Судові рішення

Рішення № 140819793 у справі № 176/4032/26 від 21.10.2026

Рішення від 21.10.2026 у цивільній справі № 176/4032/26 (категорія «Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин»). Суд: Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області, суддя Крамар О. М.

Справа№ 176/4032/26
СудЖовтоводський міський суд Дніпропетровської області
СуддяКрамар О. М.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи у спорах, що виникають із трудових правовідносин
Дата ухвалення21.10.2026
Надійшло до реєстру22.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140819793

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

справа №176/4032/26

провадження №2/176/2954/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Крамар О.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

25.09.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до трудової книжки позивач ОСОБА_1 з 2007 року знаходився у трудових відносинах з відповідачем - Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

Попередженням Державного підприємства «Східний гірничозбагачувальний комбінат» про зміну в організації виробництва і праці та наступне вивільнення № 15-10/1738 від 24.06.2026 було повідомлено ОСОБА_1 про те, що відповідно до наказу ДП «СхідГЗК» від 25.05.2026 №274 «Про зміни в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників» ДП «СхідГЗК» посада провідного інженера-технолога сірчанокислотного цеху ГМЗ ДП «СхідГЗК», яку він обіймає, підлягає скороченню з 01.09.2026.

Запропоновано йому переведення на посаду майстра зміни сірчанокислотного цеху ГМЗ ДП «СхідГЗК».

Наказом від 30.06.2026 року №700-ос позивача звільнено з роботи достроково на підставі заяви, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників.

Трудовий договір з позивачем було розірвано 30.06.2026 за ч.1 ст.40 КЗпП України, ОСОБА_1 нараховано 111021.28 грн. та виплачено відповідну суму 28.07.2026.

Проте работодавець - Державне підприємство «Східний гірничозбагачувальний комбінат», всупереч наведених вище норм законодавства, остаточного розрахунку з позивачем при звільненні не здійснив і допустив затримку такого розрахунку на 21 робочий день, що є підставою для стягнення ОСОБА_1 з відповідача середньої заробітної плати за весь час

затримки.

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку.

Згідно з частиною шостою ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX у період дії воєнного стану не застосовуються норми, зокрема, ст. 73 КЗпП, якою встановлені святкові та неробочі дні.

Таким чином, розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи ОСОБА_1 має вираховуватись за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 30.06.2026 по 28.07.2026 (21 робочий день).

Виходячи з того, що вихідна допомога нарахована (за наказом т.в.о. генерального директора Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» від 30.06.2026 №700-ос про звільнення з роботи ОСОБА_2 ) у розмірі середнього місячного заробітку та становить 29536,49 грн., а середньомісячне число відпрацьованих робочих днів позивача за травень та червень 2026 року становить 22 дні, то середньоденна заробітна плата за відповідні місяці становить 1342,57 грн. (29536,49 : 22).

Отже, стягнення з Державного підприємства «Східний гірничозбагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 28193,97 грн. (1342,57 грн. х 21 робочий день з 30.06.2026 по 28.07.2026).

Крім того, для захисту своїх прав та інтересів у суді ОСОБА_1 скористався послугами адвоката, що підтверджується договором про надання юридичних послуг від 25.09.2026.

Таким чином, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору - в разі їх понесення, та витрат на професійну правничу допомогу - 15 000грн. (детальний опис робіт, а також узгоджена сторонами договору ціна послуг визначено пунктом 3 Договору про надання юридичних послуг).

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 30.06.2026 по 28.07.2026 включно в сумі 28 193,97 (двадцять вісім тисяч сто дев`яносто три гривні 97 копійок).

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати, загальний розмір яких складається із суми витрат на правничу допомогу - 15 000грн. (п`ятнадцять тисяч гривень)

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 25.09.2026 року було відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивачу та представнику позивача, відповідно до вимог ЦПК, було направлено копію ухвали про відкриття провадження. Заперечень про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження від позивача не надійшло.

Відповідно до вимог ЦПК України, відповідачу ДП «СхідГЗК» було направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву за наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень від відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не надійшло.

Представником відповідача відзив на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Так, відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до трудової книжки позивач ОСОБА_1 з 2007 року знаходився у трудових відносинах з відповідачем - Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

Попередженням Державного підприємства «Східний гірничозбагачувальний комбінат» про зміну в організації виробництва і праці та наступне вивільнення № 15-10/1738 від 24.06.2026 було повідомлено ОСОБА_1 про те, що відповідно до наказу ДП «СхідГЗК» від 25.05.2026 №274 «Про зміни в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників» ДП «СхідГЗК» посада провідного інженера-технолога сірчанокислотного цеху ГМЗ ДП «СхідГЗК», яку він обіймає, підлягає скороченню з 01.09.2026.

Запропоновано позивачу переведення на посаду майстра зміни сірчанокислотного цеху ГМЗ ДП «СхідГЗК».

Наказом від 30.06.2026 року №700-ос позивача звільнено з роботи достроково на підставі заяви, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників.

Трудовий договір з позивачем було розірвано 30.06.2026 за ч.1 ст.40 КЗпП України, ОСОБА_1 нараховано 111021.28 грн. та виплачено відповідну суму 28.07.2026.

Проте работодавець - Державне підприємство «Східний гірничозбагачувальний комбінат», остаточного розрахунку з позивачем при звільненні не здійснив і допустив затримку такого розрахунку на 21 робочий день.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя працівників, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно до ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж

шестимісячний середній заробіток.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За затримку розрахунку при звільненні передбачена відповідальність відповідно до ст. 117 КЗпП України, якою визначено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність

коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду від 08 лютого 2022 року, справа № 755/12623/19, провадження № 14-47цс21, середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Отже, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку виникають передбачені статтею 117 КЗпП України правові підстави для застосування матеріальної відповідальності.

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства

Згідно з частиною шостою ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX у період дії воєнного стану не застосовуються норми, зокрема, ст. 73 КЗпП, якою встановлені святкові та неробочі дні.

Таким чином, розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи ОСОБА_1 має вираховуватись за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 30.06.2026 по 28.07.2026 (21 робочий день).

Виходячи з того, що вихідна допомога нарахована (за наказом т.в.о. генерального директора Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» від 30.06.2026 №700-ос про звільнення з роботи ОСОБА_2 ) у розмірі середнього місячного заробітку та становить 29536,49 грн., а середньомісячне число відпрацьованих робочих днів позивача за травень та червень 2026 року становить 22 дні, то середньоденна заробітна плата за відповідні місяці становить 1342,57 грн. (29536,49 : 22).

Проаналізувавши зазначені норми, суд приходить до висновку, що всі суми (заробітна плата, компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати, компенсація за невикористану відпустку, тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення.

Отже, із відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час затримки рорахунку при звільненні в сумі 28 193,97 грн. грн.

Судовий збір в сумі 3328 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.

Позивач просить також стягнути з відповідача на його користь витрати за надання правничої допомоги в сумі 15 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116,117 КЗпП, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787, юридична адреса: вул. О. Гончара, 2, місто Жовті Води, Дніпропетровська область), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 30.06.2026 по 28.07.2026 включно в сумі 28 193,97 (двадцять вісім тисяч сто дев`яносто три гривні 97 копійок), витрати на правничу допомогу - 15 000грн. (п`ятнадцять тисяч гривень).

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787, юридична адреса: вул. О. Гончара, 2, місто Жовті Води, Дніпропетровська область), на користь держави судовий збір в сумі 3328 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
25.09.2026 Ухвала № 140076821 Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 14309787. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг