Судові рішення

Ухвала № 140799494 у справі № 340/6884/26 від 21.10.2026

Ухвала від 21.10.2026 в адміністративній справі № 340/6884/26 (категорія «Нагляду та контролю у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування»). Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд, суддя Г.М. МОМОНТ.

Справа№ 340/6884/26
СудКіровоградський окружний адміністративний суд
СуддяГ.М. МОМОНТ
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяНагляду та контролю у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування
Дата ухвалення21.10.2026
Надійшло до реєстру22.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140799494

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа №340/6884/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали у справі

за позовом: Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Літехно», м. Кропивницький, вул. Євгена Чикаленка, 1-А, кв.215

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Літехно» про:

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Літехно» на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарських санкцій у розмірі 119 409,86 грн;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Літехно» на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9 492,30 грн.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.09.2026 р. позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом, зокрема, надання заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів.

16.10.2026 року позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке мотивоване тим, що 15.01.2025 р. прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю», що вступив у дію 01.01.2026 р., було внесено зміни до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Відповідно до ст.5 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» нарахування і сплата адміністративно-господарських санкцій підприємствами, які не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в періодах до дати введення в дію цього Закону (тобто до 01.01.2026 р. за 2025 звітний рік), здійснюються у порядку, що діяв до дати введення в дію цього Закону. Позивач зазначив, що адміністрування нарахування та сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та позовна робота за 2025 звітний рік здійснюється відділеннями Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за редакцією Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 01.01.2025 р. та відповідно до ст.5 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю». Так позивач, із посиланням на норми ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю», в редакції від 01.01.2025 р., вказав, що строк пред`явлення позову про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені становить шість місяців. Крім того, позивач посилається на пункт 6 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70, відповідно до якого спори, що виникають із правовідносин щодо порядку нарахування та сплати роботодавцями суми адміністративно-господарських санкцій, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку. З урахуванням наведено стверджує, що судове стягнення несплачених санкцій є складовою порядку їх сплати та просить прийняти позовну заяву до розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України для суб`єктів владних повноважень установлено трьохмісячний строк звернення до суду.

Натомість, представник позивача вважає, що строк звернення до суду з відповідним позовом визначений ст.20 Закону України «Про основу соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», яка підлягає застосуванню відповідно до ст.5 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю».

Частиною 4 статті 20 Закону України «Про основу соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», у редакції Закону України від 21.08.2024 р. №3911-IX, передбачалося, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, а позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред`являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати.

Суддя враховує, що Законом України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» від 15.01.2025 р. №4219-ІХ (далі за текстом - Закон №4219), який введений в дію з 01.01.2016 р., статтю 20 Закону України «Про основу соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» виключено.

Статтею 5 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №4219 визначено, що нарахування і сплата адміністративно-господарських санкцій підприємствами, які не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в періодах до дати введення в дію цього Закону, здійснюються у порядку, що діяв до дати введення в дію цього Закону.

Адміністративно-господарські санкції та пеня за їх несвоєчасну сплату зараховуються до державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та використовуються відповідно до статті 11 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Нараховані, але не сплачені роботодавцями до дати введення в дію цього Закону адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та пеня адмініструються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зараховуються до державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та підлягають використанню відповідно до статті 11 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Таким чином, відповідно до абзацу 1 статті 5 розділу ІІ Закону №4219 порядок, що діяв до дати введення в дію цього Закону підлягає застосуванню підприємствами, які не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в періодах до дати введення в дію цього Закону під час нарахування та сплати адміністративно-господарських санкцій.

Водночас, адміністрування нарахованих, але не сплачених роботодавцями до дати введення в дію цього Закону адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та пені здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З системного аналізу статті 5 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №4219, суддя висновує, що законодавцем збережено попередній порядок щодо «нарахування і сплати» санкцій, однак не передбачено збереження порядку їх судового стягнення або строку звернення до суду. Разом з цим, суддею встановлено, що у частині 4 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» розмежовувалися строки самостійної сплати санкцій та строки пред`явлення позову про їх стягнення. Тобто у розумінні Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» примусове стягнення санкцій у судовому порядку не є тотожним їх самостійній сплаті роботодавцем.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2026 р. затверджено Порядок адміністрування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та пені за їх несвоєчасну сплату, нарахованих, але не сплачених станом на 1 січня 2026 року (далі за текстом - Порядок №1124), який визначає механізм обліку, звірки, інформування про вжиття передбачених законом заходів щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та пені за їх несвоєчасну сплату, які були нараховані відповідно до законодавства, що діяло до 1 січня 2026 р., та залишалися несплаченими станом на 1 січня 2026 р.

З огляду на абзац 2 пункту 1 Порядку №1124, цей Порядок не є підставою для повторного нарахування адміністративно-господарських санкцій або пені, зміни їх розміру, виникнення нового грошового зобов`язання, зміни чи поновлення строку звернення до суду або строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Пунктом 4 Порядку №1124 визначено, що адміністрування нарахованих, але не сплачених санкцій здійснює Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - Фонд) та його територіальні відділення.

Згідно з п.21 Порядку №1124 щодо суми нарахованих, але не сплачених санкцій, не сплаченої добровільно, територіальне відділення Фонду незалежно від надсилання повідомлення вживає передбачених законом заходів до їх стягнення з дотриманням строку звернення до суду, встановленого законом для відповідної вимоги, та строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, зокрема шляхом: звернення до суду з позовом про стягнення нарахованих, але не сплачених санкцій; вжиття заходів до виконання судових рішень, що набрали законної сили; заявлення вимог та вчинення інших передбачених законом дій у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) роботодавця або прийняття рішення про його припинення; вчинення інших дій, прямо передбачених законом.

У разі спливу строку звернення до суду або строку пред`явлення виконавчого документа до виконання територіальне відділення Фонду діє відповідно до встановленого процесуальним законом порядку вирішення питання про поновлення відповідного строку. Надсилання або повторне надсилання повідомлення не є підставою для поновлення такого строку та не поновлює і не перериває встановлених законом строків звернення до суду або пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заходи до стягнення не вживаються стосовно нарахованих, але не сплачених санкцій, стан грошової вимоги за якими визначено як «вимогу припинено на прямо встановленій законом або судовим рішенням підставі», «сплачено» або «нараховані, але не сплачені санкції відсутні».

Тимчасова неможливість вжиття окремих заходів щодо стягнення не припиняє грошової вимоги і не звільняє територіальне відділення Фонду від обов`язку вчиняти в межах установлених законом строків ті дії, вчинення яких є можливим.

Таким чином, Порядком №1124 визначено, що Фонд вживає передбачених законом заходів до їх стягнення з дотриманням строку звернення до суду, встановленого законом для відповідної вимоги. При цьому Порядком №1124 не унормовує застосування строків визначених у статті 20 Закону України «Про основу соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», яка втратила чинність.

Посилання позивача на пункт 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70, наведеного висновку не змінює. Ця норма визначає можливість вирішення спорів, що виникають із правовідносин щодо порядку нарахування та сплати адміністративно-господарських санкцій, в адміністративному та/або судовому порядку, однак не встановлює строку звернення до адміністративного суду.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що єдиною чинною нормою, яка встановлює строк звернення до суду з відповідним позовом є абзац 2 частини 2 статті 122 КАС України.

Позивач обґрунтовує підставу звернення до суду з даним позовом не сплатою відповідачем у добровільному порядку у строк до 15 квітня 2026 року адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, строк на звернення до суду з вимогами про примусове стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, за невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 році розпочався з 16.04.2026 р. та сплив 16.07.2026 р.

Натомість позовна заява подана до суду 22.09.2026 р., тобто після спливу строку, встановленого абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України.

З огляду на ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суддя повертає позовну заяву.

У клопотанні про поновлення строку звернення до суду представник позивача обґрунтовує підстави того, що абзац 2 частини 2 статті 122 КАС України не є застосовним до відповідного позову та викладає мотиви необхідності застосування строку визначеного у ч.4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Водночас, представником позивача не наведено жодних підстав, які б доводили існування обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду з відповідним позовом.

Зважаючи на викладене, суддя визнає неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду вказані представником позивача у клопотанні про поновлення строків позовної давності.

Принагідно суддя зауважує, що безпідставне застосування до відповідного позову шестимісячного строку замість трьохмісячного призводить до додаткового нарахування суб`єкту господарювання пені за відповідні три місяці.

Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, позовна заява Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Літехно» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст.123, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Літехно» повернути позивачу разом із усіма доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.

Дата складання ухвали - 21 жовтня 2026 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
02.11.2026 Ухвала № 141128798 Третій апеляційний адміністративний суд
02.11.2026 Ухвала № 141128792 Третій апеляційний адміністративний суд
27.10.2026 Ухвала № 140957191 Кіровоградський окружний адміністративний суд
28.09.2026 Ухвала № 140109273 Кіровоградський окружний адміністративний суд