Судові рішення

Рішення № 140889921 у справі № 440/7238/26 від 23.10.2026

Рішення від 23.10.2026 в адміністративній справі № 440/7238/26 (категорія «Визначення митної вартості товару»). Суд: Полтавський окружний адміністративний суд, суддя В.І. Бевза.

Справа№ 440/7238/26
СудПолтавський окружний адміністративний суд
СуддяВ.І. Бевза
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВизначення митної вартості товару
Дата ухвалення23.10.2026
Надійшло до реєстру24.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140889921

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Полтава Справа № 440/7238/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Полтавщина" до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картку,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог.

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Полтавщина" до Полтавської митниці, відповідно до якої просить визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці № UA806000/2026/000002/2 від 27.04.2026 про коригування митної вартості товарів та картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2026/000033 від 27.04.2026.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач зазначив, що на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення позивачем подані контролюючому органу усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару - першим.

У відповіді на відзив представник позивача, наголошуючи на раніше наведених аргументах, просив задовольнити позов.

Також позивач подав клопотання про залишення додаткових пояснень митниці без розгляду.

Стислий зміст заперечень відповідача.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у позові у повному обсязі. При проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження митної вартості, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Згідно зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 01.09.2022 №2 передбачена поставка товарів на умовах FCA BLONIE (Польща). В графі 20 ЕМД № 26UA806070003511U0 зазначено, що товар постачався на умовах поставки FCABLONIE. При цьому, згідно гр.4 CMR б/н від 22.04.2026 місце завантаження та відправки товару м. Лешно (Польща), що свідчить про розбіжності щодо пунктів завантаження та відправки товару і напряму впливає на вартість транспортних витрат, які є складовою митної вартості.

В довідці про понесені транспортні витрати від 22.04.2026 №22.04 маршрут перевезення товару: м. Лешно (Польща) - п/п «Ягодин Дорогуск» (Україна), вартість визначена в розмірі 36337,91 грн. Водночас, згідно рахунку на оплату від 22.04.2026 №35 транспортно-експедиційні послуги за заявкою № 2 вiд 21.04.2026 визначено вартість по маршруту з місця завантаження Poland, l. Bieniewicka 52, 05870 Blonie, до кордона України п.п. Dorohusk - Ягодин в сумі 36337,91 грн. Отже, документи, складені ФОП ОСОБА_1 щодо вартості транспортно?експедиційних, послуг містять розбіжності, що зумовлює сумніви відносно достовірності відомостей розміру транспортних витрат, враховуючи різну відстань від пунктів завантаження до кордону України. Відповідно до інформації з ЄАІС Держмитслужби транспортні витрати на умовах поставки FCA BLONIE (Польща) до п/п «Ягодин Дорогуск» з місця завантаження BLONIE становлять 70242,37 грн за машину. При цьому, згідно інформації ДП «Укрпромзовнішекспертиза», надісланої листом від 30.12.2025 № 2455 на виконання Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво щодо надання інформації про вартість перевезення товарів, середні рівні цін на послуги з перевезення вантажів з Польщі в Україну автомобільним транспортом становить 1,71 - 2,53 дол. США/км або 3170,04300,0 дол. США за вантаж вагою 22 т.

Згідно наданої копії експортної декларації №26PL[номер приховано]GJB6 від 22.04.2026 умови поставки FCA PL LESZNO, що суперечить інформації зазначеній в декларації поданій до оформлення №26UA806070003511U0 від 27.04.2026 та інформації по специфікації №17 від 15.04.2026 до договору №2 від 01.09.2022, щодо умов поставки FCA PL BLONIE. Також в листі б/н від 13.03.2026 вказано, що не можливо зазначати умови поставки FCA LESZNO, але в митній декларації Польщі та в рахунку №SE/0042/4/2026 від 22.04.2026 зазначені умови FCA LESZNO. Відтак інформація щодо умов поставки містить розбіжності які можуть впливати на митну вартість товару. У відповідь на письмову вимогу митного органу декларантом надіслано лист від 27.04.2026 б/н, яким повідомлено, що немає змоги надати додаткові документи протягом 10 календарних днів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МКУ).

