ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року Луцьк Справа № 140/12167/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІШ АЛЬЯНС ЛТД» до Волинської митниці про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІШ АЛЬЯНС ЛТД» (далі - ТОВ «ФІШ АЛЬЯНС ЛТД», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці (далі - митний орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2026/000055/2 від 16.03.2026 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2026/000265 від 16.03.2026.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.
На переконання позивача, декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару.
Натомість, зазначені митницею у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Позивач вважає, що зауваження митного органу були зроблені без будь-якого аналізу змісту наданих до митного оформлення документів, тому просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву від 06.10.2026 відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що за МД №26UA205050008525U8 від 16.03.2026 заявлено до митного оформлення товар: «Путассу південна (Блувайтинг) розмір 60-100гр, б/г, з хвостом (Micromesistius Australis)/FROZEN SOUTHERN Blue Whiting dressed (H/G), tail-on 60-100 (Micromes istius Australis)- 19840,00кг Без харчових добавок та ароматизаторів. Без ГМО. Дата виробництва: 14.08-29.09.2025. Термін придатності- 24 місяці з дати виготовлення. Виробник- L901363 (Te Raukura). Торговельна марка- нема даних..».
По МД №26UA205050008525U8 від 16.03.2026 відбулось спрацювання системи АСАУР за кодом 105-2 «Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення» (відповідно до Класифікатору митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011).
Відтак, саме під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:
1) в інвойсі від 05.11.2025 №F1867B (далі- Інвойс) передбачена 100% передоплата частинами за оцінюваний товар. Для підтвердження здійснення передоплати за оцінюваний товар декларантом надано копії платіжних інструкцій в іноземній валюті від 13.10.2025 №104, від 02.01.2026 №145, від 08.08.2025 №72, згідно яких неможливо встановити суму оплати за оцінюваний товар. Отже, декларантом не надано належного документального підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар;
2) продавцем товару відповідно до контракту від 03.02.2025 №030225F (далі Контракт) є ALONAFISH OU (Естонія), тоді як експедитором в Литві відповідно до товаросупровідних документів є третя особа- UAB «Nordnix»;
3) в листі від 16.03.2026 №5618 UAB «Nordnix» вказано вартість послуг по обробці вантажу, проте документального підтвердження даним витратам не надано. Декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано договір від 06.03.2026 №06/03-2, рахунок на оплату від 13.03.2026 №142, довідку про транспортні витрати від 13.03.2026 №13. В товаросупровідних документах відсутні відомості щодо страхування оцінюваного товару.
Разом з тим, п. 3.5 контракту від 01.03.2025 №EKS-25/03/01, укладеного між експедитором UAB «Nordnix» та клієнтом «ТОВ "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД"», зазначено (в перекладі на українську мову): «Замовник повинен забезпечити, щоб вантаж, пред`явлений для надання послуг за цим договором, був застрахований, окрім випадків, коли страхування замовляється Виконавцем». Страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування оцінюваного товару, декларантом до митного оформлення не надано, та, відповідно, не включено дані витрати до митної вартості товару, що може свідчити про не включення до митної вартості такої її невід`ємної складової, як витрати на страхування.
Отже, декларантом не надано належних документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості.
Тому, згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі - Методичні рекомендації №476) та згідно статей 53-54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.
Декларантом на вимогу було надано: лист від 10.03.2026 № 10/03, виписку з банківського рахунку від 10.03.2026 б/н, копії платіжних інструкцій від 08.08.2025 №72, від 13.10.2025 №104. Інші витребувані документи декларант відмовився надати, про що вказано в листі від 16.03.2026 б/н.
В подальшому, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA205050/2026/000055/2 від 16.03.2026 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Кодексу на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС.
Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Кодексу на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС (ЕМД від 12.03.2026 № 26UA205050008054U6).
За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено- «Путассу південна (Блувайтинг) розмір 60-100гр, б/г, з хвостом (Micromesistius Australis)/FROZEN SOUTHERN Blue Whiting dressed (H/G), tail-on 60 100 (Micromesistius Australis). Без харчових добавок та ароматизаторів. Без ГМО. Дата виробництва: 14.08 29.09.2025», країна походження- Нова Зеландія, виробник L901363 (Te Raukura), який ввозився на умовах поставки CFR Клайпеда, Литва, та митна вартість якого була заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом. Рівень митної вартості товару становить 1,84 дол. США за кг. Коригування на обсяг партій, комерційні умови, умови поставки не здійснювалося, так як це не передбачено статтею 64 Кодексу.
Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД №26UA205050008645U4 від 16.03.2026 з наданням гарантій, передбачених частиною 7 статті 55 МК України.
З огляду на все вищевказане, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 16.03.2026 №UA205050/2026/000055/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2026/000265 від 16.03.2026 є такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, положень Митного кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому є законними та обґрунтованими.
З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Щодо клопотання про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачав підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у відповіді на відзив від 15.09.2026 не погодилась з аргументами відповідача, наведеними у відзиві та просила позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник позивача у відповіді на відзив від 24.09.2026 не погодився з аргументами відповідача, наведеними у відзиві та просив позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
03.02.2025 між ТОВ «ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД», як покупцем та компанією «ALONAFISH OU» (Естонія), як продавцем, було укладено контракт №030225F (надалі - Контакт), за умовами яких продавець продає, а ТОВ «ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД» купує заморожену рибу і морепродукти, в асортименті, кількості, якості і за ціною згідно Проформ-інвойсів/ Інвойсів на кожну поставку, які є невід`ємною частиною контракту.
Згідно з пунктом 1.2 Контракту ціни на кожну партію Товару вказуються в Доларах США чи Євро та включають вартість упаковки, маркування, оформлення супровідних документів і усіх податків, що сплачуються в країні походження та вказуються в інвойсах і додатках до цього Контракту на кожну поставку.
Загальна кількість Товару, який постачається згідно цього Контракту, складає загальну кількість Товару, поставленого упродовж дії цього Контракту, згідно Проформ-інвойсів /Інвойсів (п. 1.4 Контракту).
Відповідно до п. 1.5 Контракту загальна сума даного контракту складає 3 000 000 доларів США або 3 000 000 Євро.
Пунктом 7.1. Контракту передбачено, що умови оплати кожної партії Товару зафіксовані в Проформі-інвойс/Інвойсі на кожну партію Товару, а платіж має бути здійснений банківським переказом в Доларах США або Євро шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця (п.7.2. Контракту).
Згідно Контракту №030225F від 03.02.2025 по інвойсу №F1867B від 05.11.2025 та CMR б/н від 13.03.2026, на митну територію України ввозиться частинами партія товару - риба заморожена путассу південна (Блувайтинг), розмір 60-100гр.б/г, з хвостом (Micromesistius Australis)/FROZEN SOUTHERH Blue Whiting dressed (H/G). tail-on 60 100 (Micromesistius Australis) - 19840,00 кг., без харчових добавок та ароматизаторів. Без ГМО. Дата виробництва: 14.08-29.09.2025. Термін придатності - 24 місяці з дати виготовлення.
Товар поставляється на умовах CFR - Клайпеда, Литва (Інкотермс 2010). Торговий термін за яким продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. У разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов`язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження.
Товар оплачений згідно платіжних інструкцій в іноземній №72 від 08.08.2025 на суму 64 136,00 доларів, №104 від 13.10.2025 на суму 27 828,00 доларів, №145 від 02.01.2026 на суму 44 436,00 доларів.
З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 16.03.2026 декларантом ТОВ «ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД» в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано МД №26UA205050008525U8 з описом товару: риба заморожена путассу південна (Блувайтинг), розмір 60-100гр.б/г, з хвостом (Micromesistius Australis)/FROZEN SOUTHERH Blue Whiting dressed (H/G). tail-on 60-100 (Micromesistius Australis) - 19840,00 кг., без харчових добавок та ароматизаторів. Без ГМО. Дата виробництва: 14.08-29.09.2025. Термін придатності 24 місяці з дати виготовлення.
Для підтвердження митної вартості надано: Сертифікат якості б/н від 22.010.2025, пакувальний лист б/н від 06.11.2025, рахунок-проформа №F1867 від 25.07.2025, рахунок-фактура (інвойс) №F1867B від 05.11.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна б/н від 13.03.2026, Супровідний документ ТІ 26LTLU900003F378K3 від 13.03.2026, Сертифікат про походження товару №EC202541584 від 11.11.2025, Декларація про походження товару №F1867B від 05.11.2025, транспортний документ від 06.03.2026, платіжна інструкція в іноземній валюті №72 від 08.08.2025, платіжна інструкція в іноземній валюті №104 від 13.10.2025, платіжна інструкція в іноземній валюті №145 від 02.01.2026, рахунок фактура №142 від 13.03.2026, Довідка про транспортні витрати №13 від 13.03.2026, контракт №030225F від 03.02.2025, договір-доручення №Т-П/ВС-103 на надання послуг на брокерсько-митне обслуговування від 05/03/2026, договір на виконання перевезення вантажу №06/03-2 від 06.03.2026, інші некласифіковані документи контракт №EKS-25.03.01 від 01.03.2025, лист №5618 від 16.03.2026, Декларація виробника б/н від 22.10.2025, лист №б/н від 16.03.2026, лист №б10/03 від 10.03.2026, Виписка по банківському рахунку від 10.03.2026, лист відповідь б/н від 16.03.2026.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларантом на вимогу було надано: лист від 10.03.2026 № 10/03, виписку з банківського рахунку від 10.03.2026 б/н, копії платіжних інструкцій від 08.08.2025 №72, від 13.10.2025 №104. Інші витребувані документи декларант відмовився надати, про що вказано в листі від 16.03.2026 б/н.
Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 16.03.2026 №UA205050/2026/000055/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2026/000265.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 16.03.2026 №UA205050/2026/000055/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
1) в інвойсі від 05.11.2025 №F1867B (далі- Інвойс) передбачена 100% передоплата частинами за оцінюваний товар. Для підтвердження здійснення передоплати за оцінюваний товар декларантом надано копії платіжних інструкцій в іноземній валюті від 13.10.2025 №104, від 02.01.2026 №145, від 08.08.2025 №72, згідно яких неможливо встановити суму оплати за оцінюваний товар. Отже, декларантом не надано належного документального підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар;
2) продавцем товару відповідно до контракту від 03.02.2025 №030225F (далі Контракт) є ALONAFISH OU (Естонія), тоді як експедитором в Литві відповідно до товаросупровідних документів є третя особа- UAB «Nordnix»;
3) в листі від 16.03.2026 №5618 UAB «Nordnix» вказано вартість послуг по обробці вантажу, проте документального підтвердження даним витратам не надано. Декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано договір від 06.03.2026 №06/03-2, рахунок на оплату від 13.03.2026 №142, довідку про транспортні витрати від 13.03.2026 №13. В товаросупровідних документах відсутні відомості щодо страхування оцінюваного товару.
Разом з тим, п. 3.5 контракту від 01.03.2025 №EKS-25/03/01, укладеного між експедитором UAB «Nordnix» та клієнтом «ТОВ "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД"», зазначено (в перекладі на українську мову): «Замовник повинен забезпечити, щоб вантаж, пред`явлений для надання послуг за цим договором, був застрахований, окрім випадків, коли страхування замовляється Виконавцем». Страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування оцінюваного товару, декларантом до митного оформлення не надано, та, відповідно, не включено дані витрати до митної вартості товару, що може свідчити про не включення до митної вартості такої її невід`ємної складової, як витрати на страхування.
Згідно пункту 1 частини четвертої статті 54 Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, декларанту було запропоновано згідно статті 53 та статті 54 Кодексу в 10-ти денний термін надати документи.
У зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості для митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України та у відповідності до наказу ДМСУ №476 від 01.07.2021 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначенням митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби (ЕМД від 12.03.2026 №UA205050008054U6).
За основу для коригування митної вартості взято вартість товару: «Путассу південна (Блувайтинг) розмір 60-100гр, б/г, з хвостом (Micromesistius Australis)/FROZEN SOUTHERN Blue Whiting dressed (H/G), tail-on 60 100 (Micromesistius Australis). Без харчових добавок та ароматизаторів. Без ГМО. Дата виробництва: 14.08 29.09.2025», країна походження- Нова Зеландія, виробник L901363 (Te Raukura), який ввозився на умовах поставки CFR Клайпеда, Литва, та митна вартість якого була заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом.
Рівень митної вартості товару становить 1,84 дол. США за кг. Коригування на обсяг партій, комерційні умови, умови поставки не здійснювалося, так як це не передбачено статтею 64 Кодексу.
Крім того, декларанта повідомлено про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною 7 статті 55 Митного кодексу України, про що свідчить митна декларація №26UA205050008645U4 від 16.03.2026.
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту) та щодо суми транспортних витрат.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: Сертифікат якості б/н від 22.010.2025, пакувальний лист б/н від 06.11.2025, рахунок-проформа №F1867 від 25.07.2025, рахунок-фактура (інвойс) №F1867B від 05.11.2025, міжнародна товарно-транспортна накладна б/н від 13.03.2026, Супровідний документ ТІ 26LTLU900003F378K3 від 13.03.2026, Сертифікат про походження товару №EC202541584 від 11.11.2025, Декларація про походження товару №F1867B від 05.11.2025, транспортний документ від 06.03.2026, платіжна інструкція в іноземній валюті №72 від 08.08.2025, платіжна інструкція в іноземній валюті №104 від 13.10.2025, платіжна інструкція в іноземній валюті №145 від 02.01.2026, рахунок фактура №142 від 13.03.2026, Довідка про транспортні витрати №13 від 13.03.2026, контракт №030225F від 03.02.2025, договір-доручення №Т-П/ВС-103 на надання послуг на брокерсько-митне обслуговування від 05/03/2026, договір на виконання перевезення вантажу №06/03-2 від 06.03.2026, інші некласифіковані документи контракт №EKS-25.03.01 від 01.03.2025, лист №5618 від 16.03.2026, Декларація виробника б/н від 22.10.2025, лист №б/н від 16.03.2026, лист №б10/03 від 10.03.2026, Виписка по банківському рахунку від 10.03.2026, лист відповідь б/н від 16.03.2026.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Відповідачем в оскаржуваному рішення зазначено твердження про те, що в інвойсі від 05.11.2025 №F1867B (далі- Інвойс) передбачена 100% передоплата частинами за оцінюваний товар. Для підтвердження здійснення передоплати за оцінюваний товар декларантом надано копії платіжних інструкцій в іноземній валюті від 13.10.2025 №104, від 02.01.2026 №145, від 08.08.2025 №72, згідно яких неможливо встановити суму оплати за оцінюваний товар. Отже, декларантом не надано належного документального підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар.
Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа» №651 від 30.05.2012 року визначено, що у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи.
Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Пунктом 4 частини 2 статті 53 МК України визначено, якщо рахунок сплачено, що відповідає умовам передоплати за товар, то для здійснення митного контролю та митного оформлення мають надаватися банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Відповідно до пункту 4 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з пунктом 5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті,- це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Тобто банківський платіжний документ, якщо оплата здійснена, є основним документом, що підтверджує ціну товару, що є однією зі складових митної вартості товару.
Без ідентифікації на основі посилання на такі документи платіжне доручення як доказ не може вважатися достатнім для доведення митної вартості певної партії товару. Так само платіжне доручення не є достатнім доказом митної вартості певної поставки товару в разі зазначення у ньому лише зовнішньоекономічного договору, на основі якого здійснена поставка певного товару.
Так, у постанові від 20.08.2020 року по справі №815/2871/15 Верховний Суд дійшов аналогічного висновку та вказав, що «відповідно до п.5 ч.2 ст.53 МК України платіжні та/або бухгалтерські документи, які подаються під час митного оформлення товару, повинні достеменно підтверджувати його вартість та містити реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару».
Наданий декларантом лист ТОВ «ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД» від 10.03.2026 №10/03, яким підприємство намагалося додатково пояснити розподіл коштів за зазначеними платіжними інструкціями, не лише не усуває сумнівів щодо ідентифікації платежів, а містить відомості, які не узгоджуються з документами щодо оцінюваної партії.
Зокрема, у листі №10/03 зазначено, що за інвойсом №F1867B до товару, який знаходиться в автомобілі КА5301МР/АА0888XG, віднесено: 3 600 дол. США з платіжної інструкції №72, 15 444 дол. США з платіжної інструкції №104 та 4 956 дол. США з платіжної інструкції №145.
Таким чином, загальна сума, яку сам декларант у зазначеному листі відносить до цієї партії, становить 24 000 дол. США. Однак оцінюваний товар за МД №26UA205050008525U8 має фактурну вартість 23 808,00 дол. США, а не 24 000 дол. США, та перевозився автомобілемCB5618CB/CB6495XP, а не автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , зазначеним у листі №10/03.
Отже, різниця між сумою, яку декларант у власному пояснювальному листі пов`язує з відповідною партією товару, та фактурною вартістю товару, заявленою до митного оформлення, становить 192 дол. США.
Крім того, ідентифікаційні дані транспортного засобу, наведені у листі про розподіл платежів, не відповідають транспортному засобу, яким фактично переміщувався оцінюваний товар.
В листі №10/03 зазначено, що залишок коштів за платіжною інструкцією №145 у сумі 39 480,00 дол. США використано як оплату залишку товару вагою 32 900 кг нетто за тим самим інвойсом №F1867B. Тобто один інвойс та одні й ті самі платіжні документи охоплюють декілька окремих партій товару, а розподіл загальних платежів між такими партіями здійснено підприємством вже у подальшому у формі інформаційного листа. Самі банківські платіжні документи такого розподілу не містять.
Сукупність наведених обставин свідчить про те, що подані декларантом документи не містять достатніх і достовірних відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари унеможливлює здійснення митним органом належного контролю правильності її визначення.
Водночас сторона позивача жодним чином не спростувала виявлених митним органом недоліків та не надала додаткових доказів, які б підтверджували заявлені відомості щодо митної вартості товару, обмежившись загальними посиланнями на достатність поданих декларантом документів. За таких умов суд дійшов висновку, що доводи митного органу є обґрунтованими, а дії щодо неприйняття заявленої митної вартості - правомірними та такими, що відповідають вимогам митного законодавства.
Наведені вище обставини у своїй сукупності свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товару.
За таких умов подані документи не забезпечували належного документального підтвердження заявленої митної вартості та об`єктивно створювали підстави для виникнення у митного органу сумнівів у правильності її визначення, а тому у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.
Спірне ж рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу та подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Згідно доводів відповідача, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Митні органи наділені виключною компетенцією в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою їм надано повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 у справі №809/1557/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 28.09.2020 у справі №520/2133/19, від 10.04.2020 у справі №822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.
Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.
Відповідно, з огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару за першим методом, у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.
Тобто, за результатами опрацювання документів, долучених до митної декларації, відповідно до положень статей 53, 54, 368 МК України, декларанту направлено письмову вимогу про необхідність подання додаткових документів, визначивши їх чіткий перелік, однак на вимогу митного органу належних документів декларантом не надано.
Слід зазначити, що саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари за самостійно обраним методом, і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган за наявності у нього сумнівів може витребувати додаткові документи, що передбачені частиною третьою статті 53 МК України.
При цьому, за змістом пункту 2 частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Із наявних матеріалів справи слідує, що його прийняттю передувало проведення митним органом консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.
Митницею вказано на неможливість застосування методу визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (статті 63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (стаття 64 МК України).
За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено: «Путассу південна (Блувайтинг) розмір 60-100гр, б/г, з хвостом (Micromesistius Australis)/FROZEN SOUTHERN Blue Whiting dressed (H/G), tail-on 60 100 (Micromesistius Australis). Без харчових добавок та ароматизаторів. Без ГМО. Дата виробництва: 14.08 29.09.2025», країна походження- Нова Зеландія, виробник L901363 (Te Raukura), який ввозився на умовах поставки CFR Клайпеда, Литва, та митна вартість якого була заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом. Рівень митної вартості товару становить 1,84 дол.США за кг. Коригування на обсяг партій, комерційні умови, умови поставки не здійснювалося, так як це не передбачено статтею 64 Кодексу.
Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Схожа позиція викладена також в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі №140/4486/24.
Відповідно до частини четвертої статті 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Отже в ході проведення консультацій декларанту пропонується у разі наявності цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень 59-63 МК України повідомити про це митний орган для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару. На переконання суду, така інформація декларантом надана не була, зворотного стороною позивача не доведено. Тому суд вважає посилання Львівської митниці на МД від 12.03.2026 №26UA205050008054U6 є доцільним.
Суд уважає, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у них вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.
Враховуючи вищевикладене, підставою прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA205050/2026/000055/2 від 16.03.2026 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2026/000265 від 16.03.2026 стало виявлення у поданих до митного контролю та оформлення документах розбіжностей, які безпосередньо впливали на можливість визнання заявленої за першим методом митної вартості, а також не усунення в подальшому вказаних розбіжностей декларантом. За наведених умов митниця зобов`язана самостійно здійснювати визначення митної вартості шляхом її коригування із застосуванням методів, визначених МК України, а, відтак, оскаржуване рішення та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесено митним органом правомірно.
Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).
Суд враховує і позицію Європейського суду з прав людини у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», згідно з якою саме «небезпідставність» доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
Як вже зазначалось судом вище, відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Дмитрук