ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/26001/26
категорія 110010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Новогуйвинської селищної ради, яка полягає у невжитті належних і достатніх заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища поблизу с. Вишневе Житомирського району, усунення наслідків засмічення земельної ділянки та забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства;
- визнати протиправною бездіяльність Житомирської районної державної адміністрації, яка полягає у невиконанні покладених законом повноважень щодо координації, контролю та організації заходів із ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища та відновлення порушеного стану земель;
- зобов`язати Новогуйвинську селищну раду у межах її компетенції організувати та забезпечити ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища відповідно до вимог законодавства України;
- зобов`язати Житомирську районну державну адміністрацію забезпечити координацію діяльності уповноважених органів, необхідну для усунення порушення, та здійснити контроль за виконанням заходів із ліквідації сміттєзвалища;
- зобов`язати відповідачів після завершення робіт провести обстеження земельної ділянки із залученням уповноважених органів та оформити результати відповідним актом;
- зобов`язати відповідачів забезпечити вжиття заходів щодо недопущення повторного утворення несанкціонованого сміттєзвалища на зазначеній території відповідно до їхніх повноважень;
- зобов`язати відповідачів розглянути питання про визначення та усунення наслідків забруднення земельної ділянки відповідно до вимог природоохоронного законодавства та з урахуванням висновків компетентних органів.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що поблизу села Вишневе Житомирського району Житомирської області протягом тривалого часу існує несанкціоноване сміттєзвалище, яке негативно впливає на стан земельних ресурсів, створює ризики забруднення ґрунтів, поверхневих та підземних вод, а також становить потенційну небезпеку для здоров`я населення. Після виявлення зазначеного сміттєзвалища ним неодноразово направлялися звернення до органів місцевого самоврядування, органів державної влади, правоохоронних органів та Державної екологічної інспекції Поліського округу з вимогою вжити заходів щодо ліквідації порушення природоохоронного законодавства. За результатами звернень Державною екологічною інспекцією проводилися відповідні перевірочні заходи, складалися матеріали, здійснювалися виїзди на місце, про що свідчать отримані офіційні відповіді. Крім того, за даним фактом було розпочато кримінальне провадження No1202506[телефон приховано] від 13.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 239 Кримінального кодексу України. У межах досудового розслідування проведено огляд місця події, відібрано проби ґрунту, залучено спеціалістів Державної екологічної інспекції Поліського округу, вирішувалося питання щодо проведення інженерно-екологічної експертизи. Не зважаючи на зазначені заходи, станом на день звернення до суду сміттєзвалище не ліквідовано, земельна ділянка не приведена до належного екологічного стану, заходи щодо рекультивації не проведені, а негативний вплив на довкілля продовжується.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.
Житомирська районна державна адміністрація у відзиві на позов просить у його задоволенні відмовити. Зазначає, що позивач пов`язує своє звернення до суду із можливістю реалізації конституційного права на захист безпечного для життя і здоров`я довкілля. Проте, не розкриває, в чому саме полягає така небезпека, зокрема, по відношенню безпосередньо до нього, а також не наводить жодної властивості, що роблять відходи небезпечними. Позивач не стверджує, а лише припускає наявність з боку Житомирської РДА можливої протиправної бездіяльності. За змістом позову таке своє припущення позивач пов`язує нібито із невиконанням Житомирською РДА передбаченого законом України «Про місцеві державні адміністрації» обов`язку із забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, координації діяльності відповідних органів та здійснення контролю за виконанням законодавства. Разом з тим, своє припущення щодо протиправної бездіяльності щодо несанкціонованого сміттєзвалища позивач спростовує одночасним посиланням на відкрите за ініціюванням ЖРДА кримінальне провадження No1202506[телефон приховано] за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України. Позивач помилково вважає, що під час здійснення досудового розслідування Житомирська РДА наділена повноваженнями керівника органу досудового розслідування та повинна втрутитися у нього, зокрема, у вирішенні долі спірного сміттєзвалища. Крім того, районні державні адміністрації не віднесено до переліку уповноважених виконавчих органів у сфері управління відходами та вони не наділені відповідними повноваженнями, в тому числі, і повноваженнями щодо забезпечення ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ за межами населених пунктів.
У відзиві на позов Новогуйвинська селищна рада просить у його задоволенні відмовити. Зазначає, що позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість спірна територія знаходиться поблизу с. Вишневе Житомирського району. Відстань між цими населеними пунктами становить понад 15 кілометрів, що спростовує доводи позивача про негативний вплив на умови його проживання в с. Зарічани, створення реальної загрози його життю і здоров`ю або порушує його суб`єктивні екологічні права. Розпорядженням Новогуйвинського селищного голови від 11.08.2026 №152-ОД було створено комісію з обстеження та виявлення відходів, власник яких не встановлений. Відповідно до акту комісійного обстеження території поблизу с. Вишневе від 11 серпня 2026 року:
- на території виявлено лише декілька окремих незначних за площею осередків накопичення побутових відходів об`ємом не більше 1 куб. м кожен;
- вони мають виключно локальний характер;
- суцільного, значного за площею скупчення відходів, яке можливо ідентифікувати як «несанкціоноване сміттєзвалище», комісією не встановлено.
За результатами визначення географічних координат місць виявлення відходів (координати: 50.1453920, 28.5927240; 50.1454440, 28.5926210; 50.1451040, 28.5937140) встановлено, що всі зазначені локації розташовані за межами населених пунктів Новогуйвинської селищної територіальної громади.
Відповідно до положень частини п`ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що позивач звертався до відповідачів, Державної екологічної інспекції Поліського округу, Держекоінспекції, Міндовкілля щодо стихійного сміттєзвалища, влаштованого біля його земельної ділянки, в с. Вишневе Житомирського району Житомирської області.
Також ОСОБА_1 подав до Прокуратури Житомирської області заяву про вчинення злочину, на підставі якої було порушено кримінальне провадження № 1202506[телефон приховано] від 13.09.2025 за фактом незаконного сміттєзвалища поблизу с. Вишневе Житомирського району Житомирської області.
Вважаючи бездіяльність відповідачів щодо неліквідації сміттєзвалища протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 13, 16 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, а саме: забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян; дають згоду на розміщення на своїй території підприємств, установ і організацій у порядку, визначеному законом; видають (переоформлюють, видають дублікати, анулюють) дозволи на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення у випадках, передбачених законом; затверджують місцеві екологічні програми; організовують вивчення навколишнього природного середовища; забезпечують інформування населення про стан навколишнього природного середовища, функціонування місцевих екологічних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем; здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини третьої статті 46 Закону України «Про охорону земель», забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.
Законом України «Про управління відходами» від 20.06.2022 №2320-IX визначено правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.
У розумінні ст. 1 Закону України «Про управління відходами», власник відходів - фізична особа, юридична особа, яка утворює відходи або яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами. Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися; небезпечні відходи - відходи, що мають одну чи більше властивостей, що роблять їх небезпечними, наведених у Переліку властивостей, що роблять відходи небезпечними (додаток 3); побутові відходи - змішані та/або роздільно зібрані відходи від домогосподарств, включаючи відходи паперу, картону, скла, пластику, деревини, текстилю, металу, упаковки, біовідходи, відходи електричного та електронного обладнання, відходи батарей та акумуляторів, небезпечні відходи у складі побутових, великогабаритні та ремонтні відходи, а також змішані та/або роздільно зібрані відходи з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств. Побутові відходи не включають відходи промисловості, сільського і лісового господарства, рибальства та аквакультури, резервуарів для септиків, каналізаційних мереж та відходи їх оброблення, включаючи осад стічних вод, транспортні засоби, строк експлуатації яких закінчився, відходи будівництва та знесення, вуличний змет, медичні відходи.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про управління відходами», відходи поділяються на два класи:
1) небезпечні відходи;
2) відходи, що не є небезпечними.
Класифікація здійснюється відповідно до Національного переліку відходів і Порядку класифікації відходів з урахуванням Переліку властивостей, що роблять відходи небезпечними (додаток 3).
Зміна класу небезпечних відходів не повинна досягатися шляхом розбавлення або змішування відходів для зниження початкової концентрації небезпечних речовин до рівня, що є нижчим за порогові значення, для визначення відходів небезпечними.
Національний перелік відходів і Порядок класифікації відходів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Національний перелік відходів підлягає перегляду кожні три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про управління відходами», суб`єктами права власності на відходи є фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про управління відходами», територіальні громади є власниками відходів, переданих їх утворювачами або попередніми власниками до систем управління побутовими відходами. Перехід права власності на відходи до інших суб`єктів здійснюється на підставі договору між органом місцевого самоврядування та суб`єктом господарювання у сфері управління відходами або між суб`єктами господарювання у сфері управління відходами. Організації розширеної відповідальності виробника є власниками відходів, прийнятих, зібраних або отриманих в інший спосіб у результаті діяльності такої організації. Перехід права власності на відходи до приватного партнера (концесіонера) здійснюється на умовах договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору. Якщо інше не передбачено договором публічно-приватного партнерства, концесійним договором, приватний партнер, концесіонер є власником відходів, переданих територіальною громадою для перевезення до об`єкта оброблення побутових відходів, який спроектований, побудований, реконструйований та обслуговується таким приватним партнером, концесіонером.
У разі зміни власника чи користувача земельної ділянки, на якій розміщені відходи, питання про право власності на відходи вирішується договором. За відсутності таких положень у договорі власником відходів є власник земельної ділянки або землекористувач (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про управління відходами»).
Норми ст. 12 Закону України «Про управління відходами» регламентують порядок виявлення та облік відходів, власник яких не встановлений.
Так, ч. 1 ст. 12 Закону «Про управління відходами» передбачено, що власник або користувач земельної ділянки, на якій виявлено відходи, власник яких не встановлений, невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту виявлення таких відходів, інформує про це орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону «Про управління відходами» орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади із залученням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, територіального органу Національної поліції України встановлює утворювача або власника виявлених відходів на основі:
1) інформації, наданої власником або користувачем земельної ділянки, на якій виявлено відходи;
2) інформації, наданої громадянами, підприємствами, установами та організаціями, медіа;
3) аудіо- та відеозаписів, наданих громадянами, підприємствами, установами, організаціями;
4) інших джерел, визначених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону «Про управління відходами», якщо власник відходів встановлений, він зобов`язаний відшкодувати всі витрати на його пошук, а також витрати на збирання, перевезення та оброблення відходів суб`єктом господарювання у сфері управління відходами, компенсувати інші збитки та шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом відходів на здоров`я людини та навколишнє природне середовище.
Витрати, збитки та шкода, заподіяна забрудненням або іншим негативним впливом відходів на навколишнє природне середовище, відшкодовуються в судовому порядку за позовом органу місцевого самоврядування або місцевого органу виконавчої влади.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону «Про управління відходами», якщо власник відходів не встановлений, передача відходів до суб`єкта господарювання у сфері управління відходами та усунення негативних наслідків, спричинених відходами, здійснюється за рахунок державного або місцевого бюджету.
Збирання, перевезення та/або оброблення відходів, власник яких не встановлений організовують:
1) виявлених за межами населених пунктів - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;
2) виявлених у межах населених пунктів - органи місцевого самоврядування. Збирання, перевезення та/або оброблення таких відходів здійснюють суб`єкти господарювання у сфері управління відходами.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про управління відходами», до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері управління відходами належить, зокрема, облік несанкціонованих сміттєзвалищ та відходів, власник яких не встановлений; ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ.
Пунктами 2, 3, 7, 8 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про управління відходами» передбачено, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами належить: організація управління побутовими відходами, відходами будівництва та знесення; визначення у встановленому порядку суб`єктів господарювання, які здійснюють збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів; забезпечення ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ у межах населених пунктів; передача відходів, власник яких не встановлений, суб`єктам господарювання у сфері управління відходами для їх оброблення.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про управління відходами», фінансування заходів у сфері управління відходами здійснюється за рахунок коштів утворювачів та власників відходів. Для фінансування заходів у сфері управління відходами можуть залучатися кошти державного та місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільні внески підприємств, установ, організацій, громадян України та їх об`єднань, а також інші джерела, не заборонені законом.
Із змісту наведених правових норм слідує, що ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ здійснюється: у межах населених пунктів - виконавчими органами місцевого самоврядування, а поза межами населених пунктів - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Відтак, до повноважень районних державних адміністрацій вказаним спеціальним Законом не віднесено питання ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ незалежно від його розміщення.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Новогуйвинського селищного голови від 11.08.2026 №152-ОД було створено комісію з обстеження та виявлення відходів, власник яких не встановлений. Відповідно до акту обстеження території та виявлення відходів, власник яких не встановлений від 11.08.2026 встановлено:
- на території виявлено лише декілька окремих незначних за площею осередків накопичення побутових відходів об`ємом не більше 1 куб. м кожен;
- виявлені осередки мають локальний характер;
- суцільного, значного за площею скупчення відходів, яке можливо ідентифікувати як «несанкціоноване сміттєзвалище», комісією не встановлено;
- за зовнішніми ознаками виявлені відходи мають характер побутових.
За результатами визначення географічних координат місць виявлення відходів (координати: 50.1453920, 28.5927240; 50.1454440, 28.5926210; 50.1451040, 28.5937140) встановлено, що всі зазначені локації розташовані за межами населених пунктів Новогуйвинської селищної територіальної громади.
При цьому, комісією Житомирської райдержадміністрації із залученням спеціалістів Новогуйвинської селищної ради також проводився огляд (обстеження) місця виявлення відходів, власник яких не встановлений, за результатами якого складено акт від 19.05.2025. В ньому встановлено наявність звалища побутових відходів на земельній ділянці Новогуйвинської селищної територіальної громади і наказано невідкладно ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище.
На думку селищної ради, розміщення несанкціонованих сміттєзвалищ поза межами населених пунктів Новогуйвинської селищної територіальної громади виключають її компетенцію щодо ліквідації сміттєзвалищ.
Суд вважає таке твердження необгрунтованим, оскільки відповідно до п. 24 розділу Перехідні положення Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (тобто з 27 травня 2021 року) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
За даними адміністративно-територіального устрою України до складу Новогуйвинської територіальної громади Житомирського району Житомирської області входять 24 населені пункти, зокрема, с. Вишневе.
Таким чином, земельні ділянки, які були розташовані за межами сіл, перейшли у комунальну власність територіальних громад, а відтак і об`єкти, які розташовані на зазначених землях, у тому числі і відходи, перейшли у власність територіальних громад, а тому, з урахуванням ст. 11 Закону України «Про управління відходами», суб`єктом права власності на відходи, які складуються на несанкціонованому сміттєзвалищі за координатами 50.1453920, 28.5927240; 50.1454440, 28.5926210; 50.1451040, 28.5937140, слід вважати Новогуйвинську селищну раду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Новогуйвинською селищною радою допущено порушення вимог Закону України «Про управління відходами», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про охорону земель» у частині нездійснення ліквідації несанкціонованого звалища відходів за координатами 50.1453920, 28.5927240; 50.1454440, 28.5926210; 50.1451040, 28.5937140, яке триває і на даний час.
Відтак, наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності Новогуйвинської селищної ради щодо незабезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища і зобов`язання вчинити такі дії в межах своїх повноважень.
Щодо позовних вимог до Житомирської райдержадміністрації, то суд вважає їх необгрунтованими, оскільки допущення нею бездіяльності під час розгляду справи судом не встановлено, а також не встановлено наявності повноважень для ліквідації сміттєзвалища у даному випадку.
Такими, що не підлягають задоволенню, суд вважає позовні вимоги про зобов`язання відповідачів після завершення робіт провести обстеження земельної ділянки, вжити заходи по недопущенню повторного утворення сміттєзвалища, усунення наслідків забруднення земельної ділянки, оскільки вони заявлені на майбутнє і не підлягають вирішенню в межах даної справи.
Щодо вимог в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
Частиною 1, 5 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Поряд з цим суд ураховує, що позивачем не наведено беззаперечні причини та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення у даній справі.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат не проводиться судом відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новогуйвинської селищної ради (вул. Дружби народів, 5, с. Новогуйвинське, Житомирський район, Житомирська область, 12441, код ЄДРПОУ 04348303), Житомирської районної державної адміністрації (вул. Лесі Українки, 1, м. Житомир, 10011, код ЄДРПОУ 04053476) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Новогуйвинської селищної ради, що полягає у неліквідації несанкціонованого сміттєзвалища за координатами 50.1453920, 28.5927240; 50.1454440, 28.5926210; 50.1451040, 28.5937140.
Зобов`язати Новогуйвинську селищну раду у межах наданих законом повноважень ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище за координатами 50.1453920, 28.5927240; 50.1454440, 28.5926210; 50.1451040, 28.5937140.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов
22.10.26