Проведена відповідно до ч. 4 ст. 57 МКУ консультація щодо застосування інших методів визначення митної вартості. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відсутність документального підтвердження відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно ч.2. ст.58 МКУ.

У запереченні на відповідь на відзив представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, наголошуючи на раніше наведених аргументах.

Також надані додаткові пояснення з окремих питань 15.07.2026, 05.08.2026 та доводів, на які представник відповідача просить суд звернути увагу.

Заяви, клопотання учасників справи.

Сторонами не заявлено будь-яких заяв чи клопотань.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 прийнято до провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 22.10.2026 клопотання представника відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Суд у даному рішенні зазначає, що клопотання позивача про залишення додаткових пояснень відповідача без розгляду залишається судом без задоволення, оскільки спір у даній справі виник щодо виконання грошових обов`язків, що впливає не тільки на права та інтереси позивача, але і на права, інтереси держави, необхідність подання додаткових пояснень суб`єкта владних повноважень та доказів, витребуваних судом, спрощує встановлення істини у справі та сприяє своєчасному та ефективному правосуддю, з метою офіційного з`ясування обставин справи, не дивлячись на зловживання процесуальними правами сторони чи невиконання певного процесуального обов`язку. Надмірний процесуальний формалізм у даному випадку не сприяє процесуальній економії та вирішенню даного спору по суті.

З огляду на викладене, судом із врахуванням обставин цієї справи, суд залучає додаткові пояснення відповідача до матеріалів справи.

Суд також зазначає, що не обмежував позивача у наданні додаткових пояснень чи заперечень у цій справі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

01.09.2022 між ТОВ «ЩЕДРА ПОЛТАВЩИНА», як покупцем, та Компанією Dawtona Sp. z o.o., Польща, як продавцем, укладено Контракт № 2, а також додаткову угоду № 3 до цього Контракту від 12.02.2025.

Відповідно до п.1.1, п.1.2, п.1.3 Контракту Продавець продає, а Покупець купує харчові продукти, в подальшому «Товари», на умовах FCA-Blonie згідно з асортиментом і за цінами, визначеними в наступних Специфікаціях до цього Контракту. Товар, що поставляється, має бути поставлений партіями в повній відповідності з вимогами, на умовах і за цінами, вказаними в Специфікаціях і Додатках до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною. Найменування і кількість кожної окремої партії Товару визначаються на підставі Інвойсу, виставленого Продавцем Покупцеві на кожну окрему партію Товару.

Відповідно до п.2.1, п.2.2, п.2.3, п.2.6 Контракту ціни Товарів вказуються в Євро і включають в себе вартість Товарів, упаковки, тари, маркування, товаро-супровідних документів, навантаження на транспортний засіб, доставки до вказаного місця призначення згідно Інкотермс 2010, а також витрати по митному оформленню товарів в країні Продавця. Ціни на Товар розуміються на умовах FCABlonie, Польща, відповідно до умов Інкотермс 2010, якщо інше не обумовлено в Специфікаціях і Інвойсах. Товар призначений для ввезення на територію України та реалізації через торгові підприємства. Загальна вартість контракту відповідає сумі виставленого інвойсу на кожну поставку товару. Валюта контракту - Євро.

Відповідно до п. 3.1, п.3.2, п.3.3 Контракту оплата кожної партії товару здійснюється в Євро, в формі банківського переказу на рахунок Продавця в наступному порядку, якщо інше не зазначено в рахунку (Інвойсі), згідно з реквізитів Продавця: - 100% передоплата перед відвантаженням товару. Всі витрати за операціями банку Покупця несе Покупець. Всі інші витрати за операціями банку Продавця несе Продавець. Датою виконання Покупцем своїх зобов`язань по оплаті Товару вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку Покупця.

Відповідно до п.4.1, п.4.5 Контракту поставка Товару здійснюється окремими партіями. Строки поставки і відвантаження кожної партії Товару узгоджуються Сторонами в Специфікаціях або Додатках до цього Контракту. У Специфікації на партію Товару вказуються найменування, кількість, вартість, строки і умови постачання.

