Справа № 703/4281/26
2/703/2708/26
УХВАЛА
20 жовтня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Овсієнка І.В.,
за участю
секретаря судового засідання Крамної Л.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Терещенка С.І.,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань в м. Сміла Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки в спільному нерухомому майні та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
у с т а н о в и в :
В провадженні суду перебуває вказана справа, в якій проводиться підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 20.10.2026 задоволене клопотання представника відповідача, постановлено розгляд справи проводити що наступних позовних вимог:
1) визначити частку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що за адресою АДРЕСА_1 ;
2) визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 7/18 частки у праві власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що складається із житлового будинку з прибудовою під літерою «А-1, а» загальною площею 65,9 м кв, житловою площею 35,1 м кв, літньої кухні під літерою «Г-1», сараю під літерою «В», погреба під літерою «П», убиральні під літерою «У», гаража із оглядовою ямою під літерою «Г», колодязя під літерою «к», огрожі 1,2,3,4, що за адресою АДРЕСА_1 , належних на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду від 27.04.2009 в справі №2-6/2009 рік ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 .
У підготовчому судовому засіданні 20.10.2026 відповідач ОСОБА_2 заявила про визнання позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи та заяви про визнання позову, суд дійшов висновку, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України передбачає, у тому числі, можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Порядок відмови від позову позивачем, визнання його відповідачем визначені у статті 206 ЦПК України.
За її змістом позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Позов у даній справі обґрунтовується тими обставинами, що позивачка ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом набула право на нерухоме майно, а саме частину житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами, після смерті свого чоловіка, ОСОБА_3 . За останнім, а також відповідачкою в справі, ОСОБА_2 , рішенням суду визнане право спільної власності на частину будинковолодіння та виділені в користування приміщення, складові відповідного нерухомого майна. Сторона позивача вказує на обставини придбання ОСОБА_3 за життя від ОСОБА_4 її частки у спільній власності за оплатним правочином, проте набуте право зареєстроване не було. З матеріалів справи вбачається відсутність інших спадкоємців померлого ОСОБА_3 , окрім дружини, тобто позивачки в даній справі. Обставина, що таким спадкоємцем не є відповідачка ОСОБА_2 , сторонами не заперечувалася, остання вбачається співвласником спірного майна. Належним відповідачем за вказаних обставин мають бути спадкоємці померлого ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, за їх відсутності - відповідний орган місцевого самоврядування.
Визнання позову неналежним відповідачем, що порушує права іншої особи, не залученої до участі у справі, позбавляє таке визнання правового сенсу та будь-якого правового значення, а відповідно має наслідком недоведеність тих обставин, які суд не встановлював, прийнявши таке визнання позову від неналежного відповідача (постанова КЦС ВС від 01.07.2020 в справі №554/5000/18).
Відтак суд приходить до переконання, що заява відповідача суперечить закону, порушує права, свободи чи інтереси осіб, які не залучені до участі в справі.
Отже, керуючись положеннями ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову та має продовжити судовий розгляд справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 206, 258-260, 261 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в :
У прийнятті заяви відповідача ОСОБА_2 про визнання позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки в спільному нерухомому майні та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складений 22.10.2026.
Суддя І.В.Овсієнко