ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 р. Справа № 440/1204/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Семененко М.О.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2026, головуючий суддя І інстанції: В.І. Бевза, м. Полтава, у справі № 440/1204/26
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області відділ "Центр надання адміністративних послуг"
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області відділ "Центр надання адміністративних послуг"(далі відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області, Код ЄДРПОУ: 04057530, яка полягає у не сформуванні та не переданні заяви Позивача від 13.01.2026 року, відповідно до Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 (Офіційний вісник України, 2024 р., №49, ст. 2979), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 р. № 1364;
- зобов`язати Відповідача сформувати та передати заяву Позивача від 13.01.2026 року, відповідно до Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2979), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 р. № 1364.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він, відповідно до статті 23 частини 1 пункту 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі - Закон № 3543-XII), не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
13.01.2026 позивачем, засобами поштового зв`язку, у паперовому вигляді, з дотриманням вимог частини 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок проведення призову №560), до Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області відділу «Центр надання адміністративних послуг», спрямовано заяву від 13.01.2026 «Про надання відстрочки» з засвідченими копіями документів, що підтверджують право позивача на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Зазначене підтверджується відповідною заявою, поштовими документами (опис, накладна).
16.01.2026 позивачем від відповідача засобами електронного зв`язку отримано відповідь, в якій позивачу відмовлено у розгляді його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, посилаючись на необхідність особисто звернутись до будь-якого відділу центру надання адміністративних послуг.
Позивач вважає, що відповідач протиправно залишив без розгляду його заяву від 13.01.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки пункт 58 Порядку проведення призову №560 передбачає особисте звернення військовозобов`язаного із заявою, але, на думку позивача, не встановлює обов`язку особисто прибути до відповідного органу. Позивач вважає, що направлення письмової заяви поштою є належним способом звернення, а бездіяльність відповідача порушує його право на розгляд заяви та реалізацію права на відстрочку, гарантованого статтею 23 Закону №3543-XII, статтями 19, 40, 55 Конституції України та Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР).
Відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 . Зауважив, що відповідно до пунктів 58-59 Порядку проведення призову №560 та пунктів 5-9 Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок подання заяв через ЦНАП №560) заява про надання відстрочки подається військовозобов`язаним особисто через адміністратора Центру надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП). При цьому адміністратор зобов`язаний здійснити ідентифікацію заявника, сформувати електронну заяву засобами Порталу «Дія» та забезпечити її підписання заявником. Надсилання документів поштою не забезпечує належної ідентифікації особи та не відповідає встановленому порядку подання заяви. У зв`язку із цим відповідач вважає залишення заяви позивача без розгляду правомірним та обґрунтованим.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області відділ «Центр надання адміністративних послуг» (вул. Гоголя, 71/1, місто Миргород, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 04057468) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що з травня 2015 року він постійно проживає за межами України разом із дружиною та трьома неповнолітніми дітьми: у Королівстві Нідерландів (з травня 2015 року по листопад 2017 року) та у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії (з листопада 2017 року по теперішній час). Виїзд відбувся легально, з робочою метою. На його утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей - громадян України з народження: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , народжений у Королівстві Нідерландів). Утримання трьох неповнолітніх дітей є самостійною підставою для відстрочки від призову під час мобілізації згідно з пунктом 5 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, що і було предметом його заяви від 13.01.2026, поданої до відповідача.
Згідно з даними електронного військово-облікового документа застосунку "Резерв+", який є складовою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ІНФОРМАЦІЯ_4 25 серпня 2025 року вніс щодо позивача відомості "ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ВІЙСЬКВОГО ОБЛІКУ" та "ВАС РОЗШУКУЄ ТЦК". Зазначені дії ТЦК та СП є предметом окремої адміністративної справи №440/302/26.
Зазначив, що за наявності в офіційних державних реєстрах позначки про розшук особи, особиста явка до ЦНАП на території України з обов`язковою ідентифікацією за документом, що посвідчує особу, об`єктивно призведе до його затримання Національною поліцією та доставлення до ТЦК у порядку, встановленому пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).
Таким чином, на думку скаржника, виникає замкнене коло юридичної неможливості: для отримання відстрочки він зобов`язаний особисто з`явитись до ЦНАП, проте особиста явка автоматично призведе до затримання і доставлення до ТЦК, що унеможливить реалізацію самого права на відстрочку. Ця обставина має істотне значення для оцінки наявності у позивача об`єктивної можливості особистого подання заяви та не була предметом дослідження суду першої інстанції.
Також скаржник зазначив, що чинне законодавство України не передбачає належного механізму внесення до державних реєстрів відомостей про акти цивільного стану, зареєстровані компетентними органами іноземних держав, що підтверджується листами Посольства України у Сполученому Королівстві від 07.01.2026 та Міністерства юстиції України від 25.05.2026. На думку скаржника, така системна правова невизначеність створює об`єктивні перешкоди для громадян, які постійно проживають за кордоном, у реалізації права на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, через неможливість виконання вимоги пункту 58 Порядку проведення призову №560 щодо особистої явки.
Вважає, що суд першої інстанції застосував загальні положення пункту 58 Порядку проведення призову №560 без урахування спеціальних норм пункту 52 Порядку №1487 та Правил військового обліку військовозобов`язаних і призовників, які постійно проживають або тимчасово перебувають за межами України, затверджених наказом Міністра оборони України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.12.1999 за №904/4197). На його переконання, зазначені положення передбачають особливості військового обліку таких громадян, а тому суд мав урахувати їх під час оцінки спірних правовідносин та вирішити питання з урахуванням принципу in dubio pro libertate.
Крім того, скаржник посилається на порушення статті 24 Конституції України, зазначаючи, що вимога особистої явки до ЦНАП на території України фактично створює нерівні умови доступу до процедури оформлення відстрочки залежно від місця проживання особи. На його думку, громадяни, які постійно проживають в Україні, мають реальну можливість подати відповідну заяву, тоді як особи, які постійно проживають за кордоном, позбавлені такої можливості за відсутності альтернативного механізму. Таке правове регулювання скаржник розцінює як непряму дискримінацію за ознакою місця проживання.
Окремо скаржник наголошує на порушенні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 32 Конституції України, які гарантують право на повагу до приватного і сімейного життя. Зазначає, що понад одинадцять років постійно проживає у Великій Британії разом із дружиною та трьома неповнолітніми дітьми, утримує сім`ю та офіційно працевлаштований за кордоном. За таких обставин вимога особистої явки до ЦНАП у місті Миргороді, на його думку, є непропорційною, оскільки потребує значних фінансових витрат, тривалої відсутності за місцем проживання сім`ї та створює ризики під час перетину державного кордону.
Скаржник також стверджує про порушення принципу юридичної визначеності як складової верховенства права, оскільки чинне законодавство не містить чіткого й доступного механізму реалізації права на відстрочку громадянами, які постійно проживають за межами України. Вважає, що застосування судом першої інстанції виключно буквального тлумачення пункту 58 Порядку проведення призову №560 без урахування зазначених обставин позбавляє його ефективного засобу правового захисту та унеможливлює реалізацію передбачених законом прав.
Крім того, скаржник зазначає, що відповідач, отримавши 16.01.2026 його заяву про надання відстрочки, не розглянув її по суті та не прийняв рішення про надання відстрочки або відмову в її наданні, а обмежився листом-роз`ясненням від 16.01.2026 №38/04-16 про необхідність особистої явки. На думку скаржника, такий лист не є рішенням по суті заяви та не може вважатися належним виконанням покладеного на відповідача обов`язку щодо її розгляду. На підтвердження своєї позиції посилається на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 у справі №500/3047/24, у якому зазначено, що відсутність належно оформленого рішення про надання відстрочки або мотивованої відмови свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Також скаржник вважає помилковою кваліфікацію його заяви як анонімної у розумінні статті 45 Закону України «Про адміністративну процедуру» 17 лютого 2022 року №2073-IX (далі - Закон №2073-IX), оскільки заява була підписана ним особисто, містила необхідні персональні дані та супроводжувалася військово-обліковим документом із системи «Резерв+», копіями свідоцтв про народження дітей та іншими документами, які дозволяли встановити його особу. Вважає, що відсутність можливості ідентифікації за кваліфікованим електронним підписом адміністратора ЦНАП під час особистої явки є технічною, а не правовою перешкодою та не може бути підставою для визнання заяви анонімною.
Насамкінець скаржник посилається на невиконання відповідачем обов`язку доказування правомірності власних дій, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів розгляду його заяви по суті з перевіркою наявності підстав для відстрочки за пунктом 5 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, урахуванням постійного проживання за кордоном, наявності трьох неповнолітніх дітей, відомостей про перебування в розшуку ТЦК та застосування спеціальних положень законодавства щодо громадян, які проживають за межами України. За таких обставин скаржник вважає висновок суду першої інстанції про правомірність бездіяльності відповідача необґрунтованим, а оскаржуване рішення таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зазначив, що 16.01.2026 на адресу відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Мирогородської міської ради засобами поштового зв`язку від ОСОБА_1 надійшла заява від 13.01.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на ім`я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також копії завірених позивачем документів. Відправником згідно даних на конверті є ОСОБА_5 .
Документи, які надійшли до Відділу частково відповідають опису вкладення, як по кількості (на 14 аркушах, а не на 19 аркушах) так і за переліком. До відділу надійшли документи на 14 аркушах: 1. Заява від 13.01.2026 на ім`я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 - 2 арк.; 2. Копія військово-облікового документу Резерв+ - 1 арк. (не 6 арк.); Копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 - 1 арк.; 4. Копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 серія НОМЕР_3 з апостилем - 2 арк.; 5. Інформація з Єдиного реєстру боржників на 1 аркуші - взагалі відсутня; 6. Копія свідоцтва про народження ОСОБА_7 серія НОМЕР_4 з апостилем - 2 арк.; 7. Копія витягу з акту свідоцтва про народження № НОМЕР_5 від 25.08.2016 з апостилем та перекладом - 6 арк.
Зазначив, що відповідно до пункту 58 Порядку проведення призову №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Адміністратор центру невідкладно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає заяву відповідно до Порядку подання заяв через ЦНАП №560. Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).
Зауважив, що пунктом 6 Порядку подання заяв через ЦНАП №560 передбачено, що заява подається суб`єктом звернення через центр особисто. Подання заяви представником суб`єкта звернення не допускається.
Згідно з положенням пункту 7 Порядку подання заяв через ЦНАП №560 заява може бути подана через адміністратора центру після проходження суб`єктом звернення електронної ідентифікації та автентифікації на Порталі Дія з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити його особу, а також після здійснення ідентифікації суб`єкта звернення на підставі документа, що посвідчує його особу, та документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картки платника податків) (крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку або інформацію в паспорті громадянина України).
Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 року №2155-VIII (далі - Закон №2155-VIII) ідентифікація особи - процес використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті якого забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або уповноваженого представника юридичної особи та перевірка належності особі таких даних.
При цьому, ні Законом України «Про поштовий зв`язок» від 3 листопада 2022 року №2722-IX (далі - Закон №2722-IX), ні Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» (далі - Правила №270), не передбачено необхідності здійснення ідентифікації особи, яка подає документи на відправлення, що суперечить вимозі ідентифікації особи, яка подає заяву на отримання відстрочки через центр надання адміністративних послуг.
Отже, саме адміністратор центру надання адміністративних послуг при формуванні вказаної електронної заяви через Портал Дія має здійснити ідентифікацію суб`єкта звернення, а відправка до Центру пакету документів для отримання відстрочки засобами поштового зв`язку, не означає здійснення ідентифікації позивача надавачем зазначених послуг та не замінює ідентифікацію особи, яку має здійснити виключно адміністратор Центру за умови пред`явлення йому суб`єктом звернення відповідних документів.
Також, пунктом 9 Порядку подання заяв через ЦНАП №560 передбачено, що за відсутності підстави для припинення подальшого формування заяви, передбаченої пунктом 8 Порядку, заява в електронній формі формується адміністратором центру на підставі відомостей та документів, наданих суб`єктом звернення, засобами Порталу Дія автоматично у формі, придатній для сприйняття її змісту, роздруковується та надається суб`єкту звернення для перевірки та підписання, після чого на неї накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, адміністратора центру. Так, сформована засобами Порталу Дія заява містить обов`язкове зазначення підтверджую достовірність даних, вказаних у заяві, що потребує подальшого власноручного підпису суб`єкта звернення під таким зазначенням.
На підставі викладеного та відповідно до вимог законодавства заяву позивача та документи було залишено без розгляду та повідомлено про необхідність особистого звернення до будь-якого центру надання адміністративних послуг. Лист з роз`ясненням вихідний №38/04-16 від 16.01.2026 та копії документів були направлені через АТ "Укрпошта" рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення позивачу 19 січня 2026 року на адресу, зазначену позивачем у заяві, а саме: вул. Леоніда Каденюка, будинок 32, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область, 38300, що підтверджується копією фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 19.01.2026. Сканкопія листа також була направлена 19.01.2026 на електронну адресу, зазначену в заяві, а саме: [пошта прихована]. Лист з документами повернувся 10.02.2026 до відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Миргородської міської ради вх. №60/04-15 у зв`язку з неотриманням адресатом, що підтверджується копіями конверту та повідомлення про вручення поштового відправлення.
Позивач подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначив, що кваліфікований електронний підпис є засобом електронної ідентифікації, який забезпечує однозначне встановлення особи без необхідності її фізичної присутності, а технологічна можливість дистанційної ідентифікації існує та є нормативно врегульованою. Вважає, що вимога особистої явки до ЦНАП є непропорційною та не узгоджується з положеннями Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та спеціальними нормами щодо громадян, які постійно проживають за межами України.
Звертає увагу на те, що не може особисто з`явитися до ЦНАП у м. Миргороді через наявність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів позначки «ВАС РОЗШУКУЄ ТЦК», що, на його думку, формує замкнене коло юридичної неможливості.
Стверджує, що відповідач не врахував спеціальних норм Порядку №1487 та Правил військового обліку щодо громадян, які постійно проживають за кордоном.
Посилається на офіційні листи Посольства України у Сполученому Королівстві, Міністерства юстиції України, Міністерства цифрової трансформації України та Міністерства закордонних справ України, якими підтверджено, що чинне законодавство України не містить механізму, який дозволив би громадянам, що постійно проживають за межами України, реалізувати право, передбачене статтею 23 Закону №3543-XII.
Також наголошує, що відповідач направив лист з роз`ясненнями на адресу, за якою апелянт фактично не проживає, унаслідок чого поштове відправлення повернулося через неотримання адресатом, хоча відповідач мав можливість скористатися задекларованою у його застосунку "Резерв" адресою у Сполученому Королівстві, його електронною поштою або контактним номером телефону. Вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій та не надав належної оцінки обставинам справи, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції.
09.07.2026 (Документ сформований в системі "Електронний суд" 08.07.2026) позивач подав додаткові пояснення у справі, в яких просив врахувати судову практику (рішення у справах №160/1081/26 та №500/3047/24) при апеляційному перегляді справи №440/1204/26 та долучити ці письмові пояснення до матеріалів апеляційного провадження.
21.09.2026 (Документ сформований в системі "Електронний суд" 18.09.2026) позивач подав додаткові пояснення у справі, в яких, окрім іншого, зауважив, що суд першої інстанції зазначив: "Відправником згідно із даних на конверті є ОСОБА_5 ", і поклав цю обставину в основу висновку про недотримання вимоги особистого подання. Разом з тим, заяву від 13.01.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації складено і підписано особисто ОСОБА_1 . ОСОБА_8 вчинив виключно технічну дію - здав поштове відправлення до відділення оператора поштового зв`язку. Він не складав заяву, не підписував її і не виступав від імені апелянта перед відповідачем. Це підтверджується самим описом вкладення форми 107, у якому предмет відправлення поіменовано як "Заява ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації". Автором і суб`єктом звернення є апелянт. Отже, заяву подано особисто апелянтом, суб`єктом волевиявлення є саме він.
Зауважив, що комплектність вкладення засвідчена оператором поштового зв`язку, заява є зверненням громадянина і підлягала розгляду по суті, подання заяви поштою прямо передбачене законодавством для осіб, які перебувають за межами України, а тому відповідач зобов`язаний був зареєструвати таку заяву, сформувати та передати до комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чого не вчинив.
У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, відповідно до електронного військово-облікового документа (далі - ВОД) «Резерв+» - військовозобов`язаний, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , задекларував адресу проживання АДРЕСА_2 . ВОД містить відомості про порушення позивачем правил військового обліку.
16 січня 2026 року до відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Миргородської міської ради засобами поштового зв`язку подано заяву від 13.01.2026, підписану позивачем, про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на ім`я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_8 ), а також копії завірених позивачем документів.
Відправником згідно з даними на поштовому конверті є ОСОБА_5 .
Відповідач зазначає, що документи, які надійшли до Відділу, частково відповідають опису вкладення, як по кількості (на 14 аркушах, а не на 19 аркушах) так і за переліком. До відділу надійшли документи на 14 аркушах: заява від 13.01.2026 на ім`я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 - 2 арк., копія військово-облікового документу Резерв+ - 1 арк. (не 6 арк.), копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 - 1 арк., копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 серія НОМЕР_3 з апостилем - 2 арк., інформація з Єдиного реєстру боржників на 1 аркуші - відсутня., копія свідоцтва про народження ОСОБА_7 серія НОМЕР_4 з апостилем - 2 арк., копія витягу з акту свідоцтва про народження №101442 від 25.08.2016р. з апостилем та перекладом - 6 арк.
Відповідач листом від 16.01.2026 №38/04-16 на заяву позивача надав відповідь, якою відмовив у прийнятті заяви (залишив без розгляду), оскільки заява та документи для отримання послуги не подані позивачем особисто, рекомендовано звернутись до будь-якого центру надання адміністративних послуг з оригіналами документів. Також повідомлено позивачу, що документи, які надійшли до відділу «Центр надання адміністративних послуг» Миргородської міської ради частково відповідають опису вкладення, як по кількості (на 14 аркушах, а не на 19 аркушах) так і за переліком, зазначений перелік.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у прийнятті заяви про надання йому відстрочки, звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, залишаючи позов без задоволення, виходив з того, що Порядком проведення призову №560 визначений чіткий порядок подання документів для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації і цей порядок передбачає, або створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або через центр адміністративних послуг. Подання документів засобами поштового зв`язку не визначене чинним законодавством.
Водночас центр надання адміністративних послуг має можливість сформувати та направити заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації лише у разі особистої присутності військовозобов`язаного.
За наведених обставин, оскільки позивачем заяву на відстрочку від призову на військову службу подано до відповідача засобами поштового зв`язку, натомість пункт 58 Порядку проведення призову №560 визначає лише особисте подання такої заяви через ЦНАП, суд дійшов висновку про недотримання позивачем порядку подання такої заяви. Суд констатував, що законодавство є чітким та дозволяє дійти однозначного висновку, що військовозобов`язаний повинен особисто подати таку заяву до ЦНАП. Отже, відповідач у спірних правовідносинах діяв у межах та у спосіб, що встановлені чинним законодавством.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Надалі, воєнний стан був неодноразово продовжений та триває по теперішній час.
Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 №69/2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2232-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII передбачено зокрема такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
За приписами частини 1 статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Статтею 1 Закону №3543-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 12 частини 1 статті 1 Закону України "Про оборону України" 6 грудня 1991 року №1932-XII (далі - Закон №1932-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 22 Закону №3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, зокрема, відповідно до частин 3, 5 статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:
військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 23 Закону №3543-XII для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно із положеннями пункту 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина 7 статті 23 Закону №3543-XII).
З 05.01.2023 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначає Порядок №1487 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно з підпунктами 8, 11 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктом 2 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
За змістом пункту 7 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 8 Положення №154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, зокрема із застосуванням системи електронної черги (у порядку, визначеному Міноборони), видають необхідні довідки та інші документи.
Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних;
Аналіз викладених норм свідчить про те, що повноваження щодо оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, перевірки наявності передбачених законодавством підстав для її надання віднесені до компетенції відповідних районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби визначено Порядком проведення призову №560 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) .
Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення врегульовано пунктами 56-67 Порядку проведення призову №560 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, пунктами 56, 57 Порядку проведення призову №560 встановлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання/переоформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Для розгляду питань надання/переоформлення військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання/переоформлення військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Пунктом 58 Порядку проведення призову №560 встановлено, що за наявності підстав для одержання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного:
прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);
дату народження;
адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування);
адресу електронної пошти;
контактний номер телефону;
наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (для заяв про переоформлення відстрочки).
До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Адміністратор центру невідкладно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає заяву відповідно до Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2979), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 р. № 1364.
Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (Центральним управлінням або регіональним органом СБУ чи відповідним підрозділом розвідувального органу) не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня її отримання.
Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).
Згідно з пунктом 60 Порядку проведення призову №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання/переоформлення відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні/переоформленні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови. У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання/переоформлення відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного календарного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох робочих днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів).
У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.
У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання/переоформлення відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.
Предметом спору у цій справі є протиправна, на думку позивача, бездіяльність Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Миргородської міської ради, яка полягає у не сформуванні та не переданні на розгляд комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 заяви позивача від 13.01.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, відповідно до Порядку подання заяв через ЦНАП №560.
З матеріалів справи судом встановлено, що заяву про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII на ім`я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 із долученими до неї копіями завірених позивачем документів, ОСОБА_1 подав до відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Миргородської міської ради засобами поштового зв`язку. Відправником згідно із даними на конверті є ОСОБА_5 , що не заперечується позивачем.
Відповідач листом від 16.01.2026 №38/04-16 на заяву позивача надав відповідь, якою повідомив про залишення заяви без розгляду. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач послався на пункти 5, 6 Порядку подання заяв через ЦНАП №560, якими визначено, що заява про надання відстрочки подається через адміністратора ЦНАП в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, а її подання суб`єктом звернення через ЦНАП здійснюється виключно особисто. Позивачу було рекомендовано особисто звернутися до будь-якого центру надання адміністративних послуг з оригіналами необхідних документів.
Крім того, відповідач зазначив, що документи, які надійшли до відділу «Центр надання адміністративних послуг» Миргородської міської ради, частково не відповідали опису вкладення як за кількістю аркушів (14 аркушів замість зазначених в описі 19), так і за переліком документів.
Отже, відповідач обґрунтував неприйняття заяви позивача недотриманням установленого нормативно-правовими актами порядку звернення за відповідною адміністративною послугою, зокрема вимоги щодо особистого подання заяви через ЦНАП.
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо відмови у прийнятті заяви позивача та залишення її без розгляду з підстав недотримання вимоги про особисте звернення через ЦНАП, колегія суддів зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2025 №1364, яка набрала чинності 28.10.2025 та застосовується з 01.11.2025, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 та затверджено Порядок подання заяв через ЦНАП №560.
Згідно з пунктом 1 наведеного Порядку, цей Порядок визначає механізм надання громадянам України електронної публічної послуги щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - послуга) шляхом подання заяв в електронній формі через центри надання адміністративних послуг (далі - центри) із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) та отримання результатів розгляду таких заяв в установленому законодавством порядку.
Пунктами 3, 4 Порядку подання заяв через ЦНАП №560 встановлено, що електронна публічна послуга щодо отримання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - послуга) є безоплатною.
Послуга надається відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", пунктів 56-67 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2979) (далі - Порядок призову), та Примірного регламенту центру надання адміністративних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 588 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 66, ст. 2396), з урахуванням положень цього Порядку.
Обробка персональних даних на всіх етапах надання послуги здійснюється з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.
Відповідно до пункту 5 Порядку подання заяв через ЦНАП №560 для отримання послуги суб`єкт звернення подає через адміністратора центру заяву в електронній формі (у разі технічної реалізації такої можливості засобами Порталу Дія) на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування суб`єкта звернення на військовому обліку (далі - суб`єкт надання послуги), у якій зазначаються відомості, передбачені Порядком призову.
До заяви додаються електронні копії паперових документів (скановані копії), що підтверджують право на відстрочку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 до Порядку призову.
Заява подається суб`єктом звернення через центр особисто. Подання заяви представником суб`єкта звернення не допускається (пункт 6 Порядку надання адміністративних послуг).
Згідно з пунктом 7 Порядку подання заяв через ЦНАП №560 заява може бути подана через адміністратора центру після проходження ним електронної ідентифікації та автентифікації на Порталі Дія з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити його особу, а також після здійснення ідентифікації суб`єкта звернення на підставі документа, що посвідчує його особу, та документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картки платника податків) (крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку або інформацію в паспорті громадянина України).
Приписами пункту 8 Порядку подання заяв через ЦНАП №560 обумовлено, що подальше формування заяви припиняється після ідентифікації суб`єкта звернення, якщо засобами Порталу Дія автоматично отримано відомості про те, що суб`єкт звернення уже має подану засобами Порталу Дія заяву про отримання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, щодо якої не прийняте остаточне рішення в порядку, передбаченому Порядком призову.
У випадку, передбаченому цим пунктом, засобами Порталу Дія формується інформаційне повідомлення у форматі, придатному для його завантаження та друку, із зазначенням підстав для припинення подальшого формування заяви та рекомендаціями щодо подальших дій суб`єкта звернення. Таке інформаційне повідомлення відображається в особистому кабінеті адміністратора центру на Порталі Дія, роздруковується ним без використання спеціальних бланків та/або додаткового засвідчення підписом чи скріплення гербовою печаткою та видається суб`єкту звернення (на вимогу).
У відповідності до пункту 9 Порядку подання заяв через ЦНАП №560 за відсутності підстави для припинення подальшого формування заяви, передбаченої пунктом 8 цього Порядку, заява в електронній формі формується адміністратором центру на підставі відомостей та документів, наданих суб`єктом звернення, засобами Порталу Дія автоматично у формі, придатній для сприйняття її змісту, роздруковується та надається суб`єкту звернення для перевірки та підписання, після чого на неї накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, адміністратора центру.
Сформована та підписана адміністратором центру заява блокується для редагування з накладенням на неї кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія.
Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві та доданих до неї документах, несуть суб`єкти звернень.
Формування заяви в електронній формі засобами Порталу Дія припиняється у разі, коли зазначені в заяві відомості надані не в повному обсязі та/або не пройшли арифметичний та/або формато-логічний контроль (пункт 10 Порядку подання заяв через ЦНАП №560).
Згідно з пунктом 11 Порядку подання заяв через ЦНАП №560 відомості про суб`єкта звернення (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), що містяться в заяві, невідкладно надсилаються засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) для отримання/ підтвердження відомостей, передбачених абзацами третім і четвертим цього пункту.
У порядку електронної інформаційної взаємодії з Реєстром автоматично отримуються/підтверджуються відомості про:
факт перебування/неперебування суб`єкта звернення на військовому обліку громадян України (внесення/невнесення відомостей про нього до Реєстру);
наявність/відсутність у суб`єкта звернення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (у разі наявності - відомості про таку відстрочку).
Пунктом 12 Порядку подання заяв через ЦНАП №560 встановлено, що подальший рух заяви припиняється, якщо у порядку електронної інформаційної взаємодії, передбаченої пунктом 11 цього Порядку, отримано/підтверджено відомості про те, що суб`єкт звернення:
не перебуває на військовому обліку громадян України (відомості про нього не внесено до Реєстру);
має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли до закінчення строку дії відстрочки залишилося менше 30 календарних днів або коли подається заява про переоформлення відстрочки).
Відповідно до пункту 13 Порядку подання заяв через ЦНАП №560 за відсутності підстави для припинення подальшого руху заяви, передбаченої пунктом 12 цього Порядку, заява та додані до неї документи автоматично засобами Порталу Дія з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта" надсилаються до захищеної системи електронного документообігу Міноборони для наступної передачі суб`єкту надання послуги.
У випадку, передбаченому цим пунктом, засобами Порталу Дія формується інформаційне повідомлення про успішне надсилання заяви суб`єкту надання послуги. Таке інформаційне повідомлення відображається в особистому кабінеті адміністратора центру, використовується для інформування суб`єкта звернення та не підлягає завантаженню, друку та/або видачі. При цьому адміністратором центру надається суб`єкту звернення опис вхідного пакета документів.
Пунктами 14 та 15 Порядку подання заяв через ЦНАП №560 встановлено суб`єкт надання послуги опрацьовує заяву, після чого надсилає засобами Реєстру в порядку електронної інформаційної взаємодії до центру, через який була подана заява, повідомлення про результат такого опрацювання (позитивне рішення про надання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період або рішення про відмову у її наданні/переоформленні). Інформування суб`єкта звернення здійснюється у порядку та строки, передбачені пунктом 60 Порядку призову.
У разі позитивного рішення:
(оновлений) військово-обліковий документ автоматично формується відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), та надсилається до особистого кабінету адміністратора центру на Порталі Дія у порядку електронної інформаційної взаємодії між Реєстром та Порталом Дія;
адміністратор центру не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня надходження повідомлення про позитивний результат надання послуги та (оновленого) військово-облікового документа повідомляє про це суб`єкту звернення, роздруковує такий документ без використання спеціальних бланків та/або додаткового засвідчення підписом чи скріплення гербовою печаткою та видає його суб`єкту звернення.
У разі прийняття рішення про відмову у наданні відстрочки адміністратор центру роздруковує відповідне повідомлення про відмову у наданні відстрочки без використання спеціальних бланків та/або додаткового засвідчення підписом чи скріплення гербовою печаткою та видає його суб`єкту звернення (на вимогу).
Повідомлення про відмову за формою згідно з додатком 7 до Порядку призову з накладеною кваліфікованою електронною печаткою суб`єкта надання послуги також окремо підлягає надсиланню суб`єктом надання послуги технічним засобом електронної комунікації (електронною поштою) безпосередньо на адресу електронної пошти суб`єкта звернення, зазначену в заяві.
Електронна інформаційна взаємодія, передбачена цим Порядком, здійснюється з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта" з дотриманням вимог Законів України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про захист персональних даних", "Про публічні електронні реєстри", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах".
Обсяг і структура даних, якими обмінюються суб`єкти електронної взаємодії через програмні інтерфейси електронних інформаційних ресурсів (сервіси), визначаються договорами про інформаційну взаємодію, укладеними відповідно до Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 606 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 73, ст. 2455; 2023 р., № 11, ст. 721).
У разі відсутності технічної можливості передачі даних засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта" електронна інформаційна взаємодія може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із дотриманням вимог щодо захисту інформації відповідно до Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах".
Отже, системний аналіз положень постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, якою затверджено Порядок проведення призову №560, а також Порядок подання заяв через ЦНАП №560, дає підстави для висновку про те, що зазначені нормативні положення регулюють різні аспекти процедури оформлення відстрочки та підлягають застосуванню з урахуванням особливостей кожної з передбачених ними процедур.
При цьому саме Порядок подання заяв через ЦНАП №560 є спеціальним нормативно-правовим актом у частині визначення процедури подання через ЦНАП заяв щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, аналіз пунктів 5-9 цього Порядку дозволяє визначити алгоритм дій для цілей отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації: 1) військовозобов`язаний особисто подає заяву через ЦНАП; 2) адміністратор центру приймає заяву лише після проходження заявником електронної ідентифікації та автентифікації на Порталі Дія з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити його особу, а також після здійснення ідентифікації суб`єкта звернення на підставі документа, що посвідчує його особу, та документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картки платника податків) (крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку або інформацію в паспорті громадянина України); 3) на підставі наданих відомостей і документів адміністратор формує електронну заяву; 4) заявник перевіряє сформовану заяву та підписує її; 5) адміністратор накладає належний електронний підпис, після чого заява передається до інформаційної системи для подальшого направлення уповноваженому органу.
У межах саме цієї спеціальної процедури, передбаченої пунктами 5-7 Порядку подання заяв через ЦНАП №560, поштове відправлення не може замінити особистого звернення заявника, оскільки така процедура передбачає обов`язкове встановлення особи заявника адміністратором центру, формування заяви в електронній системі, перевірку її змісту та підписання, що неможливо забезпечити у випадку направлення заяви засобами поштового зв`язку.
Колегія суддів зазначає, що сама наявність загальної законодавчої можливості надсилати письмові заяви поштою не означає, що у цьому конкретному випадку заявник може вимагати виконання всіх етапів спеціальної електронної послуги без дотримання встановлених для неї процедур, які вимагають обов`язкову ідентифікацію особи заявника адміністратором центру за встановленим порядком.
Також, пунктом 9 Порядку подання заяв через ЦНАП №560 передбачено, що за відсутності підстави для припинення подальшого формування заяви, передбаченої пунктом 8 цього Порядку, заява в електронній формі формується адміністратором центру на підставі відомостей та документів, наданих суб`єктом звернення, засобами Порталу Дія автоматично у формі, придатній для сприйняття її змісту, роздруковується та надається суб`єкту звернення для перевірки та підписання, після чого на неї накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, адміністратора центру. Сформована та підписана адміністратором центру заява блокується для редагування з накладенням на неї кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія. Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві та доданих до неї документах, несуть суб`єкти звернень.
Колегія суддів зазначає, що сам факт отримання ЦНАП заяви з особистим підписом заявника із зазначенням персональних даних заявника та долученням військово-облікового документу з Резерв+, свідоцтв про народження дітей не дає змоги ототожнювати таке звернення з особистим поданням заяви через адміністратора після встановлення таким особи заявника та здійснення передбачених процедурою дій в електронній системі. Наявність підпису на паперовому документі сама по собі не замінює процедуру ідентифікації, прямо передбачену спеціальним Порядком, і не створює підстав для визнання заяви такою, що подана конкретною особою через ЦНАП у встановленому порядку.
Оцінюючи доводи апелянта про тривале проживання за межами України, наявність в офіційних державних реєстрах позначки про розшук особи та можливі негативні наслідки особистого звернення до ЦНАП (затримання Національною поліцією та доставлення до ТЦК), суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені обставини можуть пояснювати причини обрання позивачем поштового способу звернення, однак самі по собі не змінюють установленого нормативним актом механізму подання заяви через ЦНАП. Такі обставини не наділяють відповідача повноваженнями відступати від обов`язкової процедури та не дають підстав вважати поштове звернення рівнозначним особистому поданню заяви з дотриманням передбачених вимог щодо ідентифікації заявника.
Покликання скаржника на неможливість внесення відомостей про дитину, народжену у Королівстві Нідерландів до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, що в свою чергу призводить до невідображення такої інформації в Дії, також не спростовує наведеного висновку, оскільки стосується обставин, які можуть мати значення для підтвердження підстав отримання відстрочки, але не змінюють порядку подання заяви через ЦНАП. При цьому, в межах цієї справи суд перевіряє правомірність поведінки відповідача щодо отриманого звернення, а не вирішує питання про наявність у позивача матеріального права на відстрочку або про внесення відповідних відомостей до державного реєстру.
Не можуть бути визнані достатніми для спростування наведених висновків суду і посилання апелянта на рішення судів першої інстанції, ухвалені в інших справах, оскільки такі не мають преюдиційного значення у цій справі в силу частини 5 статті 242 КАС України, самі по собі не є обов`язковими для врахування судом та не можуть підміняти аналіз судом норм права, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки, оскільки предметом спору у цій справі є дотримання відповідачем процедури прийняття заяви про надання відстрочки від призову на військову службу через ЦНАП.
При цьому слід ураховувати, що ЦНАП лише приймає відповідну заяву для подальшої її передачі уповноваженому органу (у спірному випадку відповідний ТЦК та СП), проте не наділений повноваженнями щодо прийняття рішення по суті поданої заяви. Отже, за відсутності сформованої та переданої на розгляд комісії заяви підстави для прийняття нею рішення по суті порушеного питання не виникли.
Водночас відповідач направив позивачу лист, у якому повідомив про залишення заяви без розгляду, роз`яснив підстави такого рішення та рекомендував особисто звернутися до ЦНАП з оригіналами необхідних документів.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що неприйняття рішення про надання відстрочки або відмову в її наданні не свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, оскільки розгляд заяви позивача по суті не відноситься до компетенції відповідача.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про відсутність механізму реалізації права на відстрочку громадянами, які постійно проживають за межами України, оскільки спірне у цій справі питання стосується конкретно бездіяльності відповідача, що виразилась у неформуванні та непереданні заяви позивача від 13.01.2026, відповідно до Порядку подання заяв через ЦНАП №560, що у даному випадку, як встановлено судом, було вчинено відповідачем у відповідності до запровадженого механізму.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що принцип юридичної визначеності як складова верховенства права вимагає чіткості та передбачуваності правового регулювання, однак сам по собі не створює можливості для альтернативного порядку реалізації права на відстрочку, не передбаченого нормативно-правовими актами. Сам факт постійного проживання особи за межами України та пов`язані з цим труднощі особистого звернення до ЦНАП не є достатньою підставою для незастосування встановленої процедури, яка є чіткою, однозначною та цілком передбачуваною.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що повернення заяви позивача без розгляду в межах процедури звернення через ЦНАП не свідчить про звуження змісту чи обсягу прав позивача, оскільки не означає заперечення самого права на відстрочку та не перешкоджає його реалізації за умови дотримання встановленого порядку звернення. Відтак відповідні доводи скаржника не є достатньою підставою для висновку про порушення його прав чи принципу верховенства права.
Отже, доводи скаржника про відсутність ефективного механізму реалізації права на відстрочку не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо недотримання позивачем установленого порядку подання заяви через ЦНАП. За встановлених обставин колегія суддів не вбачає підстав вважати, що дії відповідача порушили принцип юридичної визначеності або позбавили позивача ефективного способу захисту, оскільки питання про наявність у нього права на відстрочку по суті не вирішувалося, і можливість захисту його прав в судовому порядку зберігалася.
Щодо доводів скаржника про направлення листа з роз`ясненнями на адресу, за якою апелянт фактично не проживає, унаслідок чого поштове відправлення повернулося через неотримання адресатом, хоча відповідач мав можливість скористатися задекларованою у його застосунку "Резерв+" адресою у Сполученому Королівстві, його електронною поштою або контактним номером телефону, то колегія суддів зазначає, що лист з роз`ясненням, вихідний №38/04-16 від 16.01.2026, із долученими до нього документами були направлені через АТ "Укрпошта" рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення позивачу 19 січня 2026 року на адресу, зазначену самим позивачем у заяві, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією фіскального чеку АТ "Укрпошта" від 19.01.2026.
За відсутності законодавчо визначеного обов`язку відповідача здійснювати направлення документів на адресу заявника, вказану у застосунку "Резерв+", чи іншу конкретно визначену адресу заявника, колегія суддів не знаходить підстав для висновку про допущення відповідачем будь-яких порушень прав позивача у цьому випадку.
За встановлених обставин, колегія суддів доходить до висновку, що позивач, направивши заяву про надання відстрочки від призову на військову службу засобами поштового зв`язку, не дотримався встановленого порядку її подання через ЦНАП, оскільки такий спосіб звернення унеможливив ідентифікацію його особи у визначений законодавством спосіб, що зумовлює відсутність підстав для висновку про протиправність бездіяльності відповідача, яка полягає у не сформуванні та не переданні заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від 13.01.2026 до комісії ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів вважає, що відсутні в розумінні статті 139 КАС України правові підстави для розподілу судових витрат по даній справі.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 по справі № 440/1204/26 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя М.О. Семененко
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло