Судові рішення

Рішення № 140852281 у справі № 609/877/26 від 22.10.2026

Рішення від 22.10.2026 у цивільній справі № 609/877/26 (категорія «За законом»). Суд: Шумський районний суд Тернопільської області, суддя Катерняк О. М.

Справа№ 609/877/26
СудШумський районний суд Тернопільської області
СуддяКатерняк О. М.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗа законом
Дата ухвалення22.10.2026
Надійшло до реєстру23.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140852281

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/877/26

2/609/774/2026

22 жовтня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Катерняк О.М.

з участю секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шумської об`єднаної територіальної громади в особі Шумської міської ради про визнання права власності на спадкове майно за законом,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 06 серпня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Шумської об`єднаної територіальної громади в особі Шумської міської ради про визнання права власності на спадкове майно за законом після смерті двоюрідного брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на земельні ділянки.

2. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний брат позивача ОСОБА_2 і після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається із права власності на: земельну ділянку, яка знаходиться на території Вілійської сільської ради Кременецького району Тернопільської області в розмірі 1,35га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0700, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку, яка знаходиться на території Вілійської сільської ради Кременецького району Тернопільської області в розмірі 0,26га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:1372, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач зазначає, що спадщину після смерті брата він прийняв у відповідності до ст. 1268 ЦК України, оскільки на день смерті проживав з ним в одному господарстві в АДРЕСА_1 . Позивач звернувся у нотаріальну контору по питанню успадкування, однак йому було відмовлено, оскільки в шестимісячний термін, який починається з часу відкриття спадщини, не подав заяву про прийняття спадщини, тому не прийняв її та не підтверджено родинних відносин, а також існують розбіжності у правовстановлюючих документах померлих. З цих підстав, просить визнати за ним право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на земельні ділянки.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 10 серпня 2026 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого розгляду на 02 вересня 2026 року.

4. Підготовче засідання, призначене на 02 вересня 2026 року не відбулось у зв`язку із знеструмленням електромережі Шумського районного суду. Підготовче засідання відкладено на 29 вересня 2026 року.

5. Ухвалою суду від 29 вересня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, призначено судовий розгляд справи по суті на 22 жовтня 2026 року.

6. Сторони в судове засідання не з`явились.

Від позивача ОСОБА_1 03 вересня 2026 року на адресу суду надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представником відповідача Шумської міської ради 02 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» також подано заяву про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

7. Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

8. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

9. Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Шумським відділом ДРАЦС у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) підтверджується, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шумськ Кременецького району Тернопільської області.

10. З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №069289 від 11.10.2004 вбачається, що ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Шумської райдержадміністрації від 03.03.2004 №68 є власником земельної ділянки площею 1,35га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0700, що розташована на території Вілійської сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-610[телефон приховано] від 25.05.2026 також підтверджується, що право власності на земельну ділянку площею 1,3518га кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0700 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вілійської сільської ради Шумського району Тернопільської області, зареєстровано за ОСОБА_2 .

11. Крім того, відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №038165 від 11.10.2004 слідує, що ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Шумської райдержадміністрації від 03.03.2004 №68 є власником земельної ділянки площею 0,26га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:1372, що розташована на території Вілійської сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-610[телефон приховано] від 25.05.2026 також підтверджується, що право власності на земельну ділянку площею 0,2558га кадастровий номер [номер приховано]:01:001:1372 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вілійської сільської ради Шумського району Тернопільської області, зареєстровано за ОСОБА_2 .

12. Державний нотаріус Кременецької державної нотаріальної контори Віталій Остапчук виніс Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.05.2026, котрою відмовив позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивач пропустив шестимісячний термін для прийняття спадщини, а також не представив доказів родинних відносин. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заведена.

13. На підтвердження родинних відносин позивачем додано до позовної заяви наступні документи, які оглянуто та досліджено судом, а саме:

- копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , відповідно до якого слідує, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Літовищі Шумського району Тернопільської області, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

- копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , відповідно до якого слідує, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Шумськ Кременецького району Тернопільської області;

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №0[телефон приховано] від 19.05.2026, відповідно якого слідує, що 29 червня 1956 року Вілійською сільською радою Шумського району зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про що складено актовий запис за № 5;

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №0[телефон приховано] від 19.05.2026, відповідно до якого слідує, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Тетильківці Шумського району Тернопільської області.

14. На підтвердження факту постійного проживання позивачем додано до матеріалів справи копію акту про встановлення факту проживання №03-06/1269 від 24.03.2026, складеного т.в.о. старости Вілійського старостинського округу Шумської міської ради Марією Пентій, за участі соціального робітника Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Шумської міської ради ОСОБА_8 , свідка-сусіда ОСОБА_9 та заявника ОСОБА_10 , відповідно до якого вбачається, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на момент смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_6 , фактично проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_1 , який здійснював догляд за ним.

ІV. Оцінка Суду.

15. Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

16. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

17. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

18. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

19. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

20. Як передбачено ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

21. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

22. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

23. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

24. Згідно із ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або

за законом.

25. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

26. Права та обов`язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.

Отже, об`єктами спадщини за ЦК України є права та обов`язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

27. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1270 ЦК України).

28. У відповідності до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

29. Згідно із ч. 1 ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

30. Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

31. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

32. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

33. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Позивач вказує в позовній заяві, що спадщина, на яку він претендує, відкрилась після смерті його двоюрідного брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також зазначає, що спадщину після смерті брата він прийняв у відповідності до ст. 1268 ЦК України, оскільки на день смерті проживав з ним в одному господарстві в АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що державний нотаріус Кременецької державної нотаріальної контори Віталій Остапчук виніс Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.05.2026, котрою відмовив позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивач пропустив шестимісячний термін для прийняття спадщини, а також не представив доказів родинних відносин. Крім того, в постанові зазначено, що постійне місце проживання спадкоємця зі спадкодавцем не підтверджено відповідними документами.

Із долученого позивачем Акту про встановлення факту проживання, слідує, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на момент смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_6 , фактично проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_1 , який здійснював догляд за ним.

Всупереч вимогам діючого законодавства та із врахуванням причин відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачем не додано до позовної заяви доказів постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем, а також доказів родинних відносин спадкоємця із спадкодавцем. Крім того, позивачем не додано доказів на підтвердження зареєстрованого місця проживання спадкодавця та склад його сім`ї, для визначення кола спадкоємців.

34. Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

35. Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання позивачів зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

36. Оцінюючи дані докази, суд враховує, що з`ясування фактичних обставин справи здійснюється із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 89 ЦПК України, щодо відсутності заздалегідь встановленої сили доказів та оцінки кожного доказу окремо в їх сукупності і взаємозв`язку в цілому.

37. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

38. Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведені письмові докази та виходячи із того, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цих фактів, суд вважає що встановлення факту постійного проживання позивача спільно з покійним двоюрідним братом на час смерті останнього, не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

39. Крім того, доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є зокрема свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії судових рішень, які набрали законної сили щодо встановлення факту родинних відносин.

Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення. Проте, таких доказів позивачем суду не надано.

40. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

41. Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності - достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

42. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

43. Встановлено, що позивачем не надано належних та достовірних доказів, які б підтверджували обставини, що померлий ОСОБА_2 та сам позивач є двоюрідними братами. А також не надано доказів, що підтвердили б ту обставину, що спадкоємець на момент смерті постійно проживав із спадкодавцем.

Зокрема такими доказами можуть бути свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , свідоцтва про народження та про шлюб їх батьків, або повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, копії актових записів, копії судових рішень, які набрали законної сили щодо встановлення факту родинних відносин, однак, таких доказів не позивачем не надано. А щодо підтвердження факту постійного проживання, то такий факт доводиться довідкою житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційним записом у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та іншими доказами, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Суд вважає, що надані позивачем докази на підтвердження факту родинних відносин та факту постійного проживання не є достатніми та в сукупності не підтверджують кровної спорідненості позивача зі спадкодавцем, а саме, що позивач є двоюрідним братом померлого ОСОБА_2 та постійне проживання позивача з померлим ОСОБА_2 .

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту родинних відносин з померлим ОСОБА_2 та факту постійного проживання з ним, у зв`язку із чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

44. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в позові суд відмовляє, та позицію позивача стосовно не стягнення судових витрат з відповідача, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись статтями 15, 16, 328, 357, 392, 1216, 1218, 1219, 1220, 1222, 1233, 1235, 1241, 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 76, 77, 81, 89, 141 Цивільного процесуального кодексу, суд

У Х В А Л И В :

1.В задоволенні позову ОСОБА_1 до Шумської об`єднаної територіальної громади в особі Шумської міської ради про визнання права власності на спадкове майно за законом - відмовити.

2.Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 22 жовтня 2026 року.

Реквізити сторін

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач Шумська об`єднана територіальна громада в особі Шумської міської ради, код ЄДРПОУ 04396259, адреса місцезнаходження: Тернопільська область, Кременецький район, м. Шумськ, вул. Українська, 59.

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
29.09.2026 Ухвала № 140162820 Шумський районний суд Тернопільської області
10.08.2026 Ухвала № 138874156 Шумський районний суд Тернопільської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 04396259. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг