Справа № 680/435/26
№2/680/472/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2026 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Яцини О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Стандрійчук М.П.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки - адвоката Солов`я О.В.,
прокурора Мазур А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування Новоушицької селищної ради Хмельницької області, про позбавлення батьківських прав,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася в суд із позовом до відповідача про позбавлення його батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги мотивує тим, що сторони перебували у шлюбі, який було розірвано 18 жовтня 2012 року. Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 07 липня 2014 року позивачка зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 та перейшла на прізвище « ОСОБА_5 ». Син проживає разом із позивачкою в АДРЕСА_1 , та 27 серпня 2024 року зарахований учнем Капустянської гімназії і до цього часу навчається в закладі. За період навчання в Капустянській гімназії батько учня, ОСОБА_6 , не брав участі у вихованні сина, жодного разу не з`являвся на батьківські збори, не цікавився питаннями навчання та поведінки сина.
Відповідач добровільно не сплачує аліменти на утримання сина, від виконання рішення суду про стягнення аліментів ухиляється, через що систематично утворюється заборгованість по сплаті аліментів. Постановою Новоушицького районного суду від 04 травня 2022 року у справі № 680/202/22 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.183-1 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді 120 (ста двадцяти) годин суспільно-корисних, проте поведінка відповідача не змінилася, сукупний розмір заборгованості станом на травень 2026 року становить 91849,63 грн.
Відповідач не може бути прикладом для свого сина, він з ним не зустрічається та не спілкується, не цікавиться його життям та здоров`ям, сам порушує закон. Постановою Новоушицького районного суду № 680/364/22 від 16 червня 2022 року притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді 17000 гривень штрафу за порушення частини 1 статті 130 КУпАП. В часи повномасштабного вторгнення російської федерації відповідач переховується від захисту Батьківщини за межами країни.
Відповідач не відвідує разом із дитиною лікувальні заклади, ніколи не цікавиться станом його здоров`я та йому невідомі захворювання, які є у дитини. На сьогодні між відповідачем та дитиною припинено будь-який психоемоційний зв`язок. З огляду на вищевикладене батько не виконує батьківських обов`язків визначених нормами статті 150 СК України та ухиляється від їх виконання. Незважаючи на постійні зауваження протягом останніх 3 років, щодо не виконання ними своїх обов`язків відносно сина, відповідач на них не реагує, свою поведінку не змінює.
З огляду на вищевикладені обставини та норми права існують усі підстави для позбавлення батьківських прав відповідача відносно його неповнолітньої дитини.
Ухвалою судді від 16 червня 2026 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали.
Відповідач в судове засідання не з`явився будучи належним повідомленим про таке, відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Прокурор в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, повідомила, що під час телефонного спілкування з відповідачем той висловився проти позбавлення його батьківських прав.
Представник третьої особи подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, заслухавши позивачку, її представника та прокурора, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини та відповідні спірні правовідносини.
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17).
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 14 червня 2018 року зареєстрували шлюб (а.с.75).
07 липня 2014 року між позивачкою, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 укладено шлюб (а.с.17 на звороті).
Згідно із довідкою №149 від 03 липня 2026 року ОСОБА_3 на прийом до лікаря педіатра КНП «Новоушицький ЦПМСД» приходить у супроводі матері ОСОБА_1 (а.с.42).
Постановою начальника відділу Новоушицької ВДВС від 28 грудня 2018 року встановлене тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів (а.с.60).
Постановою начальника відділу Новоушицької ВДВС від 28 грудня 2018 року на боржника ОСОБА_6 накладено штраф у розмірі 16582,50 грн (а.с.61).
Постановою начальника відділу Новоушицької ВДВС від 25 вересня 2023 року на боржника ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 51940,00 грн (а.с.61).
Згідно із розрахунком зі сплати аліментів ОСОБА_2 , виконавче провадження №33826539, сукупний розмір заборгованості станом на травень 2026 року становить 91849,63 грн (а.с.10 на звороті, 11).
Відповідно до довідки Капустянської гімназії Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_3 зарахований учнем Капустянської гімназії 27 серпня 2024 року і до цього часу навчається в закладі. За період навчання в Капустянській гімназії батько учня, ОСОБА_6 , не брав участі у вихованні сина, жодного разу не з`являвся на батьківські збори, не цікавився питаннями навчання та поведінки сина (а.с.9 на звороті).
Відповідно до довідки Новоушицької селищної ради № 253 від 29 травня 2026 року про склад сім`ї у АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають: позивачка та її чоловік ОСОБА_4 ; дочка ОСОБА_10 ; дочка ОСОБА_11 та син ОСОБА_3 (а.с.10, 9).
