Ухвала № 140832099 у справі № 904/378/26 від 21.10.2026

УХВАЛА

21 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 904/378/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранця О. М. - головуючого, Кондратової І.Д., Кролевець О. А.

розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді Ярошенко В.І.,

від 05.05.2026

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Демчина Т.Ю., Кошля А.О., Стефанів Т.В.

від 24.09.2026 (повний текст складено 24.09.2026)

у справі за позовом Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)

до Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ"

про стягнення збитків, заподіяних забрудненням земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 131 769,59 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки в районі будинків №№ 36, 38 по вул.Льотчиків у м.Кривому Розі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2026 у справі № 904/378/26: позов задоволено повністю; стягнуто з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на користь держави 131 769,59 грн завданої навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки в районі будинків №№ 36, 38 по вул.Льотчиків у місті Кривому Розі шкоди та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

06.10.2026 Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2026 у справі №904/378/26 та просило скасувати прийняті судові акти і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2026 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Кондратова І.Д., Кролевець О.А.).

Перевіривши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ", колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою слід відмовити, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Відтак, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Разом з тим передбачені пп. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України випадки касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є виключенням із загального правила і відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Верховний Суд установив, що Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" звернулося з позовом до суду у цій справі у 2026 році.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2026 встановлено в розмірі 3 328,00 грн.

Предметом позову у справі № 904/378/26 є стягнення 131 769,59 грн шкоди, тому ціна позову є меншою, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2026 - 1 664 000,00 грн), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Тому в розумінні Господарського процесуального кодексу України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" як на підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції посилається на те, що наявні підстави для касаційного оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 року та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2026 року у справі №904/378/26, визначені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а також мають місце обставини, передбачений підпунктом б) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України обставини, які свідчать про віднесення цієї справи до випадків, за яких допускається оскарження судових рішень в малозначних справах, а саме: по підпункту б) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України - Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" зазначає, що позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, а саме: кримінальної справи №214/7410/24, що розглядається Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041750000638 від 08.08.2024 щодо Донець Романа Олександровича, начальника Саксаганського цеху Комунального підприємства "Кривбасводоканал", обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (обвинувачений: Донець Роман Олександрович, Прокурор: Шиян Роман Сергійович, Прокурор: Криворізька ЦОП, Представник потерпілого: Кузічкіна Катерина Василівна, потерпілий: Виконавчий комітет Саксаганської у місті ради).

Проте Верховний Суд вважає, що посилання скаржника, що він позбавлений можливості спростувати встановлені обставини у справі №904/378/24 при розгляді справи №214/7410/24 судом касаційної інстанції не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі доводи пов`язані із встановленням судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи за результатами оцінки досліджених ними доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції в силу статті 300 ГПК України, а тому не можуть бути підставою для відкриття касаційного провадження.

Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи щодо оскарження судових рішень фактично зводяться до незгоди скаржника з висновком суду стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, при цьому, доводи скарги спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Отже твердження, щодо необхідності відкриття касаційного провадження у випадку передбаченому підпунктом "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України судом відхиляються, як необґрунтовані.

За наведеного міркування Верховний Суд вважає, що подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають підпункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України і які надають повноваження Верховному Суду переглянути як "суду права" цю справу.

Водночас Верховний Суд зазначає, що підстави касаційного оскарження передбачені частинною другою статті 287 ГПК України не є тотожними за пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, як випадки можливості касаційного оскарження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, випадки касаційного оскарження не є тотожними з підставами касаційного оскарження.

Тобто, посилання скаржника на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не є доводами, які у розумінні підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, підтверджують наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги Суд взяв до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, вимоги щодо стягнення коштів, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду цієї справи судами двох інстанцій врахував межі, порядок, повноваження судів щодо розгляду справи.

Отже, Верховний Суд констатує, що доступ до правосуддя у скаржника відбувся та справу розглянуто двома попередніми судовими інстанціями, право на доступ до суду не порушено.

Суд також враховує позицію, висловлену ЄСПЛ в ухвалі від 09.10.2018 щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява №26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі пункт 3 (а) статті 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до пункту 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункт 1 статті 6 Конвенції.

Законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства. Водночас, Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці ЄСПЛ та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Колегія суддів виходить з того, що скаржник у цій справі розумів, що вказана справа є малозначною, а відтак застосування наявності / відсутності критерію малозначності у контексті пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України був передбачуваним, скаржник у касаційній скарзі не довів наявності виключних випадків, які за нормами Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Отже обставин, з яких би вбачалося необхідність перегляду цієї справи у касаційній скарзі з огляду на вищевикладені мотиви не наведені.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Беручи до уваги вищевказане, з огляду на принципи господарського судочинства (змагальності та диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності), колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2026 у справі №904/378/26, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/378/26 за касаційною скаргою Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2026.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

О. Кролевець