Рішення № 140875581 у справі № 733/1277/26 від 22.10.2026

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/797/26

Єдиний унікальний №733/1277/26

Рішення

Іменем України

22 жовтня 2026 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді Т.В. Карапиш

за участю секретаря Л.М. Чигрин,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «МАКС КРЕДИТ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 10234 гривень 09 копійок за договором кредитної лінії. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.01.2026 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» було укладено договір кредитної лінії № 00-10851889 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора на сайті кредитодавця https://treba.credit. Під час укладення Кредитного договору сторонами було узгоджено всі істотні умови, зокрема, розмір кредитного ліміту в сумі 7000,00 грн. шляхом перерахування коштів на картку відповідача, валюту надання, строк дії договору - 360 календарних днів. Стандартна відсоткова ставка за договором становить 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом; знижена процентнв ставка становить 0,38% від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Внслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, в ОСОБА_1 утворилася заборгованість на суму 10234,09 грн., яка складається з: 5460,45 грн. - заборгованість з тіла кредиту; 559,80 грн. - заборгованість за комісією; 2463,84 грн. - сума заборгованості за процентами; 1750,00 грн. - заборгованість зі штрафів.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором у розмірі 10234,09 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн., а також на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено відкрите судове засідання.

17.09.2026 року до Ічнянського районного суду Чернігівської області від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка О.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити ТОВ «МАКС КРЕДИТ» в задоволенні позову, вказуючи на те, що відповідач звільнений від сплати штрафу за договором в сумі 1750,00 грн. на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Також вказує на те, що в кредитному договорі не міститься зазначення конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням кредиту і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, пов`язана з наданням кредиту, а тому відсутні підстави для стягнення нарахованої позивачем заборгованості за комісією в сумі 559,80 грн., тоді як позивачем було зараховано сплачені кошти відповідачем у сумі 840,2 грн. як сплата заборгованості за комісією та вказані кошти підлягають зарахуванню за тілом кредиту.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., зазначає, що вказаний розмір витрат не відповідає критерію реальності та розумності таких витрат та є завищеним.

24.09.2026 року від представника позивача ТОВ «МАКС КРЕДИТ» - адвоката Кравченко О.В. до Ічнянського районного суду Чернігівської області надійшла відповідь на відзив, в якій остання просить позовні вимоги задовольнити та зазначає, що Законом України № 3498-ІХ від 22.11.2023, який набрав яинночті 24.12.2023, законодавець виклав пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у новій редакції, відповідно до якої звільнення споживача від відповідальності за прострочення поширюється на договір про споживчий кредит, укладений до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, а тому є правові підстави для стягнення 1750,00 грн. штрафу за договором з відповідача.

Щодо доводів представника відповідача про нікчемність комісії вказує, що п. 1.6 договору визначено розмір комісії однозначно та наперед: 20% від суми кредиту, що становить 1400,00 грн. із одноразовим нарахуванням у момент видачі кредиту, а також п.п. 1.6 і 3.5 передбачають одноразове нарахування комісії при видачі кредиту та укладенні договору. Комісія також врахована при визначенні денної процентної ставки, реальної річної процентної ставки та загальних витрат споживача за кредитом. Отже, йдеться не про прихований платіж та не про плату за надання відповідачу інформації пр. остан кредитної заборгованості, а про окремо визначену одноразову та попередньо розкриту складову вартості надання кредиту, а тому відсутні підстави вважати умову про спірну комісію нікчемною та відсутні підстави для запропонованого відповідачем зворотного перерозподілу 840,20 грн., які були зараховані на погашення комісії.

Щодо заперечень проти витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн. представника відповідача, то ОСОБА_1 прямо включено до Замовлення від 01.07.2026 за договором про надання правничої допомоги № 01062026-МК/Кравченко як окрему кредитну справу № 00-10851889, Актом приймання-передачі зафіксовано фактично надані послуги та їх вартість, а тому доводи відповідача не містять належного обґрунтування для зменшення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» - адвокат Кравченко О.В. в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи. В наданій відповіді на відзив просила розглянути справу без її участі та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сидоренко О.В. в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. В наданій заяві представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Сидоренко О.В. просив суд розглянути справу без його участі та позивача, проти задоволення позову заперечує в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 11 січня 2026 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір кредитної лінії № 00-10851889, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 59872 на веб-сайті ТОВ «МАКС КРЕДИТ»: https://treba.credit (а.с. 13-17).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору, сума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає: 7000,00 грн., тип кредиту кредитна лінія (безвідклична).

Строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів (п. 1.3. Договору).

Згідно п. 1.4 Договору, розрахунковий платіжний період за цим Договором становить 15 днів. Позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в Періодичні дати платежів, які є останнім днем кожного розрахункового періоду, тобто: 26 січня 2026 р., та кожного 15 дня після цієї дати протягом строку дії кредитної лінії.

Стандартна процента ставка складає 0,94% від Суми кредиту за кожний день користування Кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (п. 1.5.1 Договору).

Знижена відсоткова ставка становить 0,38% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому Графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою платежу, визначеною п .1.4 цього договору (п. 1.5.2 Договору).

Відповідно до п. 1.6 Договору, кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає 1400,00 грн.

Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки з урахуванням комісії (у разі її наявності) дорівнює 1% (п. 1.7.1 Договору).

Для отримання кредиту позичальник має зареєструватися на сайті кредитодавця https://treba.credit та мати доступ до особистого кабінету (п. 2.1 Договору).

Згідно копії підтвердження здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПРОФІТГІД», кредитором на користь позичальника було здійснено перерахування коштів у сумі 7000,00 грн., на платіжну картку останнього (а.с. 21), що також підтверджується повідомленням АТ «БАНК АЛЬЯНС» від 16.09.2026 року вих. № 51.1/11207-БТ, згідно якого на ім`я ОСОБА_1 було відкрито банківську картку № НОМЕР_1 , на яку 11.01.2026 було зараховано кошти в сумі 7000,00 грн. від MAKS KREDIT LLC (а.с. 96).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Стаття 207 ЦК України вказує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Пункт 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 612 ч. 1 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, встановлені договором.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису усіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правових висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

У разі заперечень проти позову, обов`язок доведення їх відповідними доказами покладено саме на відповідача відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Судом встановлено, що зобов`язання за договором позики відповідач ОСОБА_1 не виконав та не надав суду доказів погашення заборгованості.

Згідно детального розрахунку заборгованості ТОВ «МАКС КРЕДИТ» за договором кредитної лінії № 00-10851889 від 11.01.2026 року, внаслідок невиконання умов договору відповідачем ОСОБА_1 , в останнього станом на 24.07.2026 року утворилася заборгованість в розмірі 10234,09 грн., яка складається з: 5460,45 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 559,80 грн. - заборгованість за комісією; 2463,84 грн. - сума заборгованості за процентами; 1750,00 грн. - штрафні санкції згідно умов договору (а.с. 21,зворот-22). З вищевказаного розрахунку заборгованості слідує, що відповідач ОСОБА_1 частково здійснив погашення заборгованості за договором, відсотками та комісією на суму 4649,40 грн.

Що стосується доводів представника відповідача про неправомірність нарахування комісії, суд зазначає наступне.

Як прямо визначено п. 1.6 Договору, кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає 1400,00 грн.

Відповідно до частини 2статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця на встановлення комісії за надання кредитів, тому аргументи представника відповідача про незаконність стягнення комісії не ґрунтуються на вимогах закону.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в сумі 559,80 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Як визначено п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (пункт 69).Отже, нарахування позивачем неустойки за період з 16.07.2024 року по 15.08.2024 року є таким, що не відповідає діючому законодавству, тому вимоги про стягнення неустойки в розмірі 2500,00 грн є такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки за встановлених обставин стягнення суми заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 1750,00 грн. у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, задоволенню підлягають вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «МАКС КРЕДИТ» заборгованості за договором кредитної лінії № 00-10851889 від 11.01.2026 року в розмірі 8484,09 грн., яка складається з: 5460,45 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 559,80 грн. - заборгованість за комісією; 2463,84 грн. - сума заборгованості за процентами.

Згідно із ч.1, ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позов майнового характеру задоволено на 82,90% (8484,09 : 10234,09 х 100), а тому понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. (а.с. 63) підлягають розподілу за правилами ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідно становить 2473,37 грн. (2662,40 х 82,90% = 2473,37) судового збору.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат, представниом позивача надано суду копію договору № 1062026-МК/Кравченко про надання юридичної (правничої) допомоги (а.с. 54-56); копію додатку № 1 до договору про надання юридичної (правничої) допомоги № 1062026-МК/Кравченко від 01 червня 2026 року (а.с. 57); копією ордера про надання правничої допомоги серії СВ № 1175438 (а.с. 58); копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 55 від 09.09.2011 року (а.с. 58,зворот); копією витягу з замовлення від 01.07.2026 за договором про надання юридичної (правничої) допомоги № 1062026-МК/Кравченко від 01 червня 2026 року (а.с. 59); копію акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання юридичної (правничої) допомоги № 1062026-МК/Кравченко від 01 червня 2026 року на загальну суму 35000,00 грн. (а.с. 59,зворот).

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання. Матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час. Даний спір є спором незначної складності, а тому враховуючи малозначність справи та те, що справу розглянуто в одному судовому засіданні, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4,19,76,81, 133, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. 257, ч.1 ст. 258, ч.1 ст. 261, ч.5 ст. 261, ст.ст. 264, 512, 514, 516, 526, 530, 610-611, 625, 629, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9-А, ЄДРПОУ: 42806643) заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10851889 від 11.01.2026 року в розмірі 8484 (вісім тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні 09 копійок, яка складається з: 5460,45 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 559,80 грн. - заборгованість за комісією; 2463,84 грн. - сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9-А, ЄДРПОУ: 42806643) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2473 (дві тисячі чотириста сімдесят три) гривні 37 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9-А, ЄДРПОУ: 42806643) понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ», місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9-А, ЄДРПОУ: 42806643.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2026 року.

Суддя Т. В. Карапиш