Судові рішення

Постанова № 140910708 у справі № 910/569/26 від 20.10.2026

Постанова від 20.10.2026 у господарській справі № 910/569/26 (категорія «Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000)»). Суд: Західний апеляційний господарський суд, суддя Панова Ірина Юріївна.

Справа№ 910/569/26
СудЗахідний апеляційний господарський суд
СуддяПанова Ірина Юріївна
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяСправи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000)
Дата ухвалення20.10.2026
Надійшло до реєстру26.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140910708

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Львів Справа № 910/569/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Панова І.Ю.,

Суддів Зварич О.В.,

Степанюк Н.Л.

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Хоменко С.І.,

від відповідача: Шавгулідзе В.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" б/н від 29.07.2026 (вх. №01-05/2539/26 від 30.07.2026) та матеріали апеляційної скарги Консорціуму "Науково - виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" б/н від 27.07.2026 (вх. №01-05/2510/26 від 28.07.2026)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 (повний текст рішення складено 10.07.2026)

у справі №910/569/26 (суддя Ніколаєнко М.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго"

до відповідача Консорціуму "Науково- виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд"

про стягнення авансу та штрафних санкцій у сумі 15 060 714, 96 грн

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви та рішення суду першої інстанції.

21.01.2026 до Господарського суду міста Києва в електронній формі надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" до Консорціуму "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" про стягнення грошових коштів в сумі 11 028 174,79 грн, з яких: пеня у сумі 9 313 819,95 грн, штраф у сумі 1 714 354,84 грн, авансовий платіж у сумі 78 100,73 євро і три проценти річних за прострочення повернення авансового платежу у сумі 1 402,21 євро за курсом НБУ станом на день платежу, з покладенням судових витрат на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Консорціумом «НВО «Укргідроенергобуд» зобов`язань за договором № 465У/2022 від 11.08.2022, укладеним із ПрАТ «Укргідроенерго» щодо модернізації систем віброконтролю та осушення струмопроводів гідроагрегату № 1 Дністровської ГАЕС. Строк виконання робіт закінчився 04.07.2024, а строк поставки обладнання 26.05.2024.

На виконання договору позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 47 912 475,94 грн. У зв`язку з непоставкою частини імпортного обладнання вартістю 334 886,72 євро відповідач 08.07.2025 повернув лише 256 785,99 євро, внаслідок чого неповернутий залишок авансу становив 78 100,73 євро. Крім того, позивач нарахував 1 350,86 євро трьох процентів річних відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Також у зв`язку з порушенням строків виконання робіт і поставки обладнання позивач на підставі пункту 11.1 договору нарахував пеню та штраф за прострочення виконання робіт із модернізації системи осушення струмопроводів 248 479,98 грн, за прострочення поставки обладнання для модернізації системи віброконтролю 9 801 652,29 грн та за прострочення виконання відповідних робіт 978 042,52 грн. Загальний розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій становить 11 028 174,79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2026 справу №910/569/26 передано за підсудністю до Господарського суду Чернівецької області.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 у справі №910/569/26 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Консорціуму "Науково- виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" на користь Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" 2 712 763,08 грн пені, 505 351,52 грн штрафу та 120 679,28 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що відповідач порушив договірні строки виконання робіт і поставки обладнання, у зв`язку з чим, суд визнав обґрунтованим нарахування пені в сумі 6 781 907,72 грн та штрафу в сумі 1 263 378,81 грн за чотирма епізодами порушень. Водночас суд відмовив у стягненні надмірно нарахованих 2 531 912,23 грн пені та 450 976,74 грн штрафу, оскільки розрахунок позивача ґрунтувався на безпідставному перерахунку вартості обладнання в євро та недоведених заготівельно-складських витратах. Також суд відмовив у стягненні курсової різниці за неповернутий аванс у сумі 78 100,73 євро та 1 402,21 євро трьох процентів річних, зазначивши в рішенні , що договір між сторонами передбачав розрахунки виключно у гривні, а аванс відповідач повернув у повному обсязі.

Крім того, господарський суд зменшив нараховані штрафні санкції на 60 %, а саме - до 2 712 763,08 грн пені та 505 351,52 грн штрафу, врахувавши часткове виконання відповідачем робіт, добровільне повернення авансу, відсутність доведених збитків позивача та повідомлення відповідачем про об`єктивні труднощі з поставкою спеціалізованого американського обладнання, спричинені діями чеського контрагента субпідрядника.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням , відповідач - Консорціум "Науково- виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" оскаржив таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 28.07.2026. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 у справі №910/569/26 в частині задоволення позову про стягнення з Консорціуму Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" на користь Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" 2 712 763,08 грн. пені, 505 351,52 грн. штрафу та задовольнити вказані вимоги в частині стягнення з Консорціуму Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" на користь Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" у розмірі 500 000, 00 грн штрафних санкцій (штрафу та пені).

Зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував частину шосту статті 232 Господарського кодексу України, оскільки умова пункту 11.1 договору про нарахування пені протягом усього періоду порушення не скасовує встановленого законом шестимісячного строку її нарахування. З огляду на це апелянт вважає, що розмір пені за прострочення поставки імпортного обладнання має становити 2 650 373,89 грн, а за прострочення виконання робіт із модернізації системи віброконтролю ГД-1 - 415 206,74 грн, що з урахуванням інших порушень зменшує загальну суму штрафних санкцій до 4 507 643,56 грн, а після її зменшення судом на 60 % - до 1 803 057,43 грн.

Крім того, посилаючись на частини другу та третю статті 551 Цивільного кодексу України, апелянт просить додатково зменшити загальну суму неустойки до 500 000,00 грн, враховуючи часткове виконання робіт, добровільне повернення невикористаного авансу, відсутність доведених збитків позивача та об`єктивні перешкоди в постачанні обладнання через поставку дефектного товару чеським контрагентом AMX ENGINEERING. Також зазначає, що завчасно повідомляв замовника про відповідні обставини листами від 26.12.2024 та 30.12.2024 і пропонував внести зміни до графіка виконання робіт.

13.08.2026 від ПрАТ «Укргідроенерго» надійшов відзив б/н від 13.08.2026 (вх. № 01-04/6466/26) на апеляційну скаргу Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд», у якому позивач зазначає, що умови пунктів 11.1 та 11.11 договору в сукупності з положеннями статей 611, 693 ЦК України дають підстави для нарахування пені за весь період прострочення до фактичного виконання або припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від договору 23.06.2025, а тому вважає правильним нарахування пені за 393 та 354 календарні дні відповідно.

Крім того, позивач заперечує проти подальшого зменшення штрафних санкцій до 500 000,00 грн або застосування 60-відсоткового зменшення до перерахованої відповідачем суми, наголошуючи, що суд першої інстанції зменшив неустойку на підставі індивідуальної оцінки обставин справи та повного розміру обґрунтовано нарахованих санкцій. При цьому позивач також оскаржує в апеляційному порядку зменшення неустойки судом першої інстанції.

19.08.2026 від Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» надійшла відповідь на відзив б/н від 18.08.2026 (вх. № 01-04/6932/26), у якій відповідач заперечує проти доводів позивача щодо правомірності нарахування пені понад шестимісячний строк, зазначаючи, що умови договору, положення статей 611, 693 ЦК України та одностороння відмова від договору не встановлюють іншого строку нарахування пені в розумінні статей 251, 252 ЦК України.

Крім того, відповідач наполягає на зменшенні загального розміру неустойки до 500 000,00 грн, зазначаючи, що зменшення санкцій судом першої інстанції на 60 % не перешкоджає апеляційному суду повторно оцінити їх розмір з урахуванням добровільного повернення авансу, відсутності доведених збитків позивача та вини іноземного контрагента AMX ENGINEERING, встановленої судовим рішенням у справі № 926/2948/25.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Бойко С.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Консорціуму "Науково- виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" б/н від 27.07.2026 (вх. №01-05/2510/26 від 28.07.2026) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 у справі №910/569/26.

Також, не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач - Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" оскаржив таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 30.07.2026. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 року у справі №910/569/26 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми неповернутого авансового платежу у розмірі 78 100,73 євро та 3% річних за прострочення повернення авансового платежу у розмірі 1 402,21 євро за курсом НБУ станом на день платежу та в частині зменшення суми пені та штрафу на 60% та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в зазначених частинах та стягнути з Консорціуму "Наукове-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" на користь Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" суму неповернутого авансового платежу у розмірі 78 100,73 євро та три проценти річних за прострочення повернення авансового платежу у розмірі 1 402,21 євро за курсом НБУ станом на день платежу, а також стягнути пеню в розмірі 4 069 144,64 грн. та штраф у розмірі 758 027,29 грн.

Зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував статті 524, 533 ЦК України та не врахував правові висновки Верховного Суду щодо визначення розміру грошового зобов`язання з повернення авансу, еквівалент якого встановлено в іноземній валюті. Апелянт наголошує, що відповідно до пункту 2.2.1 договору та додатка № 3.1 у редакції додаткової угоди № 2 від 27.12.2023 вартість обладнання визначена в еквіваленті 1 837 044,76 євро, а тому висновок суду про відсутність валютного застереження суперечить матеріалам справи.

Крім того, скаржник заперечує проти зменшення неустойки на 60 %, оскільки суд не дослідив майнового стану відповідача та не обґрунтував наявності виняткових обставин для такого зменшення. Також зазначає, що відсутність доведених збитків не є самостійною підставою для зменшення неустойки, а господарські й логістичні труднощі контрагентів підрядника ТОВ «Інтергідробуд» та AMX ENGINEERING не звільняють відповідача від виконання договірних зобов`язань.

17.08.2026 від Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» надійшов відзив б/н від 15.08.2026 (вх. № 01-04/6851/26) на апеляційну скаргу ПрАТ «Укргідроенерго», у якому відповідач заперечує проти доводів позивача, вказуючи на їх необґрунтованість та суперечливість його позицій щодо зменшення неустойки. Також відповідач зазначає про відсутність підстав для стягнення 78 100,73 євро та трьох процентів річних, посилаючись на передбачені договором розрахунки в гривні, повернення авансу в сумі 12 589 831,89 грн та підписання сторонами 31.07.2025 акта звірки взаєморозрахунків із нульовим сальдо без застережень, що, на його думку, підтверджує остаточне врегулювання розрахунків між сторонами.

Крім того, відповідач вважає обґрунтованим зменшення судом першої інстанції пені та штрафу на 60 % з огляду на часткове виконання зобов`язань, відсутність доведених збитків позивача, добросовісну поведінку відповідача та встановлену судовим рішенням у справі № 926/2948/25 вину іноземного постачальника AMX ENGINEERING. Також наполягає на застосуванні шестимісячного обмеження нарахування пені відповідно до вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.07.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Бойко С.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" б/н від 29.07.2026 (вх. №01-05/2539/26 від 30.07.2026) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 у справі №910/569/26. Об`єднано апеляційні скарги Консорціуму "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" та ПрАТ "Укргідроенерго" в одне апеляційне провадження.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Степанюк Н.Л.

Ухвалою суду від 20.08.2026 розгляд справи призначено на 29.09.2026.

Ухвалою суду від 29.09.2026 відкладено розгляд справи на 20.10.2026.

У судовому засіданні 20.10.2026 представник позивача підтримав доводи власної апеляційної скарги та заперечив щодо доводів апеляційної скарги відповідача. Представник відповідача підтримав доводи власної апеляційної скарги та заперечив щодо доводів апеляційної скарги позивача.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:

Між Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" (ПрАТ "Укргідроенерго", замовник, позивач) та Консорціумом "Наукове-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" (Консорціум "НВО "Укргідроенергобуд", підрядник, відповідач) укладено договір № 465У/2022 від 11.08.2022 р (далі - договір). Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а підрядник забезпечує, відповідно до проектної документації і умов договору, виконання робіт згідно з ДК 021:2015 код 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація, Поліпшення експлуатаційних показників роботи обладнання блоку № 1 Дністровської ГАЕС методом вдосконалення системи віброконтролю ГД-1 з розширенням функції захисту гідроагрегату та досягнення нормативних значень стійкості ізоляції струмопроводів для філії "Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС" ПрАТ "Укргідроенерго".

Відповідно до п. 1.2. договору відповідач зобов`язався своїми силами та з використанням власних матеріально-технічних засобів виконувати роботи та поставити обладнання, що обумовлені в договорі, додатках до договору та відповідають проектній документації, що затверджена належним чином.

Загальна ціна договору визначається на підставі сумарного підрахунку цін, вказаних у пунктах 2.2.1-2.2.3 договору та становить 60 024 604,32 грн з ПДВ.

Ціна обладнання, що імпортується, становить 56 539 828,67 грн з ПДВ, що дорівнює 1 837 044,76 євро (один мільйон вісімсот тридцять сім тисяч сорок чотири євро 76 центів) за офіційним курсом Національного банку України на 30.06.2022 (пункт 2.2.1 договору).

Ціна обладнання, що поставляється з території України становить з ПДВ - 163 733,46 грн.

Ціна робіт, що є предметом цього договору, становить з ПДВ - 3 321 042,19 грн.

Розрахунки за договором проводяться в національній валюті України (п. 2.3 договору).

Ціна договору є динамічною і може бути змінена протягом строку дії цього договору у випадках:

- збільшення ціни за одиницю товару (обладнання та/або матеріалів) до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару (обладнання та/або матеріалів) на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до договору щодо збільшення ціни за одиницю товару (обладнання та/або матеріалів);

- погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів (обладнання та/або матеріалів), робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

- зміни ціни в договорі у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі.

Зміна ціни здійснюється шляхом перерахування вартості пропорційно змінам, передбаченим чинним законодавством України, та оформлюється додатковою угодою, що підписується уповноваженими представниками сторін (п. 2.4 договору).

Суд першої інстанції встановив, що ціна договору була змінена шляхом укладення додаткової угоди №2 від 27.12.2023.

Згідно п. 2.5 договору сторони домовилися, що при зміні офіційного курсу гривні, встановленого Національним Банком України (далі - НБУ) по відношенню до євро на дату проведення митного оформлення такого обладнання, ціна за одиницю обладнання / залишок ціни за одиницю обладнання у разі сплати авансового платежу, змінюється пропорційно зміні такого курсу. При цьому, ціна за одиницю обладнання що імпортується, розраховується в такому порядку:

Ц = А + С2*30%*К2

де:

А - сума авансового платежу, яка підлягає сплаті згідно пункту 2.7.1. цього договору;

С2 - загальна ціна обладнання в євро, визначена п.2.2.1. цього договору;

К2 - офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України на дату митного оформлення поставки обладнання.

У такому випадку підрядник надсилає замовнику письмовий запит з відповідними розрахунками, підтверджуючими зміну ціни документами та двома примірниками підписаної підрядником додаткової угоди. Замовник розглядає вищезазначені документи протягом 10 (десяти) календарних днів та, у випадку відсутності зауважень, підписує відповідну додаткову угоду.

Докази зміни ціни договору в порядку п. 2.5 сторони суду не надали.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що підрядник приступає до виконання зобов`язань за договором за умови отримання від замовника повідомлення про готовність до виконання договору та проектної документації.

Відповідно до п. 6.14. договору номенклатура, кількість, ціна, умови, гарантії, а також строк, місце та умови поставки обладнання вказуються за погодженням сторін у специфікаціях до договору, які підписуються уповноваженими представниками сторін, та є додатком № 3.1 та додатком № 3.2 до цього договору, його невід`ємною частиною та не може розглядатися окремо від цього договору.

Обладнання вважається змонтованим після підписання акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та акта змонтованого обладнання (п. 6.27. Договору).

Пунктами 3.1, 3.4 договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 2 від 27.12.2023, визначено, що строк виконання робіт та поставки обладнання становить 689 календарних днів з дати початку робіт.

Крім цього, додатковою угодою №2 від 27.12.2023 викладено в новій редакції специфікацію на обладнання, що імпортується (додаток № 3.1), та специфікацію на постачання обладнання з території України (додаток № 3.2). Зазначеними специфікаціями визначено строк поставки обладнання, який складає 650 календарних днів з дати початку робіт.

Відповідно до пункту 3.3 договору підрядник приступає до виконання зобов`язань за договором за умови отримання від замовника повідомлення про готовність до виконання договору та проектної документації.

Повідомлення про готовність позивача до виконання договору № 465У/2022 від 11.08.2022 отримано відповідачем 15.08.2022 за вх № 239.

Господарський суд встановив, що датою початку виконання робіт та зобов`язань за договором є 15.08.2022, кінцевою датою поставки обладнання - 26.05.2024, а датою закінчення строку виконання робіт за договором - 04.07.2024.

Положення підпункту 2.7.1 пункту 2.7 договору передбачають можливість перерахування замовником підряднику авансового платежу у розмірі 70% вартості обладнання, що імпортується.

Замовник може перерахувати підряднику авансовий платіж у розмірі:

- 70 (сімдесят) % від вартості обладнання, що імпортується протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання від підрядника рахунку-фактури, розрахованого наступним чином:

А = С2*70%*К1,

де:

С2 - загальна ціна обладнання в євро, визначена п.2.2.1.цього договору;

К1 - курс гривні до євро, встановлений Національним Банком України на дату виписки постачальником рахунку-фактури на отримання авансу.

70 (сімдесят) % від вартості обладнання, що постачається з території України протягом 30 календарних днів з моменту отримання від підрядника рахунку-фактури. Підрядник виписує та надсилає замовнику рахунок(и)-фактуру(и) протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів після отримання письмового повідомлення замовника про готовність до виконання договору. Авансовий платіж може бути перерахований в залежності від наявності реального фінансування замовника.

На виконання зазначеного положення договору позивачем за платіжним дорученням № 1079 від 22.08.2022 на підставі рахунку-фактури №UG000000001 від 15.08.2022 було здійснено перерахування відповідачу авансу у розмірі 47 912 475,94 грн, що складає 70% вартості імпортованого обладнання без врахування заготівельно-складських витрат. При цьому рахунком-фактурою №UG000000001 від 15.08.2022 визначено, що зазначена сума авансу складає еквівалент 1 274 461,18 євро за курсом НБУ на дату рахунку-фактури (курс НБУ на 15.08.2022 складає 37,5943 грн за 1 євро).

Номенклатура, кількість, ціна, умови гарантії, а також строк, місце та умови поставки обладнання вказуються за погодженням сторін у специфікаціях до цього договору, які підписується уповноваженими представниками сторін, та є додатком №3.1 та додатком №3.2 до цього договору, його невід`ємною частиною та не може розглядатися окремо від цього договору (п.6.14 договору).

Згідно п. 9.1.1 договору підрядник зобов`язаний на власний ризик виконувати якісно всі обумовлені договором роботи та поставку обладнання відповідно до нормативних вимог, умов договору і вказівок замовника та передати роботи після їх закінчення та поставлене обладнання у встановленому порядку і у встановлений строк.

Підрядник зобов`язаний письмово інформувати замовника в установленому договором порядку про обставини, що перешкоджають виконанню зобов`язань згідно з умовами договору, а також про заходи, необхідні для їх усунення (п. 9.1.11 договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором, в тому числі порушення строків виконання підрядних робіт/ поставки обладнання, встановлених календарним графіком (додаток №8), підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості несвоєчасно виконаних робіт/ поставленого обладнання за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов`язання.

Якщо прострочення виконання зобов`язання перевищує 30 календарних днів, підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7,0 % від ціни невиконаних зобов`язань (п. 11.1 договору).

Згідно п. 11.5 договору підрядник повинен повернути замовнику не пізніше семи банківських днів з дати виставлення замовником відповідної вимоги, суму отриманого від нього авансового платежу у наступних випадках:

неможливості використати авансовий платіж протягом 30 календарних днів з дати його отримання;

не підтвердження цільового використання авансового платежу протягом 35 календарних днів з дати його одержання;

виявлення факту нецільового використання підрядником авансового платежу;

відмови замовника від прийняття обладнання неналежної якості або обладнання строк поставки якого порушено;

затримки поставки обладнання більше ніж на 30 днів.

У разі затримки її повернення, сплатити на користь замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Замовник має право на отримання вказаної суми до повного відшкодування нанесеної йому шкоди та захисту інтересів (в т.ч. на судові витрати, і на відшкодування витрат з оплати юридичних послуг у зв`язку із захистом порушеного права чи законних інтересів).

Сторони зобов`язуються протягом 5 (п`яти) робочих днів інформувати одна одну про всі обставини, окрім обставин непереборної сили, що загрожують або роблять неможливим виконання зобов`язань за цим договором та погоджувати заходи з їх усуненню (п. 17.10 договору).

Додатковою угодою № 2 від 27.12.2023 та специфікацією на обладнання, що імпортується (додаток № 3.1), в редакції додаткової угоди № 2 від 27.12.2023 року до договору визначено про те, що вартість всього обладнання по специфікації складає: 66213 781,39 грн. (шістдесят шість мільйонів двісті тринадцять тисяч сімсот вісімдесят одна гривня 39 копійок) з ПДВ, що є еквівалентом 1 837 044,76 євро (один мільйон вісімсот тридцять сім тисяч сорок чотири євро 76 євроцентів) за офіційним курсом Національного банку України та складається з:

- 14 724 299,37 грн (чотирнадцять мільйонів сімсот двадцять чотири тисячі двісті дев`яносто дев`ять гривень 37 копійок) з ПДВ вартість позицій № 2-9 специфікації на поставку обладнання, що імпортується (додаток № 3.1 до договору), за офіційним курсом Національного банку України по відношенню до Євро на дату комерційної пропозиції підрядника від 30.06.2022 (30,7776 грн.) становить 478 409,61 євро (чотириста сімдесят вісім тисяч чотириста дев`ять євро 61 євроцент);

- 504 319,58 грн (п`ятсот чотири тисячі триста дев`ятнадцять гривень 58 копійок) з ПДВ вартість заготівельно-складських витрат по специфікації на поставку обладнання, що імпортується (додаток № 3.1 до договору), за офіційним курсом Національного банку України по відношенню до Євро на дату комерційної пропозиції підрядника від 30.06.2022 (30,7776 грн.) становить 16 385,93 євро (шістнадцять тисяч триста вісімдесят п`ять євро 93 євроценти);

- 35 322 644,05 грн. (тридцять п`ять мільйонів триста двадцять дві тисячі шістсот сорок чотири гривні 05 копійок) з ПДВ сума авансового платежу по позиції № 1 специфікації на поставку обладнання, що імпортується (додаток № 3.1 до договору), що за курсом гривні до євро, який зафіксований Національним Банком України на дату виписки підрядником рахунку-фактури на отримання авансу на 15.08.2022 (37,5943 грн.) становить 939 574,45 євро (дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят чотири євро 45 євроцентів);

- 15 662 518,39 грн. (п`ятнадцять мільйонів шістсот шістдесят дві тисячі п`ятсот вісімнадцять гривень 39 копійок) з ПДВ, що за офіційним курсом Національного банку України на дату митного оформлення 23.12.2022 (38,8962 грн.) обладнання за позицією № 1 специфікації на поставку обладнання, що імпортується (додаток № 3.1) становить 402 674,77 євро (чотириста дві тисячі шістсот сімдесят чотири євро 77 євроцентів).

Додатковою угодою №3 від 31.12.2024 сторони передбачили, що договір діє до 31.12.20225, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Суд встановив, що відповідачем порушено зобов`язання за договором щодо дотримання строків монтажу обладнання та виконання робіт з модернізації системи осушення струмопроводів ГД-1.

Виходячи з зазначеного вище моменту початку строку виконання робіт та його тривалості, монтаж обладнання та роботи з модернізації системи осушення струмопроводів ГД-1 повинні були завершитись 04.05.2025 року.

В той же час, акт змонтованого обладнання за грудень 2024 року та акти №№ 1, 2, 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 р (форма КБ-2в), а також довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2024 року (форма КБ-3) на суму 1 014 204,00 грн підписані сторонами 26.12.2024.

Кінцевою датою виконання робіт за договором є 04.07.2024, тож порушення строку виконання робіт з модернізації системи осушення струмопроводів ГД-1 складає 175 календарних днів, а саме з 05.07.2024 до 26.12.2024 включно.

Для забезпечення робіт з модернізації системи віброконтролю ГД-1 відповідач взяв на себе зобов`язання придбати обладнання, визначене позиціями 2-9 в специфікації на обладнання, що імпортується (додаток № 3.1).

Вартість обладнання складає 14 724 299,37 грн з ПДВ.

Відповідачем в порушення вимог договору зазначене обладнання поставлено не було.

Кінцевою датою поставки обладнання є 26.05.2024, тож порушення строку поставки склало 393 календарних дні, а саме з 27.05.2024 до 23.06.2025 включно (дата пред`явлення вимоги позивачем про повернення авансу та відмову від договору в цій частині згідно з листом № 14/1355 від 23.06.2025).

Для забезпечення робіт з модернізації системи віброконтролю ГД-1 відповідач взяв на себе зобов`язання придбати обладнання, визначене в позиції 6 специфікації на постачання обладнання з території України (п. 6 Додаток №3.2), а саме "допоміжного контакту 2OF/SDE/SD NS80/630, 29450 в кількості 4 шт.

Вартість обладнання складає 4 032,00 грн з ПДВ.

Відповідачем в порушення вимог договору зазначене обладнання поставлено не було.

Кінцевою датою поставки обладнання є 26.05.2024, тож порушення строку поставки склало 393 календарних дні, а саме з 27.05.2024 до 23.06.2025 включно (дата пред`явлення вимоги позивачем про повернення авансу та відмову від договору в цій частині згідно з листом № 14/1355 від 23.06.2025).

Відповідачем порушено зобов`язання за договором щодо дотримання строків виконання робіт з модернізації системи віброконтролю ГД-1.

Вартість робіт з модернізації системи віброконтролю ГД-1 складає 2 306 704,06 грн з ПДВ (різниця між загальною вартістю робіт у розмірі 3 320 908,06 грн згідно додаткової угоди № 2 від 27.12.2023 та вартістю робіт з модернізації системи осушення струмопроводів ГД1 у розмірі 1 014 204,00 грн з ПДВ відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) за грудень 2024 року від 26.12.2024 року).

Відповідачем в порушення вимог договору зазначені роботи не виконано.

Кінцевою датою виконання робіт за договором є 04.07.2024, тож порушення строку виконання робіт з модернізації системи віброконтролю ГД-1 складає 354 календарних дні, а саме з 05.07.2024 до 23.06.2025 включно (дата пред`явлення вимоги позивачем про повернення авансу та відмову від договору в цій частині згідно листа за вих № 14/1355 від 23.06.2025).

На виконання умов підпункту 2.7.1 пункту 2.7 договору позивачем за платіжним дорученням № 1079 від 22.08.2022 на підставі рахунку-фактури №UG000000001 від 15.08.2022 здійснено перерахування відповідачу в якості авансу 70% вартості імпортованого обладнання без врахування заготівельно-складських витрат у розмірі 47 912 475,94 грн, що складає еквівалент 1 274 461,18 євро за курсом НБУ на дату рахунку-фактури (37,5943 грн за 1 євро).

Враховуючи положення додаткової угоди № 2 від 27.12.2023 в сплаченій сумі авансу частина, що стосується позиції 2-9 специфікації № 3.1, тобто обладнання яке необхідне для завершення робіт з модернізації системи віброконтролю ГД-1, але в порушення положень договору не було поставлено, складає 12 589 831,89 грн, що є еквівалентом 334 886,72 євро за курсом НБУ на дату рахунку-фактури (37,5943 грн за 1 євро).

Листом від 26.12.2024 відповідач повідомив позивача про затримку постачання системи віброконтролю ГД-1 та виконання робіт з її монтажу посилаючись на те, що обладнання має американське походження та специфічне призначення, що викликало об`єктивні складнощі при його поставці. До листа додано проект додаткової угоди №4 (зі пропозицією змінити строки виконання робіт та поставки обладнання), який позивачем в такій редакції не підписаний.

Листом від 30.12.2024 відповідач проінформував позивача про об`єктивні причини, які не залежали від відповідача і не могли бути передбачені ним при укладенні договору, але фактично вплинули на строк виконання. До листа додано лист ТОВ "Інтергідробуд" від 30.12.2024, яким останній повідомив відповідача про отримання листа від постачальника обладнання (система віброконтролю) нерезидента AMX ENGINEERING, який в листі від 30.12.2024 зазначив, що внаслідок проблем з комплектацією та страхуванням, зміною офісів та додатковою затримкою орієнтовна дата поставки обладнання запланована на червень 2025 року.

23.06.2025 позивач листом (вих № 14/1355, відправлено засобами електронної пошти та отримано відповідачем 23.06.2025) повідомив відповідача щодо необхідності повернення авансового платежу з урахуванням підпункту 2.2.1. п. 2 договору в розмірі 334 886,72 євро за офіційним курсом НБУ на день платежу протягом семи банківських днів.

Строк повернення зазначеної позивачем суми - до 03.07.2025 включно.

Листом від 23.07.2025 за вих № 01-01-03/159 відповідач повідомив щодо повернення 08.07.2025 авансового платежу в розмірі 12 589 831,89 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 622.

Прострочення повернення суми авансового платежу склало 5 днів.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.05.2026 у справі №926/2948/25 розірвано договір поставки №1-220821UA від 21.08.2022, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРГІДРОБУД" та АМХ ENGINEERING s.r.o.

В межах справи №926/2948/25 суд встановив, що 21.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРГІДРОБУД" та АМХ ENGINEERING s. r. о. (далі - постачальник) було укладено договір поставки №1-220821UA згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити комплектний складний технічний виріб (далі - товар) на умовах цього договору, а покупець зобов`язується прийняти у постачальника товар, перелік, характеристика та ціна якого визначені у додатку №1 до цього договору та сплатити за товар ціну, визначену у пункті 2.1 договору, на умовах визначених у цьому договорі (пункт 1.2. договору).

Товар, що поставляється відповідно до цього договору, призначений для ПрАТ "Укргідроенерго" Філія "дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС".

Відповідно до додатку 1 до договору поставки № 1-220821UA від 21.08.2022 (специфікація) місце поставки товару: 60232, Україна, Чернівецька область, Дністровський район, село Василівка, вул. Центральна, 71.

Додатковими угодами: №1 від 28.11.2022, №2 від 21.04.2023, №3 від 15.06.2023, №4 від 31.08.2023, №5 від 18.09.2023 - сторони правочину змінювати строк поставки товару.

У зв`язку з тим, що товар був замовлений для Консорціуму "НАУКОВОВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "УКРГІДРОЕНЕРГОБУД", представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРГІДРОБУД" та консорціуму було складено дефектний акт №1 від 03.04.2023, в якому вказано постачальнику забезпечити усунення дефектів частин в умовах заводу виробника в термін до 24.02.2024, шляхом тимчасового вивезення вищезазначених частин обладнань.

Господарським судом Чернівецької області у справі №926/2948/25 встановлено, що зобов`язання не проведене належним чином, покупець товар не прийняв, постачальник не усунув істотні недоліки обладнання, не замінив неузгоджений сторонами правочину направлений товар, дефектний товар не забрав, що стало причиною для розірвання договору поставки.

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 527 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За загальним правилом зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з договору № 465У/2022 від 11.08.2022, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (стаття 839 ЦК України).

За змістом статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Порядок оплати роботи замовником визначений частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу, згідно з якою якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 857 ЦК України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Пунктами 3.1, 3.4 договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №2 від 27.12.2023, визначено, що строк виконання робіт та поставки обладнання становить 689 календарних днів з дати початку робіт. Крім цього, додатковою угодою №2 від 27.12.2023 року викладено в новій редакції специфікацію на обладнання, що імпортується (додаток № 3.1), та специфікацію на постачання обладнання з території України. Зазначеними специфікаціями визначено строк поставки обладнання, який складає 650 календарних днів з дати початку робіт.

Відповідно до пункту 3.3 договору підрядник приступає до виконання зобов`язань за договором за умови отримання від замовника повідомлення про готовність до виконання договору та проектної документації, яке відповідач отримав 15.08.2022 року за вх № 239.

Відтак, датою початку виконання робіт та зобов`язань за договором є 15.08.2022 року, кінцевою датою поставки обладнання - 26.05.2024 року, а датою закінчення строку виконання робіт за договором - 04.07.2024 року.

Положення підпункту 2.7.1 пункту 2.7 договору передбачають можливість перерахування замовником підряднику авансового платежу у розмірі 70% вартості обладнання, що імпортується.

На виконання зазначеного положення договору позивачем за платіжним дорученням №1079 від 22.08.2022 року на підставі рахунку фактури №UG000000001 від 15.08.2022 здійснено перерахування відповідачу авансу у розмірі 47 912 475,94 грн, що складає 70% вартості імпортованого обладнання без врахування заготівельно-складських витрат. При цьому, рахунком фактурою №UG000000001 від 15.08.2022 визначено, що зазначена сума авансу складає еквівалент 1 274 461,18 євро (за курсом НБУ на дату рахунку-фактури).

Відповідно до п. 11.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором, в тому числі порушення строків виконання підрядних робіт/ поставки обладнання, встановлених календарним графіком (додаток №8), підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості несвоєчасно виконаних робіт/ поставленого обладнання за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов`язання.

Якщо прострочення виконання зобов`язання перевищує 30 календарних днів, підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7,0 % від ціни невиконаних зобов`язань.

