ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
15 жовтня 2026 року м. Ужгород № 260/3515/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Біров Н.Е.
учасники справи:
позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - не з`явився;
за участі представника позивача - адвоката - Юрика Богдана Ігоровича;
відповідач: Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник - Самойленко Катерина Євгенівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
20 травня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 44106694), якою просить суд: « 1. Прийняти дану позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення від 20.03.2026 року №000/5426/07-16-24-06/ НОМЕР_1 . 3. Судові витрати покласти на відповідача».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року даний позов було залишено без руху.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Відповідальність платника податків за порушення строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлена статтею 1201 Податкового кодексу України. Відповідно до статті 1201 пункту 1201.1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульової ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів. Абзацом першим пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України передбачено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. Водночас, згідно з абзацом 2 пункту 1201.2 статті 1201 Податкового кодексу України відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. Результати правового аналізу встановленої нормами Податкового кодексу України відповідальності платників податків за відсутність реєстрації протягом граничних строків податкових накладних тягнуть правовий висновок, що норми Податкового кодексу України передбачають притягнення до відповідальності окремо за фактом первинного виявлення контролюючим органом такого порушення за результатами проведеної перевірки та окремо у разі не проведення реєстрації вже після факту первинного накладення штрафу - як два окремі види відповідальності. При цьому, штрафні санкції, передбачені абзацом 2 пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, носять похідний характер та застосовуються тільки у разі не здійснення реєстрації податкових накладних у встановлений 10-денний термін після отримання податкового повідомлення-рішення, яким на платника податку вже накладено штраф в порядку абзацу 1 пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України. Тобто, його застосуванню повинно передувати направлення контролюючим органом на адресу платника податків податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі абзацу 1 пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України. Разом з тим, у спірних правовідносинах відповідачем такої послідовності дотримано не було. Позивача було притягнуто до відповідальності відразу на підставі абзацу 2 пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України. Тобто, рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності було прийнято контролюючим органом не в межах та не у спосіб, передбачені чинним законодавством України. На підставі зазначеного просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи щодо задоволення позову, відповідач у відзиві зазначив, що ухвалені ним податкові повідомлення-рішення, які є спірними, ухвалені правомірно та відповідають фактичним обставинам.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі з підстав наведених у такому позові.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що на виконання плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2026 року наказами Головного управління ДПС у Закарпатській області № 25-п від 08 січня 2026 року та №143-п від 11 лютого 2026 року «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 » та «Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 », вирішено провести планову документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2024 року (Т. 3 а.с.а.с. 58, 59).
На підставі, у тому числі, й вищезазначених наказів 12 січня 2026 року видані направлення за №№ 36/07-16-24-06, 349/07-16-24-07 (Т. 3 а.с.а.с. 60,61).
За результатами перевірки 26 лютого 2026 року був складений акт за № 5108/07-16-24-06/ НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2024 року (Т. 3 а.с.а.с. 6-57).
Зокрема в акті зафіксовано, що перевіркою встановлено, що у період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2024 року ФОП ОСОБА_1 здійснював, серед іншого, господарську діяльність - роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах алкогольними напоями та тютюновими виробами, зокрема у наступних місцях торгівлі: магазин «WEST» ( АДРЕСА_2 ), магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_3 ), Торгово-розважальний комплекс «Магнум» ( АДРЕСА_4 ), Кафе «Кеменце» (м.Берегово, вул. Вереш Марті, 1) з використанням РРО/ПРРО. Документальною плановою перевіркою, серед іншого, встановлено порушення позивачем вимог статті 201 пунктів 201.1 та 201.4 Податкового Кодексу України, а саме: відсутність (нереєстрація) податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, пов`язаних з реалізацією алкогольних напоїв та тютюнових виробів, розрахунки за які проводились через РРО за щоденними підсумками операцій на загальну суму ПДВ в розмірі 4680748,47 грн, у тому числі 2019 рік - 3675721,05грн, з 01 січня по 30 червня 2020 року - 1005027,42 грн. Перевіркою встановлено, що в порушення вимог статті 201 пунктів 201.1 та 201.4 Податкового Кодексу України, позивач при роздрібній торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, розрахунки за які проводились через РРО (готівкою та платіжними картками), реєстрував зведені податкові накладні за кожен поточний місяць, а не за щоденними підсумками операцій.
На підставі акту перевірки 20 березня 2026 року відповідачем сформоване податкове повідомлення-рішення за №000/5426/07-16-24-06/2496412311, яким за нереєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, пов`язаних з реалізацією алкогольних напоїв та тютюнових виробів, розрахунки за які проводились через РРО за щоденними підсумками операцій на загальну суму ПДВ у розмірі 4680748,47 грн, в тому числі 2019 рік 3675721,05 грн та з 01 січня по 30 червня 2020 року -1005027,42 грн (Т. 3 а.с.а.с. 62-68).
Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом до суду.
Заслухавши учасників справи, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову у повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі по тексту також й - ПК України).
Відповідно до статті 201 пункту 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (стаття 201 пункту 201.2 ПК України).
Відповідно до статті 201 пункту 201.10 абзаців 1 та 4 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою... Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У відповідності до статті 201 пункту 201.4 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця. У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця. Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
Пунктом 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 31 грудня 2015 року за № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" (далі по тексту - Порядок № 1307) передбачено, що податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника)…У разі складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у рядку "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин" такої податкової накладної робиться позначка "х" та зазначається тип причини 11. При цьому у рядку "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "10[телефон приховано]", рядок "Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта" не заповнюється. Інші дані та показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними цим Порядком.
У разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна: покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця (пункт 19 абзац 3 Порядку № 1307).
У разі якщо операції, визначені пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку: покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця (пункт 19 абзац 6 Порядку № 1307)
У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" зазначається код ознаки, визначений пунктом 11 цього Порядку. У разі складання зведених податкових накладних покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" такої податкової накладної робиться позначка "х" та зазначається тип причини 02. При цьому у графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "10[телефон приховано]", рядок "Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта" не заповнюється. У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається весь опис (номенклатура) поставлених протягом місяця товарів/послуг (пункт 19 абзаци 7-9 Порядку № 1307).
При цьому відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг (крім визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України) не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної… Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць (пункт 19 абзаци 10, 12 Порядку № 1307).
Згідно з пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідно до статті 44 пункту 44.1 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно пунктів 1 та 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29.01.2016 № 21, до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період; платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності; дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Підпунктом 1 пункту 3 розділу V Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року за № 21 (із відповідними змінами та доповненнями змінами) передбачено, що у рядках 1, 2, 3, 5 колонки А декларації вказуються загальні обсяги постачання товарів/послуг за звітний період, які оподатковуються за основною ставкою, за ставками 7 % і 14 %, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування, не є об`єктом оподаткування, та послуг, що не оподатковуються у зв`язку з їх місцем постачання за межами митної території України.
Підпунктом 2 пункту 3 розділу V зазначеного Порядку передбачено, що у рядку 1.1 декларації вказуються дані операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України, до рядка 1.1 декларації включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання товарів/послуг, здійснені на митній території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V Кодексу; до рядка 1.2 декларації включаються оподатковувані за ставкою 7 % обсяги постачання товарів, здійснені на митній території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що податкові накладні у встановлених ПК України випадках можуть складатися та реєструватися за результатами сукупності операцій.
Позивач в межах періоду з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2024 року здійснював господарські операції - роздрібну торгівлю в спеціалізованих магазинах алкогольними напоями та тютюновими виробами кінцевим споживачам - не платникам ПДВ через мережу пунктів роздрібного продажу, при здійсненні таких операцій позивач складав та відповідно реєстрував в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ по господарським операціям за підсумками місяця в останній день місяця.
Позивач вважає, що ПК України дозволяє оформляти підсумкові або зведені податкові накладні за підсумками певного періоду або операцій, тобто виписувати не окрему податкову накладну на кожну операцію, а одну на декілька операцій - зведену, за умов, якщо постачання товарів/послуг має безперервний або ритмічний характер. Позивач зазначає, що така можливість надана пунктом 201.4 статті 201 ПК України. Також вказує, що такі зведені податкові накладні приймались та реєструвались контролюючим органом протягом тривалого часу. Факт здійснення реєстрації відповідних податкових накладних протягом тривалого періоду не заперечується й контролюючим органом.
Порушення, за позицією відповідача, полягає у тому, що позивач замість податкової накладної за щоденним підсумком подавав зведену податкову накладну за місяць. Відповідач вважає, що такі дії позивача порушують вимоги статті 201 пункті 201.1 ПК України, так як постачання товарів, у тому числі пунктів роздрібного продажу не містить визначення поняття "безперервний характер поставки", а тому воно також не може бути застосоване до спірних правовідносин.
Суд дійшов висновку, що положення статті 201 ПК України встановлюють загальні вимоги до складання та реєстрації податкових накладних, а також спеціальні правила для окремих ситуацій. Загальне правило визначено у статті 201 пункті 201.1 ПК України: платник ПДВ зобов`язаний у день виникнення податкового зобов`язання виписати податкову накладну в електронній формі, підписати її та зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Водночас, спеціальні положення статті 201 пункту 201.4 ПК України конкретизують порядок складання накладних у випадках безперервного або ритмічного характеру постачань, а також дозволяють особливий спосіб оформлення накладних за щоденними підсумками операцій.
Із системного тлумачення положень статті 201 ПК України суд виснує, що спеціальні норми пункту 201.4 діють як винятки з загального правила пункту 201.1 цієї статті. Зокрема, у випадку здійснення поставок з певними особливостями (ритмічність, безперервність або масові роздрібні операції через РРО), платнику податку надається альтернативне право обрати спеціальний порядок складення та реєстрації податкових накладних. Водночас, суд звертає увагу, що законодавчо передбачена наявність умов і підстав для складення податкових накладних у спеціальному порядку, у випадку небажання платника податку скористатися цим правом, не звільняє його від обов`язку щодо складання та реєстрації накладних у загальному порядку.
Отже, загальна норма (статті 201 пункт 201.1 ПК України) вимагає своєчасного оформлення кожної операції податковою накладною, а спеціальні норми (пункт 201.4 цієї статті) визначають випадки, коли дозволено відступити від цього порядку та згрупувати операції в підсумкові або зведені накладні.
Так, пункт 201.4 ПК України встановлює, що платники податку в разі безперервного чи ритмічного характеру постачання товарів/послуг можуть оформлювати зведені податкові накладні за спеціальними правилами. Окремо у цьому пункті визначено, що для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Тлумачення поняттю "безперервний характер" податковий кодекс не наводить, але як правило, це означає триваюче постачання за довгостроковим договором (наприклад, поставка електроенергії, інших комунальних послуг тощо). Ритмічність постачань характерна, насамперед, для договірних правовідносин, коли покупець і постачальник зафіксували регулярні поставки, що можна підтвердити відповідними договорами, видатковими накладними або іншими первинними документами. У таких випадках постачальник має право виписати одну зведену накладну на кінець місяця на загальний обсяг поставок відповідному контрагенту (покупцю) замість множинних накладних на кожне окреме відвантаження.
Суд зазначає, що відповідно до положень статті 201 пункту 201.4 ПК України, можливість складати зведені податкові накладні за місяць (замість оформлення накладної на кожну окрему операцію) безпосередньо пов`язана з наявністю факту ритмічності чи безперервності постачання товарів/послуг одному покупцю.
З огляду на зазначене, саме платник податків, який обирає такий спрощений порядок, зобов`язаний довести, що задекларовані у зведеній накладній операції мають ознаки ритмічного або безперервного характеру. Якщо ж платник податків не надає належних доказів цих обставин, то він не набуває права застосовувати режим зведених податкових накладних, а натомість повинен реєструвати податкові накладні в порядку загальної норми (стаття 201 пункт 201.1 ПК України).
У справі, що розглядається, роздрібний продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів та інших супутніх товарів кінцевим споживачам через спеціалізовані магазини через реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) не дає можливості ідентифікувати конкретного покупця, який отримує товар кілька разів на місяць. Тому, у такому випадку виключається можливість здійснення безперервних або ритмічних поставок, оскільки відсутній конкретно та документально визначений один і той самий покупець, який отримує товар кілька разів на місяць. З огляду на зазначене, кожна роздрібна операція через РРО є окремим постачанням окремому споживачу, а не ланцюгом поставок тому самому контрагенту. Отже, спеціальний режим зведених місячних накладних, передбачений для ритмічних/безперервних постачань, не поширюється на роздрібні продажі алкогольних напоїв та тютюнових виробів кінцевим споживачам через спеціалізовані магазини. Натомість, для такого виду операцій стаття 201 пункт 201.4 ПК України передбачає інший особливий підхід - складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій. Такий механізм прямо дозволений пунктом 201.4 ПК України: якщо податкові накладні на окремі роздрібні операції не складалися, платник податку може скласти одну накладну за підсумками дня.
Отже, законодавець визнає роздрібний продаж кінцевим споживачам - неплатникам ПДВ - спеціальним випадком, в якому дозволено об`єднувати всі операції дня в одну накладну. Ця норма є спеціальною альтернативою щодо загального правила (пункту 201.1 ПК України) і спрямована на спрощення документообігу для роздрібних продавців, які здійснюють свою діяльність з використанням РРО.
Суд звертає увагу на словосполучення "податкова накладна може бути складена" в тексті статті 201 пункту 201.4 ПК України, на яке посилається позивач для обґрунтування свого права обрати будь-який з наведених у цьому пункті варіантів документування (зведена податкова накладна за місяць чи щоденні підсумкові накладні). Термін "може" у правовому акті означає дозвіл або право скористатися певним варіантом поведінки, якщо наявні передбачені законом умови. Інакше кажучи, коли закон говорить "може", це означає, що платник податку отримує право застосувати відповідну процедуру, але за наявності тих обставин, які прямо описані у відповідній нормі. Якщо ж обставини (умови) для такої процедури відсутні, платник податків повинен дотримуватися загального обов`язку.
Слово "може" як на право взагалі обирати: або виписати накладну за підсумками дня, або скласти місячну зведену накладну, фактично посилаючись на ту саму норму про ритмічність/безперервність постачань. Проте таке розширене тлумачення не узгоджується із системним аналізом пункту 201.4 ПК України, адже ігнорує чітку умову: зведені накладні за місяць складаються винятково за умови ритмічності/безперервності постачань одному покупцю, що не було доведено позивачем у межах цієї справи. У випадку ж роздрібного продажу через РРО платник має лише два альтернативних варіанта документування таких операцій: або шляхом складення та реєстрації податкової накладної за кожною окремою операцією (за загальним правилом), або платник може складати одну накладну за щоденними підсумками роботи.
Суд виходить з того, що позивач не мав правових підстав застосовувати режим зведених податкових накладних до роздрібних продажів, оскільки такі операції не підпадають під критерії ритмічних або безперервних постачань. Водночас, для цієї категорії операцій законодавець передбачив можливість складання податкової накладної за щоденними підсумками, що є альтернативою загальному правилу про складання накладної на кожну операцію.
Відповідно до статті 1201 пункту 1201.2 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
Суд звертає увагу, що приписи статті 1201 пункту 1201.2 ПК України визначають, що відповідальність настає у разі відсутності реєстрації податкової накладної в ЄРПН в установлений строк. Здійснення позивачем реєстрації зведених податкових накладних щомісячно, а не щоденно не свідчить про нездійснення реєстрації накладних за результатами відповідних операцій.
Суд вважає помилковою (формалізованою) позицію відповідача щодо застосування відповідальності за статтею 1201 пунктом 1201.2 ПКУ, адже навіть, якщо відповідач вважав порушеним порядок складення податкових накладних, а саме складення зведених накладних замість податкових накладних за щоденними підсумками операцій, то це не є підставою для застосування санкцій за відсутність складення та реєстрації податкових накладних.
При цьому, виходячи із змістовного аналізу положень ПК України, зокрема, статті 1201 пункту 1201.2, суд виходить з того, що, у разі, реєстрації податкової накладної з порушенням встановлених податковим законодавством правил (невірний вид, неправильні реквізити тощо), це не може фактично свідчити про відсутність реєстрації податкової накладної, і такі дії платника податків не можна кваліфікувати саме за обраною відповідачем нормою.
Суд враховує, що відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: - чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини).
Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Дотримання принципу пропорційності передбачає, що вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Звертаючись до практики ЄСПЛ, у справі «Ісмаїлов проти Росії» зазначено наступне: «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення». Тобто держава повинна подбати про певний баланс між засобами впливу, які застосовуються до правопорушника, адекватною оцінкою його протиправних дій та метою, яку хоче досягти держава. Розмір штрафних санкцій має перебувати в справедливому співвідношенні з тяжкістю й обставинами вчиненого правопорушення, його суспільною небезпечністю, особою винного, а також рівнем завданої суспільству чи державі шкоди.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.60 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до статті 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час зафіксовані у квитанції.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як свідчать матеріали справи позивачем, як платником податку, все ж таки було виконано обов`язок щодо складання та щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, відповідачем також не заперечувався і факт сплати позивачем усіх податків за наслідком проведених господарських операцій, задекларованих спірними зведеними податковими накладними.
Окрім того, під час складання та подання на реєстрацію податкових накладних позивачем, контролюючий орган жодного разу не скористався своїми повноваженнями щодо зупинки реєстрації податкових накладних, відмови в їхній реєстрації, як таких, що складені з порушеннями, що закріплено Постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
За таких обставин, відповідальність, за статтею 1201 пункту 1201.2 ПК України до платника податків у такому разі не може бути застосована.
Окрім того, суд зазначає, що складені позивачам зведені податкові накладні містять всі необхідні реквізити, зокрема у таких накладних відображені господарські операції позивача.
Інші доводи зазначені відповідачем та вивчені судом, проте, не беруться судом до уваги, оскільки не є юридично значимими та висновків суду не спростовують.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіривши у відповідності до вимог статті 2 частини 2 КАС України правомірність прийняття відповідачем як суб`єктом владних повноважень оспорюваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням встановлених судом обставин, зокрема і допущених процедурних порушень, які судом визнані істотними, та такими, що мали вплив на права та інтереси позивача, недоведеність відповідачем факту виявлених порушень податкового законодавства позивачем. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області не відповідають критеріям наведеним у статті 2 частині 2 КАС України, що є підставою для визнанню їх протиправними та скасуванню.
У пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "РуїзТоріха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 20 березня 2026 року № 000/5426/07-16-24-06/ НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 15 жовтня 2026 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 23 жовтня 2026 року.
Суддя С.Є. Гаврилко