Постанова № 140880962 у справі № 761/15984/24 від 02.07.2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/6564/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 761/15984/24

02 липня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Кирилюк Г.М.

- Рейнарт І.М.

при секретарі - Козачук А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Боклаганич Наталії Антонівни на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 листопада 2025 року та на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року, ухвалені під головуванням судді Саадулаєва А.І., у справі за позовом Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року Товариство співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» звернулось до суду з позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовні вимоги обгрунтовувало тим, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Товариство співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» (далі - ТСББ «Комфорт») створено у квітні 2001 року власниками житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 з метою забезпечення захисту прав його членів, належного управління, утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом Об`єднання, належного утримання цілісного майнового комплексу.

Завданням ТСББ «Комфорт» та його обов`язком, відповідно до положень Статуту Об`єднання та Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», є утримання будинку та прибудинкової території за рахунок внесків та платежів співвласників житлових та нежитлових приміщень. Перелік та розміри внесків і платежів на утримання будинку і прибудинкової території встановлюються рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку. Інші житлово-комунальні послуги надаються за тарифами, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) та відповідно до умов договорів, укладених між ТСББ «Комфорт» (як колективним споживачем) та відповідними надавачами вказаних послуг. Задля належного обслуговування будинку та прибудинкової території кожен співвласник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати платежі та внески.

Рішенням Загальних зборів ТСББ «Комфорт» від 24.12.2020 року затверджені обов`язкові щомісячні платежі та внески до бюджету ТСББ «Комфорт» на 2021 рік, які становлять для власників квартир - 7,65 грн. за 1 м2 на утримання будинку та прибудинкової території; 4,84 грн. за 1 м2 на утримання служби консьєржів; цільові внески на створення ремонтного фонду - 10% від суми платежів на утримання будинку, прибудинкової території, утримання консьєржів.

Рішенням Загальних зборів ТСББ «Комфорт» від 17.12.2021 року затверджені обов`язкові щомісячні платежі та внески до бюджету ТСББ «Комфорт» на 2022 рік, які становлять для власників квартир - 8,20 грн. за 1 м2 на утримання будинку та прибудинкової території; 5,25 грн. за 1 м2 на утримання служби консьєржів; цільові внески на створення ремонтного фонду - 10% від суми платежів на утримання будинку, прибудинкової території, утримання консьєржів.

Рішення Загальних зборів прийняті у відповідності до положень чинного законодавства України та Статуту ТСББ «Комфорт» та є обов`язковими для виконання всіма співвласниками будинку.

Позивач зазначав, що відповідач ОСОБА_1 є співвласником у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 . Відповідачу на праві власності належить наступне нерухоме майно: квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 130,70 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 29.05.2002 року, серія КВ № 71095; квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 124,90 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 29.05.2002 року серія КВ № 71097.

Відповідно до вимог законодавства, споживач (власник) зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Однак, відповідач ОСОБА_1 не в повному обсязі сплачує щомісячні платежів за послуги, що фактично надавалися та надаються щодо квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_4 .

Так, відповідач не у повній мірі вносить плату за утримання будинку, прибудинкової території, оплату консьєржів, цільові внески на формування резервного фонду та опалення по квартирі АДРЕСА_2 , внаслідок чого за період з 01.01.2019 року по 31.03.2025 року року (включно) утворилася заборгованість в розмірі 26 773 грн. 83 коп, що складається із: витрат на утримання будинку та прибудинкової території - 9 452,34 грн; на оплату консьєржів - 4 560,86 грн; цільові внески на формування загального резервного фонду в розмірі 10% від щомісячного платежу на утримання будинку та прибудинкової території, на оплату праці консьєржів - 1 123,70 грн; опалення за показниками індивідуального квартирного лічильника - 7 898,41 грн; опалення МЗК - 1 495,44 грн; холодне водопостачання та водовідведення - 2 243,08 грн.

За утримання квартири АДРЕСА_3 за період з 01.01.2019 року по 31.03.2025 року за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 56 599 грн. 47 коп., що складається із: витрат на утримання будинку та прибудинкової території - 19 640,60 грн; на оплату консьєржів - 9 236,98 грн; цільові внески на формування загального резервного фонду в розмірі 10% від щомісячного платежу на утримання будинку та прибудинкової території, на оплату праці консьєржів - 2 509,24 грн; опалення за показниками індивідуального квартирного лічильника - 15 095,05 грн; опалення МЗК - 2 402,22 грн; холодне водопостачання - 7 715,38 грн.

Відповідач як боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов`язаний також сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової та трьох процентів річних.

З урахуванням наведених обставин, уточнивши позовні вимоги на підставі заяви від 29 квітня 2025 року (а.с. 141-146 том 3), позивач Товариство співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» просив суд:

стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» заборгованість у загальній сумі 83 373 (вісімдесят три тисячі триста сімдесят три) грн. 30 коп., яка складається з: заборгованості по квартирі АДРЕСА_2 за житлово-комунальні послуги в розмірі 26 773 грн. 83 коп. (двадцять шість тисяч сімсот сімдесят три гривні вісімдесят три копійки); заборгованості по квартирі АДРЕСА_3 за житлово-комунальні послуги в розмірі 56 599 грн 47 коп. (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 47 копійок);

стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) інфляційні за весь час прострочення в розмірі 2 316,31 грн та 1 306,25 грн - 3 % річних від простроченої суми боргу по квартирі АДРЕСА_2 ;

стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) інфляційні за весь час прострочення в розмірі 30 694,79 грн та 6 599,84 грн - 3 % річних від простроченої суми боргу по квартирі АДРЕСА_3 ;

судові витрати покласти на ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 листопада 2025 року позов Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» (ЄДРПОУ: 26008186): заборгованість по квартирі АДРЕСА_2 за послуги з управління та утримання багатоквартирного будинку в розмірі 26773 (двадцять шість тисяч сімсот сімдесят три) грн. 83 коп.; заборгованість по квартирі АДРЕСА_3 за послуги з управління та утримання багатоквартирного будинку в розмірі 56599 (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 47 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» (ЄДРПОУ: 26008186), судовий збір у розмірі 2031 (дві тисячі тридцять одна) гривень 18 копійок.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року заяву Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» (ЄДРПОУ: 26008186) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10062 (десять тисяч шістдесят дві) грн 00 коп. В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з основним та додатковим рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2025 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТСББ «Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовити повністю. Стягнути з позивача ТСББ «Комфорт» (код ЄДРПОУ: 26008186) на користь відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) всі понесені ним по даній цивільній справі судові витрати, в т.ч.: судові витрати, понесені відповідачем ОСОБА_1 на стадії розгляду даної цивільної справи в суді першої інстанції у розмірі 55 669,50 гривень, а саме: витрати на оплату судового збору у сумі 616,50 гривень за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення суду та на оплату судового збору у сумі 1 233,00 гривні за подання до суду зустрічного позову по даній цивільній справі, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 500,00 гривень, в т.ч.: на оплату послуг адвоката Боклаганич Н.А. по наданню відповідачу ОСОБА_1 професійної правничої допомоги (адвокатських послуг) по цій справі на стадії розгляду даної цивільної справи в суді першої інстанції, та інші судові витрати у сумі 3 320,00 гривень, в т.ч.: витрати пов`язані із розглядом даної справи в суді у сумі 3 320,00 гривень, а саме: витрати на виготовлення копій документів для суду та для позивача (на ксерокопіювання документів) в сумі 3 084,00 гривень та поштові витрати в сумі 236,00 гривень; судові витрати, понесені відповідачем ОСОБА_1 на стадії розгляду даної цивільної справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 26 000,00 гривень, в т.ч. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000,00 гривень (на оплату послуг адвоката Боклаганич Н.А. по наданню відповідачу ОСОБА_1 професійної правничої допомоги (адвокатських послуг) по цій справі на стадії розгляду даної цивільної справи в суді апеляційної інстанції).

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувані судові рішення суду першої інстанції ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув по суті дану справу та виніс судове рішення без участі представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Боклаганич Н.А., безпідставно зазначивши у рішенні суду про те, що про причини неявки суд вказані особи не сповістили, чим грубо порушим вимоги чинного процесуального закону та процесуальні права відповідача ОСОБА_1 та його представника у цій справі - адвоката Боклаганич Н.А..

При розгляді даної цивільної справи та винесенні оскаржуваних рішень суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, у тому числі, щодо нарахованих та перерахованих ОСОБА_3 , яка проживала зі своєю сім`єю в квартирі АДРЕСА_2 , та сім`ї ОСОБА_4 , яка проживала зі своєю сім`єю в квартирі АДРЕСА_3 , субсидій. Відповідачем ОСОБА_1 також було надано необхідні письмові докази нарахованих та перерахованих позивачу субсидій по квартирі АДРЕСА_2 та по квартирі АДРЕСА_3 , які судом не були взяті до уваги.

Сторона відповідача вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив відповідачу ОСОБА_1 у його доводах про те, що він не є належним відповідачем щодо зобов`язань по квартирі АДРЕСА_3 , оскільки особовий рахунок на цю квартиру ТСББ «Комфорт» оформлено на його дружину ОСОБА_5 , яка є співвласником всього майна спільно із відповідачем ОСОБА_1 та повинна самостійно нести відповідальність по цій квартирі.

Позаяк відповідач ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною, ОСОБА_5 , є співвласниками двох квартир ( АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ) та гаражного боксу АДРЕСА_5 , та є членами ТСББ «Комфорт», в грудні 2014 року ними було прийнято рішення оформити окремі особові рахунки на цю нерухомість та укласти з ТСББ «Комфорт» окремі договори.

Жодна із сторін, учасників договору № 64/127 від 01.11.2015 року про надання послуг з теплопостачання, укладеного між ТСББ «Комфорт» та ОСОБА_5 , впродовж 2016-2024 років не заявляла про припинення цього договору, відтак, він є чинним і в даний час. Тому цивільно-правову відповідальність за оплату послуг по теплопостачанню щодо квартири АДРЕСА_3 згідно договору від 01.11.2015 року юридично повинен нести учасник цього договору, а саме, ОСОБА_6 , як власник особового рахунку.

У зв`язку з чим, відповідач ОСОБА_1 вважає, що позов в частині позовних вимог ТСББ «Комфорт» щодо стягеення заборгованості по квартирі АДРЕСА_3 позивачем пред`явлено до неналежного відповідача, який хоча і є співвласником цієї квартири разом з ОСОБА_5 , але не є власником особового рахунку № НОМЕР_2 .

Залучення до участі у справі співвідповідача та заміна неналежного відповідача можливі лише на стадії розгляду справи в суді першої інстанції в порядку та на умовах, визначених в статті 51 ЦПК України.

У разі, якщо це не було зроблено згідно вимог ст. 51 ЦПК України, суд зобов`язаний був відмовити в цій частині у задоволенні позову позивача, пред`явленого до неналежного відповідача.

Також суд першої інстанції безпідставно відкрив провадження у даній справі, оскільки позивач ТСББ «Комфорт» станом на 08 травня 2024 року, тобто, на момент винесення ухвали про відкриття провадження у цій справі, перебував у стадії банкрутства і дана справа повинна була розглядатися Господарським судом м.Києва за правилами господарського судочинства.

Сторона відповідача просить суд апеляційної інстанції дослідити письмові докази, надані відповідачем ОСОБА_1 на спростування наявності у нього заборгованості перед позивачем ТСББ «Комфорт», зокрема, додатки до додаткових письмових пояснень відповідача ОСОБА_1 від 15 липня 2025 року у цивільній справі № 761/15984/24 на змінену позовну заяву ТСББ «Комфорт» за переліком.

Також просить Київський апеляційний суд дослідити в судовому засіданні суду апеляційної інстанції всі надані відповідачем ОСОБА_1 та його представником у цій справі - адвокатом Боклаганич Н.А. письмові докази понесених відповідачем ОСОБА_1 судових витрат по цій справі за результатами розгляду апеляційної скарги, визначені статтею 374 ЦПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт», яке змінило найменування на ОСББ «Комфорт 17-25», адвокат Щетінін Максим Юрійович просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2025 року та на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року - залишити без змін.

Зазначає, що єдиним власником квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 згідно правоустановчих документів є ОСОБА_1 . Доказів щодо спільної сумісної власності інших осіб на вищевказані квартири відповідачем не надано.

Законодавство чітко встановлює, що тягар утримання своєї власності покладається саме на власника, а не на особу, яка фактично проживає у квартирі та тимчасово користується нею чи на особу, на яку оформлено особовий рахунок. Згідно приписів ЦК України власність зобов`язує саме власника.

Позивач ТСББ «Комфорт» повідомляє суд, що на рахунки позивача не надходили кошти від держави в рахунок компенсації оплати за житлово-комунальні послуги за квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , власником яких є відповідач. Доказів надходження коштів субсидії позивачу від уповноважених на виплату субсидії органів відповідачем не надано, матеріали справи таких доказів також не містять. Окрім того, у заявлений період стягнення з 2019 року по 2025 рік субсидія за вищевказаними квартирами навіть не нараховувалась.

Станом на 11 квітня 2025 року, так само як і на 30 квітня 2025 року, у суду першої інстанції не було підстав направляти дану справу на розгляд господарського суду, оскільки провадження у справі про банкрутство ТСББ «Комфорт» було закрито, а вирішення справ між даним колом сторін та предметом позову належить до юрисдикцію місцевих районних судів.

Апеляційна скарга не містить нових доказів у справі, не спростовує встановлених судом першої інстанції фактів і ґрунтується виключно на формальних підставах оскарження рішення, які Шевченківський районний суду м. Києва вірно відхилив. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2025 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року у даній справі є законними, обґрунтованими та відповідають нормам матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не має.

В порядку пункту 9 частини 2 статті 175 ЦПК позивач повідомляє суд, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат позивача в суді апеляційної інстанції складає 12 000,00 (дванадцять тисяч) грн., які складаються з витрат на правничу допомогу (підготовка відзиву на апеляційну скаргу, інших процесуальних документів, участь представника в судових засіданнях та ін.).

Позивач заявляє, що докази на підтвердження судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) будуть надані суду у встановлений абзацом 2 частини 8 статті 141 ЦПК України строк (протягом 5 днів з дня винесення рішення).

У судове засідання апеляційного суду з?явилися представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Боклаганич Наталія Антонівна та представник позивача Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт», яке змінило найменування на ОСББ «Комфорт 17-25», адвокат Щетінін Максим Юрійович.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції, не з?явився. Про день та час слухання справи повідомлявся судом апеляційної інстанції у встановленому законом порядку.

В день судового розгляду справи відповідач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про визнання поважними причин його неявки в судове засідання 02 липня 2026 року та про відкладення апеляційного розгляду справи на другу подовину вересня 2026 року або на жовтень 2026 року, у зв?язку із необхідністю проходження ним у липні-серпні 2026 року лікування та реабілітації після ДТП. В обгрунтування причин неявки в судове засіданні 02 липня 2026 року посилався на різке погіршення стану здоров?я, що пов?язано із безсонною ніччю через триваючу у місті Києві повітряну тривогу.

Суд апеляційної інстанції поставив на обговорення питання щодо можливості розпочати розгляд справи за даною явкою учасників справи в судове засідання.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Боклаганич Наталія Антонівна просила суд відкласти розгляд справи посилаючись на те, що таке клопотання до суду подав особисто відповідач у справі ОСОБА_1 .

Представник позивача адвокат Щетінін Максим Юрійович вважав за можливе продовжити розгляд справи.

Відповідно до норм Цивільного процесуального законодавства відкладення розгляду справи є правом суду, яке реалізується в залежності від обставин неможливості вирішення спору. Неявка учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не відноситься до обставин, що унеможливлюють розгляд справи.

З урахуванням вжитих судом апеляційної інстанції заходів щодо належного та завчасного повідомлення учасників справи, у тому числі відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи, колегія суддів апеляційного суду, керуючись положеннями вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України, вважала можливим слухати справу у відсутності відповідача ОСОБА_1 , представництво інтересів якого у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції здійснює професійний адвокат Боклаганич Наталія Антонівна.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Боклаганич Наталія Антонівна підтримала доводи апеляційної скарги та просила скаргу задовольнити.

Представник позивача адвокат Щетінін Максим Юрійович просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та додаткове рішення - залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, які з?явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що власниками житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у квітні 2001 року створено Товариство співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» (ТСББ «Комфорт») з метою забезпечення і захисту прав співвласників, дотримання ними своїх обов?язків, сприяння використання їхнього власного майна, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом (а.с. 8-13 том 1).

Згідно з статутом Об?єднання співласників багатоквартирного будинку «Товариство співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт»», у новій редакції, основними видами діяльності ТСББ «Комфорт» є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованми цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов?язань, пов?язаних з діяльністю об?єднання, утриманні будинку, споруд та прибудинкової території; сприяння власниками гаражних боксів у багатобоксовому підземному гаражі в отриманні комунальних послуг належної якості та за обгрунтованими цінами по утриманню гаражу; забезпечення виконання співвласниками багатобоксового підземного гаражу своїх зобов?язань, пов?язаних з утриманням ремонту та експлуатації спільного майна гаражу (пункт 3 розділу ІІ статуту) - а.с. 21-32.

Об?єднання створене, як непідприємницьке товариство. ТСББ «Комфорт» має статус юридичної особи та діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

До виключної компентенції загальних зборів, які є вищим органом управління об?єднання, належить, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників будинку, окремо для власників житлових та власників нежитлових приміщень відповідно до чинного законодавства - пункт 3 розділу ІІІ статуту.

Пунктом 11 розділу ІІІ статуту визначено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до стату, є обов?язковими для всіх співвласників.

Як передбачено пунктами 1, 2 розділу V статуту співвласник має право, зокрема, знайомитись з протоколами загальних зборів, робити з них виписки, та зобов?язаний своєчасно і в повному обсязу сплачувати належні внески і платежі. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Відповідач у справі ОСОБА_1 є співвласником квартир у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 .

Правовстановлюючими документами підвтерджується, що відповідачу ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у на праві приватної власності належить в будинку по АДРЕСА_1 : квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 130,70 кв.м. (свідоцтво про право власності на квартиру від 29 травня 2002 року серія КВ № 71095) -(а.с. 14-15 том 1); та квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 124,90 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 29 травня 2002 року серія КВ № 71097 (а.с. 16-17 том 1).

Рішення Загальних зборів ТСББ «Комфорт» від 15 грудня 2018 року затверджено бюджет (кошторис) ТСББ «Комфорт» на 2019 рік та визначено розмір щомісячних обов?язкових внесків та платежів співвласників до бюджету, які становлять для власників квартир - 6,33 грн за 1 кв.м. - на утримання будинку та прибудинкової території; 2,17 грн за 1 кв.м. - на утримання служби консьєржів; цільові внески на створення ремонтного фонду - 10% від суми платежів на утримання будинку, прибудинкової території, утримання консьєржів- а.с. 173-205 том 3.

Рішення Загальних зборів ТСББ «Комфорт» від 14 грудня 2019 року затверджено бюджет (кошторис) ТСББ «Комфорт» на 2020 рік та визначено розмір щомісячних обов?язкових внесків та платежів співвласників до бюджету, які становлять для власників квартир - 6,33 грн за 1 кв.м. - на утримання будинку та прибудинкової території; 3,77 грн за 1 кв.м. - на утримання служби консьєржів; цільові внески на створення ремонтного фонду - 10% від суми платежів на утримання будинку, прибудинкової території, утримання консьєржів (на рівні 2019 року) - а.с. 158-172 том 3.

Рішення Загальних зборів ТСББ «Комфорт» від 24 грудня 2020 року затверджено бюджет (кошторис) ТСББ «Комфорт» на 2021 рік та визначено розмір щомісячних обов?язкових внесків та платежів співвласників до бюджету, які становлять для власників квартир - 7,65 грн за 1 кв.м. - на утримання будинку та прибудинкової території; 4,84 грн за 1 кв.м. - на утримання служби консьєржів; цільові внески на створення ремонтного фонду - 10% від суми платежів на утримання будинку, прибудинкової території, утримання консьєржів (на рівні 2019 року) - а.с. 33-41, 42 том 1.

Рішенням Загальних зборів ТСББ «Комфорт» від 17 грудня 2021 року затверджені обов`язкові щомісячні платежі та внески до бюджету ТСББ «Комфорт» на 2022 рік, які становлять для власників квартир - 8,20 грн за 1 кв.м. на утримання будинку та прибудинкової території; 5,25 грн за 1 кв.м. на утримання служби консьєржів; цільові внески на створення ремонтного фонду - 10% від суми платежів на утримання будинку, прибудинкової території, утримання консьєржів (а.с. 60-76, 77 том 1).

Із наданих сторонами доказів, які були досліджені в судовому засіданні, судом першої інстанції встановлено, що ТСББ «Комфорт» є управителем будинку АДРЕСА_1 , забезпечує власників квартир та нежитлових приміщень комунальними та іншими послугами, що підтверджується статутом та актами прийому-передачі вбудованих-прибудованих приміщень інвестору та договорами: на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1110120 від 12.10.2018 року, на надання послуг з водопостачання та водовідведення № 00983/4-10 від 23.08.2022 року, на виконання ремонтних робіт № D21T1706 від 07.11.2019 року, на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) № 5/3457 від 01.03.2019 року, щодо ремонту та обслуговування домофонних систем та електромагнітних систем будинку № 01/2019 від 02.01.2019 року, щодо надання послуг з обслуговування ліфтів № 47/20 від 27.07.2020 року (а.с. 43-50 том 1).

Під час судового розгляду відповідач ОСОБА_1 , заперечуючи проти вимог ТСББ «Комфорт», надав власний розрахунок нарахованих та сплачених платежів по квартирі АДРЕСА_2 та по квартирі АДРЕСА_3 , а також платіжні документів щодо сплати житлово-комунальних послуг згідно рахунків, зазначаючи проте, що заборгованість обрахована позивачем не відповідає дійсності (а.с. 240-250 том 1, а с. 1-10, 12-16, 21-24 том 2).

У зв`язку з наданням відповідачем ОСОБА_1 документальних підтверджень щодо здійснення ним оплат за житлово-комунальні послуги, у яких було вказано призначення платежу (за який саме період відповідачем здійснювались оплати), позивач ТСББ «Комфорт» провів детальну перевірку нарахувань та оплат, здійснених відповідачем, і за результатом даної перевірки встановив, що основна сума боргу за період 2021-2024 роки була сплачена відповідачем, зокрема, частково вже після подання позову.

Натомість залишилася непогашеною заборгованість за попередні періоди - з 2019 по 2021 роки, оскільки відповідач не у повній мірі вносить плату за утримання будинку, прибудинкової території, оплату консьєржів, цільові внески на формування резервного фонду та опалення по квартирі АДРЕСА_2 , внаслідок чого за період з 01.01.2019 року по 31.03.2025 року (включно) утворилася заборгованість в розмірі 26 773 грн. 83 коп., що складається із: витрат на утримання будинку та прибудинкової території - 9 452,34 грн., на оплату консьєржів - 4 560,86 грн., цільові внески на формування загального резервного фонду в розмірі 10% від щомісячного платежу на утримання будинку та прибудинкової території, на оплату праці консьєржів - 1 123,70 грн., опалення за показниками індивідуального квартирного лічильника - 7 898,41 грн., опалення МЗК - 1 495,44 грн., холодне водопостачання та водовідведення - 2 243,08 грн. За утримання квартири АДРЕСА_3 за період з 01.01.2019 року по 31.03.2025 року за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 56 599 грн. 47 коп., що складається фз: витрат на утримання будинку та прибудинкової території - 19 640,60 грн., на оплату консьєржів - 9 236,98 грн., цільові внески на формування загального резервного фонду в розмірі 10% від щомісячного платежу на утримання будинку та прибудинкової території, на оплату праці консьєржів - 2 509,24 грн., опалення за показниками індивідуального квартирного лічильника - 15 095,05 грн., опалення МЗК - 2 402,22 грн., холодне водопостачання - 7 715,38 грн.

Уточнені вимоги представник позивача підтримав під час судового розгляду справи, які, з урахуванням інфляційних втрат за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми боргу, просив задовольнити (а.с. 241-146 том 3).

У відзиві на позовну заяву відповідач вказував, що він не є одноосібним власником квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_4 , а є співвласником цих квартир разом із своєю дружиною, ОСОБА_5 . При цьому, ні він, ні його дружина, не зареєстровані, не проживають та не користуються цими квартирами, а відтак, вони від ТСББ «Комфорт» фактично не отримують ніяких послуг.

До матеріалів справи долучено довідки за формою № 3, видані ТСББ «Комфорт», про те, що в квартирі АДРЕСА_2 станом на 05 грудня 2018 року зареєстровані: ОСОБА_3 (дочка), ОСОБА_9 (онук), ОСОБА_10 (онук), а особистий рахунок значиться на гр. ОСОБА_1 ; в квартирі АДРЕСА_3 станом на 05 грудня 2018 року зареєстровані: ОСОБА_4 (дочка), ОСОБА_11 (онук), ОСОБА_12 (онука), ОСОБА_13 (онука), а особистий рахунок значиться на гр. ОСОБА_1 (а.с. 46, 47 том 2).

Відповідач у відзиві на позовну заяву також подав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із тим, що дана цивільна справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатись в порядку господарського судочинства, оскільки юридична особа ТСББ «Комфорт» перебуває на стадії банкрутства, на підтвердження чого долучив копію ухвали Господарського суду міста Києва від 27 липня 2023 року про відкриття провадження у справі про банкрутство (справа №910/10468/23).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28 травня 2025 року клопотання відповідача про закриття провадження у справі за позовом Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - залишено без задоволення (а.с. 77-78 том 4).

У додаткових письмових поясненнях, які залучені до матеріалів справи, відповідач просив суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог за період з 01 січня 2019 року по 30 квітня 2024 року та відмовити позивачу у задоволенні в цій частині позовних вимог з підстав пропуску ним строку позовної давності; а по квартирі АДРЕСА_3 на підставі статті 51 ЦПК України відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у зв?язку з пред?вленням позовних вимог до неналежного відповідача, оскільки в цій квартирі зареєстровані та проживають його донька зі своїми малолітніми дітьми і вона є фактичним платником за отримані нею житлово-комунальні послуги (а.с. 99-117, 118 том 4).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що особа, яка є власником приміщення у багатоквартирному будинку, у якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання спільного майна, а тому підтверджені витрати на управління, утримання та збереження будинку підлягають стягненню з боржника.

На підставі досліджених доказів судом першої інстанції встановлено, що позивач ТСББ «Комфорт» забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території цього будинку, надає щомісячно експлуатаційні послуги в будинку АДРЕСА_1 , зокрема, відповідачу ОСОБА_1 , який є власником квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_4 . Однак, відповідач не у повній мірі вносить плату за утримання будинку, прибудинкової території, оплату консьєржів, цільові внески на формування резервного фонду та опалення по квартирі АДРЕСА_2 , внаслідок чого за період з 01.01.2019 року по 31.03.2025 року (включно) утворилася заборгованість в розмірі 26 773 грн 83 коп, що складається із: витрат на утримання будинку та прибудинкової території - 9 452,34 грн; на оплату консьєржів - 4 560,86 грн; цільові внески на формування загального резервного фонду в розмірі 10% від щомісячного платежу на утримання будинку та прибудинкової території, на оплату праці консьєржів - 1 123,70 грн; опалення за показниками індивідуального квартирного лічильника - 7 898,41 грн; опалення МЗК - 1 495,44 грн; холодне водопостачання та водовідведення - 2 243,08 грн. За утримання квартири АДРЕСА_3 за період з 01.01.2019 року по 31.03.2025 року за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 56 599 грн 47 коп, що складається із: витрат на утримання будинку та прибудинкової території - 19 640,60 грн; на оплату консьєржів - 9 236,98 грн; цільові внески на формування загального резервного фонду в розмірі 10% від щомісячного платежу на утримання будинку та прибудинкової території, на оплату праці консьєржів - 2 509,24 грн; опалення за показниками індивідуального квартирного лічильника - 15 095,05 грн; опалення МЗК - 2 402,22 грн; холодне водопостачання - 7 715,38 грн.

При обрахуванні суми заборгованості за надані послуги з утримання житла та комунальних послуг за період з 01.01.2019 року по 31.03.2025 року судом першої інстанції в основу обчислень покладені надані позивачем довідки-розрахунки, в яких відображено періоди та суми виникнення заборгованості по кожній квартирі, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , згідно тарифів, встановлених загальними зборами об`єднання, а щодо інших житлово-комунальних послуг, за тарифами, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комнальних послуг, та відповідно до умов договорів, укладених між ТСББ «Комфорт» та відповідними надавачами послуг.

Посилаючись на те, що позивач не надав належних доказів, а саме детального розрахунку з урахуванням часткового погашення заборгованості відповідачем, що унеможливлює перевірку сум інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми боргу, а тому суд не в змозі перевірити законність та правильність розрахунку суми боргу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми боргу, не підлягають задоволенню.

Відхиляючи доводи відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення боргу за житлово-комунальні послуги за період з 2019-2022 роки, суд першої інстанції виходив із того що, починаючи з 02.04.2020 року (дата набрання винності Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)», яким Цивільний кодекс України доповнено п. 12 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» наступного змісту: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Дане продовження строків позовної давності діяло до 30.06.2023 року (дата закінчення карантину (30.06.2023 з 24.00 годин) на підставі постанови Кабміну від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України було продовжено .

Разом з тим, починаючи з 17.03.2022 року (дата набрання чинності Законом № 2120 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»), розділ Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 «Прикінцеві та перехідні положення» наступного змісту: «19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вважав, що оскільки з 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон № 540-IX, згідно з яким в Україні запроваджений з 12 березня 2020 року загальнодержавний карантин, який тривав до 30 червня 2023 року, а з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан і відповідно станом 30 квітня 2024 року (дата звернення ТСББ «Комфорт» до суду з цим позовом) діяв на усій території України, то у цьому випадку позивач не пропустив визначену чинним законодавством позовну давність.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як передбачено частиною другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з частиною першою статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до вимог статті 1, частини першої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, яка створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (частина четверта статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

За змістом статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

Частинами першою, п`ятою статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів - частина 6 статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи - частина 9 статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень - частина 10 статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів тощо.

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи на підставі наданих сторонами доказів, які були досліджені в судовому засіданні, свідчать про те, що в будинку АДРЕСА_1 створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - Товариство співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» (ТСББ «Комфорт»), належно зареєстроване, державою офіційно визнано факт створення об`єднання, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та статутом (а.с. 8-13, 21-32 том 1).

Загальними зборами ТСББ «Комфорт», що є вищим органом управління об`єднання, було прийнято рішення про взяття будинку в управління ТСББ «Комфорт» (самозабезпечення) та встановлення розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території, з подальшим збільшення їх розміру на підставі рішень Загальних зборів ТСББ «Комфорт».

Інші житлово-комунальні послуги надаються ТСББ «Комфорт» за тарифами. встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комнальних послуг та, відповідно до умов договорів, укладених між ТСББ «Комфорт» та відповідними надавачами послуг.

Рішення загальних зборів ТСББ «Комфорт» про встановлення розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території, на утримання служби консьєржів та цільових внесків на створення ремонтного фонду є чинними, а відтак, створюють відповідні права і обов`язки. Позивач наділений правом нараховувати плату щомісячних обов?язкових внесків та платежів співвласників до бюджету ТСББ «Комфорт», а також інших житлово-комунальних послуг, що фактично надавались, та вимагати своєчасної оплати, а відповідач, в свою чергу, зобов`язаний дотримуватися прийнятих рішень загальних зборів ТСББ «Комфорт» та здійснювати своєчасну оплату внесків та платежів за надані послуги.

Стороною відповідача не спростовані обставини щодо отримання послуг, які надаються ТСББ «Комфорт».

Посилання відповідача на те, що він не є одноосібним власником квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3 , а є співвласником разом із своєю дружиною, ОСОБА_5 , та вони не зареєстровані, не проживають та не користуються цими квартирами, а відтак, від ТСББ «Комфорт» фактично не отримують ніяких послуг, обґрунтовано не взяті судом першої інстанції до уваги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, єдиним власником квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 згідно правоустановчих документів є ОСОБА_1 (залучений у справі відповідач). Доказів щодо спільної сумісної власності інших осіб на вищевказані квартири відповідачем не надано. А отже, у позивача відсутні правові підстави для звернення з майновими вимогами щодо сплати заборгованості за послуги з утримання квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3 до будь-яких осіб, окрім власника - ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

За приписами частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 332 ЦК України).

Серед обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених у статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», визначено: виконання рішення зборів співвласників; своєчасна оплата за спожиті житлово-комунальні послуги.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вирішуючи спір в частині вимог ТСББ «Комфорт», суд першої інстанції, з урахуванням змісту зазначених норм матеріального права та встановлених фактичних обставин справи, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТСББ «Комфорт», яке створено власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , з метою управління і забезпечення експлуатації єдиного комплексу нерухомого майна фактично здійснювало управління вказаним житловим будинком та несло витрати, як з утримання та обслуговування будинку, так і прибудинкової території, а відповідач, який є власником квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 у цьому будинку, не відмовлявся від таких послуг, отримував їх та не оплачував їх вартість у повному розмірі, а тому наявні підстави для стягнення заявленої позивачем заборгованості зі сплати внесків та платежів за надані послуги за період з 01 січня 2019 року по 31 березня 2025 року з утримання будинку, прибудинкової території, оплату консьєржів, цільових внесків на формування резервного фонду, опалення та холодного водопостачання (водовідведення) в сумі 26 773,83 грн по квартирі АДРЕСА_2 та в сумі 56 599,47 грн за утримання квартири АДРЕСА_3 .

Розмір заборгованості зі сплати внесків та платежів з утримання будинку та прибудинкової території, визначений позивачем та прийнятий до уваги судом першої інстанції, відповідачем належними, допустимими та достатніми доказами спростований не був.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що ним надані необхідні письмові докази нарахованих та перерахованих позивачу субсидій по квартирі АДРЕСА_2 та по квартирі АДРЕСА_3 , які судом не були взяті до уваги, спростовуються сукупністю досліджених при розгляді справи доказів та їх юридичною оцінкою.

Встановлені судом першої інстанції на їх підставі обставини справи вказують на те, що з 2019 року постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 807 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» введено монетизацію субсидій. Так, пунктом 2 даної постанови установлено, що фінансування та виплата житлових субсидій, нарахованих у готівковій формі до 01 жовтня 2019 року, здійснюються відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848, у редакції, що діяла до набрання чинності цією постановою. Тобто, кошти субсидії спрямовуються безпосередньо одержувачу субсидії на банківський рахунок або видаються готівкою. І вже сам одержувач субсидії розпоряджається даними коштами.

Доказів надходження коштів субсидії позивачу від уповноважених на виплату субсидії органів відповідачем не надано, матеріали справи таких доказів також не містять. Окрім того, позивач під час судового розгляду зазначав, що у заявлений період стягнення з 2019 року по 2025 рік субсидія за вищевказаними квартирами АДРЕСА_6 не нараховувалась, а наданий позивачем розрахунок заборгованості за послуги з управління та утримання багатоквартирним будинком сумніву в його достовірності у суду не викликав.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про те, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_3 ТСББ «Комфорт» оформлено на його дружину ОСОБА_5 , яка є співвласником всього майна спільно із ним та повинна самостійно нести відповідальність по цій квартирі АДРЕСА_3 , були предметом перевірки суду першої інстанції, їм надана належна оцінка, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Вирішуючи спір, суд враховував склад осіб, які залучені до участі у справі позивачем, та встановив, що визначений у позові відповідач ОСОБА_7 а ОСОБА_8 є особою, яка має відповідати за позовом ТСББ «Комфорт», тобто, є належним відповідачем.

Встановлені судом першої інстанції на підставі доказів та їх юридичної оцінки обставини справи вказують на те, що відовідно до правоустановчих документів, що містяться в матерілах справи, єдиним власником квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 є ОСОБА_1 (визначений у позові відповідач), а сам по собі особовий рахунок на квартиру не підтверджує і створює права власності на нерухоме майно.

Оскільки законодавство чітко встановлює, що тягар утримання своєї власності покладається саме на власника і власність зобов`язує саме власника майна, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що аргументи відповідача ОСОБА_1 щодо спільної сумісної власності подружжя на майно, відкриття особового рахунку на дружину не звільняють його, як власника нерухомого майна (квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ), від обов`язку сплачувати внески та платежі за утримання вказаного майна до ТСББ «Комфорт».

В оцінці доводів апеляційної скарги відповідача про те, що суд першої інстанції безпідставно відкрив провадження у даній справі, оскільки позивач ТСББ «Комфорт» станом на 08 травня 2024 року, тобто, на момент винесення ухвали про відкриття провадження у цій справі, перебував у стадії банкрутства і дана справа, на думку відповідача, повинна була розглядатися Господарським судом м.Києва за правилами господарського судочинства, колегія суддів враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у відзиві на позовну заяву подав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із тим, що дана цивільна справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатись в порядку господарського судочинства.

30 квітня 2025 року судом першої інстанції направлено запит до Господарського суду міста Києва про надання інформації про наявність відкритого провадження у Господарському суді міста Києва у справі про банкрутство Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт».

20 травня 2025 року з Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на запит відповідно до якої, у справі №910/10468/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ке-борг 5» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Товариство співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» (ідентифікаційний код 26008186) про банкрутство Господарським судом міста Києва 16 жовтня 2024 року постановлено ухвалу про закриття провадження, яка набрала законної сили.

Суд першої інстанції ухвалою від 28 травня 2025 року, відмовивши у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі за позовом Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, надав належну оцінку доводам ОСОБА_1 та зазначив, що на момент розгляду справи у Шевченківському районному суді міста Києва, у господарській справі №910/10468/23, на яку посилається відповідач, як на підставу закриття провадження у цивільній справі №761/15984/24, було закрито провадження про банкрутство ТСББ «Комфорт», а тому відсутні підстави для закриття провадження у даній цивільній справі, розгляд якої триває після закриття провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача, про те, що суд першої інстанції розглянув по суті дану справу та виніс судове рішення без участі представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Боклаганич Н.А., чим грубо порушим вимоги чинного процесуального закону та процесуальні права відповідача ОСОБА_1 та його представника у цій справі - адвоката Боклаганич Н.А., з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що під час судового розгляду справи відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Боклаганич Н.А. брали участь у справі, надавали пояснення, відзив на позовну заяву, докази на підтвердження своїх заперечень проти позову та сторною відповідача подавались письмові заяви, додаткові пояснення та клопотання, які у підготовчому засіданні оголошені та вирішені судом, з постановленням процесуальних ухвал.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті о 13 год. 00 хв. 24 листопада 2025 року, про що повідомлено учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, судом першої інстанції у порядку, встановленому законом, в електронній формі надіслано копію ухвали від 01 жовтня 2025 року відповідачу ОСОБА_1 у та його представнику адвокату Боклаганич Н.А., яка доставлена до електронного кабінету осіб- 02 жовтня 2025 року (а.с. 231, 233 том 4).

19 листопада 2025 року представник відповідача адвокат Боклаганич Н.А. через підсистему «Електронний суд» подала до Шевченківського районного суду міста Києва заяву про проведення судового засідання 24 листодада 2025 року та усіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції (а.с. 240а-248 том 4).

Із протоколу судового засідання від 24 листопада 2025 року вбачається, що судом першої інстанції оголошено клопотання сторони відповідача про відеоконференцію, створено відеоконференцію, до якої було підключено адвоката Боклаганич Н.А., яка не підключилась та слухавку не взяла (а.с. 1-4 том 5).

Відповідно до частини п`ятої статті 212 ЦПК України, пункту 46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема, підсистеми відеоконференцзв`язку, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку, тощо, несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву (клопотання).

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції для повного та всебічного встановлення обставин справи сприяв сторонам у здійсненні ними своїх процесуальних прав, а тому посилання відповідача на порушення головуючим суддею суду першої інстанції принципу змагальності сторін та наявності обставин, які викликають сумніви в його об`єктивності, є безпідставними.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції, з дотриманням вимог статей 89, 263-264 ЦПК України, забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, із яким погоджується й суд апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат на правничу допомогу

У частині першій статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України випливає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16 (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

Указана судова практика є незмінною.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Зменшуючи розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 10 062,00 грн та, розподіляючи вказані витрати між сторонами з покладенням висновків в основу додаткового рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2025 року, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем ТСББ «Комфорт» витрати в розмірі 16 000,00 грн не знайшли свого підтвердження в повному обсязі при розгляді справи, а саме: представник позивача не був присутнім в судовому засіданні 08.10.2024 року та сума витрат на правову допомогу підлягає перерахуванню пропорційно до частини задоволених судом позовних вимог позивача. Також судом враховані заперечення відповідача щодо розміру понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, виходячи з критеріїв реальності та розумності розміру адвокатських витрат, розмір правничої допомоги в сумі 10 062,00 грн судом першої інстанції визначено правильно, а тому апеляційна скарга відповідача на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2025 року задоволенню не підлягає, оскільки судом першої інстанції при ухваленні додаткового судового рішення, як складової частини судового рішення від 24 листопада 2025 року, порушення норм процесуального права не допущено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 листопада 2025 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, на законність судових рішень не впливають, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Боклаганич Наталії Антонівни.

Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Боклаганич Наталії Антонівни залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 листопада 2025 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Судді: