністерства оборони України 22 травня 2017 року № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22 квітня 2021 року № 104) грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у таких випадках: - вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини; - зарахування військової частини, що не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, на фінансове забезпечення від однієї військової частини до іншої; - звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби); - відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ із залишенням на військовій службі.

Отже, саме дата вручення позивачу грошового атестату є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23.

Водночас визначення дати вручення грошового атестата як початку перебігу строку звернення до суду з позовом у даній адміністративній справі відповідає вимогам частини 2 статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.

Поряд з цим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 дійшов висновку, що якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, то тримісячний строк звернення до суду, установлений цією ж нормою, слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому у спірний період сум. Проте в ці три місяці належить включати й період від дня отримання позивачем грошового атестата до вчинення ним будь-яких інших юридично значимих дій, що слугують меті звернення до суду з позовом.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 79 КАС України позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідно до частини 4 статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити доказ, який не може бути подано, причини, з яких він не може бути поданий у зазначений строк, а також надати докази, які підтверджують, що ним здійснено всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Однак, позивачем не надано до суду наказу про звільнення, виключення його зі списків військової частини, грошового атестату, не зазначено дату ознайомлення з вказаними документами, що у свою чергу унеможливлює встановлення дотримання позивачем строку звернення до суду.

Разом з тим, до позовної заяви позивачем додано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що про порушення своїх прав він дізнався лише після отримання листа відповідача від 24.08.2026 №300/320/36521, а також посиланням на зміну правового регулювання спірних правовідносин.

Оцінюючи наведені позивачем доводи, суд зазначає, що саме по собі отримання відповіді на звернення до суб`єкта владних повноважень не свідчить про те, що особа лише з цього моменту дізналася або повинна була дізнатися про можливе порушення своїх прав. Така відповідь може підтверджувати обставини, на які посилається позивач, однак не змінює початку перебігу строку звернення до суду, якщо відповідна інформація була або об`єктивно могла бути відома особі раніше.

Отже, наведені у клопотанні обставини без надання відповідних доказів не дають суду підстав визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними. Разом із тим відсутність документів щодо звільнення позивача з військової служби, виключення його зі списків особового складу військової частини та отримання грошового атестата позбавляє суд можливості належним чином перевірити момент початку перебігу такого строку та вирішити питання щодо його дотримання.

За таких обставин позивачу необхідно надати відповідні документи або обґрунтовані пояснення щодо неможливості їх подання, а також належним чином обґрунтувати заявлене клопотання про поновлення строку звернення до суду з наведенням конкретних обставин та доказів на їх підтвердження.

За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом подання доказів, які дають можливість встановити початок перебігу строку звернення до суду, зокрема документів щодо звільнення з військової служби, виключення зі списків особового складу військової частини та отримання грошового атестата, або пояснень щодо неможливості їх надання, а також заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна