Судові рішення

Рішення № 140801251 у справі № 500/2620/26 від 12.10.2026

Рішення від 12.10.2026 в адміністративній справі № 500/2620/26 (категорія «Військової служби»). Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд, суддя Подлісна Ірина Миколаївна.

Справа№ 500/2620/26
СудТернопільський окружний адміністративний суд
СуддяПодлісна Ірина Миколаївна
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення12.10.2026
Надійшло до реєстру22.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140801251

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2620/26

12 жовтня 2026 року м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частини НОМЕР_1 Військової частини НОМЕР_2 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державного підприємства «38 відділ інженерно-технічних частин» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 3), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державного підприємства « 38 відділ інженерно-технічних частин» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначається, що 24 березня 2026 року ДП « 38 ВІТЧ» розпочала процедуру бронювання Позивача. Однак, 24 березня приблизно о 11:17 годин по АДРЕСА_1 , на територію підприємства, яке не є місцем вільного доступу, прибули працівники Національної поліції, особи які назвали себе працівниками СБУ та невідомі особи у військовій формі, які представилися працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаними особами було здійснено силове затримання та примусове доставлення певного кола осіб, серед яких був і Позивач до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після доставлення до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , Позивач насильно пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої визнаний придатним до військової служби.

Однак, положення п.69 Порядку №560 містять наступні положення, Процедура надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з бронюванням та відстрочки, передбаченої підпунктами 16-23 пункту 1 додатка 5 , не передбачає направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Як результат, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову ОСОБА_1 та направлення його для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Враховуючи, що позивач відповідно до ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягав призову, його затримання відбулося з порушенням ст. 29 Конституції України та ст. 262 КУпАП, а відповідач в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не може довести правомірність призову заброньованої особи. Оскільки позивача було призвано на військову службу в період його бронювання, то вважає, що ефективним способом відновлення порушеного права позивача є визнання судом протиправними та скасування наказів про призов та зарахування його до військової частини, оскільки іншого порядку відновлення порушених прав позивача не існує. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 29 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

01 травня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Військова частина НОМЕР_1 вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець. Позивача наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2026 №87 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення. Слід зазначити, що з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов`язаний набуває статусу військовослужбовця. При цьому, оскаржуваний позивачем наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.03.2026 №87 є виконаним з моменту його зарахування до списків особового складу військової частини. За таких обставин, можна прийти до висновку про відсутність підстав щодо протиправності наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , а тому вказаний наказ не підлягає скасуванню. Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державного підприємства « 38 відділ інженерно-технічних частин» 08.05.2026 надійшли пояснення щодо позову, де зазначається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (рнокпп НОМЕР_3 ), прийнято на роботу з 22 березня 2026 року (наказ генерального директора про прийняття на роботу від 19.03.2026 № 1006 - к) за основним місцем роботи, на підставі його особистої заяви.

На виконання вимог постанови КМУ від 17.06.2015 № 413, 19 березня 2026 ДП « 38 ВІТЧ» направлено до ДПІ повідомлення про прийняття працівника на роботу, в якому вказано, що дата початку роботи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) - 22.03.2026.

23.03.2026 року, тобто, на наступний день пiсля прийняття ОСОБА_1 на роботу на адресу Тернопiльського ТЦК та СП надiслано повiдомлення про змiну облiкових даних №179 вiд 23.03.2026 року.

Також, ДП « 38 ВІТЧ» 24.03.2026 подало заявку на бронювання працівників № 20260324-2145919, в тому числі і ОСОБА_1 . В Кабінет «Дія» (https://my.diia.gov.ua/messages) інформація про опрацювання заяви на бронювання працівників № 20260324-2145919 надійшла - 24.03.2026. ОСОБА_2 , правила військового облiку не порушував, будь яких ОСОБА_3 для не задоволення заяви про бронювавня - не було. Тобто, були yci пiдстави вважати про отримання бронювання для ОСОБА_4 .

Разом з тим, вiдповiдно до п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобiлiзацiйну пiдготовку та мобiлiзацiю», призову на вiйськову службу пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод не пiдлягають також: 1) заброньованi на перiод мoбiлiзaцiї та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами мiсцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами та організаціями в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, i перебувають на спецiальному вiйськовому облiку.

24 березня 2026 року ДП « 38 ВIТЧ» розпочало процедуру бронювання ОСОБА_4 .

27 березня 2026 в Кабінет «Дія» (https://my.diia.gov.ua/messages ) надійшла інформація - Результат бронювання за заявою № 20260324-2145919 про бронювання, в тому числі, що ОСОБА_1 не заброньовано. Представник третьої особи просив позов задовольнити.

Представником позивача 13.05.2026 та 22.05.2026 надіслано до суду клопотання про долучення додаткових доказів по даній справі.

03 червня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. ІНФОРМАЦІЯ_4 вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що 24 березня 2026 року Позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 як такий, що є порушником правил військового обліку, та підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до пункту 69 Порядку №560: Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію. У разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.

На підставі чого Позивачу повідомлено військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 про необхідність проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Під час проведення медичного огляду лікарі військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 ознайомились з медичними записами щодо Позивача в ЕСОЗ.

Та на підставі статті графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ Позивача 24 березня 2026 року згідно довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 №2026-0324-1217-3586-0 визнано придатним до військової служби.

На момент проведення мобілізаційних заходів ні в паперовому, ні в електронному вигляді Позивачем не було надано жодних документів, які б підтверджували факт наявності у нього чинної відстрочки. Просить відмовити у позові.

Ухвалою суду від 22.06.2026 продовжено строк розгляду справи на 2 місяці.

Ухвалою суду від 24.06.2026 залучено до участі у справі, в якості другого відповідача Військову частину НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ).

09 липня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Військова частина НОМЕР_2 вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. ДП « 38 ВІТЧ», з яким позивач перебуває у трудових відносинах, проводило процедуру бронювання щодо нього.

Так, до позовної заяви позивач надає заяву № 20260324-2145919 про бронювання працівників, в тому числі і позивача, сформовану 24.03.2026 через портал Дія.

В той же час, позивач додає Військово-обліковий документ сформований 25.03.2026 в якому поле «Тип відстрочки» та «Відстрочка до» не заповнені.

Бронювання військовозобов`язаного є завершеною юридичною процедурою, яка набуває правового значення виключно з моменту прийняття рішення про бронювання та оформлення відповідного правового статусу особи, у встановленому порядку.

З огляду на вищенаведене, станом на момент призову на військову службу під час мобілізації (25.03.2026) у позивача була відсутня діюча відстрочка на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та він не мав підтвердженого статусу заброньованого військовозобов`язаного, у зв`язку з чим у спірних правовідносинах не порушено приписи пункту 1 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ при здійсненні мобілізаційних заходів щодо призову позивача на військову службу.

Відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним призову позивача на військову службу та в частині скасування наказу щодо призову позивача.

Щодо позовних вимог про визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення.

Солдата ОСОБА_1 , призваного по мобілізації, призначено наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 20 травня 2026 року № 72-РС, солдатом резерву 19 запасної роти військової частини НОМЕР_2 , який прибув з військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_4 , з 23.05.2026 зарахований до списків особового складу частини, на всі види забезпечення.

Вказане підтверджується витягом з наказу № 111 від 25.05.2026. В той же час, позовна вимога про виключення позивача зі списків особового складу частини є похідною вимогою від вимог до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вказано вище з боку ІНФОРМАЦІЯ_2 не вбачається порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались процедури призову позивача на військову службу та не встановлено підстав для скасування наказу про призов позивача.

На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Представником позивача 16.09.2026 надіслано до суду заяву про збільшення позовних вимог, а саме визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо мобілізації ОСОБА_1 , направлення на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби та призову на військову службу; визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації та особливий період", в частині призову та направлення Позивача ОСОБА_1 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення; зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та звільнення з військової служби ОСОБА_1 .

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Справа розглянута з урахування періоду перебування головуючої судді у основній щорічній плановій відпустці.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 призваний до лав Збройних Сил України та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Однак, важливим моментом у даних правовідносинах являється те, що ОСОБА_1 прийнятий на роботу в ДП « 38 ВІТЧ» на посаду «охоронник 3 розряду 5 команди 2 загону охорони» з 22.03.2026 року, що підтверджується згідно наказу (розпорядження № №1006-к від 19.03.2026 року.

Так, ДП « 38 ВІТЧ» 24.03.2026 року подали заявку про бронювання працівника, що підтверджується згідно заяви №20260324-2145919.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: 1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Як вбачається із довідки №40 від 31.03.2026 року, ДП « 38 ВІТЧ» підтверджує, що 24.03.2026 року подали заяву про бронювання. Окрім того, цією ж довідкою зазначено про те, що 23.03.2026 року (тобто, на наступний день після прийняття Позивача на роботу) на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 було надіслано повідомлення про зміну облікових даних №179 від 23.03.2026 року.

Як вбачається із інформації про працівників, усього у ДП « 38 ВІТЧ» перебуває 821 військовозобов`язаних працівників, з яких 716 заброньованих та ще 105 посад доступно до бронювання.

Саме на одну із таких посад було подано особу ОСОБА_1 .

Слід зауважити, що ОСОБА_1 , правила військового обліку не порушував, будь-яких інших підстав для не задоволення заяви про бронювання - не було. Тобто, були усі підстави вважати про отримання бронювання для ОСОБА_1 .

24 березня 2026 року ДП « 38 ВІТЧ» розпочала процедуру бронювання Позивача. Однак, 24 березня приблизно о 11:17 годин по АДРЕСА_1 , на територію підприємства, яке не є місцем вільного доступу, прибули працівники Національної поліції, особи які назвали себе працівниками СБУ та невідомі особи у військовій формі, які представилися працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаними особами було здійснено силове затримання та примусове доставлення певного кола осіб, серед яких був і Позивач до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Матір`ю Позивача 21.04.2026 було подано на ім`я начальника ВСП заяву про вищезазначені правопорушення. Також 21.04.2026 року матір`ю Позивача було подано на ім`я керівника спеціалізованої прокуратури заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Після доставлення до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , Позивач насильно пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої визнаний придатним до військової служби.

Однак, положення п.69 Порядку №560 містять наступні положення, Процедура надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з бронюванням та відстрочки, передбаченої підпунктами 16-23 пункту 1 додатка 5 , не передбачає направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Як результат, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову ОСОБА_1 та направлення його для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Позивач не погодившись з рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову його на військову службу під час мобілізації на особливий період та відповідача Військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Згідно із статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Положеннями ч. 2 ст. 2 Закону № 2232-XII визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

За змістом ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ).

За визначенням ст. 1 Закону № 3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

При цьому, одним із принципів здійснення мобілізаційної підготовки та мобілізації є додержання прав підприємств, установ і організацій та громадян, а зміст мобілізаційної підготовки становить в тому числі бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час (ч.ч. 2, 3 ст. 3 Закону №3543-XII).

Статтею 23 Закону № 3543-ХІІ визначені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Метою бронювання військовозобов`язаних, згідно зі ст. 24 Закону № 3543-XII, є забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону № 3543-XII бронюванню підлягають, зокрема, військовозобов`язані, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов`язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання (ч. 2 ст. 25 Закону №3543-XII).

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону № 3543-XII органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов`язаних, зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються.

Механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов`язаних за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час визначено Порядком бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 (далі - Порядок № 76, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами пункту 1 Порядку визначено механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія) військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу:

- в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування (далі - державні органи);

- в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов`язаних, зазначених в абзаці другому цього пункту), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

- на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі - критично важливі підприємства);

- на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі - критично важливі установи);

- у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;

- в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства (далі - оператори протимінної діяльності).

Відповідно до п. 3 Порядку № 76 бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), в електронній формі засобами Порталу Дія.

Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).

Не підлягають бронюванню військовозобов`язані, які згідно із законом не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Військовозобов`язані, зазначені у пункті 1 цього Порядку, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Строк дії відстрочки не може перевищувати:

- строку проведення мобілізації - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 1 цього Порядку;

- строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов`язаних, зазначених в абзаці четвертому пункту 1 цього Порядку;

- 12 місяців - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах п`ятому та сьомому пункту 1 цього Порядку;

- строку договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), - для військовозобов`язаних, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього Порядку.

Згідно з п. 14 Порядку № 76 для цілей бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, засобами Порталу Дія Мінекономіки формує та веде Єдиний перелік органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов`язаних (далі - Єдиний перелік), до якого включаються державні органи та органи, зазначені в абзаці третьому пункту 1 цього Порядку, критично важливі підприємства, критично важливі установи.

Мінекономіки вносить до Єдиного переліку державні органи та органи, зазначені в абзаці третьому пункту 1 цього Порядку. Відповідний державний орган, який прийняв рішення про визначення підприємств, установ, організацій критично важливими підприємствами, критично важливими установами, вносить до Єдиного переліку такі критично важливі підприємства та критично важливі установи, крім юридичних осіб - релігійних організацій.

Відповідно до п. 25 Порядку № 76 бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється засобами Порталу Дія за списками, які формуються керівником державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або уповноваженою ним особою.

Згідно з п. 29 Порядку № 76 протягом 72 годин з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів переведення військовозобов`язаного (крім військовозобов`язаних, зазначених в абзаці другому пункту 4 частини першої статті 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію") на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов`язаний:

перебуває на військовому обліку;

перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою;

уточнив персональні дані, зазначені у пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку";

не перебуває у розшуку.

Відповідно до п. 30 Порядку № 76 інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі.

Згідно з п. 33 Порядку № 76 електронна інформаційна взаємодія між державними електронними інформаційними ресурсами державних органів здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта".

У разі відсутності технічної можливості передачі даних засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта" електронна інформаційна взаємодія може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням у них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.

Обсяг та структура даних, якими обмінюються суб`єкти електронної інформаційної взаємодії, визначаються договорами про інформаційну взаємодію, укладеними відповідно до Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 606 "Деякі питання електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 73, ст. 2455; 2021 р., № 52, ст. 3216; 2023 р., № 11, ст. 721).

Електронна інформаційна взаємодія здійснюється з дотриманням вимог Законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про захист персональних даних", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", інших нормативно-правових актів у сфері захисту інформації.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (рнокпп НОМЕР_3 ), прийнято на роботу з 22 березня 2026 року (наказ генерального директора про прийняття на роботу від 19.03.2026 № 1006 - к) за основним місцем роботи, на підставі його особистої заяви.

На виконання вимог постанови КМУ від 17.06.2015 № 413, 19 березня 2026 ДП « 38 ВІТЧ» направлено до ДПІ повідомлення про прийняття працівника на роботу, в якому вказано, що дата початку роботи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) - 22.03.2026.

23.03.2026 року, тобто, на наступний день пiсля прийняття ОСОБА_1 на роботу на адресу Тернопiльського ТЦК та СП надiслано повiдомлення про змiну облiкових даних №179 вiд 23.03.2026 року.

Також, ДП « 38 ВІТЧ» 24.03.2026 подало заявку на бронювання працівників № 20260324-2145919, в тому числі і ОСОБА_1 . В Кабінет «Дія» (https://my.diia.gov.ua/messages) інформація про опрацювання заяви на бронювання працівників № 20260324-2145919 надійшла - 24.03.2026. ОСОБА_2 , правила військового облiку не порушував, будь яких ОСОБА_3 для не задоволення заяви про бронювання - не було. Тобто, були yci пiдстави вважати про отримання бронювання для ОСОБА_4 .

Отже, з моменту ініціювання процедури електронного бронювання та направлення відповідної заяви, тобто з 24.03.2026, позивач мав законні підстави для отримання бронювання протягом 72 годин, що визначено Порядком бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 29 Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого Постановою КМУ № 76 (в редакції Постанови КМУ № 1608 від 08.12.2025), з моменту формування списку засобами Реєстру державою гарантовано автоматичне переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік протягом 72 годин. Таким чином, у період з 24.03.2026 по 27.03.2026 тривав визначений законодавством строк завершення процедури бронювання позивача.

Водночас, відповідач не перевірив належним чином наявність у позивача права на відстрочку у зв`язку з бронюванням, не забезпечив дотримання встановленої законом процедури та, всупереч вимог Порядку № 76, незаконно видав наказ від 24.03.2026 № 1174 про призов позивача до Збройних Сил України і направлення до військової частини НОМЕР_1 .

Суд зазначає, що станом на 24.03.2026, тобто на момент затримання та прийняття наказу про призов позивача, роботодавцем вже була подана через портал «Дія» заява про бронювання працівника. Враховуючи, також той факт, що позивач мав законні підстави для отримання бронювання протягом 72 годин, що визначено Порядком бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, суд дійшов висновку про протиправність наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.03.2026 №1174 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, мобілізація Позивача відбулася внаслідок незаконних дій суб`єктів владних повноважень, які вчинили примус, проігнорували законні підстави для отримання бронювання протягом 72 годин та допустили формалізм при оцінці стану здоров`я, що спричинило порушення прав Позивача.

Відтак, позовна вимога щодо визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період підлягає задоволенню.

Незаконна мобілізація може порушувати права громадян, зокрема право на свободу та право на обрання форми служби. Захист цих прав може включати звернення до суду, а також право на звільнення з військової служби, якщо незаконна мобілізація є наслідком порушення закону.

Зазначений підхід передбачає автоматичну оцінку наступних рішень суб`єктів по всьому ланцюгу правовідносин безпосередньо пов`язаних між собою, як похідних від первинного рішення, з якого слідують всі наступні, незважаючи навіть на правомірну поведінку учасників відносин, залучених на реалізацію такого протиправного рішення.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.03.2026 №1174 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації відповідно це тягне за собою протиправність усіх наступних наказів у логічному ланцюгу, оскільки вони є наслідком першого протиправного рішення.

Таким чином, всі подальші накази про зарахування позивача до списків особового складу військових частин, будучи похідними від первинного протиправного наказу, також підлягають скасуванню. Отже, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2026 №87 в частині, що стосується зарахування на військову службу за призовом у воєнний час позивача є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом враховано, що після видання наказу про призов та направлення позивача для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 та згодом проходження служби у Військовій частині НОМЕР_2 , стосовно позивача виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначено Законом № 2232-XII.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232-XII визначено підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Суд враховує, що чинним законодавством не передбачена підстава для звільнення військовослужбовця та подальшого виключення зі списків частини на підставі рішення суду або ж через незаконний призов територіальним центром комплектування та соціальної підтримки військовозобов`язаних громадян України для проходження військової служби.

Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що проходження військової служби є безпосереднім наслідком від наказу про мобілізацію, а отже належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є не лише визнання протиправним та скасування наказу про призов, а й покладення на Військову частину НОМЕР_2 обов`язку виключити позивача зі списків особового складу та звільнити його з військової служби, тобто вчинити дії, необхідні для усунення наслідків незаконного призову.

Відповідно до ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, судом враховується, що саме такий спосіб захисту порушених прав позивача є ефективними, належними та спрямованими на повне і остаточне відновлення порушених з боку суб`єкта владних повноважень прав та законних інтересів.

В силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1064.96 грн. згідно квитанції від 21.04.2026.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо незаконної мобілізації ОСОБА_1 та призову на військову службу.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації та особливий період" №1174 від 24.03.2026, в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №87 від 25.03.2026 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та звільнити з військової служби ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений судовий збір в розмірі 1064 грн (одна тисяча шістдесят чотири) 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_5 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_4 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_6 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_7 );

- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_7 код ЄДРПОУ НОМЕР_8 );

- Військова частина НОМЕР_2 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_8 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 );

третя особа:

- Державне підприємство «38 відділ інженерно-технічних частин» (місцезнаходження/місце проживання: просп. Відродження, 181,м. Кам`янське,Кам`янський р-н, Дніпропетровська обл.,51900 код ЄДРПОУ/РНОКПП 33127487) .

Головуючий суддя Подлісна І.М.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.11.2026 Ухвала № 141482372 Восьмий апеляційний адміністративний суд
24.06.2026 Ухвала № 137661783 Тернопільський окружний адміністративний суд
22.06.2026 Ухвала № 137597890 Тернопільський окружний адміністративний суд
29.04.2026 Ухвала № 136087446 без тексту Тернопільський окружний адміністративний суд