Справа № 288/1842/26
Провадження № 2/288/1497/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 року селище Попільня
Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Рудник М. І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , яку подає представник - адвокат Кізенко Станіслав Ігорович до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Корнинська селищна рада Житомирського району Житомирської області, Великодимерська селищна рада Броварського району Київської області про визначення способів участі батька у вихованні дітей та спілкування з ними,
ВСТАНОВИВ:
До Попільнянського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яку подає представник - адвокат Кізенко Станіслав Ігорович до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Корнинська селищна рада Житомирського району Житомирської області, Великодимерська селищна рада Броварського району Київської області про визначення способів участі батька у вихованні дітей та спілкування з ними.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з огляду на наступне.
Згідно положень ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований ро зрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Отже, відповідно до положень ст. 19 Сімейного кодексу України, питання щодо спорів участі одного з батьків у вихованні дітей повинно обов`язково розглядатися в досудовому порядку органом опіки та піклування з оформленням та видачею про це письмового висновку, однак в матеріалах позовної заяви відсутній висновок щодо даного спору.
Позивачем не зазначено, чи взагалі розглядалось таке питання органом опіки та піклування із винесенням письмового висновку про участь батька у вихованні дітей. Не зазначено про причини неможливості отримання вказаного висновку самостійно, якщо такі існують.
Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання визначення способів участі батька у вихованні дітей. Для підготовки даного висновку комісія спілкується з відповідачем та вивчає наявність підстав для вирішення даного питання.
Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку та строки. Суд вважає, що зверненню до суду з даним позовом, має передувати виважена та ґрунтовна підготовка документів, збір необхідної доказової бази.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.
За вказаних обставин позивачу необхідно надати висновок органу опіки та піклування про визначення способів участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними.
Загальні засади цивільного судочинства передбачають принцип змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України). Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, має право подати клопотання про витребування доказів судом. Такі клопотання повинні відповідати вимогам ч. 2 ст. 84 ЦПК України, зокрема містити відомості про вжиті особою заходи для отримання цього доказу самостійно та причини неможливості його отримання.
Матеріали позову не містять ані самого висновку органу опіки та піклування, ані доказів звернення позивача до відповідного органу опіки та піклування із заявою про проведення обстеження.
Відсутність зазначеного висновку або відомостей про вжиття заходів щодо його отримання перешкоджає суду з`ясувати обставини справи та вирішити питання про можливість відкриття провадження у справі.
Крім того, суду також невідомо, чи звертався позивач до органу опіки і піклування Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області щодо проведення обстеження житло-побутових умов позивача та складення відповідного акту і відомостей, необхідних для оцінки можливості тимчасового перебування неповнолітніх дітей у батька.
Відповідно до частини другої статті 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
Аналогічна позиція вказана у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 по справі № 908/2828/19; від 18.06.2020 по справі № 909/965/16; від 07.05.2020 по справі № 922/3059/16; від 09.04.2020 по справі № 10/Б-743, відповідно до якої «Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свічить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою...».
Згідно висновку ВС від 20.10.2020 по справі № 756/671/19, «Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї».
Враховуючи вищевикладене, позивачу належить виправити вищезазначені недоліки позовної заяви.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивачів на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою вказаної статті встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За наведених обставин, позивачу слід надати термін для виправлення зазначених недоліків у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись статтею 185 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , яку подає представник - адвокат Кізенко Станіслав Ігорович до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Корнинська селищна рада Житомирського району Житомирської області, Великодимерська селищна рада Броварського району Київської області про визначення способів участі батька у вихованні дітей та спілкування з ними - залишити без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків, не більше як 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Попільнянського
районного суду М.І.Рудник