УХВАЛА
20 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 909/159/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦОБОРОНКОНТРАКТ»
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026
(головуючий - Степанюк Н.Л., судді Іванчук С.В., Ржепецький В.О.)
та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2026
(суддя - Михайлишин В.В.)
та додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2026
(суддя - Михайлишин В.В.)
у справі №909/159/26
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «БРАЦЛАВ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦОБОРОНКОНТРАКТ»
про стягнення 834 049, 36 гривень, з яких: 635 000, 00 гривень - заборгованість за договором поставки № 47/25-П, 8 914, 70 гривень - інфляційне збільшення, 11 064, 66 гривень - 3 % річних, 134 620, 00 гривень - пеня, 44 450, 00 гривень - штраф,
ВСТАНОВИВ:
У 2026 році Товариство з додатковою відповідальністю «БРАЦЛАВ» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦОБОРОНКОНТРАКТ» про стягнення 834 049,36 гривень, з яких: 635 000,00 гривень - заборгованості за договором за договором поставки №47/25-П, 8 914,70 гривень - інфляційне збільшення, 11 064,66 гривень - 3% річних, 134 620,00 гривень- пеня, 44 450,00 гривень - штраф.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач вказав на те, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами Договору поставки №47/25-П від 13.06.2025 поставив відповідачу товар на суму 1 270 000,00 гривень, однак відповідач в порушення умов договору отриманий товар у встановлений термін та в повному обсязі не оплатив, що призвело до виникнення боргу в сумі 635 000,00 гривень. Відтак, у зв`язку із порушенням термінів розрахунків за вказаним Договором, позивач на підставі пункту 8.2. Договору поставки та статті 625 Цивільного кодексу України нарахував інфляційні втрати, 3% річних, пеню та штраф.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2026 у справі №909/159/26 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦОБОРОНКОНТРАКТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЦЛАВ» - 178 659,77 гривень, з яких: 8 914,70 гривень - інфляційне збільшення, 11 064,66 гривень- 3% річних, 114 230,41 гривень - пеня, 44 450,00 гривень - штраф, а також 2 143,84 гривень судового збору. Провадження у справі в частині стягнення 635 000,00 гривень за договором поставки №47/25-П - закрито, в частині стягнення пені в сумі 20 389,59 грн - відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2026 у справі №909/159/26 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦОБОРОНКОНТРАКТ" на користь Товариства з додатковою відповідальність "БРАЦЛАВ" 39 024, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 у справі №909/159/26 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2026 та додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2026 у справі №909/159/26 залишено без змін.
05.10.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦОБОРОНКОНТРАКТ» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2026 та додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2026 у справі №909/159/26.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2026 для розгляду справи №909/159/26 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Кролевець О.А. - головуючий, судді Баранець О.М., Мамалуй О.О.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.10.2026 №32.2-01/1960 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з днями відпочинку судді Мамалуя О.О.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2026 для розгляду справи №909/159/26 визначено склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий (доповідач), Баранець О.М., Кондратова І.Д.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦОБОРОНКОНТРАКТ», Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове судове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Отже додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акту та є його невід`ємною складовою.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.
За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року встановлений у розмірі 3 328,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору у справі №909/159/26 є стягнення 834 049,36 грн, тобто ціна позову є меншою за п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2026 рік - 1 664 000,00 грн), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Разом з тим, скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку оскаржуваних судових рішень, що передбачена пп. "а" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Необхідність відкриття касаційного провадження обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Так у касаційній скарзі скаржник наголошує, що питання кваліфікації договору поставки, який містить елементи комерційного (товарного) кредиту (стаття 1057 ЦК України), у контексті застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України залишається невирішеним у площині єдиних підходів судової практики. Скаржник вказує на відсутність чіткого правового висновку Верховного Суду щодо критеріїв віднесення таких договорів до дії зазначеної норми, а також на потребу в тлумаченні та конкретизації існуючих висновків Верховного Суду з метою усунення прогалини у розмежуванні комерційного кредиту від звичайної поставки та забезпечення сталості єдиної правозастосовчої практики і принципу правової визначеності.
Проте Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки зазначені доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.
Суд зазначає, що незгода із рішенням судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття таких рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Таким чином, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Оскільки предметом спору у справі №909/159/26 є стягнення грошової суми, що є меншою, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено іншого обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦОБОРОНКОНТРАКТ» подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦОБОРОНКОНТРАКТ» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2026 та додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2026 у справі №909/159/26 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦОБОРОНКОНТРАКТ» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2026 та додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2026 у справі №909/159/26.
2.Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
І.Д. Кондратова