Справа №461/2468/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2026 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Мисько Х.М.,
з участю: секретаря судового засідання Бевзюк М.
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідачів Жолобович Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить визнати бездіяльність відповідачів протиправною та зобов`язати виділити ОСОБА_2 благоустроєне житло, площею не менше 63,00 кв.м., на території Львівської територіальної громади.
В обґрунтування позовних вимог покликається, на те, що має статус ліквідатора наслідки аварії на ЧАЕС 1-ої категорії та ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни, у зв`язку із чим з 01.02.2023 року перебуває на квартирному обліку у Львівській міській раді, як особа, яка потребує поліпшення житлових умов. 07.07.2025 року ОСОБА_2 звернувся до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради із проханням вирішити питання щодо надання йому разом з членами його сім`ї - дружини ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 житла позачергово, оскільки існує потреба у покращенні житлових умов та порушені строки надання такого житла. На даний час позивач з дружиною та дорослою донькою проживає в кімнаті, що має житлову площу 18,4 кв.м.. Листом Управління житлового господарства від 31.07.2025 року ОСОБА_2 відмовлено у вирішенні питання надання житла позачергово, оскільки є громадяни, які знаходяться на квартирному обліку і також потребують покращення житлових умов. Вказує, що ОСОБА_2 перебуває в списку для позачергового отримання житла за номером №2100. З відповіді Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 03.02.2023 року перебував на квартирному обліку за номером №2099, а відповідно долиста від 11.06.2024 року ОСОБА_2 перебуває на квартирній черзі за номером 2107. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07.04.2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
07.05.2026 року представником відповідача Львівської міської ради скеровано на адресу суду відзив на позовну заяву в якому просить позов залишити без задоволення. Відзив вмотивований тим, що 03.12.2022 року ОСОБА_2 подав заяву до департаменту житлового господарства та інфраструктури щодо зарахування його та членів його сім`ї, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на квартирний (кооперативний облік). З 01.02.2023 року ОСОБА_2 перебував на квартирному обліку в пільговому списку № 28118 як ліквідатор аварії на ЧАЕС-категорія 2, проте у зв`язку з перенесенням інфаркту, ОСОБА_2 присвоєно та видано посвідчення категорії-1. 15.03.2024 ОСОБА_2 звернувся з заявою про взяття на облік для поліпшення житлових умов, позачергово. 03.02.2023 року листом департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради повідомлено, що ОСОБА_2 зараховано на квартирний облік. 11.06.2024 року листом № 2501-вих-82875 повідомлено, що наказом департаменту від 31.05.2024 № 199 «Про зарахування громадян на квартирний облік та включення у пільгові списки» внесено зміни до квартирної черги, відповідно до яких ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку за № 2107. 31.07.2025 листом департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР повідомлено, що ОСОБА_2 перебуває у списку для позачергового отримання житла за № 2100. Станом на 04.05.2026 року, відповідно до довідки № 2501-687 підтверджено, що ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку з 01.02.2023 за № 28118 та у позачерговому списку за № 2100 як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії. Зазначає, що Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1198 (далі - Порядок №1198), визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку №1198 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є МНС, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня - Рада міністрів Автономної, Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, головні управління (управління) МНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відповідно до розподілу, затвердженого МНС. МНС здійснює розподіл бюджетних коштів між розпорядниками з врахуванням кількості громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи , які відселяються із зони безумовного (обов`язкового) відселення, потребують поліпшення житлових умов та які самостійно переселяються із зони гарантованого добровільного відселення і зони посиленого радіоекологічного контролю, згідно з даними, поданими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями. Вказує, що право позивача на позачергове забезпечення житлом як особи, віднесеної до відповідної категорії, дійсно гарантується державою, однак його реалізація залежить від наявності бюджетного фінансування, відповідних державних і місцевих програм та дотримання встановленого порядку розподілу житлового фонду. Фінансування витрат, пов`язаних із забезпеченням житлом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється, насамперед, за рахунок коштів державного бюджету, розпорядниками яких є обласні державні адміністрації, тоді як до повноважень органів місцевого самоврядування належить ведення квартирного обліку, розподіл наявного житлового фонду та сприяння громадянам у забезпеченні житлом. За таких умов Львівська міська рада та її виконавчі органи не є розпорядниками коштів відповідної бюджетної програми і діють виключно в межах наданих повноважень та бюджетних призначень. Відтак, за відсутності належного бюджетного фінансування, обмеженості житлового фонду та з урахуванням необхідності дотримання черговості і прав інших осіб, які перебувають на квартирному обліку, відповідачі об`єктивно позбавлені можливості задовольнити вимоги позивача у позачерговому порядку, що виключає наявність протиправної бездіяльності з їх боку. Зазначає, що Львівська міська рада та її виконавчі органи здійснили всі дії, що входять до їх компетенції, а саме: взяли позивача на квартирний облік, розглянули його звернення та надали відповідь у встановленому законом порядку. Чинне законодавство не покладає на орган місцевого самоврядування безумовного обов`язку забезпечити конкретну особу житлом поза межами наявного житлового фонду, бюджетного фінансування та черговості, встановленої для всіх осіб, які перебувають на квартирному обліку. Отже, відсутні ознаки невчинення обов`язкових та реально можливих дій, що виключає наявність протиправної бездіяльності, а відтак, твердження позивача про протиправну бездіяльність Відповідачів є необґрунтованими. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
19.05.2026 року представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Ковальчук І.О. скеровано на адресу суду відповідь на відзив, з якої вбачається, що Львівською міською радою не надано жодних доказів у підтвердження тієї обставини, що в органу місцевого самоврядування відсутня реальна фінансова можливість виконувати вимоги законодавства і забезпечувати житлом осіб, які мають право на позачергове отримання житла (не долучено інформацію про доходи (податкові надходження, неподаткові надходження, інформація про гранти і фінансову допомогу) та видатки місцевого бюджету за період часу з 2023 року по теперішній час, заходи, які здійснює міська рада для вирішення проблеми позачергового отримання житла, їх результативність тощо). А тому, твердження Відповідача, в частині відсутності коштів є нічим не підтверджено та необґрунтовано. Щодо посилання Відповідача на ту обставину, що при наданні житла одній особі не повинні порушуватись права інших осіб, які перебувають на квартирній черзі, то вказує, що Відповідачем не надано жодних доказів у підтвердження того, що надання житла ОСОБА_2 порушить чиїсь права. Відповідач не надав до суду самої квартирної черги, а тому не зрозуміло хто ці 2100 осіб, які, на думку Відповідача, мають право на позачергове отримання житла і чому «квартирна черга» жодним чином не рухається, починаючи з 2023 року. Просить позов заддовольнити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 28.05.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Ковальчук І.О. у судовому засіданні позов підтримала повністю, з мотивів, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача Львівської міської ради та Виконавчого комітету Львівської міської ради у судовому засіданні проти вимог позову заперечила, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила позов залишити без задоволення.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Скерували на адресу суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Згідно ч.3 ст.13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на підставі наявних у справі доказів, які вважає достатніми.
Суд, заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженими в судовому засіданні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом у даному спорі встановлені наступні обставини справи.
ОСОБА_2 є особою з інвалідністю третьої групи, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків на ЧАЕС, що підтверджується випискою з акта огляду медико - соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №110526 та копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії НОМЕР_1 .
З експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №7976 від 30.10.2023 року вбачається, що захворювання ОСОБА_2 пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 3 групи і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 23.10.2001 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 та членам його сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
З довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб ОСББ «Ватра» №133 від 19.02.2024 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Відповідно до акту обстеження матеріально - побутових умов ОСББ «Ватра» від 29.11.2022 року, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дружиною ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 . Квартира однокімнатна, загальна площа квартири 30,9 кв.м., вигоди спільні. Потребує покращення житлових умов як пільговик.
З довідки ФОП ОСОБА_6 №1 від 1.11.2022 року вбачається, що ОСОБА_3 не перебуває на квартирному обліку за місцем праці та ніколи не перебувала.
03.12.2022 року ОСОБА_2 звернувся до директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури із заявою про зарахування його на квартирний обліку для поліпшення житлових умов.
Відповідно до листа житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури №2501-вих-13455 від 03.03.2023 року, на квартирному обліку у Львівській міській раді перебуваєте з 01.02.2023 року №28118, в списку для позачергового надання житла (ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС 2-ої категорії) - з 01.02.2023 року за №2099, складом сім`ї 3 осіб.
З листа Управління житлового господарства ДЖГтІ №2501-вих-111304 від 31.07.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку з 01.02.2023 року за №28118, загальної черги та у списку для позачергового надання житла з 01.02.2023 року за №2100. Повноцінним житлом,згідно із нормами, ОСОБА_2 буде забезпечений, відповідно до вимог чинного законодавства при підході пільгової черги. Надання житла поза чергою призведе до порушення прав та гарантій громадян, які також гостро потребують поліпшення житлових умов, користуються пільгами та зараховані на квартирний облік значно раніше.
Відповідно до листа Управління житлового господарства ДЖГтІ №2501-вих-82875 від 11.06.2024 року, на даний час на квартирному обліку у Львівській міській раді ОСОБА_2 перебуває з 01.02.2023 року за №28118 та у списку для позачергового надання житла з 01.02.2023 року №2107.
Відповідно до довідки Управління житлового господарства ДЖГ та інфраструктури ЛМР № 2501-687 підтверджено, що ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку з 01.02.2023 року за № 28118 та у позачерговому списку за № 2100 як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.
Відповідно до статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме можливість побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам з інвалідністю внаслідок війни надається, зокрема, право на позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються житловою площею протягом двох років із дня взяття на квартирний облік.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 14 Закону, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10 і частина третя статті 12 ), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Відповідно до п.10 ч.1 ст. 20 Закону, особам, віднесеним до категорії 1 1 статті 14), (пункт надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім`ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України.
Статтею 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Законодавством врегульовано порядок надання житла особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують поліпшення житлових умов та мають переваги в одержанні жилих приміщень перед іншими категоріями. Зокрема таке забезпечення можливе лише за наявності таких факторів: по перше, за умови відповідного бюджетного фінансування, та по-друге, з урахуванням прав та інтересів інших осіб, які потребують поліпшення житлових умов і перебувають у черзі на надання житла перед позивачем.
Відповідно до статті 95 Конституції України, бюджетна система держави будується на засадах справедливого й неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1198, визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку №1198 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є МНС, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня - Рада міністрів Автономної, Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, головні управління (управління) МНС в Автономній ї Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - розпорядники) відповідно до розподілу, затвердженого МНС. МНС здійснює розподіл бюджетних коштів між розпорядниками з врахуванням кількості громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи , які відселяються із зони безумовного (обов`язкового) відселення, потребують поліпшення житлових умов та які самостійно переселяються із зони гарантованого добровільного відселення і зони посиленого радіоекологічного контролю, згідно з даними, поданими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.
Згідно з ст.20 Бюджетного кодексу України у бюджетному процесі програмно цільовий метод застосовується на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів. Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який забезпечує виконання бюджетних програм у системі головного розпорядника. За бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету (в тому числі за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про Державний бюджет України) та забезпечують їх затвердження протягом 30 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України.
За рішенням Кабінету Міністрів України (у формі протокольного рішення) порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 належить до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має інвалідність, пов`язану з ліквідацією її наслідків, а також є особою з інвалідністю 3 групи і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни та перебуває на квартирному обліку у Львівській міській раді з 01 лютого 2023 року, зокрема у списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.
Згідно з ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР повноваження стосовно обліку громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності; сприяння розширенню житлового будівництва, подання громадянам, які мають потребу в житлі, допомоги в будівництві житла, в отриманні кредитів, у тому числі пільгових, та субсидій для будівництва чи придбання житла; подання допомоги власникам квартир (будинків) в їх обслуговуванні та ремонті належать до власних повноважень виконавчих органів місцевих рад.
Відповідно до ст.64 вказаного Закону видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет; видатки, пов`язані із здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, - відповідними рішеннями про районний та обласний бюджети. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. Районні, обласні бюджети виконують місцеві державні адміністрації в цілях і обсягах, що затверджуються відповідними радами.
Видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України , повноважень органів місцевого самоврядування. Для виконання Видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.
Відповідно до статті 89 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, належать, зокрема, видатки на: державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян; сільські, селищні та міські програми і заходи щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім`ї, у тому числі утримання та програми центрів соціальних служб; соціальний захист та соціальне забезпечення.
Статтею 91 Бюджетного кодексу України встановлено, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на: місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення; місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів; програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян. До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 належать видатки на: державні програми соціальної допомоги цього Кодексу), (грошова допомога особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, та особам, яким надано тимчасовий захист; компенсації на медикаменти; програма протезування; програми і заходи із соціального захисту осіб з інвалідністю, у тому числі програми і заходи Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю; відшкодування збитків, заподіяних громадянам; заходи, пов`язані з поверненням в Україну кримськотатарського народу та осіб інших національностей, які були незаконно депортовані з України, та розміщенням іноземців і осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України; щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань; довічні державні стипендії; кошти, що передаються до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; програми соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , інші види цільової грошової допомоги, встановлені законом.
Відповідно до ст. 91 Бюджетного кодексу України, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на: 3) соціальний захист та соціальне забезпечення: а) програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім`ї, у тому числі на підтримку діяльності молодіжних центрів, інших суб`єктів молодіжної роботи, заходи та проекти у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності; б) місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення; в) програми соціального захисту малозабезпеченої категорії учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти; г) центри обліку та заклади соціального захисту для бездомних осіб, центри соціальної адаптації осіб, звільнених з установ виконання покарань; ґ) компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян; д) компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги; е) надання фінансової підтримки громадським об`єднанням ветеранів на виконання програм (проектів, заходів) відповідного адміністративно-територіального рівня; Аналіз положень статей 87 та 91 Бюджетного кодексу України свідчить, що фінансування програм соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесено виключно до видатків Державного бюджету України. Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Частиною 2 ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування від 15 січня 1985 року, ратифікованої Україною 15 липня 1997 року визначено, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.
Таким чином, аналіз наведених обставин справи та норм чинного законодавства свідчить, що право позивача на позачергове забезпечення житлом як особи, віднесеної до відповідної категорії, дійсно гарантується державою, однак його реалізація залежить від наявності бюджетного фінансування, відповідних державних і місцевих програм та дотримання встановленого порядку розподілу житлового фонду. Фінансування витрат, пов`язаних із забезпеченням житлом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється, насамперед, за рахунок коштів державного бюджету, розпорядниками яких є обласні державні адміністрації, тоді як до повноважень органів місцевого самоврядування належить ведення квартирного обліку, розподіл наявного житлового фонду та сприяння громадянам у забезпеченні житлом.
За таких умов Львівська міська рада та її виконавчі органи не є розпорядниками коштів відповідної бюджетної програми і діють виключно в межах наданих повноважень та бюджетних призначень.
Відтак, наявність у позивача ОСОБА_2 передбаченого законом права на позачергове забезпечення житлом сама по собі не свідчить про безумовний обов`язок відповідача надати йому житлове приміщення незалежно від установленого порядку, наявності житлового фонду, бюджетного фінансування та прав інших осіб, які також потребують поліпшення житлових умов і користуються відповідними пільгами.
За відсутності належного бюджетного фінансування, обмеженості житлового фонду та з урахуванням необхідності дотримання черговості і прав інших осіб, які перебувають на квартирному обліку, відповідачі об`єктивно позбавлені можливості задовольнити вимоги позивача у позачерговому порядку, що виключає наявність протиправної бездіяльності з їх боку.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2022 року у справі № 442/678/20 викладено правовий висновок щодо необхідності врахування під час вирішення питань забезпечення житлом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, бюджетного фінансування та прав інших осіб, які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на квартирному обліку.
Відтак, з огляду на наведене, суд доходить висновку, що самі по собі обставини перебування позивача на квартирному обліку та тривалість такого перебування, за відсутності достатніх доказів, які б підтверджували наявність передбаченого законом обов`язку відповідача надати позивачу житло саме в заявлений спосіб, не є достатньою підставою для задоволення позову.
Суд також ураховує, що позивач заявив вимоги до Львівської міської ради,
її виконавчого комітету та відповідного структурного підрозділу. Проте для покладення обов`язку на кожного з відповідачів необхідно встановити, які саме дії належать до його компетенції, у чому полягало невиконання такого обов`язку та якими доказами це підтверджується. Сам факт участі цих органів у системі управління житловими питаннями не є достатньою підставою для покладення на кожного з них солідарного чи однакового обов`язку щодо безпосереднього надання житла.
Відповідно до частини першої статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет ради є її виконавчим органом, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Згідно з частиною першою статті 52 цього Закону виконавчий комітет ради може розглядати та вирішувати питання, віднесені законом до відання виконавчих органів ради.
Як передбачено пунктами 1.1, 1.4 Положення про виконавчий комітет Львівської міської ради, виконавчий комітет є органом, утвореним міською радою для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування, діяльність якого регулюється Конституцією України, відповідним законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 3.13 зазначеного Положення, до повноважень виконавчого комітету належить розподіл і надання житла, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Львова.
Разом із тим, реалізація вказаних повноважень передбачає прийняття рішень щодо розподілу наявного житлового фонду з дотриманням установленого законодавством порядку та черговості надання жилих приміщень, з урахуванням наявності вільного житла і можливостей територіальної громади. Саме перебування особи на квартирному обліку, навіть за наявності передбачених законом пільг, не означає виникнення безумовного права на негайне одержання житла поза встановленою процедурою.
На підтвердження своїх доводів відповідач долучив до матеріалів справи перелік громадян, які станом на 22 жовтня 2026 року користуються правом позачергового одержання жилих приміщень. Згідно з указаним переліком, до нього включено 2233 особи, які також претендують на забезпечення житлом у позачерговому порядку. Наведене свідчить про значну кількість осіб, які мають відповідну пільгу, та необхідність дотримання встановленого порядку надання житла з урахуванням черговості й прав інших громадян, які перебувають на квартирному обліку.
За таких обставин, саме по собі ненадання позивачу житла на час розгляду справи не свідчить про протиправну бездіяльність виконавчого комітету Львівської міської ради, оскільки для такого висновку необхідно встановити, що відповідач не виконав покладені на нього законом обов`язки або порушив передбачений законодавством порядок реалізації права позивача на житло.
Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявності достатніх правових підстав для покладення на відповідача обов`язку надати йому житло у заявлений спосіб. Сам факт перебування на квартирному обліку та наявність права на позачергове забезпечення житлом не звільняють від необхідності дотримання встановленої процедури його надання та врахування прав інших осіб, які також претендують на поліпшення житлових умов.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідачів виділити позивачу благоустроєне житло фактично означало б надання йому переваги перед іншими громадянами, які перебувають у позачерговій черзі раніше нього та мають однаковий правовий статус і рівний обсяг державних гарантій.
Такий спосіб захисту призвів би до порушення принципу рівності громадян перед законом, встановленого статтею 24 Конституції України, а також до порушення житлових прав інших осіб, які перебувають на квартирному обліку та набули право на позачергове забезпечення житлом раніше позивача.
Крім того, відповідно до статей 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Позивачем не подано належних та допустимих доказів того, що на час звернення до суду настала його черга на отримання житла або що відповідачами порушено встановлений законодавством порядок забезпечення житлом.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, у справі №761/40646/17 (провадження №61-37419св18), зазначивши, що право особи на позачергове отримання житла реалізується з дотриманням черговості між особами, які мають однакові пільги, а задоволення вимог про надання житла поза такою чергою призведе до порушення прав інших осіб, які перебувають на квартирному обліку раніше позивача. Верховний Суд також наголосив, що закон не встановлює іншого порядку формування черговості, ніж за датою взяття на квартирний облік, якщо особи користуються однаковими пільгами
Згідно ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України, засобами доказування в цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові, електронні докази і висновки експертів.
Згідно з ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За правилами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачами не допущено протиправної бездіяльності, а обраний позивачем спосіб захисту у вигляді зобов`язання надати конкретне житло не ґрунтується на вимогах закону та його задоволення призвело б до порушення прав інших осіб, які перебувають у позачерговій черзі на отримання житла.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
у задоволенні позову ОСОБА_2 до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 23.10.2026 року.
Учасникки у справі:
Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 )
Відповідачі:
Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1 , код ЄДРПОУ:34814670)
Львівська міська рада (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ:04055896),
Виконавчий комітет Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ:26256622),
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору
ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ),
ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП:невідомий)
Суддя Х.М. Мисько