ТОВ «ЩЕДРА ПОЛТАВЩИНА» до митного оформлення митного поста «Кременчук» подано митну декларацію (далі - ЕМД) №26UA806070003511U0 від 27.04.2026 на товар:

Інші овочі, консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти, незаморожені, цукрова кукурудза (Zea mays var. saccharata): - Кукурудза в розсолі KUKURYDZA W ZALEWIE 400/220 / 6 / NEKTAVIT, артикул: 0101-13-056, кількістю 47628 штук, первинна упаковка: жерстяна банка, маса нетто 400г, маса нетто з банкою 415г, маса нетто після зливу 220г, (6 банок в 1 упаковці, 7938 пакувань), продукт стерилізований, придатний для безпосереднього вживання в їжу. Склад: кукурудза, вода, цукор, сіль. Без ГМО. Термін придатності: 25.08.2027 року.

Разом з ЕМД №26UA806070003511U0 до митного оформлення подано наступні документи (графа 44 ЕМД №26UA806070003511U0):

Пакувальний лист (0271) №WZ/1511/D3WG/26 від 22.04.2026;

Рахунок-проформа (0325) Z3/FP_E/000016/2026 від 15.04.2026;

Рахунок-фактура (інвойс) (0380) №SE/0042/4/2026 від 22.04.2026;

Автотранспортна накладна (0730) №Б/Н від 22.04.2026;

Сертифікат з перевезення (походження) товару EUR 1. (0954) №PL/MF/AU 0187567 від 22.04.2026;

Банківський платіжний документ, що стосується товару (3001) №61 від 17.04.2026;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг (3004) №35 від 22.04.2026;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (3007) 22.04 від 22.04.2026;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (4103) №17 від 15.04.2026;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (4103) №3 від 12.02.2025;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) (4104) №2 від 01.09.2022;

Договір про надання послуг митного брокера (4207) №45901 від 01.05.2025;

Договір (контракт) про перевезення (4301) №46092 від 11.03.2026;

Договір (контракт) про перевезення (4301) №45890 від 21.08.2025;

Заява декларанта про незастосування обмежень щодо випуску товарів, встановлених Законом України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" (5141) №Б/Н від 27.04.2026;

Інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму "єдиного вікна" (в якості відомостей про документ зазначається оригінальний номер електронної справи) (5509) №14315051 від 23.04.2026;

Інші некласифіковані документи (9000) Cертифікат відповідності № SE/0042/4/2026 від 25.04.2026;

Інші некласифіковані документи (9000) Акт фізичного огляду Б/Н від 27.04.2026;

Інші некласифіковані документи (9000) Лист Б/Н від 13.03.2026;

Інші некласифіковані документи (9000) Сертифікат здоров`я №SE/0042/4/2026 від 25.04.2026;

Копія митної декларації країни відправлення (9610) 26PL[номер приховано]GJB6 від 22.04.2026.

27.04.2026 від митного органу надійшов запит щодо надання додаткових документів на підставі частин 3 та 4 ст. 53 МК України, ч. 4 ст. 57 МК України щодо підтвердження вартості перевезення товару від продавця на території Польща до митного кордону з Україною, при цьому у запиті міститься набір фраз із статті МК України щодо витребування додаткових документів, але яких конкретних документів та що вони зможуть підтвердити, митним органом не було зазначено.

27.04.2026 на вище зазначений запит декларантом повідомлено, що в десятиденний термін надати додаткові документи не має можливості. Така відповідь аргументована тим, що декларантом були надані усі документи передбачені ст.53 МК України, які підтверджують митну вартість товару.

27.04.2026 за результатами митного оформлення відповідач склав картку відмову в прийнятті у ТОВ «ЩЕДРА ПОЛТАВЩИНА» митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806070/2026/000033, якою повідомив ТОВ «ЩЕДРА ПОЛТАВЩИНА» про відмову у митному оформленні товару, а також 27.04.2026 прийняв рішення № UA806000/2026/000002/2 про коригування митної вартості товару, яким митну вартість товару скориговано по заявленій декларації із застосуванням резервного методу вартістю товару за кілограм 1,2958 євро * 19 765,62 кг на суму 25 612,29 євро = 1 320 272,59 грн. (курс євро 51,5484 грн), що у три рази перевищує визначену позивачем вартість товару за договором, яка складається із ціни товару за партію та суми вартості перевезення від Продавця у Польщі до кордону з Україною і становить 453 712,43 грн (8096,76 євро = 417375,02 грн +36337,91 грн).

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216, зокрема п. 14 розділу 2 визначено, що платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер документа для ініціювання платіжної операції (може містити цифри та літери); 2) дату складання документа для ініціювання платіжної операції(число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами); 3) унікальний ідентифікатор платника або найменування (повне або скорочене)платника/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах, адресу платника; 4)найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг платника (назви країни і міста); 5) цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор); 6) суму платіжної операції або масу банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою) та словами; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування отримувача/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку отримувача в іноземній валюті або банківських металах, на який перераховуються кошти або банківські метали (для отримувача - фізичної особи, який не має рахунку, реквізит номера рахунку не заповнюється); 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача -SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг]; 9) комісійні - зазначається порядок сплати комісійних винагород(витрат) надавачу платіжних послуг платника й іншим надавачам платіжних послуг за перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів за рахунок платника (OUR) або отримувача (BEN) або платника та отримувача (SHA), надається право надавачу платіжних послуг платника утримувати комісійну винагороду без платіжної інструкції платника; 10) призначення платежу; 11) код країни отримувача (три символи) відповідно до його місцезнаходження або проживання (за наявності такої інформації) або країни реєстрації (заповнюється платником або надавачем платіжних послуг платника); 12) ідентифікаційний код платника - для юридичних осіб зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами, для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті/запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово відмова); 13) підпис(и)[власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації; 14) резидентність - зазначає платник - фізична особа свою та отримувача резидентність словами резидент чи нерезидент під час перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь іншої фізичної особи в межах України. Надавач платіжних послуг має право передбачати в платіжній інструкції в іноземній валюті або банківських металах додаткові реквізити.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Щодо наявності у митниці обґрунтованих сумнівів та витребування додаткових документів від позивача.

Із наведених положень МК України, митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом.

Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Суд зауважує, що розбіжності у поданих документах щодо ціни товарів відсутні.

При цьому, ціна товару відповідає митній вартості, яка відображена у митній декларації, оскільки інші витрати, що впливають на митну вартість, позивач не поніс.

Зауваження щодо задекларованих складових такої митної вартості у відповідача відсутні.

При цьому, вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Отже, наведений аргумент Енергетичної митниці не може бути підставою для коригування митної вартості задекларованого позивачем товару.

Суд також вважає безпідставним те, що надані платіжні інструкції не містять підписів, оскільки така інструкція надана із системи "клієнт-банку", на яких наявні відмітки банку, що не впливає на визначення митної вартості товару.

З приводу того, що в наданій платіжній інструкції відсутні підписи сторін, то суд ще раз наголошує, що ні платіжна інструкція, ні проформа безпосередньо не визначають ціну товару, а тому окремі недоліки у їх заповненні не можуть бути підставою для коригування митної вартості.

Фактичний переказ коштів також не визначає ціну товару, а лише підтверджує оплату за придбаний товар.

У свою чергу, відповідно до частини другої статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, ними є, зокрема, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). У спірному ж випадку задекларований товар є об`єктом купівлі-продажу, а тому документом, що безпосередньо підтверджує митну вартість у даному випадку є рахунок-фактура (інвойс), а не рахунок-проформа.

Відтак, жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованих товарів за ціною договору (інвойсу), а його сумніви ґрунтуються виключно на припущеннях.

На підставі аналізу наведених норм Верховним Судом вже сформована стала та послідовна судова практика, висновки якої, якщо їх систематизувати, зводяться до того, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару.

Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив у ряді постанов, на які зокрема покликається Позивач у касаційній скарзі, а саме: від 30 січня 2018 року у справі № 804/16980/14, від 6 лютого 2018 року у справі № 815/2013/15, від 22 січня 2019 року у справі №815/6794/17, від 18 грудня 2019 року у справі №160/8775/18, від 17 квітня 2018 року справі №815/329/17, від 15 червня 2021 року у справі № 804/2584/16, від 15 травня 2018 року у справі №820/3881/17.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Суд надає висновок щодо сумнівів митниці, які зазначені у повідомленнях та у рішеннях про коригування митної вартості товарів.

Як наголошено представником позивача, 01.09.2022 між ТОВ «ЩЕДРА ПОЛТАВЩИНА», як покупцем, та Компанією Dawtona Sp. z o.o., Польща, як продавцем, укладено Контракт № 2, а також додаткову угоду № 3 до цього Контракту від 12.02.2025.

Відповідно до п.1.1, п.1.2, п.1.3 Контракту Продавець продає, а Покупець купує харчові продукти, в подальшому «Товари», на умовах FCA-Blonie згідно з асортиментом і за цінами, визначеними в наступних Специфікаціях до цього Контракту. Товар, що поставляється, має бути поставлений партіями в повній відповідності з вимогами, на умовах і за цінами, вказаними в Специфікаціях і Додатках до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною. Найменування і кількість кожної окремої партії Товару визначаються на підставі Інвойсу, виставленого Продавцем Покупцеві на кожну окрему партію Товару.

Відповідно до п.2.1, п.2.2, п.2.3, п.2.6 Контракту ціни Товарів вказуються в Євро і включають в себе вартість Товарів, упаковки, тари, маркування, товаро-супровідних документів, навантаження на транспортний засіб, доставки до вказаного місця призначення згідно Інкотермс 2010, а також витрати по митному оформленню товарів в країні Продавця. Ціни на Товар розуміються на умовах FCABlonie, Польща, відповідно до умов Інкотермс 2010, якщо інше не обумовлено в Специфікаціях і Інвойсах. Товар призначений для ввезення на територію України та реалізації через торгові підприємства. Загальна вартість контракту відповідає сумі виставленого інвойсу на кожну поставку товару. Валюта контракту - Євро.

Відповідно до п. 3.1, п.3.2, п.3.3 Контракту оплата кожної партії товару здійснюється в Євро, в формі банківського переказу на рахунок Продавця в наступному порядку, якщо інше не зазначено в рахунку (Інвойсі), згідно з реквізитів Продавця: - 100% передоплата перед відвантаженням товару. Всі витрати за операціями банку Покупця несе Покупець. Всі інші витрати за операціями банку Продавця несе Продавець. Датою виконання Покупцем своїх зобов`язань по оплаті Товару вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку Покупця.

Відповідно до п.4.1, п.4.5 Контракту поставка Товару здійснюється окремими партіями. Строки поставки і відвантаження кожної партії Товару узгоджуються Сторонами в Специфікаціях або Додатках до цього Контракту. У Специфікації на партію Товару вказуються найменування, кількість, вартість, строки і умови постачання.

Відповідно до Специфікації № 17 від 15.04.2026 до контракту № 2 від 01.09.2022 сторони погодили перелік Товару, який повинен бути Продавцем поставлений Покупцю за ціною вказаною у цій Специфікації, у кількості та строки згідно здійснення замовлення Покупця, а саме: KUKURYDZA W ZALEWIE 400/220 / 6 / NEKTAVIT, Код УКТЗЕД 20058000, кількістю 47628 штук, по 0,17 євро, протягом 60 календарних днів з дня оплати товару Покупцем.

Відтак, поставка товару здійснювалася на суму 8096,76 євро (47628 * 0,17 євро), вартість якого була сплачена ТОВ «ЩЕДРА ПОЛАВЩИНА» до моменту перетину кордону Польща-Україна та підтверджується платіжною інструкцію в іноземній валюті № 61 від 17.04.2026 та протоколом АТ КБ «ПриватБанк» № 61 від 17.04.2026.

Відповідно до договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 21.08.2025 від 21.08.2025 на замовлення ТОВ «ЩЕДРА ПОЛТАВЩИНА» експедитор ФОП Ляшенко з урахуванням договору перевезення вантажу № 11.03.2026 від 11.03.2026 з перевізником ТОВ «Віраж-Луцьк», на підставі заявки № 2 від 21.04.2026 до договору № 21.08.2025; довідки про транспортно-експедиційні витрати № 22.04 від 22.04.2026; рахунку на оплату ФОП Ляшенко № 35 від 22.04.2026 здійснено поставку/перевезення товару автомобілем державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом: від місця завантаження Poland, 05-084 Leszno,- до кордона України п. п.Dorohusk -Ягодин: 36 337,91 грн; від кордону п. п. Dorohusk - Ягодин (Україна) до місця розвантаження Україна, Полтавська обл. м. Кременчук, становить 103 822,60 грн, що підтверджується пакувальним листом (Packing list) № WZ/1511/D3WG/26 від 22.04.2026; інвойсом (рахунком-фактурою) № SE/0042/4/2026 від 22.04.2026; міжнародною товарно-транспортною накладною CMR б/н від 22.04.2026; сертифікатом з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) № PL/MF/AU 0187567 від 22.04.2026; міжнародною митною декларацією MRN № 26PL[номер приховано]GJB6 від 22.04.2026.

Оскільки позивачем до перетину кордону Польща-Україна понесені затрати на транспортно-експедиторські послуги за маршрутом: Poland, 05-084 Leszno,- до кордона України п. п.Dorohusk -Ягодин: 36 337,91 грн, тому саме ця сума була включена до митної вартості товару і тому в загальному вартість товару склала 453 712,43 грн (8096,76 євро = 417375,02 грн +36337,91 грн).

Вартість транспортно-експедиторських послуг по маршруту по території України від пункту перетину кордону України Ягодин-Дорогуськ до м. Кременчук (Україна) - 103 822,60 грн у митну вартість товару не включені.

Щодо підтвердження позивачем вартості перевезення товару.

Так, відповідач ставить під сумнів вартість перевезення товару, посилаючись на курси євро на дати виставлення рахунку, завантаження та кілометраж, а також на інформацію з ЄАІС Держмитслужби, відповідно до якої транспортні витрати на умовах поставки FCABLONIE(Польща) до п/п «ЯгодинДорогуск» з місця завантаження BLONIE становлять 70 242,37 грн за машину та згідно інформації ДП «Укрпромзовнішекспертиза», надісланої листом від 30.12.2025 №2455 на виконання Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво щодо надання інформації про вартість перевезення товарів, середні рівні цін на послуги з перевезення вантажів з Польщі в Україну автомобільним транспортом становить 1,71- 2,53 дол. США/км або 3170,04300,0 дол. США за вантаж вагою 22т. На підставі вищезазначених документів, митний орган зробив висновок, що документи, складені ФОП ОСОБА_1 щодо вартості транспортно-експедиційних, послуг містять розбіжності, що, на думку митного органу, зумовлює сумніви стосовно достовірності відомостей розміру транспортних витрат, враховуючи різну назву пунктів завантаження до кордону України, що свідчить, на думку відповідача, про розбіжності щодо пунктів завантаження та відправки товару і напряму впливає на вартість транспортних витрат, які є складовою митної вартості.

На спростування викладеного, представником позивача зазначено, що у місті Блоне Республіці Польща знаходиться зареєстроване підприємство DAWTONA Sp. z o.o., ul. Bieniewicka 52, 05-870, Blonie, Poland, поштовий індекс 05-870, місто в центральній Польщі, 27 км на захід від Варшави, яке належить до Варшавського-Західного повіту Мазовецького воєводства, а в селище Лешно знаходиться другий склад готової продукції DAWTONA Sp. z o.o., поштовий індекс 05-084, село в Польщі, у гміні Лешно Варшавського-Західного повіту Мазовецького воєводства. Відстань між містом Блоне, поштовий індекс 05-870, та селом Лешно, поштовий індекс 05-084, складає 7-8 км.

Зауважено, що завантаження товару може відбуватися в селище Лешно або в місті Блоне, це залежить від завантаженості складів необхідним для покупця товару. Бувають випадки (в тому числі і цей), коли частково товар забирається з селища Лешно, а інша частина з міста Блоне, що обумовлює зазначення в документах цих місць завантаження. Тобто склад у селищі Лешно є складовою підприємства DAWTONA Sp. z o.o., а тому зазначення у документах позивача пункту с. Лешно не є розбіжністю, оскільки стосуються однієї і тієї ж юридичної особи та відстань між ними є незначною. Відповідно до п.2.1., п.2.2., п.2.3., п.2.6. Контракту ціни Товарів вказуються в Євро і включають в себе вартість Товарів, упаковки, тари, маркування, товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, доставки до вказаного місця призначення згідно Інкотермс 2010, а також витрати по митному оформленню товарів в країні Продавця. Ціни на Товар розуміються на умовах FCABlonie, Польща, відповідно до умов Інкотермс 2010, якщо інше не обумовлено в Специфікаціях і Інвойсах. Всі податки, мита і збори, а також інші витрати у зв`язку з виконанням цього Контракту, які повинні оплачуватися в країні Продавця, несе Продавець, всі податки, мита і збори, а також інші витрати у зв`язку з виконанням цього Контракту в країні Покупця несе Покупець.

Умови поставки FCA (Free Carrier / Франко-перевізник) Інкотермс 2010 означають, що продавець виконує свої зобов`язання, передаючи товар, що пройшов експортне митне очищення, перевізнику, якого призначив покупець, у названому місці. Продавець відповідає за завантаження, якщо поставка відбувається на його території, або просто передає вантаж, готовий до розвантаження, в іншому місці. Тобто у вартість товару не входить його перевезення від моменту загрузки/передачі від Продавця по території Польщі та по території України, а тому зазначення FCA-Blonie стосується формування ціни за товар для Покупця, але не впливає на вартість перевезення від моменту завантаження товару по території Польща та по території України.

Враховуючи, що і в селищі Лешно і в м. Блоні Продавець має потужності, які йому належать, а тому зазначення в документах цих населених пунктів не впливає на факт купівлі товару та його вартість.

Крім того, як наголошено, представником позивача, заявка та рахунок ФОП ОСОБА_1 виписувались під час оформлення документів на етапі до завантаження автомобіля у Польщі, тому у цих документах зазначено місце завантаження м. Блоні, оскільки на той момент Експедитору ще невідомо звідки конкретно буде завантаження, вона зазначила юридичну адресу Продавця м. Блоні. А довідка № 22.04 від 22.04.2026 ФОП ОСОБА_1 вже виписувалася після завантаження, тому зазначено селище Лешно. Оскільки, такі обставини із завантаженнями мають систематичний характер, Експедитор зазначає суму за послуги з урахуванням того, що заїзд буде і в селище Лешно, і в м. Блоні, а тому місце загрузки не впливає на вартість послуги. Також, ФОП ОСОБА_1 самостійно встановлює ціни, на які ТОВ "Щедра Полтавщина", як замовник, не може вплинути.

В свою чергу, суд критично оцінює посилання відповідача на лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 2455 від 30.12.2025, оскільки останній містить середньо-статистичні рівні цін, датована станом на 30.12.2025, тоді як перевезення товару позивача здійснювалося у квітні 2026 року. Також у такому листі зазначено, що рівень цін може змінюватися в залежності від оператора постачальника послуг, строків відправлення, попереднього бронювання, умов оплати, наявності попутних вантажів тощо, що у сою чергу підтверджує про існування інших цін на ринку перевезення.

Відтак, обсяг транспортно-експедиційних послуг, які зазначені в електронній декларації на суму 36 337,91 грн, підтверджуються договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 21.08.2025 від 21.08.2025, заявкою № 2 від 21.04.2026 до договору № 21.08.2025; довідкою про транспортно-експедиційні витрати № 22.04 від 22.04.2026; рахунком на оплату ФОП Ляшенко № 35 від 22.04.2026; міжнародною товарно-транспортною накладною CMR б/н від 22.04.2026 та заявлено декларантом не всю суму 140 160,51 грн за весь маршрут, а лише за послугу за транспортування товару по конкретному: Poland, l. 05-084 Blonie (Leszno),- до кордону України п. п. Dorohusk -Ягодин, що була фактично здійснена Експедитором на момент подачі електронних декларацій Товариством. При цьому, зазначення в документах Лешно чи Блоні не впливає цифрові показники, що зазначені у цих документах, оскільки стосуються одного і того ж Продавця.

Щодо підстав в рішеннях про коригування митної вартості про наявність інформації в АСМО "Інспектор", наявні митні оформлення ідентичних/подібних товарів, які імпортувалися на митну територію України за ціною вище ніж заявлена декларантом.

Єдиною правовою підставою для ухвалення митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за іншим методом є дотримання таких умов: подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакета документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнювальної документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; виявлення митним органом у поданій документації розбіжностей, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору).

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, наприклад, у постановах від 13.08.2020 № 15/3451/16, від 14.06.2022 № 809/257/17: "приписи статей МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Одночасно відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої товариством вартості товару, а безпосередньо припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості".

Слід зазначити, що автоматизована інформаційна система АСМО "Інспектор" (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації АСМО "Інспектор", оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Також слід урахувати, що в АСМО "Інспектор" відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

Посилання відповідача на те, що наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром, суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №810/3295/17.

При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 по справі №821/829/18, від 29.07.2019 по справі №815/5354/16.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.

Щодо застосування другорядного методу (третій, шостий).

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Cистемний аналіз викладених правових норм МК України надає підстави стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному, з урахуванням вимог митного законодавства щодо необхідності проведення процедури митних консультацій.

При цьому, слід враховувати, що ст. 53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16.

При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У змісті оспорюваних рішень відповідачем формально зазначені відомості на підтвердження обставин, "що в результаті проведеної консультації, шляхом послідовного використання можливості застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено за другорядним методом".

Деталізації визначення інших методів визначення митної вартості відсутня в рішеннях про коригування митної вартості.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (АСМО "Інспектор") у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

У той же час митницею зазначені митні декларації, які визначені як джерело визначення митної вартості за резервним методом, та формально зазначене пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що такі товари та умови поставки у митній декларації-джерелі визначення митної вартості є приблизними, подібними та схожими.

Натомість у спірних рішеннях про коригування митної вартості контролюючий орган лише вказав, що митна вартість товару визначена на підставі інформації щодо митної вартості товару з урахуванням узагальнених характеристик товару та умов поставки без їх ідентифікації та деталізації з товаром та умовами поставки, які зазначені у митній декларації позивача.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України.

При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер.

Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись, як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервних методів (третього та шостого).

У той же час відповідачем не надані докази на спростування визначеної позивачем вартості товару, а зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних обґрунтувань щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Під час судового розгляду не знайшли підтвердження висновки відповідача щодо наявності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товару.

Натомість, позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не обґрунтована наявність розбіжностей або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку з чим оскаржувані рішення відповідача є неправомірними та підлягає скасуванню.

Суд визнає протиправними рішення про коригування митної вартості та картку відмову до кожної митної декларації та скасовує їх.

Майнова вимога про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови до кожної митної декларації є однією майновою вимогою за усталеної практикою Верховного Суду, відтак вказані рішення у випадку їх спільного оскарження розцінюються як одне ціле.

Відтак, позов підлягає задоволенню.

Інші доводи сторін не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Таким чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідача, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судового збору.

Позивачем сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо судових витрат із оплати послуг перекладу документів.

Частиною 3 статті 132 КАС України визначене, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Таким чином, стаття 132 КАС України визначає що до судових витрат належать витрати пов`язані із залученням перекладачів та пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

У цій справі перекладач не залучався.

Щодо послуг перекладу доказів (матеріалів справи), то позивач надав договір із надання послуг перекладу документів, платіжної інструкції, рахунку на оплату без визначення їх переліку та реквізитів, що позбавляє суд встановити, щодо яких саме документів надані позивачу послуги із перекладу.

Отже, позивач не надав докази того, що послуги із перекладу документів є судовими витратами пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи, і що переклад таких доказів є необхідним.

У цій частині судових витрат суд відмовляє, як недоведених та необґрунтованих позивачем.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Полтавщина" (пр. Полтавський, буд. 44/2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 41552981) до Полтавської митниці (вул. Анатолія Кукоби, буд. 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, ідентифікаційний код 43997576) про визнання протиправними та скасувати рішення та картку - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Полтавської митниці №UA806000/2026/000002/2 від 27.04.2026 про коригування митної вартості товарів та картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2026/000033 від 27.04.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Полтавщина" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі судового збору в сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.І. Бевза

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
22.10.2026 Ухвала № 140889922 Полтавський окружний адміністративний суд
09.06.2026 Ухвала № 137232464 Полтавський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 41552981. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг