ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/22366/21 Суддя (судді) першої інстанції: Мороко А.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участі секретаря судового засідання Бабіча Є.О.,
представника позивача Єрмак Л.Б.,
представника відповідача Гусака Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у справі №640/22366/21 (головуючий суддя в І-й інстанції - Мороко А.С.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройтранс" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного Управління ДПС в м. Києві №4440 від 19 червня 2019року щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «Укрстройтранс»;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 28 серпня 2020 року за №[номер приховано], яким Головним управлінням ДПС у м. Києві до ТОВ «Укрстройтранс» застосовано штрафні санкції у розмірі 500 000,00 грн. у зв`язку зі встановленням порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 28 серпня 2021 року за №[номер приховано], яким Головним управлінням ДПС у м. Києві застосовано до ТОВ «Укрстройтранс» штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 020,00 грн. за ненадання у повному обсязі документів.
В обґрунтування позову зазначив, що висновки контролюючого органу за наслідками перевірки не ґрунтуються на дійсних обставинах та приписах чинного законодавства. Наказ на проведення фактичної перевірки не відповідає вимогам Податкового кодексу України щодо його змісту. Відповідач помилково дійшов висновку про ненадання позивачем документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а також неподання повідомлення за формою 20-ОПП, як наслідок, висновки щодо неможливості встановлення факту використання палива позивачем є безпідставними.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року замінено відповідача у справі - Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника - Головне управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «С» від 28 серпня 2020 року за №[номер приховано], яким до ТОВ Укрстройтранс» застосовано штрафні санкції у розмірі 500 000 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстройтранс» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 7 500 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
За результатами перевірки встановлено зберігання позивачем дизельного пального без ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), чим порушено вимоги ст.15 Закону №491/95-ВР.
Отже, штрафна санкції в розмірі 500000 грн застосовані до позивача правомірно.
Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача, тобто в частині задоволених позовних вимог.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, витребувана справа з суду першої інстанції, яка надійшла 13 травня 2026 року.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2026 року призначено розгляд справи у порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 червня 2026 року № 1291/0/15-26 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Штульмана І.В.
14 вересня 2026 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2026 року справу прийнято до провадження судді-доповідача Компанієць І.Д., призначено справу у відкритому судовому засіданні, строк розгляду справи продовжено.
Також, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2026 року задоволено клопотання адвоката Єрмак Людмили Борисівни, що діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстройтранс» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначено судове засідання на 21 жовтня 2026 року о 10:40 у справі №580/7706/26 в режимі відеоконференції через систему програмного забезпечення «EasyCon».
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Встановлені обставини справи.
19.06.2020 року Головним управлінням ДПС у м. Києві, на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), та інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС, прийнято наказ №4440 «Про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання» (а.с.23, том1)
Відповідно до зазначеного наказу контролюючим органом вирішено провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання (згідно з додатками 1-120) тривалістю 10 діб з метою дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального.
Обґрунтування: доповідна записка управління контролю за обігом підакцизних товарів та адміністрування акцизного податку від 18.06.2020 №978/26-15-32-07-14.
Відповідно до додатку 4 до наказу №4440 від 19.06.2020 «Перелік суб`єктів господарювання для проведення фактичних перевірок працівниками відділу контролю за виробництвом та обігом пального на підставі п.80.2.5 п.80.2 ст.80, ПК України», мета проведення перевірки: дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального. Вид перевірки: фактична. Період діяльності, що перевіряється: згідно статті 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями). Назва суб`єкта господарювання: ТОВ «УКРСТРОЙТРАНС» (код:38608269, адреса: м. Київ, вул. Деревообробна, буд.7, корпус Г). Тривалість перевірки : 10 діб. Дата початку перевірки: не визначено (ас.24, том 1)
За результатами перевірки складено акт перевірки від 10.07.2020 за №1715/26-15-32-07/38602269 (а.с.28-31, том 1), яким встановлено порушення позивачем:
- п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року 2755-VI, зі змінами та доповненнями, а саме не надано документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки;
- ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» в частині зберігання паливно-мастильних матеріалів (далі -Закон №481/95-ВР) за відсутності відповідної ліцензії.
В акті зазначено, що ТОВ «УКРСТРОЙТРАНС» отримало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) з терміном дії від 15.05.2020 до 15.05.2025 №26500414202000242 за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 7-Г. Відповідно до заявки на отримання ліцензії загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального 5000 л.
В ході аналізу бази даних ЄРПН за період з 01.07.2019 по 30.06.2020 в адресу позивача виписано та зареєстровано податкові накладні, що свідчать про здійснення операцій з придбання палива у загальному об`ємі 173326 л.
Відповідно до повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП автомобільний транспорт у ТОВ «УКРСТРОЙТРАНС» відсутній.
Виходячи з вищевикладеного, неможливо встановити факт використання палива.
Виходячи з того, що товариством не надано пояснень та підтверджуючих документів щодо використання (списання) та залишків придбаних паливо-мастильних матеріалів, перевіркою встановлено порушення вимог ст.15 Закону №481/95-ВР в частині зберігання паливо-мастильних матеріалів за відсутності відповідної ліцензії.
13.07.2020 позивачем до ГУ ДПС у м. Києві надані заперечення на акт перевірки, за наслідками розгляду яких висновки акта перевірки від 10.07.2020 за №1715/26-15-32-07/38602269 залишено без змін, а заперечення без задоволення (а.с.228-240, том 1)
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.08.2020:
- №[номер приховано], яким до ТОВ «Укрстройтранс» застосовано штрафні санкції у розмірі 500 000,00 грн. у зв`язку зі встановленим порушенням статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (а.с.25-26, том 1);
- №[номер приховано], яким до ТОВ «Укрстройтранс» за ненадання у повному обсязі документів на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 020,00 грн. (а.с.27, том 1)
21 вересня 2020 року ТОВ «Укрстройтранс» подало до Державної податкової служби України ТОВ скаргу на податкові повідомлення рішення, винесені ГУ ДПС у м. Києві 28.08.2020.
Рішенням про результатам розгляду скарги ДПС України від 12.07.2021 за №15818/6/99-00-06-03-01-06 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ «Укрстройтранс» - без задоволення (а.с.38-42, том 1)
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено, що придбане ним паливо переміщувалось в паливні баки орендованих ним автомобілів з метою ведення власної господарської діяльності.
Висновки відповідача про порушення позивачем вимог Закону № 481/95-ВР ґрунтуються виключно на аналізі первинної документації щодо придбання та подальшого використання у власній господарській діяльності нафтопродуктів. Фактичну та кількісну наявність пального відповідач в ході проведення фактичної перевірки не встановлював. Разом з тим, сам факт поставки пального на користь позивача, що останнім не заперечується, жодним чином не свідчить про факт зберігання пального без відповідної ліцензії. Отже, висновки контролюючого органу в цій частині ґрунтуються виключно на припущеннях, а тому відповідачем безпідставно застосовано до позивача фінансові санкції податковим повідомленням-рішенням №[номер приховано] від 28.08.2020.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України врегульовані Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон № 481/95-ВР в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;
зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;
ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Згідно з частиною дев`ятою статті 15 Закону № 481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
На підставі частини десятої статті 15 Закону №481/95-ВР ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.
Частиною дев`ятнадцятою статті 15 Закону №481/95-ВР визначено, що суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Відповідно до частини двадцять другої статті 15 Закону №481/95-ВР ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
На підставі частини двадцять третьої статті 15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля (…) пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Аналіз наведених норм свідчить, що у разі здійснення суб`єктами господарювання всіх форм власності діяльності зі зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, такому суб`єкту господарювання необхідно буде отримувати ліцензію на право зберігання пального, крім випадків, передбачених Законом № 481/95-ВР, коли така ліцензія не отримується.
Отже, обставина здійснення суб`єктом господарювання діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, для цілей перевірки наявності правових підстав для притягнення до відповідальності за відсутність ліцензії на право зберігання пального входить до предмету доказування для цілей вирішення цього спору.
Діяльність суб`єкта господарювання зі зберігання пального у місці, яке не підпадає під винятки, передбачені статтею 15 Закону № 481/95-ВР та Податковим кодексом України, без наявності відповідної ліцензії утворює склад правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій в сумі 500000 грн. Такі штрафні санкції застосовуються податковим органом у випадку виявлення під час проведення фактичної перевірки складу податкового правопорушення, передбаченого Законом № 481/95-ВР, що має бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.
Верховний Суд в постанові від 15 червня 2022 року у справі №260/3859/20 в подібних правовідносинах виснував, що зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального відповідає ознакам, які ПК України встановлює як виключення з визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.
Отже, для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.
Подібна правова позиція щодо визначення випадків та критеріїв, за яких у суб`єкта господарювання виникає обов`язок отримати ліцензію на право зберігання пального, також була предметом дослідження Верховного Суду у постанові від 31 травня 2022 року у справі №540/4291/20.
Таким чином, під час розгляду справ, пов`язаних із притягненням суб`єктів господарювання до відповідальності за таке правопорушення, предметом доказування є саме підтвердження або спростування виявлених та зафіксованих в акті перевірки порушень вимог Закону № 481/95-ВР, в якому має бути чітко зазначено, в чому полягає порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, яких саме норм та на підставі яких обставин ґрунтується цей висновок.
Як свідчать матеріали справи ТОВ «Укрстройтранс» отримало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання) з терміном дії від 05.05.2020 до 15.05.2025 за № 10414202000242 за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна буд.7-Г. Відповідно до заявки на отримання ліцензії загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального 5 000 л.
Актом перевірки встановлено, що в ході аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі- ЄРПН) за період з 01.07.2019 по 30.06.2020 на адресу ТОВ «Укрстройтранс» виписано та зареєстровано податкові накладні, що свідчать про здійснення операцій з придбання і (дизельного палива, бензину, газу скрапленого) у загальному об`ємі 173 326 л., що не заперечується ТОВ «Укрстройтранс».
Контролюючим органом в акті перевірки зазначив, що відповідно до повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП автомобільний транспорт у ТОВ «Укрстройтранс» відсутній.
На підставі зазначеного контролюючий орган дійшов висновку про неможливість встановлення використання палива.
Проте, такий висновок є безпідставним з огляду на наступне.
Згідно з повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язанні з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, ТОВ «Укрстройтранс» зазначив такі об`єкти - автопідприємство.
Повідомлення за формою 20-ОПП ТОВ «Укрстройтранс» направлено до ГУ ДПС у м. Києві 08.05.2020, що підтверджується квитанцією №2 від 08.05.2020 та не спростовано відповідачем (а.с.43-44, том 1).
На підтвердження використання у господарській діяльності з 2016 року орендованого автомобільного транспорту позивачем надані належним чином копії договорів оренди автомобільного транспорту.
Так, ТОВ «Укрстройтранс» згідно з договорами оренди транспортних засобів від 19.03.2016 за реєстровим № 554, від 12.04.2016 за реєстровим № 902 та договорами найму (оренди) транспортних засобів від 04.01.2017 за реєстровим № 13, від 22.02.2018 за реєстровим № 585, та відповідними актами приймання-передачі прийняв у строкове платне користування:
- тягач DAF, 95 XF430, державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 , рік випуску: 2003; ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ Екскаватор: JCB ЗСХ SITEMASTER, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2 , рік випуску: 2008;
- навантажувач ZL50G, рік випуску 2001, державний реєстраційний номер: НОМЕР_3 ;
- вантажний самоскид HANIA, модель ZZ3255N3645B, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; екскаватор навантажувач, марки VOLVO BL71, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 ;
- вантажний самоскид FOTON, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 ;
- екскаватор-навантажувач VOLVO BL71, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 ;
- СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ САМОСКИД FAW, модель СА3252, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 ;
- екскаватор-навантажувач JCB ЗСХ CONTRACTOR, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9 ,
- СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ САМОСКИД SINOTRUK, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,
- СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ САМОСКИД MAN, модель LE 25.264, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 ;
- ВАНТАЖНИЙ САМОСКИД FAW, модель СА3252, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_11 ;
- ВАНТАЖНИЙ САМОСКИД FAW, модель СА3252Р2К2Т1А1, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_12 ;
- СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ САМОСКИД FAW, модель СА3252Р2К2Т1А1, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_13 ;
- СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ САМОСКИД FAW, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_14 ;
- СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ САМОСКИД FAW, модель СА3252, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_15 ;
- СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ ФУРГОН МАЛОТОНАЖНИЙ-В FIAT, модель DOBLO, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_16 ;
- вантажний сідловий тягач-Е, марки RENAULT, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_17 .
Крім того, в листі від 13.07.2020 під час проведення перевірки позивачем зазначалося, що ТОВ «Укрстройтранс» не здійснює зберігання паливно-мастильних матеріалів, так як заправка паливом відбувається за передплатою постачальникам безпосередньо у орендовані автомобілі, що підтверджується відомостями по рахунку № 203 (Паливо), які також надані до матеріалів справи.
Вищезазначене підтверджує, що придбане позивачем паливо переміщувалось в паливні баки орендованих ним автомобілів з метою ведення власної господарської діяльності.
Дослідженням акта перевірки у цій справі встановлено, що у ньому зафіксовано обставини придбання позивачем пального і міститься посилання на докази, якими підтверджується кількість придбаного пального, а також наявність у позивача резервуара ємністю 5000 л.
Однак, безпосередньо в акті перевірки відповідачем не зазначено, а судами не встановлено, інвентаризації пального на зберіганні, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, відбір зразків пального.
Поряд з цим в акті перевірки не відображено і спосіб його зберігання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей).
Проте, у спірних правовідносинах суть фактичної перевірки полягає у безпосередньому встановленні працівниками контролюючого органу (підтвердження або спростування обставин) саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання, тому невстановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії, оскільки встановлення саме цих обставин складає об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення, відповідальність за вчинення якого встановлена приписами частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР.
Водночас, у цій справі висновки відповідача про порушення позивачем вимог Закону № 481/95-ВР ґрунтуються виключно на аналізі первинної документації щодо придбання та подальшого використання у власній господарській діяльності нафтопродуктів. Фактичну та кількісну наявність пального відповідач в ході проведення перевірки не встановлював.
Разом з тим, сам факт поставки пального на користь позивача, що останнім не заперечується, жодним чином не свідчить про факт зберігання пального без відповідної ліцензії.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції правильно визнав безпідставним та таким, що ґрунтується на припущеннях, висновок контролюючого органу про зберігання позивачем пального без наявності ліцензії, що свідчить про безпідставність застосування до ТОВ «Укрстройтранс» фінансових санкцій податковим повідомленням-рішенням №[номер приховано] від 28.08.2020, тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
За наведених вище обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржується, відсутні.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у справі №640/22366/21- залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у справі №640/22366/21- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 21 жовтня 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 21 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді О.В. Карпушова
М.І. Кобаль