Справа № 740/2954/26
Провадження № 2/740/2260/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2026 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі:
Головуючої судді Роздайбіди О. В.,
при секретарі Дьоміній Н. А.,
за участю:
представника позивача - адвоката Прокопця С.М.,
представника третьої особи - ОСОБА_1 - адвоката Царенко А.А.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні в місті Ніжині цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ніжинської міської ради Чернігівської області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
Адвокат Прокопець С.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом з вимогою визначити позивачці додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю шість місяців з часу вступу рішення суду в законну силу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно. Позивачка з народження постійно проживає на території Автономної республіки Крим, яка з 2014 року є тимчасово окупованою. Оскільки з 24.02.2022 введено воєнний стан на території України, будь-яке переміщення з Криму на материкову Україну припинено.
У січні 2026 року від троюрідної сестри ОСОБА_3 вона дізналася про смерть батька. 09.01.2026 ОСОБА_3 подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , та повідомила про це ОСОБА_2 .
Позивачка направила 18.01.2026 електронною поштою нотаріусу заяву, в якій висловила свою волю про прийняття спадщини, однак виявилося, що на її електронну пошту приходив лист від імені ОСОБА_2 , а на території України заблоковані російські інтернет-сервіси, в т.ч. електронна пошта з доменом «mail.ru», вона не могла перевірити зміст надісланого повідомлення. Постановою нотаріуса від 20.04.2026 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки на підтвердження прийняття спадщини не надано підтверджуючих документів. Позивачка не знала, що пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки вважала, що вчинила всі належні дії для її прийняття, а тому просить визначити їй додатковий строк для звернення до нотаріуса тривалістю шість місяців.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 червня 2026 року у справі відкрито провадження по справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15 год 30 хв 29 червня 2026 року, яке в подальшому відклалося на 10 год 20 хв 17 липня 2026 року.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 липня 2026 року постановлено підготовку справи закінчити та закрити підготовче засідання. Справу призначено до розгляду по суті на 12 год 40 хв 14 серпня 2026 року, яке в подальшому неодноразово відкладено, востаннє - на 14 год 30 хв 16 жовтня 2026 року.
Представник позивачки - адвокат Прокопець С.М. позов підтримав та просив задовольнити. Пояснив, що позивачка підтримувала зв`язок з батьком через спілкування по телефону, так як все життя проживала в Криму. Після окупації півострова зв`язок ускладнився, через заборону контактів з Україною. Дізналася, що він помер лише через три місяці від дня смерті. Всіма силами намагалася подати заяву на прийняття спадщини, направляла листа на електронну адресу нотаріусу, але не знала, що не можна використовувати заборонену в Україні «мейл.ру». Згодом виїхала до Вірменії для того, щоб написати довіреність на свою троюрідну сестру ОСОБА_3 , яка проживала в Німеччині і мала зв`язок з Україною. Саме через окупацію Криму і перешкоди в оформленні документів, вона пропустила строк подання заяви. Крім того, так як вона вважає себе єдиною спадкоємицею, позов поданий до Ніжинської міської ради.
Представник відповідача - Ніжинської міської ради - Бережняк О.О. подала заяву про розгляд справи без участі, просила ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 - адвокат Царенко А.А. просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки, на його думку, причини, на які посилається позивач у своєму позові, не є поважними та такими, що можуть слугувати підставою для поновлення строку для прийняття спадщини. Зазначив, що ОСОБА_2 написала заяву про бажання прийняти спадщину після свого батька конкретному нотаріусу - ОСОБА_5 , що свідчить про те, що їй було відомо у якого саме нотаріуса заведено спадкову справу, і ніщо їй не заважало направити заяву нотаріусу поштовим відправленням з республіки Вірменія, куди вона виїхала для складання доручення на ім`я ОСОБА_3 . Крім того, зауважив, що територіальна громада може бути відповідачем у справ лише при відсутності інших спадкоємців за законом або за заповітом, які прийняли спадщину, а в процесі розгляду справи позивач не скористався правом заміни неналежного відповідача.
Від третьої особи - ОСОБА_3 у справі міститься заява про розгляд справи без її участі, проти задоволення позову не заперечувала, підтвердила викладені в позові факти.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивачка є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 8).
Згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 11 жовтня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Алуштинського міськуправління юстиції Автономної республіки Крим, ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на « ОСОБА_9 » (а. с. 9).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Ніжинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 5).
Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, що складається з житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , що узгоджується з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 6).
Постановою приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Турчин А.М. від 20 квітня 2026 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 її батька ОСОБА_4 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заявницею ОСОБА_2 на підтвердження прийняття спадщини у встановлений строк шість місяців, який починається з дня відкриття спадщини не подано підтверджуючих документів (а. с. 7).
До матеріалів справи додано скріншоти з пошти, з яких убачається, що позивачкою ОСОБА_2 на електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » направлено вкладення розміром 34.1 Мб 21 січня 2026 року о 20:54 год та лист з вкладенням 34.1 Мб 16 лютого 2026 року о 14:10 (а. с. 14-15).
Копією довіреності від 26 березня 2026 року підтверджується, що ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_3 представляти її інтереси в державних та недержавних органах України у зв`язку з прийняттям спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с.12).
Після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа №47/2025. Відповідно до матеріалів спадкової справи спадщину прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Заявляючи позовні вимоги про надання додаткового строку на прийняття спадщини позивачка зазначила відповідачем Ніжинську міську раду.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч, 1, 2 ст. ЦК України).
За змістом ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною 1, 2 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 200/9984/16-ц, від 25 березня 2020 року у справі № 140/871/16-ц, від 20 грудня 2021 року у справі № 502/1603/18, від 10 лютого 2021 року у справі № 619/2796/19, від 24 травня 2023 року у справі № 291/559/21.
Крім того, у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судом роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які б могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі №175/891/19 зроблено висновок, що «належним відповідачем за вимогою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини».
Як установлено судом, після смерті ОСОБА_4 заяви про прийняття спадщини подали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Отже, на момент розгляду цієї справи існують особи, права та законні інтереси яких можуть бути безпосередньо порушені у разі визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , оскільки таке рішення впливає на обсяг спадкових прав осіб, які прийняли спадщину.
Незважаючи на це, позивачка звернулася з позовом до Ніжинської міської ради, яка не є належним відповідачем у даному спорі. Належними відповідачами у цій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті спадкодавця шляхом подання заяв нотаріусу.
Відповідно до ст. 51 ЦПК України заміна неналежного відповідача належним здійснюється судом за клопотанням позивача. Суд не наділений повноваженнями здійснювати таку заміну з власної ініціативи.
Матеріали справи не містять відомостей про звернення позивачки з клопотанням про заміну неналежного відповідача належними відповідачами або про їх залучення до участі у справі як співвідповідачів.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягується до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Виходячи з наведеного, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц, від 26 січня 2022 року у справі № 457/726/17, від 11 липня 2023 року у справі № 129/1337/20 та інші).
З урахуванням вказаного визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню.
За загальним процесуальним правилом суд має сприяти залученню до розгляду справи всіх осіб, прав та інтересів яких стосується виниклий спір. Захист своїх прав та інтересів ці особи реалізують за допомогою широких процесуальних прав і гарантій. Натомість незалучення кого-небудь з них до розгляду справи як і залучення в неналежному статусі позбавляє їх цієї можливості.
Враховуючи викладене, суд на підставі доказів, поданих сторонами, встановивши фактичні обставини справи, від яких залежить правильність вирішення спору, дійшов висновку про те, що судове рішення безпосередньо стосується прав та інтересів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які у справі залучені як треті особи, але не були залучені до участі у справі в якості відповідачів.
За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлений позов пред`явлено до неналежного відповідача, а тому підстав для його задоволення немає.
При цьому суд не надає оцінки поважності причин пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини, оскільки спір не може бути вирішений по суті без участі належних відповідачів, права яких безпосередньо зачіпаються заявленими вимогами.
Відмова у задоволенні позову з наведених підстав не позбавляє позивачку права звернутися до суду повторно з аналогічними вимогами до належних відповідачів.
Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 206, 263, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Ніжинської міської ради Чернігівської області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Ніжинська міська рада Чернігівської області, код ЄДРПОУ 34644701, місцезнаходження: пл. І. Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600.
Суддя О. В. Роздайбіда