Ухвала № 140899456 у справі № 201/11847/26 від 22.10.2026

Номер провадження 2/201/6608/2026

ЄУН 201/11847/26

Соборний районний суд міста Дніпра

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

22 жовтня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

установив:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ», звернувся до суду із позовом до відповідача - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 65 930,37 грн.

12 серпня 2026 року судом був направлений запит до Департаменту адміністративних послуг до дозвільних процедур Дніпровської міської ради відносно надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Згідно з відповіддю №02.3-25/3802 від 24 серпня 2026 року, яка надійшла до суду 23 вересня 2026 року, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 21 січня 2010 року по теперішній час.

Ухвалою суду від 25 вересня 2026 року відкрите провадження у справі та призначене судове засідання. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони у судове засідання не з`явились.

Від представника Позивача до суду надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки відповідачем сплачено всю суму заборгованості по кредитному договору, проте, не компенсовано суму судового збору. Просить суд повернути сплачений судовий збір.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про таке.

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За таких обставин клопотання представника позивача про закриття провадження у справі підлягає задоволенню, оскільки суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній предмет спору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч. 2 ст. 255 ЦПК України).

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцію № 16933 від 23 липня 2026 року.

В частині поставленого в заяві представника позивача питання про повернення банку сплаченого при подачі позову судового збору, з посиланням на положення ч.3 ст.142 ЦПК України, суд враховує наступне.

Порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду передбачений у ст.142 ЦПК України.

Так, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч.1 ст.142 ЦПК України).

Згідно з ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Тлумачення ч.3 ст.142 ЦПК України свідчить про те, що суд може покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати лише в тому разі, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України) внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову.

Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 06.05.2026 року у справі №726/2253/25, провадження №61-13391св25).

Вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. У позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем (див.: постанова Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.03.2026 у справі №917/1161/25).

Отже, з урахуванням ч.3 ст.142 ЦПК України, оскільки у даній справі позивач відмовився від позову у зв`язку із добровільною сплатою відповідачем заборгованості після пред`явлення позову, а предметом позову було саме стягнення заборгованості, тому у цій справі наявні правові підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

На підставі статей 206, 247, 255, 258-260 ЦПК України, суд

постановив:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» задовольнити.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 65 930,37 грн закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (ЄДРПОУ: 43979069) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.В. Давидовська