Рішення № 140803402 у справі № 600/4918/25 від 21.10.2026

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4918/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №[телефон приховано]/Ж10/24-13-07-04 від 29.09.2025 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій на суму 128 441,05 грн;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1 284,41 грн.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що посадовими особами відповідача у період з 02.09.2025 - 10.09.2025 проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де позивач здійснює підприємницьку діяльність. За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №34300/ж5/24-13-07-04/ НОМЕР_1 від 10.09.2025, в якому зазначено про виявлені порушення вимог податкового законодавства позивачем, на підставі чого відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №[телефон приховано]/Ж10/24-13-07-04 від 29.09.2025 на суму 128 441,05 грн.

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та необґрунтованим, оскільки винесене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його повного скасування.

Зокрема, представником позивача у позові зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення в частині штрафної санкції на суму 113 453,20 грн винесене на підставі статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у зв`язку із реалізацією позивачем товарів (технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному обслуговуванню), які не обліковані у встановленому законодавством порядку. Проте, до позивача не можуть бути застосовані положення вказаної статті, оскільки він є платним єдиного податку, не є платником ПДВ та не здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, а тому застосування штрафної санкції у сумі 113 453,20 грн є протиправним.

Крім того, зверталась увага суду, що інша частина спірного податкового повідомлення-рішення на суму 14987,85 грн застосована на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за не проведення операцій через РРО, в той час як на підтвердження вказаного порушення посадовими особами відповідача було проведено лише одну контрольну розрахункову операцію з придбання товару «Ополіскувач Fairy» на суму 229,00 грн. Відтак, на переконання позивача, розрахунок штрафної санкції у розмірі 14987,85 грн відповідачем проведено довільно, необґрунтовано та без документального підтвердження виявлених порушень, що вказує на протиправність такої штрафної санкції.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Зазначав про обґрунтованість застосування відносно позивача штрафної санкції у сумі 113 453,20 грн на підставі статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у зв`язку із реалізацією позивачем фену, плойки, фрейзеру та електрочайника, які є технічно складними побутовими товарами, а тому такі товари мали бути обліковані у встановленому законодавством порядку, чого позивачем не було зроблено.

Крім того, наголошував на обґрунтованості розрахунку штрафної санкції у сумі 14987,85 грн на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за проведення розрахункових операцій з продажу товарів без застосування РРО/ПРРО та без видачі розрахункових документів. Вказана сума штрафної санкції складається із наступних частин: 229,00 грн - розмір проведеної контрольної операційної закупки з придбання товару «Ополіскувач Fairy» ; 6183,50 грн - залишок готівкових коштів у касі магазину; 8804,35 грн - відшкодування за операцією торговий еквайринг.

3. Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечував щодо доводів відповідача, викладених у відзиві. Зокрема зазначав, що перелік технічно складних побутових товарів є вичерпним та затверджений постановою КМУ від 16.03.2107 №231, а не визначається на розсуд інспектора ДПС. Проте, відповідач не надав жодних доказів приналежності виявлених у продажі товарів (фен, плойка, фрейзер та електрочайник) до категорії технічно складних побутових товарів згідно вказаного переліку.

Крім того, зверталась увага суду на неправомірному ототожненні відповідачем суми готівки у касі з сумою нефіскалізованого продажу товарів, оскільки ці кошти могли бути особистими коштами ФОП, внесеними як розмінна монета для видачі решти, залишком коштів з попереднього дня (до початку робочої зміни), повернення коштів від постачальника тощо. Також зазначалося, що відповідачем помилково включено у розрахунок штрафної санкції суми банківського еквайрингу, оскільки це безготівковий розрахунок, який проходить через банківську установу та платіжний термінал. Ці кошти вже обліковані банком та є підтвердженими. При цьому, відповідачем не надав жодного доказу, що позивач при отриманні коштів не видав покупцям фіскальні чеки (наприклад, через ПРРО, який був зареєстрований 04.09.2025).

4. Учасниками справи також подавалися до суду додаткові пояснення, в яких викладені переважно аналогічні аргументи щодо предмету спору.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області на підставі п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 та п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, з метою контролю за дотриманням платником податків норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), видано наказ від 02.09.2025 №1817-п про проведення фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , за період діяльності згідно статті 102 Податкового кодексу України тривалістю, що не перевищує 10 діб з 02.09.2025.

2. Згідно направлень Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 02.09.2025 №3073/ж3/24-13-07-04 та №3074/ж3/24-13-07-04 посадовими особами контролюючого органу у період з 02.09.2025-10.09.2025 проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: Чернівецька область, Вижницький район, селище Берегомет, вул. Центральна, 78.

