Рішення № 140866005 у справі № 750/8994/26 від 22.10.2026

Справа № 750/8994/26

Провадження № 2/750/4306/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Кузнєцової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІЗІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

14.08.2026 ТОВ «ФК «ІЗІ ФІНАНС» за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у якому просить стягнути з останньої заборгованість за договором кредитної лінії № FSC444594653 від 17.10.2025 у розмірі 6 267 грн 45 коп., а також понесені судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн 00 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 17.10.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у формі електронного документа було укладено Договір кредитної лінії № FSC444594653, за умовами якого позичальник отримала кредитні кошти у сумі 3 500,00 грн. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти на банківську картку відповідачки. У подальшому право грошової вимоги за вказаним кредитним договором послідовно відступалося на підставі договорів факторингу: 20.01.2026 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а 08.05.2026 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ІЗІ ФІНАНС». Оскільки відповідачка належним чином не виконала своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, позивач просить стягнути заборгованість за основним боргом та процентами у судовому порядку.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

07.09.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» надіслала відзив на позовну заяву, у якому вона зазначила, що не заперечує факту отримання кредитних коштів у розмірі 3 500,00 грн та не ухиляється від виконання своїх зобов`язань у документально підтвердженому та законному розмірі, проте не погоджується із заявленою до стягнення сумою. Просила суд детально перевірити розрахунок заборгованості, правильність, період і правомірність нарахування процентів у сумі 2 767,95 грн за ставкою 1 % на день у відповідності до законодавства про споживче кредитування, врахувати здійснені нею платежі, а також перевірити належність переходу права вимоги за договорами факторингу саме за її кредитним договором до ТОВ «ІЗІ ФІНАНС». Крім того, відповідачка просила витребувати у позивача оригінали/копії підтверджуючих документів у разі їх відсутності в матеріалах справи, а також відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн або істотно зменшити їх розмір через неспівмірність із ціною позову, складністю справи та обсягом виконаних робіт.

У встановлений судом строк відповідач клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв`язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 17.10.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у формі електронного документа було укладено Договір кредитної лінії № FSC444594653, відповідно до пунктів 2.1, 2.3 якого кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії з кредитним лімітом 4 200,00 грн та сумою першого траншу 3 500,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, який на момент укладення договору складає 30 днів від дати отримання першого траншу. Пунктами 3.2, 3.3 Договору передбачено можливість пролонгації або поновлення дисконтного періоду за умови сплати фактично нарахованих процентів за перші 30 днів у розмірі 892,50 грн.

Згідно з пунктами 7.1,7.3, 11.1 Договору рекомендованою датою дострокового повного повернення суми кредиту є дата закінчення дисконтного періоду - 16.11.2025. Відповідно до пункту 7.4.2 Договору після закінчення дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

За умовами пунктів 8.2, 8.3, 8.7.1, 8.11 Договору базова процентна ставка є фіксованою і складає 1,00 % в день від суми залишку кредиту за кожний день користування ним, що становить 365,00 % річних. За період з 17.10.2025 до 16.11.2025 включно (дисконтний період) кредитодавець надає позичальнику знижку 15,00 % від базової процентної ставки, у зв`язку з чим розрахунок здійснюється за дисконтною процентною ставкою 0,85 % на день (310,25 % річних). У разі користування кредитом після закінчення дисконтного періоду нарахування процентів здійснюється за базовою процентною ставкою 1,00 % в день на фактичну суму залишку кредиту (пункти 8.2, 8.10 Договору). Комісія за надання першого траншу становить 0,00 грн (пункт 8.5 Договору).

Кредитний договір від 17.10.2025 № FSC444594653 був підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Одноразовий персональний ідентифікатор № MERK було направлено позичальниці 17.10.2025 на номер мобільного телефону, вказаний нею в заявці на отримання грошових коштів. Указаний одноразовий персональний ідентифікатор введений позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 17.10.2025 о 08 год. 19 хв., після чого відповідач натиснув кнопку «Відправити/Підписати», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Після чого Товариством було перераховано грошові кошти в сумі 3 500,00 грн на банківську карту відповідачки № НОМЕР_1 .

Факт отримання кредитних коштів у розмірі 3 500,00 грн визнається самою відповідачкою у поданому нею відзиві на позовну заяву від 07.09.2026.

Крім того, згідно з відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 11.09.2026 № 20.1.0.0.0/7-260908/90004-БТ на ухвалу суду від 27.08.2026, на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку згідно з виписки 17.10.2025 надійшло зарахування коштів у сумі 3 500,00 грн.

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором.

Підписанням Паспорта споживчого кредиту до вказаного вище договору відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних нею умов кредитування.

Перевіряючи доводи відповідачки щодо належності переходу права вимоги за кредитним договором № FSC444594653 від 17.10.2025 до позивача, суд встановив таке.

Пунктом 9.1.1.5 та пунктом 9.1.1.13 Договору кредитної лінії № FSC444594653 від 17.10.2025 передбачено право кредитодавця в будь-який час без згоди позичальника відступити права грошової вимоги за договором будь- якій фінансовій установі шляхом укладення договору факторингу.

20.01.2026 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» за допомогою сервісу електронного документообігу з накладенням кваліфікованих електронних підписів та печаток сторін було укладено Договір факторингу № МВ-ТП/87, за умовами якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги за переліком у Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно з пунктом 4.1 вказаного договору наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги, а відповідно до пункту 5.3.3 фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, у тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

Згідно з Витягом з Реєстру прав вимоги від 20.01.2026 до Договору факторингу № МВ-ТП/87 від 20.01.2026, підписаним електронними підписами та печатками сторін, від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , запис № 110) за кредитним договором № FSC444594653 від 17.10.2025 у загальному розмірі 7 524,25 грн, з яких: 3 499,50 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 2 275,00 грн - заборгованість по процентах, 1 749,75 грн - неустойка.

У подальшому, 08.05.2026 між ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 08/0526-01, відповідно до розділу 2 якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 08.05.2026 до Договору факторингу № 08/0526-01 від 08.05.2026 до позивача ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , запис № 573) за кредитним договором № FSC444594653 від 17.10.2025 на загальну суму 8 017,20 грн, з яких: 3 499,50 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 2 767,95 грн - заборгованість по процентах, 1 749,75 грн - неустойка.

На підтвердження виконання умов Договору факторингу № 08/0526-01 від 08.05.2026 щодо оплати фінансування позивачем надано платіжні інструкції АТ «Універсал Банк» від 14.05.2026 № 6ВХК-7ЕМН-871М-211В на суму 579 088,77 грн та № ТНРО-9Н6В-282А-18С1 на суму 2 030,00 грн про перерахування коштів від ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» на користь ТОВ «Таліон Плюс».

10.06.2026 ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» направило відповідачці Повідомлення про дострокове розірвання кредитного договору № FSC444594653 від 17.10.2025 на підставі пункту 9.1.1.7 Договору та частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» з 10.06.2026, а також Досудову вимогу від 10.06.2026 про сплату заборгованості протягом 30 календарних днів. Після відступлення права вимоги від 08.05.2026 та дострокового розірвання договору нові проценти чи штрафні санкції позивачем не нараховувалися.

Таким чином, доводи відповідачки щодо можливих сумнівів у належності Позивача права вимоги за кредитним договором № FSC444594653 від 17.10.2025 спростовуються дослідженими судом письмовими доказами, які підтверджують законний, послідовний та документально оформлений перехід прав кредитора до позивача.

Перевіряючи доводи відповідачки щодо правильності розрахунку заборгованості, періоду та розміру нарахованих процентів і врахування здійснених нею платежів, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки за договором про споживчий кредит не може перевищувати 1 % у день від загального розміру кредиту. Умовами укладеного між сторонами Договору кредитної лінії № FSC444594653 від 17.10.2025 встановлено базову процентну ставку на рівні 1,00 % у день (365,00 % річних) та дисконтну процентну ставку на перші 30 днів - 0,85 % у день (310,25 % річних), що повністю відповідає імперативним обмеженням Закону України «Про споживче кредитування».

Із наданих позивачем детальних поденних Розрахунків заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (за період з 17.10.2025 по 20.01.2026) та ТОВ «Таліон Плюс» (за період з 20.01.2026 по 08.05.2026), а також Виписки з особового рахунку Позивача станом на 20.07.2026 убачається весь рух коштів, порядок нарахування та погашення заборгованості за кожним днем користування кредитом.

За період перебування права вимоги у первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (з 17.10.2025 по 20.01.2026):17.10.2025 відповідачці видано кредит у сумі 3 500,00 грн; за перші 30 днів дисконтного періоду (з 17.10.2025 по 16.11.2025 включно, за винятком 18.10.2025) нараховано проценти за зниженою ставкою 0,85 % на день (по 29,75 грн щоденно), що за 30 днів склало 892,50 грн; 16.11.2025 відповідачкою здійснено платіж у розмірі 893,00 грн, який згідно з черговістю погашення спрямовано на повну оплату нарахованих за дисконтний період процентів (892,50 грн) та часткове погашення тіла кредиту на 0,50 грн, внаслідок чого залишок основного боргу (тіла кредиту) станом на 16.11.2025 склав 3 499,50 грн; з 17.11.2025 по 20.01.2026 (65 календарних днів користування кредитом) кредитодавцем нараховувалися проценти за базовою ставкою 1,00 % на день у розмірі 35,00 грн на день (із урахуванням підсумованого нарахування 140,00 грн за 4 дні з 17.12.2025 по 20.12.2025), що за 65 днів склало 2 275,00 грн.

Крім того, 30.12.2025 та 06.01.2026 за прострочення сплати платежів було нараховано неустойку (штраф) у сумі 874,88 грн та 874,87 грн, що разом становить 1 749,75 грн.

Таким чином, станом на дату першого відступлення права вимоги (20.01.2026) залишок непогашеного тіла кредиту становив 3 499,50 грн, а заборгованість за процентами - 2 275,00 грн. Загалом нараховано 3 167,50 грн процентів, з яких 892,50 грн сплачено відповідачкою.

За період перебування права вимоги у ТОВ «Таліон Плюс» (з 21.01.2026 по 08.05.2026): за 108 календарних днів користування кредитом продовжувалося нарахування процентів за базовою ставкою 1,00 % на день (по 35,00 грн щоденно), що за цей період склало 3 780,00 грн. Разом із залишком процентів, набутим від первісного кредитора (2 275,00 грн), загальна сума процентів склала 6 055,00 грн; у цей період відповідачкою було здійснено два платежі на погашення заборгованості: 02.03.2026 у сумі 1 517,10 грн та 01.04.2026 у сумі 1 769,95 грн, що в сукупності становить 3 287,05 грн. Вказані кошти у повному обсязі (3 287,05 грн) були зараховані кредитором у рахунок погашення нарахованих процентів, у зв`язку з чим станом на дату відступлення права вимоги на користь ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» (08.05.2026) залишок заборгованості за процентами зменшився до 2 767,95 грн, а залишок заборгованості за тілом кредиту залишився незмінним - 3 499,50 грн.

За період перебування права вимоги у Позивача (з 08.05.2026 по час звернення до суду): жодних додаткових процентів чи штрафних санкцій позивач не нараховував; нараховану попереднім кредитором неустойку в розмірі 1 749,75 грн позивач до стягнення не заявив; доказів здійснення будь- яких інших платежів, окрім уже врахованих у розрахунках кредиторів відповідачка суду не надала.

Отже, суд встановив, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є арифметично правильним, прозорим, враховує всі здійснені відповідачкою оплати та повністю узгоджується з умовами Договору кредитної лінії № FSC444594653 від 17.10.2025 і вимогами Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 205 та частини першої статті 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Частиною другою статті 639 ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 512, 514, 1077, 1078 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), зокрема за договором факторингу. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтями 525, 526, 530, 610, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений строк, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Ураховуючи, що відповідачка отримала кредитні кошти, проте свої зобов`язання за Договором кредитної лінії № FSC444594653 від 17.10.2025 у повному обсязі не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 6 267,45 грн: з яких: 3 499,50 грн - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) та 2 767,95 грн - заборгованість за процентами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо викладеного у відзиві клопотання відповідачки про витребування у позивача доказів (детального розрахунку заборгованості, доказів перерахування коштів, інформації про платежі, договорів факторингу та витягів із реєстрів прав вимоги, доказів понесення витрат на правничу допомогу), суд зазначає, що всі вказані документи були додані позивачем безпосередньо до позовної заяви при зверненні до суду та наявні в матеріалах справи, а тому підстави для їх повторного витребування відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України, суд виходить з такого.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджений судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 06/07/26-01 від 06.07.2026, додаткової угоди до даного договору від 06.07.2026, Акту прийому - передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 06/07/26-01 від 06.07.2026, між ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» та Адвокатським об`єднанням «Борисенко і Партнери» було укладено Договір про надання правової допомоги.

Згідно із копією акту прийому-передачі наданих послуг від 10 серпня 2026 року вартість послуг, наданих Адвокатським об`єднанням «Борисенко і Партнери» Товариству з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» становить 5 000 грн.

Водночас у поданому відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 заявила клопотання про відмову у стягненні або зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх завищений розмір та неспівмірність із ціною позову, невеликою складністю справи та фактичним обсягом виконаної роботи.

Нормами частини другої статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг, час витрачений на їх надання, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, суд знаходить підстави для їх стягнення, однак у сумі 3 000 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» заборгованість за Договором кредитної лінії № FSC444594653 від 17.10.2025 у розмірі 6 267 грн 45 коп. (шість тисяч двісті шістдесят сім гривень 45 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» 2 662 грн 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 3 000,00 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС», місцезнаходження: проспект Степана Бандери, буд. 21, корп. В, офіс 1, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ - 40224607.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Суддя О.О. Кузнєцова