Справа № 204/2693/25
Провадження № 2-др/204/79/26
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2026 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра, у складі:
головуючого - судді Приваліхіної А.І.,
за участю секретаря судового засідання - Єрмак Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про оспорювання батьківства,
У С Т А Н О В И В:
У провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про оспорювання батьківства, (судова справа № 204/2693/26), в якій 03 вересня 2026 року судом ухвалено заочне рішення.
30 вересня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Ільїчова С.Д., про ухвалення додаткового рішення у цій справі (том - 2, а. с. 13-15 та на звороті).
В обґрунтування заяви зазначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, а тому прохає суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача понесені останнім витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 гривень.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав, прохав задовольнити (том - 2, а. с. 28).
Інші учасники справи належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи (том - 2, а. с. 23-28), у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду невідомі.
Розглянувши матеріали заяви, переглянувши рішення суду, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Приписами ч. 4 ст. 270 ЦПК України визначено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 270 ЦПК України, зважаючи на те, що сторони у судове засідання не з`явилися, а суд необхідності в їх повторного виклику у судове засідання не вбачає, при цьому їхня неявка не перешкоджає розгляду заяви, у зв`язку з чим, згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення суду зазначається розподіл судових витрат.
Так, частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
При цьому, вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Більш того, суд зазначає про те, що приписами ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на сторін: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Так, судом встановлено, що 03 вересня 2026 року у вказаній справі ухвалено заочне рішення яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про оспорювання батьківства.
Виключено відомості із актового запису № 283 від 24 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 968 гривень 96 копійок.
Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 висловив свою позицію про те, що для цілей відшкодування витрат на правову допомогу заявник може використовувати будь-який документ, який свідчить про фактичне понесення таких витрат.
Верховний суду у складі Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19 зазначив про те, що аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при оплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форми такого документа. Урахувавши наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, ВС дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений у довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
Також судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18 та від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17 вказав на те, що від учасника справи вимагаються докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а не докази обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, тому достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу позивачу у даній справі на підставі ордеру про надання правничої допомоги серії АН № 1635779 від 04 березня 2025 року (том - 1, а. с. 6 на звороті) надавав адвокат Ільїчов Сергій Дмитрович, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН № 6174 (том - 1, а. с. 6).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: копію договору № 25022503 від 25 лютого 2025 року про надання правової допомоги/юридичних послуг укладеного з ТОВ «Центр правової допомоги юрист 24» (том - 2, а. с. 17 на звороті - 18), копію договору № 25022504 від 25 лютого 2025 року про надання правової допомоги/юридичних послуг укладеного з ТОВ «Центр правової допомоги юрист 24» (том - 2, а. с. 19), копію акту приймання-передачі наданих послуг № 25022503 від 16 квітня 2025 року до договору про надання юридичних послуг/правової допомоги 25022503 від 25 лютого 2025 року (том - 2, а. с. 18 на звороті), копію акту приймання-передачі наданих послуг № 25022504 від 12 березня 2025 року до договору про надання юридичних послуг/правової допомоги 25022504 від 25 лютого 2025 року (том - 2, а. с. 19 на звороті), копію договору про співробітництво у сфері надання правової допомоги/юридичних послуг № 01012405-с від 01 січня 2025 року укладеного між ТОВ «Центр правової допомоги юрист 24» та адвокатом Ільїчовим С.Д. (том - 2, а. с. 16) та додаток до вказаного договору (том - 2, а. с. 17), а також копію договору про співробітництво у сфері надання правової допомоги/юридичних послуг № 01012601-с від 01 січня 2025 року укладеного між ТОВ «Центр правової допомоги юрист 24» та адвокатом Ільїчовим С.Д. (том - 2, а. с. 16 на звороті).
Однак суд не приймає вказані докази до уваги та вважає їх неналежними, з огляду на наступне.
Так, договір № 25022503 від 25 лютого 2025 року про надання правової допомоги/юридичних послуг позивачем укладено 25 лютого 2025 року з ТОВ «Центр правової допомоги юрист 24», за яким останнє зобов`язалося надати йому юридичні послуги, зокрема: представництво в суді загальною вартістю 20 000 гривень.
В свою чергу, договір № 25022504 від 25 лютого 2025 року про надання правової допомоги/юридичних послуг укладено позивачем 25 лютого 2025 року з ТОВ «Центр правової допомоги юрист 24», за яким останнє зобов`язалося надати йому юридичні послуги, зокрема: проєкт позовної заяви до суду щодо оскарження батьківських прав загальною вартістю 5 000 гривень.
Натомість, суд зазначає, що вказані договори не містить жодної інформації ані про те, в якому суді (представництво) чи до якого суду подається позовна заява, ані відносно якої особи здійснюється оскарження батьківських прав (щодо якої конкретної дитини), ані до якого відповідача, ані в особі кого ТОВ «Центр правової допомоги юристи 24» надає вказані послуги позивачу.
Крім того, з ордеру серії АН № 1635779 від 04 березня 2025 року про надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Ільїчовим С.Д. (том - 1, а. с. 6 на звороті) вбачається, що вказаний ордер виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної допомоги № 25022503/02 від 27 лютого 2025 року, однак останній суду не наданий так само як і акти виконаних адвокатом робіт за вказаним договором правової допомоги.
Водночас суд зазначає, що витрати на юридичні послуги, надані іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 141 ЦПК.
Про таку правову позицію Великої палати ВС нагадав Касаційний цивільний суд, погодившись з висновком апеляційної інстанції у справі № 757/13974/21-ц.
Зважаючи на викладене, судом не приймаються до уваги акти приймання-передачі наданих послуг № 25022503 від 16 квітня 2025 року до договору про надання юридичних послуг/правової допомоги 25022503 від 25 лютого 2025 року (том - 2, а. с. 18 на звороті) та № 25022504 від 12 березня 2025 року до договору про надання юридичних послуг/правової допомоги 25022504 від 25 лютого 2025 року (том - 2, а. с. 19 на звороті), оскільки не вказана, яка саме особа, адвокат надав послуги.
З огляду на викладене, враховуючи складність справи, співмірність та пропорційність понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, ураховуючи, те що справа розглядалася судом в порядку загального провадження, приймаючи до уваги обсяг наданих адвокатом послуг, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, зважаючи на те, що договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної допомоги № 25022503/02 від 27 лютого 2025 року адвокатом Ільїчовим С.Д. суду не наданий, а договори № 25022503 від 25 лютого 2025 року та № 25022504 від 25 лютого 2025 року про надання правової допомоги/юридичних послуг укладені позивачем з ТОВ «Центр правової допомоги юрист 24» й акти приймання-передачі наданих послуг за цими договорами судом визнані неналежними доказами у справі, суд дійшов переконливого висновку, що факт понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 25 000 гривні документально не підтверджений, а тому підстави для їх задоволення відсутні, у зв`язку із чим заяву про ухвалення додаткового рішення слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 259, 260, 270 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про оспорювання батьківства, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками справи.
Ухвала суду набирає законної сили протягом п`ятнадцяти днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками справи, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя А.І. Приваліхіна