Судові рішення

Постанова № 140894053 у справі № 520/24436/26 від 23.10.2026

Постанова від 23.10.2026 в адміністративній справі № 520/24436/26 (категорія «Звільнення з публічної служби»). Суд: Другий апеляційний адміністративний суд, суддя Фоміна Л.О.

Справа№ 520/24436/26
СудДругий апеляційний адміністративний суд
СуддяФоміна Л.О.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗвільнення з публічної служби
Дата ухвалення23.10.2026
Надійшло до реєстру24.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140894053

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 р. Справа № 520/24436/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2026, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/24436/26

за позовом ОСОБА_1

до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України у Донецькій області, яка полягала у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022, - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати втрат доходів за період 29.01.2020 по 22.05.2026 у зв`язку з, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159;

- стягнути з 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України у Донецькій області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів за період з 29.01.2020 по 22.05.2026 у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022, - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, в розмірі 150 134,32 грн;

- ухвалити додаткове рішення про стягнення з 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України у Донецькій області на користь ОСОБА_1 компенсації судових витрат, а саме витрати на правову допомогу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Надано позивачу строк протягом п`яти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2026 у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до 3-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38242758) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Позовну заяву повернуто позивачеві.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2026 у справі № 520/24436/26 про повернення позовної заяви, направити справу № 520/24436/26 до Харківського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що у даній справі спірні правовідносини не стосуються нарахування та виплати середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні, як це зазначає суд в ухвалі від 16.09.2026 у справі № 520/24436/26. Предметом спору є компенсації втрати частини доходів позивача у зв`язку з порушенням строків виплати його грошового забезпечення. Таким чином, необхідно розмежувати компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення та середній заробіток за час затримки при звільненні, оскільки вони є різними виплатами за правовою природою. У заяві про поновлення строків звернення до суду позивач наголошував, що, зокрема, спір не стосується питання нарахування та виплати середнього заробітку позивача за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Апелянт також посилається на те, що компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення є складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника відповідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.08.2025 р. у справі № 600/3471/24-а. Тобто суд першої інстанції суд помилково застосовував замість тримісячного строку звернення до справи, предметом спору якої є компенсації втрати частини доходів позивача у зв`язку з порушенням строків виплати його грошового забезпечення, місячний строк, який стосується середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ст. 294, ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд апеляційної скарги проведено в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла таких висновків.

Судом встановлено такі обставини справи.

Позивач у період з 01.11.2019 по 13.12.2024 проходила службу у відповідача.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13.01.2026 у справі № 200/7681/25 позов ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошового забезпечення задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року до 18 липня 2022 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020, Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Зобов`язано 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 29 січня 2020 року до 18 липня 2022 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020, Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

22.05.2026 на банківський рахунок позивача надійшли кошти у розмірі 253 622,48 грн на виконання рішення суду від 13.02.2026 у справі № 200/7681/25 від Аварійно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, на фінансовому забезпеченні якого перебуває 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.

Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом № АЗ/05/2026-23 від 23.05.2026, в якому просив, зокрема, повідомити чи проводився розрахунок та виплата компенсації втрати частини доходів Клієнта при виплаті коштів на виконання рішення суду від 13.02.2026 у справі №200/7681/25 відповідно до норм Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 про Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати при виплаті вищезазначених сум.

Відповідач листом № 50 003-41/50 003 від 05.06.2026 повідомив, що питання про нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів та середнього заробітку за час затримки розрахунку при виплаті по справі №200/7681/25 не перебувають на розгляді в 3 ДПРЗ, оскільки звернень з порушених питань від ОСОБА_1 на адресу 3 ДПРЗ не надходило. Запланованого фінансування з вищезазначених порушених питань не має.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою грошового забезпечення, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Надано позивачу строк протягом п`яти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

21.08.2026 позивачем було подано до Харківського окружного адміністративного суду заяву про поновлення процесуального строку, в якій зазначено, що спір не стосується питання нарахування та виплати середнього заробітку позивача за весь час затримки розрахунку при звільненні. Спір у даній справі виник щодо компенсації втрати частини доходів позивача у зв`язку з порушенням строків виплати його грошового забезпечення, яка є складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника відповідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у Постанові від 21.08.2025 р. у справі № 600/3471/24-а. Також позивач вказала, що до моменту фактичного виконання судового рішення у справі № 200/7681/25 та отримання відповідних розрахункових документів вона не мала об`єктивної можливості визначити ані загальний розмір сум, які підлягали виплаті, ані складові такого розрахунку, зокрема встановити, чи була відповідачем нарахована та виплачена компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення. Після зарахування відповідних коштів на банківський рахунок позивач вжила заходів для отримання та ознайомлення з довідкою-розрахунком виплачених сум.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок протиправного не нарахування та не виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що вказує на те, що встановленим строком для звернення до адміністративного суду з такими вимогами є місячний строк. Як вказано самим позивачем в позовній заяві, що відповідачем остаточний розрахунок при звільненні з ним проведено 22.05.2026, що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача. Разом з цим з даним позовом позивач звернувся до адміністративного суду 10.08.2026, що свідчить про пропуск ним місячного строку звернення до суду з цим позовом. Суд констатував, що позивачем недоліки позовної заяви у встановлений судом строк не усунуті.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на таке.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Реалізація цього права передбачає, зокрема, дотримання порядку, визначеного процесуальним законом, в тому числі щодо строків звернення до адміністративного суду.

За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За змістом ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходу за несвоєчасну виплату грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена у ст. 2 Закону України «Про оплату праці»:

- основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми.

За змістом ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення) (частини 1, 2 ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»).

Із вищезазначеного вбачається, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, є складовими заробітної плати.

На належності сум компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013.

У цьому Рішенні Конституційний Суд України виходив із того, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Так, держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є, зокрема, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

У пункті 2.2 цього Рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Таким чином, з огляду на наведені положення законодавства, враховуючи вказаний висновок Конституційного Суду України та предмет спору у цій справі, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації є складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника, а спір про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, стосується заробітної плати військовослужбовця.

Зазначене узгоджується з правовими позиціями, які викладені в постановах Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 380/8976/21, від 29.11.2023 у справі № 560/11895/23, від 14.12.2023 у справі № 600/4606/23-а, від 06.03.2024 у справі № 600/5050/23-а, від 17.12.2024 у справі № 380/25141/23, від 23.04.2025 у справі № 260/131/24, від 21.08.2025 у справі № 600/3471/24-а.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 233 КЗпП України щодо строків звернення до суду з цим позовом.

Питання, які пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані, зокрема, Законом України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом ст. 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.

Згідно із ст. 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Вищезазначеними законодавчими нормами встановлено обов`язок підприємств, установ і організацій всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадян провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості. При цьому умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що у цій справі спірні правовідносини не стосуються нарахування та виплати середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні, як це зазначає суд в ухвалі від 16.09.2026 у справі № 520/24436/26. Предметом спору є компенсація втрати частини доходів позивача у зв`язку з порушенням строків виплати його грошового забезпечення. Компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення є складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника відповідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.08.2025 р. у справі № 600/3471/24-а. Тобто суд першої інстанції суд помилково застосовував замість тримісячного строку звернення до справи, предметом спору якої є компенсація втрати частини доходів позивача у зв`язку з порушенням строків виплати його грошового забезпечення, місячний строк, який стосується середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні.

Колегія суддів погоджується з такими доводами апелянта з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджується, що позовні вимоги сформовані таким чином:

- визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України у Донецькій області, яка полягала у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022, - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати втрат доходів за період 29.01.2020 по 22.05.2026 у зв`язку з, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159;

- стягнути з 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України у Донецькій області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів за період з 29.01.2020 по 22.05.2026 у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022, - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, в розмірі 150 134,32 грн.

Отже, із вищезазначеного вбачається, що предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходу за несвоєчасну виплату грошового забезпечення, а не середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, як помилкового визначив суд першої інстанції.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13.01.2026 у справі № 200/7681/25 позов ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошового забезпечення задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року до 18 липня 2022 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020, Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Зобов`язано 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 29 січня 2020 року до 18 липня 2022 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020, Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021, Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

22.05.2026 на банківський рахунок позивача надійшли кошти у розмірі 253 622,48 грн на виконання рішення суду від 13.02.2026 у справі № 200/7681/25 від Аварійно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, на фінансовому забезпеченні якого перебуває 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.

Однак, оскільки відповідачем 22.05.2026 не було сплачено на користь позивача компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною сплатою грошового забезпечення, позивач 08.08.2026 звернулась до суду з цим позовом.

Колегія суддів зауважує, що, з урахуванням викладених вище правових норм, реалізація права на отримання компенсації втрати частини доходів шляхом звернення до суду можлива за умови невиконання підприємством, установою чи організацією всіх форм власності та господарювання вимог Законом № 2050-III у строки, визначені ст. 233 КЗпП України.

З огляду на те, що 22.05.2026 при виплаті перерахованого грошового забезпечення компенсації втрати частини доходів позивачу не була виплачена і з цим позовом ОСОБА_1 звернулась 08.08.2026, колегія суддів доходить висновку, що позивач подала позовну заяву у цій справі без пропуску строку звернення до суду. Посилання суду першої інстанції на пропуск позивачем місячного строку є помилковими і такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно із ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що є підставою для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2026 з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242, 294, 308, 311, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року по справі № 520/24436/26 - скасувати.

Адміністративну справу № 520/24436/26 за позовом ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
14.10.2026 Ухвала № 140597928 Другий апеляційний адміністративний суд
25.09.2026 Ухвала № 140083595 Другий апеляційний адміністративний суд
16.09.2026 Ухвала № 139794427 Харківський окружний адміністративний суд
17.08.2026 Ухвала № 139028797 Харківський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 38242758. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг