Ухвала № 140897653 у справі № 367/12057/26 від 22.10.2026

Справа № 367/12057/26

Провадження №2-з/367/208/2026

УХВАЛА

Іменем України

22 жовтня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., розглянувши заяву адвоката Шейко Вольги Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Служби у справах дітей та сім`ї Бучанської міської ради, третя особа: Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування усиновлення.

Разом із позовною заявою представником позивачів - адвокатом Шейко В.В. подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову та зобов`язати Службу у справах дітей та сім`ї Бучанської міської взяти під опіку з закладу охорони здоров`я КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня», де перебуває дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для вжиття необхідних заходів, що стосуються: проживання, безпеки та забезпечення найкращих інтересів дитини до вирішення справи по суті.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 11 червня 2026 року рішенням Вишгородського районного суду Київської області у справі №363/2274/26 заявлені вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області, Дитячий будинок сімейного типу родини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усиновлення дитини були задоволені. Усиновлено малолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і оголошено її усиновлювачами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Змінено прізвище дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », по батькові з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 », місце народження з «м. Буча» на «м. Київ», ім?я дитини та дату народження залишено без змін. Зобов`язано компетентний відділ державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису № 72 від 19 березня 2014 року про народження ОСОБА_6 : - змінити прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 »; - змінити по батькові з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 »; - змінити місце народження з «м. Буча» на «м. Київ»; - ім`я дитини та дату народження залишити без змін; - матір`ю дитини записати: прізвище - ОСОБА_8 , ім?я - ОСОБА_11 , по батькові - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України. - батьком дитини записати: прізвище - ОСОБА_13 , ім?я - ОСОБА_10 , по батькові - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України. Рішення набрало законної сили 12 липня 2026 року, а 30 липня 2026 року було видано Відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бучанського міського управління юстиції Київської області, Свідоцтво про народження (повторно) Серії НОМЕР_1 .

Вказується, що позивачі вимушені звернутися до суду, адже за період фактично серпня місяця відбулися події, які надають змогу стверджувати, що позивачі не знали й не могли знати про попереднє життя та поведінку дитини, а також на цей місяць склалися між усиновлювачем і дитиною, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків. Так, позивачами, після потрапляння дитини до сім`ї докладалися зусилля щодо відвідуванням дитини психолога, обстеження планові психіатра, виконання рекомендацій лікарів, забезпечення всім необхідним для навчання (підготовка до навчального року) та розвитку, відпочинок влітку на морі, відпочинок на вихідні на власній дачі тощо. Разом з тим, все частіше дитина почала висловлювати думку, що хоче піти з сім`ї.

10.09.2026 позивачі звернулися одразу до Служби у справах дітей та сім`ї Бучанської міської ради із заявою із проханням прийняти міри та допомогти у ситуації, що склалася.

21.09.2026, при відсутності реакції зі сторони відповідача, позивачі повторно звернулися до Служби у справах дітей та сім`ї Бучанської міської ради із заявою надати повну письмову відповідь із зазначенням конкретних заходів, рішень та подальших дій служби, а також, проханням скликати комісію Бучанської міської ради для вирішення питання та надання відповідного висновку щодо доцільності скасування усиновлення.

23.09.2026 позивачами була отримана відповідь, згідно якої: «Відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866, діяльність органів опіки та піклування здійснюється, зокрема, з дотриманням принципу забезпечення найкращих інтересів дитини.

Як зазначає представник позивачів, з урахуванням того, що дитина знаходиться у позивачів не тривалий строк, не хоче проживати у сім`ї, скасування усиновлення є правильною та необхідною мірою, яка є саме в інтересах дитини. Однак, інтереси дитини будуть порушені, якщо після знаходження в лікарні, на час слухання справи дитина буде повернута позивачам та у ситуації, що склалася, а в першу чергу небажання дитини повернутися в сім`ю, можуть негативно відобразитися на психіці самої дитини.

Окрім того представник зазначає, що існує обґрунтоване припущення, що дитина може покинути місце проживання знов і знов, не буде відвідувати школу, яку також буде покидати, адже не хоче повертатися додому. Тобто, вказані припущення є обґрунтованими та такими, що вказують на те, що в інтересах дитини наразі є поміщення під патронат та тимчасову опіку Служби у справах дітей та сім`ї Бучанської міської ради.

Крім того, оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 239 СК України у разі скасування усиновлення дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - вона передається на опікування органу опіки та піклування, тому позивачі вважають за необхідне забезпечити позов, шляхом передання малолітньої ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на опікування Службі у справах дітей та сім`ї Бучанської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Як випливає із сутності інституту забезпечення позову, він покликаний головним чином запобігти негативним наслідкам, що можуть виникнути при невжитті заходів забезпечення позову, та, як наслідок, ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Очевидно, що такі забезпечення позову має бути дієвим та ефективним способом досягнення вказаної мети. Забезпечення позову має бути достатнім превентивним заходом для того аби з певною упевненістю гарантувати виконання рішення суду, ухваленого на користь позивача.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що у вересні 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Ірпінського міського суду Київської області із позовною заявою до Служби у справах дітей та сім`ї Бучанської міської ради, третя особа: Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування усиновлення, в якій просили суд:

скасувати усиновлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 малолітньої дитини ОСОБА_16 (Олександрівни), яке було здійснене на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 червня 2026 року у справі №363/2274/26;

зобов`язати Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України (ЄДРПОУ: 04360586) внести зміни в актовий запис № 72 від 19 березня 2014 року, про народження усиновленої дитини ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бучанського міського управління юстиції у Київській області, а саме, виключити відомості про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є батьком ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та вказати батьком - « ОСОБА_17 » , громадянин України»;

зобов`язати Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України (ЄДРПОУ: 04360586) внести зміни в актовий запис № 72 від 19 березня 2014 року, про народження усиновленої дитини ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бучанського міського управління юстиції у Київській області, а саме, виключити відомості про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є матір`ю ОСОБА_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 та вказати матір`ю « ОСОБА_18 », громадянка України; - змінити прізвище дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_7 »; -змінити по батькові з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_9 »; - змінити місце народження з «м. Київ» на «м. Буча»; - ім`я дитини та дату народження залишити без змін; - матір`ю дитини записати: прізвище - ОСОБА_7 , ім`я - ОСОБА_19 , по батькові - ОСОБА_20 , громадянка України. - батьком дитини записати: прізвище - ОСОБА_7 , ім`я - ОСОБА_21 , по батькові - ОСОБА_22 , громадянин України. Дані про батька внесені на підставі ст. 135 СК України.

Разом із позовною заявою представником позивачів - адвокатом Шейко В.В. подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову та зобов`язати Службу у справах дітей та сім`ї Бучанської міської взяти під опіку з закладу охорони здоров`я КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня», де перебуває дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для вжиття необхідних заходів, що стосуються: проживання, безпеки та забезпечення найкращих інтересів дитини до вирішення справи по суті.

У статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до змісту статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Статтею 5 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов`язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім`ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються.

Згідно з пунктами 3, 10 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підміняє собою рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

У постанові Верховного Суду від 26 червня 2023 року у справі №925/731/18 зазначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що обраний позивачами вид забезпечення позову шляхом поміщення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під патронат та тимчасову опіку Служби у справах дітей та сім`ї Бучанської міської ради,є тотожним заявленим позовним вимогам, що відповідно до положень ч.10 ст.150 ЦПК України є недопустимим, оскільки при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги.

Тотожність позовних вимог заходам забезпечення позову має наслідком відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Окрім того, суд враховує висновки ЄСПЛ у справі «MAMCHUR v. UKRAINE» (заява № 10383/09), де зазначено, що у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі. Зміна місця проживання на підставі ухвали про забезпечення позову, яка може бути скасована або змінена за результатами розгляду справи по суті, не сприяє стабільності та створює ризик «подвійного переміщення» дітей, що є неприпустимим.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 149-154, 157 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката Шейко В.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reestr.court.gov.ua

Суддя Я.М.Третяк