УХВАЛА
21 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/12685/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Київської міської прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2026
у справі за позовом керівника Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу
до: 1) Державної служби геології та надр України, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Черембуд"
про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним результатів проведення аукціону, договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами та спеціального дозволу на користування надрами,
ВСТАНОВИВ:
Керівник Вижницької окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу звернувся до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - ДСГН України) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Черембуд" (далі - ТОВ "Черембуд", відповідач-2), в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати пункт 7 Додатку № 1 наказу ДСГН України від 14.08.2023 № 410 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги)" в частині виставлення на аукціон Центральної ділянки Вашківецького родовища піщано-гравійних порід;
- визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Центральної частини Вашківецького родовища піщано-гравійних порід, оформленого протоколом про результати аукціону від 05.09.2023 № SUE001-UA-20230816-17635;
- визнати недійсним договір від 02.10.2023 № 53-23 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піщано-гравійних порід Центральної ділянки Вашківецького родовища, яке знаходиться у Вижницькому районі Чернівецької області та Коломийському районі Івано-Франківської області;
- визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 09.11.2023 № 6754, виданий ДСГН України ТОВ "Черембуд".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ділянка надр, спеціальний дозвіл на користування якою було видано ТОВ "Черембуд", проходить через русло гірської річки Черемош. В той час висновок з оцінки впливу на довкілля зазначеному суб`єкту господарювання уповноважений орган не видавав, що свідчить про те, що рішення і правочини, ухвалені та вчинені в межах спірної процедури надання відповідачеві-2 спеціального дозволу на користування надрами суперечать приписам чинного законодавства, зокрема, Водного кодексу України, відтак підлягають скасуванню або визнанню недійсними.
Господарський суд міста Києва рішенням від 22.01.2026 позов задовольнив та виходив, зокрема, з того, що у спірних правовідносинах надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піщано-гравійних порід, придатних для виробництва гравію і щебеню, мало бути здійснено ДСГН України з обов`язковим урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля. Водночас уповноважений орган не видавав такого висновку ТОВ "Черембуд", а тому підставними є доводи Прокурора про те, що прийняття ДСГН України рішення про продаж спеціального дозволу на користування надрами та виставлення його на аукціон відбулося з порушенням вимог природоохоронного законодавства, що стало наслідком неправомірності усієї процедури надання Відповідачеві-2 спеціального дозволу на користування надрами.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 01.04.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2026 скасував та прийняв нове про відмову у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції не врахував обставин того, що такі вимоги заявлені Прокурором в інтересах держави в особі неналежного позивача, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Верховний Суд постановою від 17.06.2026 постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у цій справі скасував та направив справу на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції. Касаційний суд вказав, зокрема, що "в результаті неправильного застосування правових норм суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що належним позивачем за пред`явленими у цій справі позовними вимогами є Держекоінспекція України, як наслідок він помилково виснував про відмову у задоволенні цих вимог з підстав звернення Прокурора в інтересах держави в особі "неналежного позивача" і тим самим усунувся від перегляду рішення місцевого суду по суті спору в апеляційному порядку".
За результатами нового розгляду справи Північний апеляційний господарський суд постановою від 17.09.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Черембуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2026 задовольнив, зазначене рішення скасував та прийняв нове, яким в позові відмовив.
Суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що Прокурор не надав належних, допустимих, достовірних і вірогідних доказів того, що ТОВ "Черембуд" були розпочаті роботи з видобування корисних копалин за спеціальним дозволом, та того, що діяльність ТОВ "Черембуд" на спірній ділянці спричиняє означені Прокурором негативні наслідки для довкілля.
Північний апеляційний господарський суд також врахував, що ділянка, яка надана ТОВ "Черембуд" за спеціальним дозволом, складає 30,7 га, і ТОВ "Черембуд" може здійснювати видобування піщано-гравійних порід за умови дотримання, зокрема, приписів Водного кодексу України, не на всій площі, а тільки в тій частині, що буде відповідати оцінці впливу на довкілля, та не спричинить негативних наслідків.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що часткове включення водоохоронної зони і русла гірської річки Черемош до ділянки надр з наданням спеціального дозволу на видобуток корисних копалин в її межах саме по собі не свідчить про порушення визначених Прокурором норм Водного кодексу України та не є безумовною підставою для визнання незаконними рішень ДСГН України та недійсними правочинів, що прийняті/вчинені в межах процедури отримання спеціального дозволу на користування надрами.
З огляду на вказане колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що відсутні підстави вважати незаконними та такими, що суперечать інтересам держави, оспорювані наказ, результати електронного аукціону, договір, спеціальний дозвіл, оскільки вони (підстави) не були доведені прокурором належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами.
До Верховного Суду від заступника керівника Київської міської прокуратури (далі - скаржник, заступник керівника прокуратури) через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2026, у якій скаржник просить, зокрема, оскаржувану постанову скасувати, залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2026, а також справу разом із касаційною скаргою передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів вирішила, що її подано з дотриманням вимог статей 287- 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У касаційній скарзі скаржник вказує, що касаційна скарга подається з підстав, визначених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Заступник керівника прокуратури зазначив, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального права (частини першої статті 151 Кодексу України про надра, статей 4, 86-89 Водного кодексу України, статей 203, 215 Цивільного кодексу України), з порушенням норм процесуального права (статті 236 ГПК України).
Як зауважує скаржник, суд апеляційної інстанції не врахував, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу спеціального дозволу та спеціального дозволу на користування надрами у разі встановлення невідповідності таких правочинів нормам закону є належним та ефективним способом захисту.
Також у касаційній скарзі зазначено про необхідність відступлення від правового висновку суду касаційної інстанції, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.05.2026 у справі № 910/10893/25, на яку послався Північний апеляційний господарський суд, щодо відсутності заборони на видобування корисних копалин у водоохоронних зонах за межами земель водного фонду на сухій частині заплави та у праруслах річок та лише за умови відповідного погодження щодо такого видобування з уповноваженими органами та на підставі відповідного спеціального дозволу. Скаржник вказує, що подібний висновок викладений також у постанові Верховного Суду 22.07.2026 у справі № 910/11304/25.
Скаржник, обґрунтовуючи випадки касаційного оскарження, вказує на відсутність правових висновків Верховного Суду щодо обов`язковості застосування статей 81, 86- 89, 96 Водного кодексу України, а також статті 151 Кодексу України про надра на момент включення ділянки надр до переліку, які виставляються на аукціон із продажу спеціальних дозволів на користування надрами.
Водночас у касаційній скарзі зазначено, що позиція судів нижчих інстанцій щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин норм статей 81, 86- 89, 96 Водного кодексу України, а також статті 151 Кодексу України про надра на момент включення ділянки надр до переліку, які виставляються на аукціон із продажу спеціальних дозволів на користування надрами, є помилковою та потребує уточнення Верховним Судом щодо того, що на державний орган у сфері надрокористування - ДСГН України покладено обов`язок контролю за дотриманням природоохоронного законодавства під час видачі спеціальних дозволів на користування надрами. А отже, на думку скаржника, саме у момент включення Центральної ділянки Вашківецького родовища до переліку ділянок, які виставляються на аукціон із продажу спеціальних дозволів, цей орган повинен був врахувати імперативну заборону видобутку піску, гальки у гірській річці та її прибережній захисній смузі, а також відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля.
Враховуючи доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження за наявності випадків касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
За змістом статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, то у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.
Керуючись статтями 234, 235, 287- 291, 294 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/12685/25 за касаційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2026 і здійснити перегляд оскаржуваної постанови у відкритому судовому засіданні 18 листопада 2026 року о 12:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 10 (кабінет № 332).
2. Учасники справи мають право подати до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу до 09 листопада 2026 року, відсутність яких не перешкоджатиме здійсненню касаційного перегляду.
3. Інформацію щодо розгляду справи можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.
4. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. Верховний Суд також роз`яснює про право сторін подати заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також про їхнє право брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України.
5. Витребувати з Господарського суду міста Києва/Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/12685/25.
6. Копію ухвали надіслати до Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський
До уваги учасників судового процесу!
У зв`язку з безпековою ситуацією видано наказ Голови Верховного Суду від 02.10.2026 № 120-ОД, яким, зокрема, визначено, що у разі оголошення сигналу "Повітряна тривога" суддям, працівникам Апарату Верховного Суду, учасникам судового процесу, відвідувачам, а також працівникам підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Верховного Суду, необхідно негайно слідувати до найближчого укриття. На час дії тривоги пропуск учасників судового процесу та відвідувачів на територію і до приміщень Верховного Суду забороняється.
В умовах воєнного стану розгляд справ у відкритих судових засіданнях має певні особливості щодо можливості їх проведення у заздалегідь визначений час, явки до суду учасників справи, а також забезпечення безпеки відвідувачів.
Після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні, яке вже було розпочато, буде оголошуватися перерва.
Розгляд справ відбудеться через 15 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 16:00 год, судові справи зніматимуться з розгляду, а про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою.
Враховуючи вказане, просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та нагадуємо, що, з урахуванням статей 202, 301 Господарського процесуального кодексу України, участь учасників справи та їхніх представників у судовому засіданні у суді касаційної інстанції не є обов`язковою, а судовий розгляд може здійснюватися в порядку письмового провадження за відсутності учасників справи (їхніх представників).
Разом із тим з метою збереження життя і здоров`я, забезпечення безпеки учасників судового процесу, відвідувачів, суддів та працівників Апарату Верховного Суду, а також задля забезпечення здійснення правосуддя Верховним Судом, у тому числі своєчасності судового розгляду, просимо:
- максимально використовувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі у судовому засіданні безпосередньо в приміщенні Касаційного господарського суду подати заяву (клопотання) про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо заздалегідь повідомити суд поштою або в електронній формі з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний суд".