"21" жовтня 2026 р. Справа № 363/6739/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником - адвокатом Гаро Ганною Олександрівною, про забезпечення позову до подання позовної заяви,
ВСТАНОВИВ:
19.10.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» адвокатом Гаро Г.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просить забезпечити майбутній позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, шляхом накладення арешту на:
житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:192[телефон приховано]), розташованого за адресою АДРЕСА_1 ;
земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:177:6006 загальною площею 0.1136 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а також заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження належного йому арештованого нерухомого майна.
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з червня 2018 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та спільно придбавали майно. У період спільного проживання ними було придбано квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку оформлено за ОСОБА_2 . Як зазначено у заяві, на придбання квартири були використані, зокрема, особисті кошти ОСОБА_1 , отримані від продажу належної їй частки квартири у м. Києві. 23.09.2019 вказану квартиру продано за 486 200 грн, а за отримані від її продажу та додатково позичені кошти, того ж дня придбано житловий будинок із земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_2 . У вказаному будинку, як зазначено у заяві, проживає ОСОБА_1 разом зі дітьми. У зв`язку з погіршенням стосунків між сторонами ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності на 1/2 частку зазначеного житлового будинку та земельної ділянки як майна, набутого за час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, на підставі статті 74 СК України, а також про компенсацію половини вартості автомобіля VOLKSWAGEN CARAVELLE 2015 року випуску, який, за її твердженням, був придбаний у період спільного проживання та відчужений ОСОБА_2 14.10.2026 без її відома та згоди. Необхідність забезпечення позову обґрунтовано тим, що останнім часом ОСОБА_2 почав вивозити з будинку речі, побутову техніку та інше майно, з приводу чого ОСОБА_1 зверталася до поліції, а також відчужив автомобіль, що підтверджується листом Головного сервісного центру МВС від 16.10.2026. На думку ОСОБА_1 , такі дії свідчать про існування ризику відчуження ОСОБА_2 спірного нерухомого майна, яке зареєстроване за ним на праві власності, що може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду та ефективний захист її прав.
Згідно із частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Враховуючи зазначене, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має оцінити розумність, обґрунтованість та адекватність заявлених заходів, збалансованість інтересів сторін, наявність зв`язку між заходом забезпечення та предметом майбутнього позову, а також імовірність утруднення ефективного захисту прав у разі невжиття такого заходу.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням прав і його значення полягає в тому, що ним охороняються матеріально-правові інтереси особи на випадок, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист її прав або виконання можливого рішення суду.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення по суті майбутніх позовних вимог або ефективний захист порушених чи оспорюваних прав.
За змістом пункту 1 частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову може бути подана до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову.
Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Оскільки, нерухоме майно, щодо якого ОСОБА_1 має намір пред`явити позов, розташоване в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, ця заява підсудна Вишгородському районному суду Київської області.
Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. Питання доведеності проживання однією сім`єю та правового режиму придбаного майна належить до розгляду майбутнього позову по суті й на цій стадії судом не вирішується.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав. Водночас заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими вимогами та забезпечувати збалансованість інтересів сторін.
У постанові Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №367/3628/21 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення заяви, поданої до пред`явлення позову, шляхом накладення арешту на 1/2 частку житлового будинку та 1/2 частку земельної ділянки як на обґрунтований, достатній та співмірний вид забезпечення позову.
У постанові від 04.06.2025 у справі №398/1113/24 Верховний Суд, перевіряючи співмірність заходів забезпечення позову в спорі про поділ майна подружжя, виходив із того, що позивачка претендує лише на 1/2 частку кожної зі спірних земельних ділянок. Суд визнав необґрунтованим арешт іншої 1/2 частки майна, яка не була предметом позовних вимог, та залишив у силі заходи забезпечення позову лише в межах часток, на які претендувала позивачка. При цьому в зазначеній справі враховувалися також права стягувача у виконавчому провадженні.
У постанові Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 317/2155/21 наголошено, що арешт майна та заборона його відчуження є самостійними способами забезпечення позову, які обмежують право розпорядження майном, а їх одночасне застосування щодо того самого майна без обґрунтування необхідності кожного із заходів не відповідає вимогам співмірності.
Як убачається з договору купівлі-продажу квартири від 14.06.2018, співвласниками квартири АДРЕСА_3 були ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а квартиру відчужено за 600 000 грн. З долученої копії договору купівлі-продажу від 23.09.2019 вбачається, що квартира
АДРЕСА_2 відчужена ОСОБА_2 за 486 200 грн.
Згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку від 23.09.2019, посвідченим приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Фоєю Л.А., зареєстрованим у реєстрі за № 944, ОСОБА_2 придбав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , за 396 600 грн. У договорі зазначено, що будинок розташований на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:03:177:6006.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 14.10.2026, 23.09.2019 за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок загальною площею 77,1 кв. м, житловою площею 39,3 кв.м, реєстраційний номер об`єкта 192[телефон приховано], а також земельну ділянку площею 0,1136 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:177:6006, реєстраційний номер об`єкта 1914481932218. Підставами державної реєстрації вказані договори купівлі-продажу від 23.09.2019, зареєстровані за № 944 та № 943 відповідно.
Із актового запису про народження № 260 від 07.07.2020 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_2 , батьками якої зазначені ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . До заяви також долучено рахунки та квитанції про оплату комунальних послуг щодо будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з листом Головного сервісного центру МВС від 16.10.2026 № 31/3916АЗ-24282-2026, за ОСОБА_2 12.07.2023 було зареєстровано автомобіль VOLKSWAGEN CARAVELLE 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , який 14.10.2026 перереєстровано на іншого власника на підставі договору купівлі-продажу.
З довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 18.10.2026 вбачається, що загальна оціночна вартість житлового будинку разом із земельною ділянкою становить
3 481 397,45 грн, у тому числі вартість поліпшень - 1 512 037,29 грн, земельної ділянки -
1 969 360,16 грн.
Суд вбачає, що між сторонами наявний реальний спір щодо права на нерухоме майно, зареєстроване за ОСОБА_2 , і ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку та 1/2 частку земельної ділянки, а також заявити вимогу про компенсацію частини вартості відчуженого автомобіля.
Так, як встановлено судом, право власності на житловий будинок та земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 у цілому, тому до вирішення спору він має можливість здійснити їх відчуження. З огляду на підтверджений матеріалами факт відчуження ним автомобіля незадовго до звернення ОСОБА_1 до суду, існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до зміни власника спірної нерухомості, істотно ускладнити ефективний захист прав ОСОБА_1 та зумовити необхідність її звернення з новими позовами.
Вирішуючи питання про обсяг заходів забезпечення позову, суд враховує, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з вимогами про визнання права власності саме на 1/2 частку житлового будинку та 1/2 частку земельної ділянки. При цьому, право власності на вказані об`єкти нерухомості зареєстровано за ОСОБА_2 у цілому. Зазначені об`єкти є предметом майбутнього спору в межах часток, на які претендує заявниця.
Зважаючи на предмет та обсяг майбутніх позовних вимог, встановлені матеріалами обставини та наведені правові висновки Верховного Суду, суд вважає достатнім і співмірним вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частку житлового будинку та 1/2 частку земельної ділянки. Такий захід здатний забезпечити ефективний захист прав ОСОБА_1 , у разі задоволення майбутнього позову, не вирішує питання про належність цих часток по суті та не позбавляє власника права володіння й користування майном, обмежуючи лише можливість розпорядження ним у відповідній частині.
Накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку в цілому за наведених обставин виходило б за межі майбутніх позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку кожного об`єкта. Намір ОСОБА_1 заявити також грошову вимогу про компенсацію половини вартості відчуженого автомобіля - не свідчить про необхідність додаткового арешту решти часток нерухомого майна, при тому, що належного обґрунтування застосування такого додаткового обмеження за цією вимогою у заяві не наведено.
Стосовно вимоги про окрему заборону ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження належного йому арештованого нерухомого майна суд зазначає, що накладення арешту на визначені частки майна вже обмежує можливість їх відчуження. Необхідності одночасного застосування щодо них додаткової заборони у заяві ОСОБА_1 не обґрунтовано, а щодо решти часток таке обмеження було б неспівмірним із заявленим предметом майбутнього спору. У зв`язку із зазначеним, у задоволенні заяви у цій частині слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні дані про обставини, з якими законодавець пов`язує обов`язок суду застосувати зустрічне забезпечення згідно із частиною третьою статті 154 ЦПК України.
Керуючись статтями 30, 149-154, 157, 158, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником - адвокатом Гаро Ганною Олександрівною, про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення майбутнього позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, шляхом накладення арешту на:
1/2 частку житлового будинку, загальною площею 77,1 кв. м, житловою площею 39,3 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 192[телефон приховано], розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 ;
1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0,1136 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:177:6006, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1914481932218, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Відповідно до частини четвертої статті 152 ЦПК України ОСОБА_1 зобов`язана пред`явити відповідний позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
У випадках, передбачених частиною тринадцятою статті 158 ЦПК України, зокрема у разі неподання відповідного позову у визначений законом строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження, вжиті заходи забезпечення підлягають скасуванню судом.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Копію ухвали надіслати учасникам.
Примірник ухвали для негайного виконання надіслати до Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (07302, Київська область,
м. Вишгород, вул. Межигірського Спаса, 6) відповідно до частини другої статті 157 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ;
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації:
АДРЕСА_5 .
Суддя О.П. Лукач