Рішення № 140859706 у справі № 643/9539/26 від 20.10.2026

Справа № 643/9539/26

Провадження № 2/643/6515/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участю секретаря судового засідання - Вишнякової Є.О.

прокурора - Малінки В.Є.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Цимбалюк С.Г.

представника третьої особи Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради - Солдатенко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ :

У травні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом в якому просить позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначила, що вона з 29.06.2019 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу вони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Індустріального райсуду м.Харкова від 17.12.2020р. шлюб було розірвано. Відповідач ОСОБА_2 після припинення ними шлюбно-сімейних відносин з 18.06.2020 не приймає участі у вихованні, лікуванні доньки. Його не цікавлять інтереси та здоров`я дитини. Він має постійну заборгованість по сплаті аліментів.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 15.05.2026, позов залишено без руху.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 25.05.2026, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 14.07.2026, закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник- адвокат Цимбалюк С.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити з підстав викладених у ньому. Представник позивача у судовому засіданні 06.08.2026 не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належим чином, про причини неявки до суду не повідомив. Відзив на позов не подав.

Представник третьої особи Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради в судовому засіданні просила рішення у справі прийняти з урахуванням наданого висновку органу опіки та піклування.

Прокурор Малінка В.Є. в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі ст.280 ЦПК України.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, представника третьої особи, прокурора, дослідивши письмові докази по справі, з`ясувавши думку дитини ОСОБА_4 , встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що з 29.06.2019 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.12.2020 було розірвано.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 29.04.2026, витягу з реєстру територіальної громади від 31.03.2026, довідки про реєстрацію місця проживання від 01.11.2023, позивач ОСОБА_1 разом із дитиною ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 30.04.2026, виготовленого Салтівським відділом державної виконавчої служби у місті Харків ХМУ МЮ в рамках ВП №63011985, ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , станом на 30.04.2026 у розмірі 29 638,78грн.

Відповідно до повідомлення Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка №7» Харківської міської ради від 28.04.2026 № 267, дитина ОСОБА_3 спостерігається у КНП «Міська дитяча поліклініка №7» Харківської міської ради з народження. Декларація про надання первинної медичної допомоги підписана з лікарем-педіатром ОСОБА_5 . 10.07.2025 від імені матері ОСОБА_1 дитинну до кабінета лікаря-педіатра супроводжує мати, ОСОБА_1 . Батько, ОСОБА_2 , жодного разу за період укладання декларації з лікарем ОСОБА_5 дитину не супроводжував.

Згідно довідки Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (Ясла-Садок) № 438 Харківської міської ради» № 41/01-24 від 27.04.2026, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує КЗ «Заклад дошкільної освіти (Ясла-Садок) № 438 Харківської міської ради» в режимі онлайн. Під час відвідування вихованням та розвитком дитини займається мати. ОСОБА_2 , її тато, ніколи заклад не відвідував, не цікавився вихованням та розвитком дитини. З батьком дитини, вихователь знайома не була.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.07.2025, позивач 11.07.2025 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та її прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 .

Висновком органу опіки та піклування Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 01.07.2026 № 241/0/1131-26 визнано доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також судом досліджено нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_2 від 27.03.2026, адресовану компетентним органам, за місцем вимоги, в якій останній зазначає, що він відмовляється від утримання та виховання своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та надає свою згоду на її удочеріння іншими особами. Згоден на позбавлення його батьківських прав, справу про позбавлення його батьківських прав просить слухати без його участі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

В судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_3 повідомила суду, що проживає разом із мамою і батьком на ім`я ОСОБА_8 .

Наданий позивачем лист від 27.04.2026 підписаний від імені особи ОСОБА_9 , суд не приймає до уваги, оскільки з її реквізитів неможливо встановити особу, яка її склала та підписала. Лист не містить достатніх даних, які б дозволяли ідентифікувати його автора, а відтак суд позбавлений можливості перевірити походження документа та достовірність викладених у ньому відомостей.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою та другою статті 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (див.: постанову Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18)).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (див.: постанову Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20)).

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11)

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з правовими висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах: від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 17 січня 2024 року у справі № 735/308/21.

Наслідком позбавлення батьківських прав, як виняткового заходу, є істотні правові наслідки як для батька, так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Подібні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі № 645/1592/24, від 03.07.2025 у справі № 646/2882/24.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 тривалий час не виконує своїх обов`язків, покладених на нього законом, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , не приймає участі у житті дитини, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не забезпечує належний догляд, утримання та виховання, не виявляє необхідної турботи про дитину.

Оцінюючі надані докази у їх сукупності, суд ураховує висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав, його нотаріально посвідчену заяву про відсутність заперечень проти позбавлення батьківських прав, а також установлені обставини сімейного оточення дитини, яка проживає з матір`ю та її чоловіком, якого називає батьком.

З урахуванням сукупності установлених обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити та позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При винесенні вказаного рішення суд враховує положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР N 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1331 грн. 20коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 грн. 20коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22.10.2026.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, ЄДРПОУ 26489104, місцезнаходження: м. Харків, вул. Чернишевська, буд.55.

Суддя Т.М.Довготько