Судові рішення

Постанова № 140844570 у справі № 620/6727/25 від 21.10.2026

Постанова від 21.10.2026 в адміністративній справі № 620/6727/25 (категорія «Звільнення з публічної служби»). Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд, суддя Тереза Юлія Олександрівна.

Справа№ 620/6727/25
СудШостий апеляційний адміністративний суд
СуддяТереза Юлія Олександрівна
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗвільнення з публічної служби
Дата ухвалення21.10.2026
Надійшло до реєстру23.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140844570

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/6727/25 Суддя (судді) першої інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: cудді-доповідача: Терези Ю.О., cуддів: Аліменка В.О., Черпака Ю.К., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (далі - Відповідач, 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Чернігівській області), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого Позивачу обчислена грошова компенсація за невикористані дні відпусток, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168);

- зобов`язати Відповідача перерахувати та доплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні відпусток, визначивши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, згідно з наявною в матеріалах справи довідкою, виплачувалася Позивачу, тому вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.

Дійшовши такого висновку, суд першої інстанції керувався тим, що пункт 3 розділу І Інструкції № 623 визначає, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

При цьому, положення пункту 6 розділу ХХVІІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України 20.07.2018 № 623 (далі - Інструкція № 623) не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (далі - 4 ДПРЗ ГУ ДСНС у Чернігівській області, Скаржник) подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Насамперед, Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що 02.10.2025 наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій № НГ-543 «Про затвердження Передавального акта» діяльність 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Чернігівській області припинено шляхом приєднання до 4 ДПРЗ ГУ ДСНС у Чернігівській області. У зв`язку з чим, 4 ДПРЗ ГУ ДСНС у Чернігівській області є правонаступником 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Чернігівській області.

Також Скаржник зазначає, що Розділом XXVII Інструкції № 623 не передбачено, що розмір грошової компенсації в разі невикористання щорічних основної та додаткової відпусток визначається, виходячи з розміру додаткової винагороди, встановленої Постановою №168.

На думку Скаржника, відсутні правові підстави для врахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, оскільки вказана додаткова винагорода не має регулярного характеру та виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за наявності певних умов, а саме: на період дії воєнного стану, пропорційно часу участі в інших заходах в умовах особливого періоду.

При цьому, Скаржник послався на правові позиції Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах ід 08 серпня 2024 року у справі №240/26703/23, від 23 вересня 2024 року у справі №240/32125/23, від 23 вересня 2024 року у справі №240/33138/23, від 26 листопада 2024 року №240/1800/24, від 26.09.2025 у справі №300/4692/23.

Позивач правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 та від 13.07.2026, відповідно, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою 4 ДПРЗ ГУ ДСНС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 та призначено справу до апеляційного розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

У цій справі жоден з учасників не заявляв клопотання про розгляд справи за їх участі, наявні у справі докази є достатніми для вирішення справи, тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів, беручи до уваги наведені Скаржником обставини щодо припинення діяльності 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ: 37750059) шляхом приєднання до 4 ДПРЗ ГУ ДСНС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ: 38189181), що підтверджується наказами Державної служби України з надзвичайних ситуацій № НС-329 від 20.03.2025 «Про припинення юридичних осіб шляхом приєднання», № НГ-543 від 02.10.2025 «Про затвердження Передавального акта», дійшла висновку про наявність, передбачених статтею 52 КАС України, підстав для процесуального правонаступництва. У зв`язку з цим, 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Чернігівській області слід замінити його правонаступником - 4 ДПРЗ ГУ ДСНС у Чернігівській області.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту і наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 18.02.2025 був звільнений зі служби з 18.02.2025 (а.с. 26).

Згідно з довідкою 4 ДПРЗ ГУ ДСНС у Чернігівській області щодо періоду та суми отриманої Позивачем додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, ОСОБА_1 у період з 24.02.2022 по 18.02.2025 щомісячно виплачувалась додаткова винагорода (а.с. 119).

Разом з тим, згідно з Розрахунком грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 відповідно до наказу № 31 від 19.02.2025 року (а.с. 25), наданого 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Чернігівській області, до складу грошового забезпечення, використаного для розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки, Відповідачем було враховано посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, кваліфікацію, премію.

Позивач, вважаючи неправильним обчислення 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Чернігівській області компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, тобто без урахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, звернувся до суду з відповідним позовом.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.

Спірним питанням у цій справі є те, чи підлягає додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, врахуванню під час обчислення компенсації за невикористані дні оплачуваної відпустки Позивачу, як особі, яка проходила службу в органах цивільного захисту.

Відповідно до частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Згідно з частиною першою статті 115 КЦЗ України держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів та підрозділів цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частина перша та друга статті 125 КЦЗ України передбачає, що держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків.

Розміри, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Крім того, частина двадцять п`ята статті 129 КЦЗ України передбачає, що у рік звільнення із служби особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, у тому числі за не використані дні щорічних відпусток у минулі роки.

На виконання частини другої статті 125 КЦЗ України Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Пунктом 3 вказаної постанови визначено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу необхідно здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

На підставі цього Міністерство внутрішніх справ України наказом від 20.07.2018 № 623 затвердило Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція № 623).

Розділ XХVІІ вказаної Інструкції визначає порядок виплати грошового забезпечення при звільненні зі служби цивільного захисту.

Відповідно до пункту 3 цього розділу у рік звільнення зі служби особам рядового і начальницького складу в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, у тому числі за невикористані дні щорічних відпусток у минулі роки.

Згідно з пунктом 6 вказаного розділу при виплаті грошової компенсації за невикористані в році звільнення щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, у тому числі за невикористані дні щорічних основних відпусток у минулі роки, до розрахунку береться грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу, яке вони отримували на день звільнення зі служби цивільного захисту.

Отже, положення Інструкції № 623 передбачають, що компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток обчислюється виходячи з грошового забезпечення, яке особа рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту отримувала на день звільнення зі служби.

При цьому Інструкція № 623 не містить застережень щодо неврахування тих чи інших складових грошового забезпечення під час обчислення розміру компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Абзац перший пункту 2-1 Постанови № 168 установлює, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 35 затверджено Порядок та умов виплати особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) (далі - Порядок № 35).

Пункт 15 Порядку № 35 визначає, що додаткова винагорода та винагорода за навчання є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення.

Отже, додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, належить до складу грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, і є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Водночас, як вже зазначалося, положення Інструкції № 623, які регулюють порядок обчислення компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, не встановлюють обмежень щодо врахування лише окремих видів грошового забезпечення та не передбачають виключення з розрахунку одноразових додаткових його видів.

За такого правового регулювання сам по собі одноразовий характер додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, не є підставою для її неврахування під час обчислення компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Отже, за умови виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Позивачу на день звільнення зі служби, вона підлягає врахуванню у складі грошового забезпечення, з якого визначається розмір відповідної компенсації.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.09.2026 у справі № 240/7572/25.

Також Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що під час обчислення компенсації за невикористані дні відпусток особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту підлягають врахуванню всі складові грошового забезпечення, які відповідно до законодавства входили до його складу та які особа отримувала на день звільнення зі служби, у тому числі додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168.

Згідно з довідкою 4 ДПРЗ ГУ ДСНС у Чернігівській області щодо періоду та суми отриманої Позивачем додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, ОСОБА_1 у період з 24.02.2022 по 18.02.2025 щомісячно виплачувалась додаткова винагорода (а.с. 119).

Отже, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, виплачувалась Позивачу, то вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.

Як наслідок, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з положеннями статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи на підставі належних і допустимих доказів і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Замінити Відповідача - 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на його правонаступника - 4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (ЄДРПОУ 38189181).

Апеляційну скаргу 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач: Ю.О. Тереза

Судді: В.О. Аліменко

Ю.К. Черпак

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.07.2026 Ухвала № 138206052 Шостий апеляційний адміністративний суд
01.06.2026 Ухвала № 137037948 Шостий апеляційний адміністративний суд
14.04.2026 Рішення № 135660412 без тексту Чернігівський окружний адміністративний суд
02.04.2026 Ухвала № 135370945 без тексту Чернігівський окружний адміністративний суд
27.06.2025 Ухвала № 128471857 без тексту Чернігівський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 37750059. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг