Судові рішення

Ухвала № 140889674 у справі № 420/33277/26 від 23.10.2026

Ухвала від 23.10.2026 в адміністративній справі № 420/33277/26 (категорія «Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо»). Суд: Одеський окружний адміністративний суд, суддя Скупінська О.В.

Справа№ 420/33277/26
СудОдеський окружний адміністративний суд
СуддяСкупінська О.В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата ухвалення23.10.2026
Надійшло до реєстру24.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140889674

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 420/33277/26

У Х В А Л А

23 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 21.10.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона проходила службу у Військовій частині НОМЕР_2 . При цьому, відповідач протиправно, починаючи з 29 січня 2020 року, розраховував грошове забезпечення позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року. Представник позивача звернувся до відповідача із заявою, якою просила відповідача нарахувати та виплатити позивачу, починаючи з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошове забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням у 2020, 2021, 2022, 2023 роках шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум, та з адвокатським запитом. Листом від 26.08.2026 Відповідач повідомив, що при розрахунку грошового забезпечення позивача було використано прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року у розмірі 1762,00 грн.

В якості додатку долучено клопотання про поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом вказавши, що спірні правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця виникли в період з 15 лютого 2023 року по 19 травня 2023 року. Враховуючи те, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, то строк звернення позивача до суду підлягає поновленню.

Розглянувши заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, дослідивши матеріали додані до позову, суд дійшов до такого.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

В якості додатку долучено заяву, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду зазначивши, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

Розглянувши заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, дослідивши матеріали додані до позову, суд дійшов до такого.

Як свідчать обставини даної справи, спір у ній виник через невірний розрахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому, правове регулювання строків звернення до суду у спорах щодо виплати грошового забезпечення після 19.07.2022 визначене ст. 233 КЗпП України у редакції Закону України №2352-ІХ.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Так, тримісячний строк включає також і період, протягом якого особа вживає заходів для отримання додаткової інформації, необхідної для звернення до суду. Отже, отримання особою відповіді на подальший інформаційний запит саме по собі не породжує нового самостійного тримісячного строку звернення до суду.

Водночас особа, яка звертається до суду після спливу встановленого законом строку, повинна довести існування об`єктивних, непереборних обставин, що перешкоджали своєчасному зверненню до суду або своєчасному вчиненню дій щодо отримання необхідної інформації.

Суддя звертає увагу, що в матеріалах справи не міститься доказів звільнення позивача з військової служби на час звернення до суду, проте й доказів продовження військової служби відсутні.

Натомість відповідь на звернення позивача отримала 26.08.2026, а до суду звернувся 19.10.2026, тобто без пропуску строку звернення передбаченого ч.2 ст. 233 КЗпП України.

Отже позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

Зазначений спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний Одеському окружному адміністративному суду.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст.170 КАС України - відсутні.

Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Отже, дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 257, 262, 268-269 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.

Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 .

Відкрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті справи.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Суд зазначає, що у випадку направлення до суду, у встановлених КАС України випадках заяв по суті справи з доказами по справі, шляхом направлення їх засобами поштового зв`язку, необхідно повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс про надіслання відповідних заяв засобами поштового зв`язку.

У разі неотримання судом відповідних заяв та доказів з урахуванням встановлених нормативів строків пересилання поштових відправлень та відсутності повідомлень іншими засобами зв`язку, суд буде вирішувати питання про подальший розгляд справи у встановлені в ухвалі суду строки.

Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.

Копію ухвали направити сторонам у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов`язки.

Справа розглядатиметься суддею одноособово.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
10.11.2026 Ухвала № 141362288 Одеський окружний адміністративний суд