Рішення № 140839713 у справі № 520/22454/26 від 22.10.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 р. №520/22454/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Заступника керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави (шосе Григорівське, буд. 52, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61097, РНОКПП [номер приховано]) до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області (вул. Бульварна, буд. 12, смт Високий, Харківська обл., Харківський р-н, 62459, код ЄДРПОУ 04396503) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся заступник керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави, з адміністративним позовом, в якому просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність Височанської селищної ради Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04396503) та зобов`язати Височанську селищну раду Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04396503) вжити визначених законодавством заходів щодо взяття на облік майна, як безхазяйного, з метою подальшого набуття права комунальної власності на безхазяйне нерухоме майно, а саме гідротехнічну споруду, розташовану на ставку площею 3,2412 га в межах селища Високий на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, відомості про яку містяться у паспорті водного об`єкта «Ставок площею 3,2412 га, розташований в межах селища Високий на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області», погодженому Державним агентством водних ресурсів України 09.06.2025, та яка складається з насипної ґрунтової проїжджої греблі, виконаної із суглинкових ґрунтів, довжиною 83,0 м, шириною по гребеню 4,0- 6,0 м, максимальною висотою 5,5 м, із закладенням верхового (мокрого) укосу 1:2,5 та низового (сухого) укосу 1:2, верховий укіс без кріплення, задернований та порослий деревами, низовий укіс задернований і порослий деревами, із ґрунтовою проїжджою частиною шириною 4,0- 6,0 м, а також металевої водопропускної труби з бетонною водопровідною частиною діаметром 0,6 м та довжиною 17,0 м, без вхідного та вихідного оголовків, із автоматичним скидом води через водопропускну трубу у нижній б`єф ставка при перевищенні нормального підпірного рівня, без затворів, щитів та інших засобів регулювання, пропускною здатністю 0,58 м3/с.

На обґрунтування позову позивач послався на протиправну бездіяльність відповідача та зазначив, що на території Височанської селищної територіальної громади розташований ставок площею 3,2412 га, до складу якого входить гідротехнічна споруда. Згідно з паспортом водного об`єкта ставок зазначений ставок є русловим,розташований на струмку Кремінний, який є лівою притокою річки Мерефа, лівої притоки річки Мжа (Мож), правої притоки річки Сіверський Донець, до складу якого входить гідротехнічна споруда. Водний об`єкт експлуатується у каскаді з можливістю регулювання води, має сезонне регулювання стоку, при цьому правила експлуатації відсутні, а власник (балансоутримувач) гідротехнічної споруди не встановлений. Проект будівництва водного об`єкта відсутній, призначення ставка невідоме. Вважає, що Височанська селищна рада Харківського району Харківської області не вчиняла жодних юридичних дій стосовно оформлення права власності на ці гідроспоруди, що свідчить про її тривалу бездіяльність.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач, Височанська селищна рада Харківського району Харківської області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відсутні правові підстави для спонукання (зобов`язання) відповідача вчиняти дії щодо взяття на облік, як безхазяйного майна гідротехнічної споруди (греблі), оскільки гідротехнічна споруда (гребля) не відноситься до безхазяйного майна, гребля знаходиться на землях комунальній власності.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на їх обґрунтованість та доведеність.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено, що відповідно до даних паспорта водного об`єкта «Ставок площею 3,2412 га, розташований в межах селища Високий на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області», погодженого Державним агентством водних ресурсів України 09.06.2025, встановлено, що зазначений ставок є русловим, розташований на струмку Кремінний, який є лівою притокою річки Мерефа, лівої притоки річки Мжа (Мож), правої притоки річки Сіверський Донець, до складу якого входить гідротехнічна споруда. Водний об`єкт експлуатується у каскаді з можливістю регулювання води, має сезонне регулювання стоку, при цьому правила експлуатації відсутні, а власник (балансоутримувач) гідротехнічної споруди не встановлений. Проект будівництва водного об`єкта відсутній, призначення ставка невідоме.

До складу гідротехнічної споруди входить насипна ґрунтова проїжджа гребля, виконана із суглинкових ґрунтів, довжиною 83,0 м, шириною по гребеню 4,0- 6,0 м та максимальною висотою 5,5 м. Закладення верхового (мокрого) укосу становить 1:2,5, низового (сухого) укосу - 1:2. Верховий укіс не має спеціального кріплення, до нормального підпірного рівня задернований та поріс деревами, тоді як низовий укіс є задернованим та порослим деревами. На греблі розташована ґрунтова проїжджа частина шириною 4,0- 6,0 м.

Водовідвідна споруда представлена металевою водопропускною трубою з бетонною водопровідною частиною діаметром 0,6 м та довжиною 17,0 м, без вхідного та вихідного оголовків. Регулювання здійснюється автоматичним скидом води через водопропускну трубу у нижній б`єф ставка при перевищенні нормального підпірного рівня, оскільки засоби регулювання (затвори щитові, засувки) відсутні. Пропускна здатність споруди становить 0,58 м?/с. Водовідвідний канал відсутній. Зниження рівня води до рівня мертвого об`єму та здійснення екологічних попусків забезпечується шляхом облаштування тимчасових водоскидних споруд сифонного типу.

Встановлено, що водний об`єкт разом із розташованою на ньому гідротехнічною спорудою знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:001:0520 площею 7,303 га, яка розташована в межах селища Високий Харківського району Харківської області. Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру зазначена земельна ділянка належить до земель водного фонду, має код цільового призначення 10.07 - для рибогосподарських потреб, а Поземельну книгу щодо неї відкрито 27.05.2024. Згідно з експлікацією земельних угідь у межах земельної ділянки розташовано ставок площею 3,2412 га, землі технічної інфраструктури площею 0,2905 га та сіножаті площею 3,7713 га.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право комунальної власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за Височанською селищною радою Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04396503). Державну реєстрацію права власності проведено 01.08.2024 державним реєстратором Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області Михайловою Яною Олександрівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 74423820 від 05.08.2024. Підставою державної реєстрації визначено відомості Державного земельного кадастру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2982176463251).

Крім того, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зазначеної земельної ділянки зареєстровано право оренди. Орендодавцем є Височанська селищна рада Харківського району Харківської області, орендарем - ОСОБА_1 . Право оренди зареєстровано 30.01.2026 на підставі договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом № 33 від 05.01.2026, строком до 05.01.2036 (номер запису про речове право: 63354145).

Відповідно до договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом та акта приймання-передачі від 05.01.2026 орендарю передано земельну ділянку площею 7,303 га, на якій розташований водний об`єкт (водний простір) площею 3,2412 га та об`єкти гідротехнічної інфраструктури. До складу останніх входять гребля (тип - гребля насипна, ґрунтова, проїжджа; довжина 83 м, ширина 4,0- 6,0 м, без кріплення, укоси задерновані та порослі деревами, проїжджа частина шириною 4,0- 6,0 м) та водоскидна споруда у вигляді бетонної труби діаметром 0,6 м і довжиною 17 м, яка забезпечує автоматичне регулювання рівня води та скид через водопропускну трубу в нижній б`єф ставка з пропускною здатністю 0,58 м3/с.

Прокурор стверджує, що безхазяйні гідротехнічні споруди є потенційно небезпечними об`єктами, які в свою чергу загрожують життю населення, затопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь під час проходження льодоходу, весняної повені та дощових паводків тощо.

На думку прокурора, Височанською селищною радою Харківського району Харківської області допущено протиправну бездіяльність, оскільки до її завдань належить здійснення процедури з набуття права комунальної власності на безхазяйне нерухоме майно, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 (далі Закон України № 280/97-ВР) органи місцевого самоврядування є юридичними особами та наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України № 280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною 5 статті 16 Закону України № 280/97-ВР визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі статтею 25 Закону України № 280/97-ВР, селищні ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати та купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування та оренду.

Таким чином, відповідний орган місцевого самоврядування уповноважений визначати юридичну долю об`єктів, що розташовані на земельних ділянках комунальної власності.

Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 335 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Відповідно до статті 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 329 ЦК України передбачено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-VI від 01.07.2004 (далі Закон України № 1952-VI), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За визначенням статті 2 Закону України № 1952-VI державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України № 1952-VI речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з частиною 14 статті 18 Закону України № 1952-VI взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З вищевикладених норм вбачається, що селищні ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

При цьому, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами та наділяються законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Звернення прокурора до суду у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби - взяття на облік безхазяйного майна, що надасть можливість здійснювати належне управління та розпорядження цим майном, використання його відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Процедура визнанням майна безхазяйним передбачена статтею 335 ЦК України, відповідно до змісту якої, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Частиною 1 статті 5 Закону України № 1952-IV визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.

Верховний Суд у постанові від 21.06.2024 у справі № 420/19870/21, дійшов таких висновків про застосування статті 355 ЦК України у питанні взяття на облік безхазяйних нерухомих речей:

(1) безхазяйною нерухомою річчю є нерухоме майно, яке відповідає двом умовам:

- відомості про це майно відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- власник цього майна невідомий органу місцевого самоврядування, на території якого воно розміщене;

(2) орган місцевого самоврядування, на території якого розміщено безхазяйну нерухому річ, зобов`язаний звернутися із заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, для взяття безхазяйної нерухомої речі на облік. Оскільки частину другу статті 355 ЦК України сформульовано імперативно, звернення з відповідною заявою є обов`язком, а не правом органу місцевого самоврядування.

Згідно із Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ДК 018-2000) споруди - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

У чинному з 01.01.2024 Класифікаторі будівель і споруд НК 018:2023, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі - НК 018:2023), використовуються терміни, визначені Європейським класифікатором типів споруд, а саме: споруди - структури, пов`язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.

Також Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, містить положення про те, що споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо).

Термін «гідротехнічні споруди» вживається у Додатку А до ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи та споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення (далі - ДБН В.2.4-3:2010). Це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.

Відповідно до п. 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 № 661 гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.

Як вже зазначено вище, згідно частиною 1 ст. 5 Закону України № 1952-IV визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.

Виключенням є споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, перелічені у ч. 4 ст. 5 Закону України № 1952-IV, зокрема магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Гідротехнічна споруда не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, передбачених ч. 4 ст. 5 Закону України № 1952-IV.

Таким чином, гідротехнічна споруда належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитися державна реєстрація прав.

Гребля є видом гідротехнічних та інженерних споруд, не належить до будівель та приміщень, проте за інженерним задумом розміщується на земельній ділянці, призначена для спеціальних технічних функцій, пов`язаних з використовуванням водних ресурсів, зокрема для запобігання шкідливій дії вод.

Таким чином, суд приходить до висновку, що гребля, як гідротехнічна споруда, належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитися державна реєстрація прав.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.03.2024 у справі № 300/3657/22, від 21.06.2024 у справі № 420/19870/21, від 23.09.2024 у справі № 460/3537/21.

В контексті обставин цієї справи, гідротехнічна споруда, яка складається з насипної ґрунтової проїжджої греблі, виконана із суглинкових ґрунтів, довжиною 83,0 м, шириною по гребеню 4,0- 6,0 м та максимальною висотою 5,5 м. Закладення верхового (мокрого) укосу становить 1:2,5, низового (сухого) укосу - 1:2. Верховий укіс не має спеціального кріплення, до нормального підпірного рівня задернований та поріс деревами, тоді як низовий укіс є задернованим та порослим деревами є нерухомим майном.

Відомості про право власності та інші речові права на греблю повинні бути зареєстровані у відповідному Реєстрі. Однак такі відомості у реєстрі відсутні.

Відповідно до частини першої статті 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Зважаючи на те, що ані власника, ані користувача чи іншої особи, яка має речові права на дамбу не встановлено, Суд дійшов висновку, що гребля є безхазяйною річчю і, відповідно стаття 335 ЦК України є застосовною.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

У преамбулі до Водного кодексу України (далі - ВК України) зазначено, що водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки та додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.

Пунктами 2 та 4 частини першої статті 81 ВК України до комплексу заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення належить, зокрема: створення спеціалізованих служб по догляду за річками, прибережними захисними смугами, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані; здійснення агротехнічних, агролісомеліоративних та гідротехнічних протиерозійних заходів, а також створення для організованого відводу поверхневого стоку відповідних споруд (водостоки, перепуски, акведуки тощо) під час будівництва та експлуатації шляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій.

Відповідно до частини другої статті 107 ВК України під час проєктування водогосподарських та інших об`єктів повинна враховуватися можлива шкідлива дія вод, а під час експлуатації цих об`єктів - вживатися заходи щодо її запобігання, зокрема, будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, земляних валів, водоскидів, захисних дамб, водосховищ-регуляторів.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 16.01.2014 № 21 затверджено Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу, відповідно до пункту 1.3 якого гідротехнічні споруди - це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання та охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.

Пунктом 1.4 цього Положення визначено, що метою здійснення технічного нагляду за гідротехнічною спорудою є контроль за зміною їх технічного стану під час експлуатації споруд, у тому числі визначення і забезпечення придатності до безаварійної експлуатації протягом строку служби.

У згадуваній постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 340/5914/21 зроблено висновок про те, що:

« 67. З вищенаведеного вбачається, що водні об`єкти є важливою частиною екосистеми та елементом довкілля, що забезпечує існування людей, тваринного і рослинного світу. Для належного використання та охорони водних ресурсів, а також для захисту відповідних територій від шкідливого впливу вод на водних об`єктах усіх форм власності можуть зводитися гідротехнічні споруди; забезпечення безаварійності та безперебійності експлуатації таких споруд є завданням власників або користувачів водних об`єктів, на яких розміщена гідротехнічна споруда.

68. На цій підставі колегія суддів доходить висновку про те, що не взяття на баланс гідротехнічної споруди водного об`єкта - водосховища площею 88.1212 га, розташованого на річці Мала Вись, невжиття заходів щодо охорони та збереження гідротехнічної споруди, може спричинити виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій, у тому числі повеней, зумовлених шкідливою дією вод. Зазначене може свідчити про наявність загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об`єктах».

Правовий висновок про те, що екологічні інтереси держави охоплюють, зокрема, й інтереси у сфері збереження та захисту водних об`єктів загальнодержавного та місцевого значення, забезпечення їх належного використання, висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.11.2019 у справі № 806/1350/15, від 29.04.2020 у справі № 802/1145/17-а, від 09.04.2020 у справі № 822/589/17, від 03.02.2021 у справі № 806/1326/17, від 16.06.2021 у справі № 120/2320/19-а, від 27.10.2021 у справі № 806/1325/17, від 06.09.2022 у справі № 822/591/17, від 19.10.2022 у справі № 354/609/15.

Вказане свідчить про тривалу бездіяльність Височанської селищної ради Харківського району Харківської області у збереженні та підтриманні належного технічного стану гідротехнічної споруди, яка складається з земляної насипної ґрунтової проїжджої греблі, яка складається з насипної ґрунтової проїжджої греблі, виконаної із суглинкових ґрунтів, довжиною 83,0 м, шириною по гребеню 4,0- 6,0 м, максимальною висотою 5,5 м, із закладенням верхового (мокрого) укосу 1:2,5 та низового (сухого) укосу 1:2, верховий укіс без кріплення, задернований та порослий деревами, низовий укіс задернований і порослий деревами, із ґрунтовою проїжджою частиною шириною 4,0- 6,0 м, а також металевої водопропускної труби з бетонною водопровідною частиною діаметром 0,6 м та довжиною 17,0 м, без вхідного та вихідного оголовків, із автоматичним скидом води через водопропускну трубу у нижній б`єф ставка при перевищенні нормального підпірного рівня, без затворів, щитів та інших засобів регулювання, пропускною здатністю 0,58 м3/с.

Відповідач у відзиві не заперечує фактичного існування спірної гідротехнічної споруди та фактично відтворює її технічні характеристики, зазначені у Паспорті водного об`єкта, погодженому Державним агентством водних ресурсів України 09.06.2025.

Так, відповідач зазначає, що гідротехнічна споруда на ставку площею 3,2412 га являє собою насипну ґрунтову проїжджу греблю, виконану із суглинкових ґрунтів, довжиною 83,0 м, шириною по гребеню 4,0- 6,0 м та максимальною висотою 5,5 м, із закладенням верхового (мокрого) укосу 1:2,5 та низового (сухого) укосу 1:2. Верховий укіс не має спеціального кріплення, до нормального підпірного рівня задернований та поріс деревами, низовий укіс є задернованим та порослим деревами, а на греблі розташована ґрунтова проїжджа частина шириною 4,0- 6,0 м.

Не заперечується також, що ставок розташований на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:00:001:0520 площею 7,303 га, яка належить до земель водного фонду та має цільове призначення 10.07 «Для рибогосподарських потреб», а право комунальної власності на цю земельну ділянку зареєстровано за Височанською селищною радою 01.08.2024.

Отже, між сторонами фактично відсутній спір щодо існування гідротехнічної споруди, її місцезнаходження та основних технічних характеристик.

Водночас відповідачем не надано документа, яким було б установлено конкретного власника або балансоутримувача саме гідротехнічної споруди, документа про зарахування її на баланс, інвентарної картки або іншого документа, який би підтверджував визначення її облікового та правового статусу.

Суд зазначає, що наявний акт приймання-передачі від 05.01.2026 складено на виконання договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом № 33 та підтверджує передачу орендарю земельної ділянки, водного об`єкта й об`єктів гідротехнічної інфраструктури у користування, однак не є правовстановлюючим документом щодо виникнення права власності на спірну гідротехнічну споруду та не визначає її балансоутримувача.

Сам факт державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку не є доказом того, що радою були проведені інвентаризація відповідної гідротехнічної споруди, її належний облік, визначення балансоутримувача та інші передбачені законом заходи.

Посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду від 25.08.2025 у справі № 440/11384/24 не спростовує заявлених позовних вимог, оскільки висновки у зазначеній справі сформульовані з урахуванням істотно інших фактичних обставин та правового режиму відповідного майна.

У справі № 440/11384/24 судами було встановлено, що по верху греблі проходить автомобільна дорога загального користування місцевого значення О1718261, земельна ділянка перебуває у державній власності, а відповідна споруда функціонально та юридично пов`язана з автомобільною дорогою. Саме сукупність цих установлених обставин була покладена в основу висновку щодо відсутності підстав для застосування до такої споруди процедури, передбаченої ст. 335 ЦК України.

Натомість у справі № 520/22454/26 спірна гідротехнічна споруда розташована на ставку площею 3,2412 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:001:0520 площею 7,303 га, яка належить до земель водного фонду, має цільове призначення 10.07 - для рибогосподарських потреб та перебуває у комунальній власності Височанської селищної територіальної громади.

Відповідно до паспорта водного об`єкта, погодженого Державним агентством водних ресурсів України 09.06.2025, спірний об`єкт визначений саме як гідротехнічна споруда. До її складу входить насипна ґрунтова проїжджа гребля, виконана із суглинкових ґрунтів, довжиною 83,0 м, шириною по гребеню 4,0-6,0 м та максимальною висотою 5,5 м, а також металева водопропускна труба з бетонною водопровідною частиною діаметром 0,6 м та довжиною 17,0 м. Вказана споруда забезпечує регулювання рівня води та її скид у нижній б`єф ставка, тобто має безпосереднє водогосподарське функціональне призначення.

Саме по собі зазначення у паспорті водного об`єкта про наявність на греблі ґрунтової проїжджої частини шириною 4,0- 6,0 м не свідчить про набуття нею правового статусу автомобільної дороги загального користування та не змінює визначеного паспортом функціонального призначення споруди як гідротехнічної.

Відповідачем не надано доказів віднесення проїзду по греблі до автомобільних доріг загального користування державного або місцевого значення, присвоєння йому відповідного індексу, включення до затвердженого переліку автомобільних доріг загального користування, передачі на баланс органу управління автомобільними дорогами чи іншого документа, який би підтверджував правовий статус цього проїзду як автомобільної дороги загального користування.

Отже, фактична можливість руху транспортних засобів по гребеню гідротехнічної споруди не є тотожною юридичному факту належності такої споруди до складу автомобільної дороги загального користування.

Зважаючи на вищенаведене, з метою уникнення загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, саме Височанська селищна рада Харківського району Харківської області зобов`язана вживати дії, спрямовані на визначення правового статусу греблі. Якщо її власник невідомий, Височанська селищна рада Харківського району Харківської області має обов`язок взяти греблю на облік як безхазяйне майно шляхом звернення із відповідною заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Зважаючи на те, що ані власника, ані користувача чи іншої особи, яка має речові права на греблю не встановлено, суд приходить до висновку, що гребля є безхазяйною річчю.

В даному випадку, Височанська селищна рада Харківського району Харківської області є уповноваженим органом місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо взяття на баланс безхазяйного майна, гідротехнічну споруду, розташовану на ставку площею 3,2412 га в межах селища Високий на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, відомості про яку містяться у паспорті водного об`єкта «Ставок площею 3,2412 га, розташований в межах селища Високий на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області», погодженому Державним агентством водних ресурсів України 09.06.2025, та яка складається з насипної ґрунтової проїжджої греблі, виконаної із суглинкових ґрунтів, довжиною 83,0 м, шириною по гребеню 4,0- 6,0 м, максимальною висотою 5,5 м, із закладенням верхового (мокрого) укосу 1:2,5 та низового (сухого) укосу 1:2, верховий укіс без кріплення, задернований та порослий деревами, низовий укіс задернований і порослий деревами, із ґрунтовою проїжджою частиною шириною 4,0- 6,0 м, а також металевої водопропускної труби з бетонною водопровідною частиною діаметром 0,6 м та довжиною 17,0 м, без вхідного та вихідного оголовків, із автоматичним скидом води через водопропускну трубу у нижній б`єф ставка при перевищенні нормального підпірного рівня, без затворів, щитів та інших засобів регулювання, пропускною здатністю 0,58 м3/с.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про обгрунтовність позовних вимог та зобов`язання відповідача вжити визначених законодавством заходів щодо взяття на облік майна, як безхазяйного, з метою подальшого набуття права комунальної власності на безхазяйне майно, а саме на гідротехнічну споруду, розташовану на ставку площею 3,2412 га в межах селища Високий на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, відомості про яку містяться у паспорті водного об`єкта «Ставок площею 3,2412 га, розташований в межах селища Високий на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області», погодженому Державним агентством водних ресурсів України 09.06.2025, та яка складається з насипної ґрунтової проїжджої греблі, виконаної із суглинкових ґрунтів, довжиною 83,0 м, шириною по гребеню 4,0- 6,0 м, максимальною висотою 5,5 м, із закладенням верхового (мокрого) укосу 1:2,5 та низового (сухого) укосу 1:2, верховий укіс без кріплення, задернований та порослий деревами, низовий укіс задернований і порослий деревами, із ґрунтовою проїжджою частиною шириною 4,0- 6,0 м, а також металевої водопропускної труби з бетонною водопровідною частиною діаметром 0,6 м та довжиною 17,0 м, без вхідного та вихідного оголовків, із автоматичним скидом води через водопропускну трубу у нижній б`єф ставка при перевищенні нормального підпірного рівня, без затворів, щитів та інших засобів регулювання, пропускною здатністю 0,58 м3/с.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Заступника керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави (шосе Григорівське, буд. 52, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61097, РНОКПП [номер приховано]) до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області (вул. Бульварна, буд. 12, смт Високий, Харківська обл., Харківський р-н, 62459, код ЄДРПОУ 04396503) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Височанської селищної ради Харківського району Харківської області щодо не взяття на облік майна, як безхазяйного, з метою подальшого набуття права комунальної власності на безхазяйне нерухоме майно, а саме гідротехнічну споруду, розташовану на ставку площею 3,2412 га в межах селища Високий на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, відомості про яку містяться у паспорті водного об`єкта «Ставок площею 3,2412 га, розташований в межах селища Високий на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області», погодженому Державним агентством водних ресурсів України 09.06.2025, та яка складається з насипної ґрунтової проїжджої греблі, виконаної із суглинкових ґрунтів, довжиною 83,0 м, шириною по гребеню 4,0- 6,0 м, максимальною висотою 5,5 м, із закладенням верхового (мокрого) укосу 1:2,5 та низового (сухого) укосу 1:2, верховий укіс без кріплення, задернований та порослий деревами, низовий укіс задернований і порослий деревами, із ґрунтовою проїжджою частиною шириною 4,0- 6,0 м, а також металевої водопропускної труби з бетонною водопровідною частиною діаметром 0,6 м та довжиною 17,0 м, без вхідного та вихідного оголовків, із автоматичним скидом води через водопропускну трубу у нижній б`єф ставка при перевищенні нормального підпірного рівня, без затворів, щитів та інших засобів регулювання, пропускною здатністю 0,58 м3/с.

Зобов`язати Височанську селищну раду Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04396503) вжити визначених законодавством заходів щодо взяття на облік майна, як безхазяйного, з метою подальшого набуття права комунальної власності на безхазяйне нерухоме майно, а саме гідротехнічну споруду, розташовану на ставку площею 3,2412 га в межах селища Високий на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, відомості про яку містяться у паспорті водного об`єкта «Ставок площею 3,2412 га, розташований в межах селища Високий на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області», погодженому Державним агентством водних ресурсів України 09.06.2025, та яка складається з насипної ґрунтової проїжджої греблі, виконаної із суглинкових ґрунтів, довжиною 83,0 м, шириною по гребеню 4,0- 6,0 м, максимальною висотою 5,5 м, із закладенням верхового (мокрого) укосу 1:2,5 та низового (сухого) укосу 1:2, верховий укіс без кріплення, задернований та порослий деревами, низовий укіс задернований і порослий деревами, із ґрунтовою проїжджою частиною шириною 4,0- 6,0 м, а також металевої водопропускної труби з бетонною водопровідною частиною діаметром 0,6 м та довжиною 17,0 м, без вхідного та вихідного оголовків, із автоматичним скидом води через водопропускну трубу у нижній б`єф ставка при перевищенні нормального підпірного рівня, без затворів, щитів та інших засобів регулювання, пропускною здатністю 0,58 м3/с.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.