ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
22 жовтня 2026 року Справа № 912/2959/26
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши заяву Приватного підприємства "Приватна агрофірма "Мюннт" від 20.10.2026 про забезпечення позову у справі №912/2959/26
за позовом Приватного підприємства "Приватна агрофірма "Мюннт" (28200, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Кам`янець, вул. Дружби, 89)
до відповідача Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (28200, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Кам`янець, вул. Криворізька, 11)
про визнання укладеною додаткової угоди,
ВСТАНОВИВ:
20.10.2026 Приватне підприємство "Приватна агрофірма "Мюннт" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - відповідач), в якій просить:
"Визнати укладеною між Кам`янецькою селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області та Приватним підприємством "Приватна агрофірма "МЮННТ" додаткову угоду до договору оренди землі від 28.05.2019, щодо земельної ділянки площею 12,4811 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:002:9028, яка знаходиться на території Кам`янецької селищної ради, у наступній редакції:
ДОДАТКОВА УГОДА
до договору оренди землі від 28.05.2019
(номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав:
31935873 від 05.06.2019)
Кам`янецька селищна рада, в особі селищного голови Сириці Олександра Антоновича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в подальшому "Орендодавець", з одного боку, та Приватне підприємство «Приватна агрофірма "МЮННТ", в особі директора Монашка Миколи Дмитровича, в подальшому "Орендар", з другого боку, на підставі абзацу четвертого Розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі", керуючись ч. ч. 6, 7, 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у редакції станом на 28.05.2019, уклали дану додаткову угоду про наступне:
Поновити строк дії Договору оренди землі від 28.05.2019 (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав: 31935873 від 05.06.2019) щодо земельної ділянки площею 12,4811 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:002:9028, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кам`янецької селищної ради, на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором (до 28 травня 2033 року).
Реквізити сторін:
Орендодавець: Орендар:
Кам`янецька селищна рада Приватне підприємство "Приватна
агрофірма "МЮННТ"
код ЄДРПОУ 04367111» код ЄДРПОУ 20660017
28200, Кіровоградська область 28200, Кіровоградська область
Кропивницький район, с-ще Кам`янець Кропивницький район, с-ще Кам`янець
вул. Криворізька, 11 вул. Дружби, 89".
Одночасно з поданням позовної заяви позивач 20.10.2026 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить:
"Заборонити Кам`янецькій селищній раді Кропивницького району Кіровоградської області здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження земельною ділянкою площею 12,4811 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:002:9028, яка знаходиться на території Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Заборонити державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 12,4811 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:002:9028, яка знаходиться на території Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області».
На обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач указує, що підставою позову є матеріально-правова конструкція, передбачена ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі, а саме у редакції від 28.05.2019) та повідомляє таке.
Між позивачем та Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області було укладено договір оренди землі (земельної ділянки площею 12,4811 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:002:9028) від 28.05.2019 строком на 7 років.
З 26.08.2021 орендодавцем за цим договором є відповідач.
31.03.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про намір продовжити дію договору.
Заявою від 19.05.2026 позивач додатково долучив до заяви від 31.03.2026 підписаний проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 28.05.2019. Однак, після отримання листа-повідомлення відповідач залишив вказаний лист без належного реагування, жодних заперечень та/або пропозицій стосовно істотних умов договору на адресу позивача на надіслав.
У місячний строк після закінчення строку дії договору оренди відповідач не надіслав позивачу заперечень щодо такого поновлення, а позивач продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату.
20.07.2026 позивач звернувся до відповідача із листом-повідомленням про поновлення договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах, додавши до листа два примірники додаткових угод. Указаний лист-повідомлення залишено відповідачем без реагування, додаткові угоди не підписано.
Посилаючись на відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач зазначає, що станом на 06.10.2026 право оренди позивача припинено (запис про припинення речового права від 08.07.2026).
Позивач мотивує, що, з огляду на зволікання відповідача в укладенні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, селищна рада може у будь-який момент розпорядитися ділянкою на власний розсуд, що призведе до додаткових звернень позивача до суду за захистом своїх порушених прав.
Позивач повідомляє, що Кам`янецькою селищною радою 23.09.2026 прийнято рішення № 5191 "Про затвердження умов продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності на земельних торгах у формі електронного аукціону загальною площею 12,4811 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:002:9028".
Процедура торгів опублікована на сайті E-tender 08.10.2026, номер аукціону LRE001-UА-20261008-91887 (https://auction.e-tender.ua/v2/aukciony/LRE001-UA-20261008-91887). Земельні торги призначені на 10.11.2026.
Зазначеними обставинами позивач пояснює наявність у нього достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Позивач зазначає, що, враховуючи той факт, що позивач буде оспорювати у судовому порядку зволікання відповідача у підписанні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, можливі протиправні дії вказаного органу щодо розпорядження земельною ділянкою можуть утруднити та/або унеможливити виконання судового рішення у справі, тому, на думку позивача, є всі підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Також позивач вказує, що відповідач як розпорядник земельної ділянки в силу приписів статі 122 ЗК України натепер за наявності спору має всі можливості здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки та подальше відчуження та/або передання в користування частин вказаної ділянки третім особам, і вказаний факт може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову. У разі поділу чи об`єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер. У разі скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:02:002:9028 (як об`єкта права у розумінні статті 79-1 ЗК України), що є предметом спору у цій справі, позивач буде позбавлений можливості зареєструвати право оренди на ці ділянки на підставі рішення суду, що унеможливить його виконання. Крім того, зазначає позивач, указані дії призведуть до виникнення майбутніх спорів щодо визнання рішень відповідача недійсними.
За такого, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, що стосуються спірної земельної ділянки, у випадку прийняття рішення на користь позивача не забезпечить реального захисту прав позивача на оренду земельної ділянки, що є головною метою судочинства.
За правилами частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглядаючи заяву, суд виходить з такого.
Частина перша статті 2 ГПК України встановлює, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача.
Вжиття заходів забезпечення позову (за наявності достатніх підстав) є невід`ємним елементом досягнення завдань господарського судочинства, інакше реальний захист порушених прав позивача та їх відновлення можуть стати недосяжними чи істотно ускладнитися.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 136 ГПК України).
Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частина третя статті 137 ГПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Суд зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
У свою чергу, адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків вжиття таких заходів.
Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Щодо першого заходу забезпечення позову, про який просить позивач, а саме: заборони Кам`янецькій селищній раді Кропивницького району Кіровоградської області здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження земельною ділянкою площею 12,4811 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:002:9028, яка знаходиться на території Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, суд виходить з такого.
Позивач у позовній заяві визначив відповідачем Кам`янецьку селищну раду Кропивницького району Кіровоградської області.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (стаття 2 Закону України "Про місцеве самоврядування").
Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України існує дві підстави набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності:
- за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом;
- за результатами аукціону.
Це положення також узгоджується з положеннями частини другої статті 16 Закону України "Про оренду землі", якою передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.
Обов`язковість передачі земельних ділянок державної чи комунальної власності у користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) передбачена статтею 134 Земельного кодексу України, у частині першій якої зазначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім вичерпного переліку випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини дванадцятої статті 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
У заяві про забезпечення позову позивач повідомляє, що Кам`янецькою селищною радою 23.09.2026 прийнято рішення № 5191 «Про затвердження умов продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності на земельних торгах у формі електронного аукціону загальною площею 12,4811 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:002:9028».
Процедура торгів опублікована на сайті E-tender 08.10.2026, номер аукціону LRE001-UА-20261008-91887 (https://auction.e-tender.ua/v2/aukciony/LRE001-UA-20261008-91887). Земельні торги призначені на 10.11.2026.
До заяви про забезпечення позову додана копія рішення відповідача від 23.09.2026 № 5191 «Про затвердження умов продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності на земельних торгах у формі електронного аукціону загальною площею 12,4811 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:002:9028», яким відповідач вирішив: провести земельні торги у формі електронного аукціону з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 12,4811 га - ріллі, кадастровий номер [номер приховано]:02:002:9028, категорії земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населеного пункту с. Верблюжка на території Верблюзького старостинського округу Кам`янецької селищної територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області; продати право оренди зазначеної земельної ділянки на конкурентних засадах (на земельних торгах у формі електронного аукціону); затвердив умови продажу права оренди земельної ділянки; уповноважив селищного голову за результатами проведення земельних торгів підписати протокол земельних торгів та укласти договір оренди земельної ділянки від імені Кам`янецької селищної ради; постановив, що переможцю земельних торгів належить забезпечити державну реєстрацію права оренди відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
До заяви про забезпечення позову додана роздруківка з вебсайту E-tender щодо аукціону з назвою "Продаж права оренди строком на 7 років земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 12,4811 га - ріллі, кадастровий номер: [номер приховано]:02:002:9028, для ведення…" (далі на роздруківці текст назви не відображений). Дата публікації процедури - 08 жовтня 2026 року, 16:27, період реагування - 08 жовтня 2026 року, 16:27 - 12 жовтня 2026 року, 18:00. Період подання заяв на участь в аукціоні - 12 жовтня 2026 року, 18:00 - 09 листопада 2026 року, 20:00. Період аукціону - 10 листопада 2026 року, 12:45. У графі "Склад лота" зазначений опис об`єкта: "Земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 12,4811 га - ріллі, кадастровий номер: [номер приховано]:02:002:9028, для ведення товарного сільськогосподарського…" (далі текст не відображений в роздруківці, площа ділянки - "12,4811 га", тип власності - "комунальна".
Верховний Суд у постанові від 16.10.2020 у справі № 915/113/20 виснував про те, що заборона вжиття заходів забезпечення позову, передбачена частиною дванадцятою статті 137 ГПК України, стосується випадків втручання у проведення публічних процедур, зокрема земельних торгів, за умови прийняття рішення про проведення торгів і початку процедури їх проведення. Тобто обмеженню підлягають заходи забезпечення, які будь-яким чином можуть вплинути на торги, щодо проведення яких прийнято рішення.
У постанові від 10.03.2021 у справі № 912/1711/20 (в якій предметом спору було визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі і в якій позивач просив забезпечити позов забороною міській раді вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою) Верховний Суд вказав, що заборона вжиття заходів забезпечення позову, передбачена частиною дванадцятою статті 137 ГПК України, стосується випадків втручання у проведення публічних процедур, зокрема земельних торгів, за умови прийняття рішення про проведення торгів і початку процедури їх проведення. Тобто обмеженню підлягають заходи забезпечення, які будь-яким чином можуть вплинути на торги, щодо проведення яких прийнято рішення.
За такого, господарський суд підкреслює те, що обмеження, встановлене частиною дванадцятою статті 137 Господарського процесуального кодексу України, застосовується лише тоді, коли конкурс, торги чи аукціон уже оголошено або фактично розпочато.
З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що аукціон вже оголошено і станом на момент звернення позивача до суду (20.10.2026) з 12.10.2026 триває період подання заяв на участь в аукціоні.
Ураховуючи зазначене, беручи до уваги положення частини дванадцятої статті 137 ГПК України та вказані вище висновки Верховного Суду, господарський суд дійшов висновку про те, що такий захід забезпечення позову, як заборона Кам`янецькій селищній раді Кропивницького району Кіровоградської області здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження земельною ділянкою площею 12,4811 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:002:9028, яка знаходиться на території Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, фактично означає втручання у проведення земельних торгів (аукціону), що проводяться від імені органу місцевого самоврядування.
Додатково суд зауважує, що відповідна правова позиція висловлена також Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 04.03.2026 у справі № 912/155/26.
Суд також зазначає, що процедура земельних торгів передбачає, серед іншого, підписання переможцем торгів договору за результатами проведення земельних торгів з організатором протягом 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу про результати земельних торгів (пункт 46 Вимог щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 1013, далі - Вимоги).
За статтею 137 Земельного кодексу України, протокол про результати земельних торгів є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію, договорів оренди, суборенди землі, емфітевзису, суперфіцію. Договір за результатами проведення земельних торгів укладається між організатором та переможцем земельних торгів протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати земельних торгів.
У пунктах 55, 56 Вимог передбачено, що протягом п`яти робочих днів з дня підписання договору за результатами проведення земельних торгів переможець сплачує на рахунки, зазначені в оголошенні про проведення земельних торгів, ціну продажу лота (якщо інше не визначено договором оренди, суборенди земельної ділянки, що міститься в оголошенні про проведення земельних торгів та який був підписаний за результатами земельних торгів) та витрати (видатки), здійснені на підготовку лота до продажу у сумі, зазначеній в оголошенні про проведення земельних торгів, крім випадків, передбачених пунктом 69 цих вимог.
Організатор не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня отримання плати, визначеної пунктом 55 цих вимог, оприлюднює в електронній торговій системі відомості про здійснення переможцем торгів оплати за придбаний лот та витрат (видатків), здійснених на підготовку лота до продажу.
Після оприлюднення організатором договору, підписаного за результатами проведення земельних торгів, та відомостей про здійснення переможцем торгів оплати за придбаний лот та витрат (видатків), здійснених на підготовку лота до продажу, і натискання електронної кнопки в інтерфейсі особистого кабінету земельним торгам автоматично присвоюється статус аукціону, що завершився.
Отже, виходячи з наведеного, аукціон вважається таким, що завершився, серед іншого, після оприлюднення організатором договору, підписаного за результатами проведення земельних торгів, тобто після підписання договору.
Підписання органом місцевого самоврядування (відповідачем) як організатором торгів договору з їх переможцем є діями з розпорядження земельною ділянкою, тому заборона йому вчиняти будь-які дії з розпорядження земельною ділянкою означає втручання у проведення аукціону.
Також, за усталеною позицією Верховного Суду, при вирішенні питання про забезпечення позову не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу.
Заборона відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на розпорядження земельною ділянкою, створює загрозу пропуску організатором аукціону та його переможцем 20-денного строку для укладання договору, тому в цьому випадку такий захід забезпечення може призвести до порушення прав третіх осіб (учасників аукціону).
Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку про необхідність застосування частини дванадцятої статті 137 ГПК України, відповідно до якої не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Зазначене є підставою для відмови в задоволенні заяви в частині заборони відповідачу здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження земельною ділянкою площею 12,4811 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:002:9028, яка знаходиться на території Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Щодо другого заходу забезпечення позову, про вжиття якого просить позивач, а саме: щодо заборони державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 12,4811 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:002:9028, яка знаходиться на території Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, суд ураховує таке.
Суд зазначає, що за частиною десятою статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:
поділу чи об`єднання земельних ділянок;
якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;
ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
На обґрунтування заяви в цій частині позивач зазначає про наявність у відповідача можливості здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки та подальше відчуження та/або передання в користування частин вказаної ділянки третім особам.
Суд зазначає, що такі дії, як виставлення права оренди земельної ділянки на земельні торги і одночасно прийняття рішення про її поділ чи об`єднання (як наслідок - скасування державної реєстрації земельної ділянки) юридично суперечать одне одному, оскільки у разі оголошення аукціону орган місцевого самоврядування заінтересований у тому, щоб земельна ділянка існувала як об`єкт цивільних прав, в тому числі щоб відповідний кадастровий номер був чинним.
У справі відсутні докази існування ризиків виникнення будь-якої з передбачених частиною десятою статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Суд указує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Суд виходить з того, що заходи забезпечення позову мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору та реальними загрозами.
Оскільки суд установив, що натепер триває процедура земельних торгів щодо продажу права оренди зазначеної земельної ділянки, що навпаки передбачає збереження її чинного правового статусу та кадастрового номера, суд виснує, що позивачем не доведено і не підтверджено належними доказами існування реальної загрози скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки. Самі лише припущення заявника про можливість вчинення таких дій у майбутньому не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, які б обмежували законні функції державних реєстраторів, у зв`язку з чим у задоволенні заяви в цій частині також належить відмовити.
Суд додатково зазначає, що у справі № 912/1711/20 позивач заявляв також про забезпечення позову забороною державним кадастровим реєстраторам вчинення реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки. Верховний Суд у постанові від 10.03.2021 у справі № 912/1711/20 відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову та, серед іншого, звернув увагу на те, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Такої ж правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17.
На підставі вищенаведеного в сукупності, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача від 20.10.2026 про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136-140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви Приватного підприємства "Приватна агрофірма "Мюннт" від 20.10.2026 про забезпечення позову у справі №912/2959/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в десятиденний строк безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.
Копії ухвали надіслати сторонам до електронних кабінетів.
Ухвалу підписано 22.10.2026.
Суддя Б.М. Кузьміна