Орган опіки та піклування Новоушицької селищної ради Хмельницької області у своєму висновку дійшов висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно ОСОБА_3 . Рішенням виконавчого комітету Новоушицької селищної ради №251 від 20 серпня 2026 року затверджено висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.91-106).
Згідно із рішення комісії з питань захисту прав дитини від 31 липня 2026 року № 2 комісія рекомендувала виконавчому комітету затвердити проект вказаного висновку (а.с.96-99).
Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні надала показання про те, що вона є сусідкою. Дитина проживала завжди з позивачкою та її теперішнім чоловіком. Відповідача бачила два чи три рази. Коли приїздив то відбувались скандали. Дитиною не цікавиться. Павло за батька визнає ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні надала показання про те, що вона є сусідкою. Відповідач приїздив до дитини декілька разів, один раз у нетверезому стані. Про відповідача, як батька, ОСОБА_15 не згадує.
Неповнолітній ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомив, що відповідача не вважає своїм батьком. Відповідач приїздив до нього лише декілька разів, вітав із днем народження лише один раз, не телефонує, близько п`яти років тому перераховував гроші для нього на картку позивачки. Вважає за необхідне позбавити відповідача батьківських прав та хоче, щоб ОСОБА_4 усиновив його. Писав повідомлення відповідачу у месенджері, відповідач йому відповів, далі вони поспілкувались голосом. Під час розмови він повідомив відповідачу, що хоче його позбавити батьківських прав.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
За частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до частини 7 статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частинами 1-4 статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).
Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Отже, за змістом пункту 2 частини 1 статті 164 СК України ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Згідно із ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику ЄСПЛ як джерело права.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Згідно з частиною 1 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
За змістом ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, на підставі долучених до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що наведені позивачкою обставини підтвердились лише частково. Підтверджено те, що дитина проживає із матір`ю та перебуває на її утриманні, позивачка здійснює материнські обов`язки щодо дитини. Поряд із цим, батько дитини разом із ними не проживає. Із наданих позивачкою доказів видно, що батько не виявляє зацікавленості до дитини, не сплачує аліменти.
Орган опіки та піклування Новоушицької селищної ради Хмельницької області дійшов висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно неповнолітнього сина.
З показань свідків видно, що відповідач не відвідує місце проживання дитини, поряд із цим показаннями свідків не підтверджено протиправну поведінку відносно дитини.
Із пояснень ОСОБА_3 видно, що він бажає щоб його усиновив ОСОБА_4 . Поряд із цим, відповідач реагує та спілкується із сином, якщо той йому надсилає повідомлення.
Отже, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували винну поведінку відповідача, систематичне ухилення від виконання батьківських обов`язків, притягнення його до відповідальності за ст.184 КУпАП та інші підстави для позбавлення батьківських прав. Позивачкою не надано достатніх та допустимих доказів, які б безумовно свідчили про злісне ухилення відповідача від виховання сина і наявність передбачених ч.1 ст.164 СК України підстав для позбавлення його батьківських прав відносно сина, як крайнього засобу впливу.
Змістом наведених норм права позбавлення батьківських прав на підставі п.2 ч.1 ст.164 СК України є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері, так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків на кращий бік неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Під час розгляду справи також не було доведено, що рішення про позбавлення батьківських прав відповідатиме інтересам дитини. За таких обставин вимога щодо позбавлення відповідача батьківських прав задоволенню не підлягає. Поряд із зазначеним, слід попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та покласти на орган опіки та піклування Новоушицької селищної ради Хмельницької області контроль за виконанням відповідачем батьківських обов`язків.
За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши усі обставини справи, на які позивачка посилалися як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даного позову з огляду на його безпідставність та недоведеність.
Розподіляючи судові витрати, суд керується частиною першої статті 141 ЦПК України та враховуючи відмову в позові, покладає судові витрати у виді судового збору на позивачку.
Керуючись ст.ст.81, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування Новоушицької селищної ради Хмельницької області, про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та покласти на Орган опіки та піклування Новоушицької селищної ради Хмельницької області контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Третя особа: Орган опіки та піклування Новоушицької селищної ради Хмельницької області, місцезнаходження: селище Нова Ушиця, вул. Подільська, 17, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 04407388.
Прокурор: Кам`янець-Подільська окружна прокуратура Хмельницької області, місцезнаходження: м. Кам`янець-Подільський, вул. Драгоманова, 11, Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 02911102.
Суддя О. І. Яцина