3. За результатами фактичної перевірки складений акт №34300/ж5/24-13-07-04/3236711935 від 10.09.2025, в якому зафіксовані порушення пунктів 1,2,12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 63.3 Податкового кодексу України та ч.4 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

4. На підставі вказаного акту фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області відносно ФОП ОСОБА_1 прийнято податкове повідомлення-рішення №[телефон приховано]/Ж10/24-13-07-04 від 29.09.2025 на суму 128 441,05 грн.

5. Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №[телефон приховано]/Ж10/24-13-07-04 від 29.09.2025 на суму 128 441,05 грн, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Згідно з частиною 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

2. Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Статтею 80 Податкового кодексу України врегульовано порядок проведення фактичної перевірки посадовими особами контролюючого органу.

3. Законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі, є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон №265, у редакції спірних правовідносин).

Згідно статтею 2 Закону №265 у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

а) здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам`яті реєстратора розрахункових операцій, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів;

б) здатність програмних реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення для довгострокового зберігання на фіскальному сервері контролюючого органу та багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів;

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну;

фінансова санкція - грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб`єктів господарювання до відповідного бюджету;

Термін "технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту" для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про захист прав споживачів". Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1,2,12 статті 3 Закону №265 визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Абзацом 1 статті 17 Закону №265 та пунктом 1 статті 17 Закону №265 передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше.

Згідно статті 20 Закону №265 до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

4. Судом встановлено, що у період з 02.09.2025-10.09.2025 посадовими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: Чернівецька область, Вижницький район, селище Берегомет, вул. Центральна, 78, де позивач здійснює господарську діяльність як платник податків.

За результатами проведеної перевірки складено акт №34300/ж5/24-13-07-04/3236711935 від 10.09.2025, в якому зазначено про виявлені порушення вимог податкового законодавства у господарській діяльності позивача, а саме: реалізація технічно складних побутових товарів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку, та проведення розрахункових операцій з продажу товарів без зареєстрованого РРО/ПРРО та без видачі розрахункових документів.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №[телефон приховано]/Ж10/24-13-07-04 від 29.09.2025, яким до позивача застосовано штрафну санкцію на загальну суму 128 441,05 грн, а саме: 113 453,20 грн згідно статті 20 Закону №265 (за реалізацію технічно складних побутових товарів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку) та 14 987,85 грн згідно пункту 1 статті 17 Закону №265 (за проведення розрахункових операцій з продажу товарів без зареєстрованого РРО/ПРРО та без видачі розрахункових документів).

5. Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині застосування до позивача штрафної санкції у сумі 113 453,20 грн згідно статті 20 Закону №265 за реалізацію технічно складних побутових товарів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку, суд зазначає таке.

Зі змісту статті 20 Закону №265 вбачається, що якщо ФОП є платником єдиного податку, не зареєстрований платником ПДВ та не здійснює діяльність, пов`язану з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, то у нього відсутній обов`язок вести у встановленому порядку облік товарів, які реалізуються. Відповідно, до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції згідно вказаної статті за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування (2 група) та не є платником ПДВ. При цьому, висновки податкового органу щодо обов`язку позивача вести у встановленому порядку облік товарів, які реалізуються, обґрунтовані тим, що на момент проведення перевірки позивач здійснював реалізацію, в тому числі електротоварів (фен, плойка, фрейзер та електрочайник), які є технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту

Суд зазначає, що термін "технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту" для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про захист прав споживачів". Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 №231 (далі - Перелік №231).

Слід зазначити, що у акті фактичної перевірки посадовими особами контролюючого органу не зазначено, до якої групи технічно складних побутових товарів згідно Переліку №231 віднесені електротовари (фен, плойка, фрейзер та електрочайник), що реалізувалися позивачем на момент проведення фактичної перевірки. При цьому, у акті взагалі відсутній детальний опис таких товарів (виробник товару, технічні характеристики товару, можливість гарантійного обслуговування товару тощо), а також відсутній 10-ти значний код товарів згідно з УКТЗЕД у відповідності до Переліку №231.

Таким чином, суд приходить до висновку, що посадові особи контролюючого органу під час перевірки безпідставно віднесли реалізовані позивачем електротовари до категорії технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, не провівши належної ідентифікації таких товарів та не зазначивши групу і код товарів згідно з УКТЗЕД у відповідності до Переліку №231.

6. Отже, висновки податкового органу про реалізацію позивачем технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, є безпідставними та недоведеними.

Відтак, оскільки на позивача в даному випадку не поширюються вимоги статті 20 Закону №265, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, в частині застосування штрафної санкції у сумі 113 453,20 грн за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку.

7. При цьому, суд відхиляє доводи відповідача, викладені у додаткових поясненнях від 04.11.2025, що реалізовані позивачем електротовари відносяться до відповідної групи Переліку №231 «Електричні водонагрівачі акумулювальні або безінерційні та електричнi нагрівачі занурені; прилади електричнi для обiгрiвання примiщень, ґрунту; електронагрiвальнi апарати перукарськi (наприклад, сушарки для волосся, бiгудi, щипцi для гарячої завивки) або сушарки для рук; праски електричнi; iншi побутовi електронагрiвальнi прилади; елементи опору нагрiвальнi, крiм включених до товарної позицiї 8545», оскільки до вказаної групи входять лише такі товари: бойлери (електричні); бойлери (електричні); каміни (електричні); плити кухонні (електричні); варильні поверхні (електричні); плити і духовки (електричні); варильні поверхні (електричні); духові шафи (електричні); духові шафи (електричні); плити кухонні (електричні); хлібопічки (електричні); мультиварки (електричні); мультипечі (електричні); плити і духовки (електричні).

Вказане додаткового підтверджує безпідставність висновків податкового органу щодо реалізації позивачем технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

8. Щодо застосування до позивача штрафної санкції у сумі 14987,85 грн пункту 1 статті 17 Закону №265 за проведення розрахункових операцій з продажу товарів без використання РРО/ПРРО та без видачі розрахункових документів, суд зазначає наступне.

Як встановлено у ході судового розгляду справи, у відповідності до вимог пункту 80.4 статті 80 Податкового кодексу України посадовими особами відповідача перед початком проведення фактичної перевірки у магазині позивача було проведено контрольну розрахункову операцію з придбання товару «Ополіскувач Fairy» на суму 229,00 грн. Під час продажу вказаного товару РРО/ПРРО не застосовувалось, розрахунковий документ не видавався. Вказані обставини не заперечувалися стороною позивача та підтверджуються поясненнями продавця ОСОБА_2 від 02.09.2025, отриманими у ході проведення фактичної перевірки.

Таким чином, зазначене підтверджує правомірність застосування до позивача штрафної санкції згідно пункту 1 статті 17 Закону №265 на 100% суми проведеної розрахункової операції з продажу товару «Ополіскувач Fairy» (229,00 грн) без використання РРО/ПРРО та без видачі розрахункового документу.

9. Водночас, до суми штрафної санкції згідно пункту 1 статті 17 Закону №265 посадові особи контролюючого органу додали залишок готівки у касі магазину у сумі 6183,50 грн як такої, що також була отримана за результатами проведення розрахункових операцій без використання РРО/ПРРО та без видачі розрахункових документів.

Позивач вважає помилковими такі висновки контролюючого органу, оскільки сама по собі наявність готівки не є правопорушенням. Ця сума згідно аргументів представника позивача могла бути: особистими коштами ФОП, внесеними як розмінна монета для видачі решти, залишком коштів з попереднього дня (до початку робочої зміни), повернення коштів від постачальника тощо. При цьому, відповідач не надав жодного доказу, що сума 6183,50 грн була отримана саме внаслідок конкретних операцій з продажу товарів без РРО/ПРРО.

У контексті викладеного суд зазначає, що під час проведення фактичної перевірки посадові особи контролюючого органу склали акт залишків готівки на місці проведення розрахунків від 02.09.2025, згідно змісту якого продавець ОСОБА_2 повідомила, що виручка разом із залишком готівки на початок дня склала 6183,50 грн. За день не було здано (інкасовано) кошти. Особистих грошей в касі не було, всі готівкові кошти представлені у повному обсязі і перераховані власноруч продавцем.

Таким чином, на переконання суду, зміст акту залишків готівки спростовує доводи позовної заяви, що сума коштів 6183,50 грн могла складатися з особистих коштів ФОП, внесеними як розмінна монета для видачі решти, або ж повернення коштів від постачальника, оскільки такі відомості відсутні у зазначеному акті. При цьому, у акті перевірки №34300/ж5/24-13-07-04/ НОМЕР_1 від 10.09.2025 позивач не мав жодних зауважень до перевірки, в той час як під час перевірки продавець фактично підтвердив, що залишок готівки у касі не складався з особистих коштів. Продавець також не зазначав, що сума коштів складається частково із повернених коштів від постачальника або ж залишку коштів з попереднього робочого дня, які отримані не внаслідок продажу товарів.

Отже, суд приходить до висновку, що до суми штрафної санкції згідно пункту 1 статті 17 Закону №265 обґрунтовано включено залишок готівки у касі у розмірі 6183,50 грн.

10. Крім того, до суми штрафної санкції згідно пункту 1 статті 17 Закону №265 посадові особи контролюючого органу додали відшкодування за операціями торгового еквайрингу у сумі 8804,35 грн згідно наданої позивачем виписки з банківського рахунку про надходження відповідних коштів.

Позивач не погоджується із вказаним, оскільки еквайринг - це безготівковий розрахунок, який проходить через банківську установу та платіжний термінал. Ці кошти вже обліковані банком та є підтвердженими. Порушенням за змістом ст. 17 Закону №265 у даному випадку могла бути невидача фіскального (паперового чи електронного) під час такої безготівкової операції. Відповідач не надав жодного доказу, що позивач, отримуючи ці 8804,35 грн через банківський термінал, не видав покупцям фіскальні чеки (наприклад, не провів ці операції через ПРРО, який був зареєстрований 04.09.2025).

Суд зазначає, що за змістом банківської виписки позивача сума 8804,35 грн складається із відшкодувань за операціями торгового еквайрингу, що мали місце 31.08.2025 (1857,82 грн), 01.09.2025 (5192,20 грн), 02.09.2025 (28,16 грн) та 03.09.2025 (1726,17 грн). У свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що ПРРО було зареєстровано лише 04.09.2025.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наведені вище операції із відшкодувань по торговому еквайрингу не могли проводитися через зареєстрований 04.09.2025 ПРРО, що також унеможливлювало видачу розрахункового документу.

Крім того, той факт, що кошти по відшкодуванню за операціями торгового еквайринг є безготівковим розрахунком, який проходить через банківську установу та платіжний термінал, не звільняє платника від обов`язку проводити відповідні операції через зареєстрований ПРРО та видавати відповідні розрахункові документи (в тому числі в електронній формі). При цьому, видача чеку з банківського терміналу після продажу товару лише підтверджує переведення коштів з картки покупця на рахунок продавця, однак вказане не є розрахунковим документом в розумінні Закону №265.

Поряд з цим, суд критично оцінює доводи представника позивача в частині того, що за змістом ст. 17 Закону №265 порушенням може бути лише невидача фіскального чеку (паперового чи електронного) під час проведення безготівкової операції, оскільки у випадку проведення розрахункових операцій у безготівковій формі платник податку має обов`язок застосовувати ПРРО та видавати розрахунковий документ відповідної форми.

При цьому, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що отримані ним кошти на банківський рахунок із відшкодувань за операціями торгового еквайрингу у сумі 8804,35 грн не пов`язані із здійсненням розрахункових операцій у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

11. Отже, з наведеного слідує, що до суми штрафної санкції згідно пункту 1 статті 17 Закону №265 обґрунтовано включено суму 8804,35 грн із отриманих позивачем на банківський рахунок відшкодувань за операціями торгового еквайрингу.

12. Відтак, суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення на суму 113 453,20 грн (за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку) є протиправним та підлягає скасуванню, а інша частина спірного рішення на суму 14987,85 грн (за проведення розрахункових операцій з продажу товарів без використання РРО/ПРРО та без видачі розрахункових документів) є правомірною.

13. Представник позивача наголошував, що згідно сталої правової позиції Верховного суду, викладеної, зокрема у постановах від 06.02.2018 по праві №826/15139/16 та від 17.04.2018 у справі №2а-10031/12/2670, якщо контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання, то ППР є протиправним та підлягає скасуванню в повному обсязі, оскільки суд при вирішенні спору не має повноважень самостійно коригувати розрахунок, адже це б становило втручання у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Суд відхиляє вказані доводи, оскільки часткове скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій не може розглядатися як безумовне втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій. У даному випадку суд лише скасовує протиправну суму штрафної санкції без здійснення самостійного розрахунку (перерахунку) суми штрафу, при цьому залишаючи іншу частину штрафу, яка нарахована контролюючим органом та відповідає вимогам закону, чинною.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21.

До того ж, часткове скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій також узгоджується із пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України, згідно змісту якого у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

14. Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин та досліджених матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 642,20 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати в частині податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 29.09.2025 №[телефон приховано]/Ж10/24-13-07-04 на суму 113 453,20 грн.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області судові витрати - судовий збір в сумі 642,20 грн.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58006, код ЄДРПОУ:44057187).

Суддя О.В. Боднарюк