Згідно із матеріалами справи, відповідач порушив зобов`язання за договором щодо дотримання строків монтажу обладнання та виконання робіт з модернізації системи осушення струмопроводів ГД-1, які повинні були завершитись 04.07.2025.

Акт змонтованого обладнання за грудень 2024 року та акти №№ 1, 2, 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 р (форма КБ-2в), а також довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2024 року (форма КБ-3) на суму 1 014 204,00 грн підписані сторонами 26.12.2024.

Порушення строку виконання робіт з модернізації системи осушення струмопроводів ГД-1 складає 175 календарних днів, а саме з 05.07.2024 до 26.12.2024 включно.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що за порушення строків виконання робіт позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в сумі 177 485,70 грн та 70 994,28 грн штрафу.

Для забезпечення робіт з модернізації системи віброконтролю ГД-1 відповідач взяв на себе зобов`язання придбати обладнання, визначене позиціями 2-9 в специфікації на обладнання, що імпортується (додаток № 3.1).

Вартість обладнання складає 14 724 299,37 грн з ПДВ.

Відповідачем в порушення вимог договору зазначене обладнання поставлено не було.

Кінцевою датою поставки обладнання є 26.05.2024, тож порушення строку поставки склало 393 календарних дні, а саме з 27.05.2024 до 23.06.2025 включно (дата пред`явлення вимоги позивачем про повернення авансу та відмову від договору в цій частині згідно з листом № 14/1355 від 23.06.2025).

Однак, колегія суддів зазначає, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України).

Текстуальне тлумачення положень статті 549 ЦК України свідчить, що законодавець у цій нормі пов`язує визначення пені як виду неустойки з такими кваліфікуючими ознаками як її обчислення:

1) за кожен день прострочення виконання;

2) у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання.

У схожій формі вжите поняття пені та здійснюється її обчислення в абзаці третьому частини другої статті 231 ГК України, яким визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Подібним чином також визначено поняття пені в частині першій статті 17 Закону України «Про державні резерви» («за кожний день прострочення поставки»), частині п`ятій, абзаці другому частини сьомої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» («за кожний день прострочення»), пункті 129.6 статті 129 Податкового кодексу України («за кожний день прострочення»), частині першій статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» («за кожен день прострочення»), частині п`ятій статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» («за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення»).

Системний аналіз наведених норм дозволяє стверджувати, що незалежно від того, які правовідносини урегульовано конкретними нормами права, наразі в законодавстві сформований єдиний підхід до застосування пені як виду неустойки (штрафної санкції), конститутивною ознакою якої є її нарахування за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Отже, поденне нарахування пені є ознакою, яка вирізняє її серед інших видів неустойки (штрафних санкцій) та визначає механізм обчислення (визначення розміру) пені.

Тобто вжитий законодавцем у цьому випадку займенник «кожний (кожен)» пояснює формулу обчислення пені, за якою загальна сума пені визначається шляхом множення ставки пені на кількість днів прострочення.

Натомість порядок застосування штрафних санкцій закріплено в нормах статті 232 ГК України, частина шоста якої визначає правило щодо періоду (строку) та порядку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені).

За загальним правилом, визначеним частиною шостою статі 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Однак таке правило застосовується до правовідносин, лише у разі, якщо інше не встановлено законом або договором, адже словосполучення «якщо інше не встановлено законом або договором» допускає існування іншої норми закону, що регулює відповідні правовідносини, або іншого положення договору, який регулює конкретні договірні відносини сторін, що виконує функцію спеціальної норми по відношенню до загальної норми (див., для прикладу як інше встановлене законом правило нарахування пені, частину першу статті 17 Закону України «Про державні резерви», яка визначає, що у разі прострочення поставки матеріальних цінностей до державних резервів постачальник сплачує пеню за кожний день прострочення поставки до фактичного виконання зобов`язання).

Тож положення частини шостої статті 232 ГК України є диспозитивними, оскільки законом або договором може бути встановлений інший порядок, в тому числі і строк нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені).За загальним правилом, договір є універсальним регулятором приватноправових відносин, який, як і закон, є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість періоду нарахування штрафних санкцій. Проте його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін

При цьому сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України), а й право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Згідно зі статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі сплином якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Тож хоча укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені), однак такий строк з урахуванням положень статей 251, 252 ЦК України має бути визначений.

Період, за який нараховується пеня, має визначені часові межі - початок та кінець періоду (граничні строки) її нарахування, який, зазвичай, може бути пов`язаний з певною календарною датою або подією, що неминуче має настати. Наприклад, такий момент може бути визначений шляхом відображення, зазначення (погодження сторонами) в договорі умови про нарахування пені, зокрема, «до повного виконання зобов`язання», «до дати фактичного виконання», «до повної сплати заборгованості / погашення боргу», «протягом року / усього періоду існування заборгованості» тощо.

Тому на практиці необхідно розмежовувати механізм (формулу) обчислення пені, який характеризує таку її ознаку, як нарахування за кожен день прострочення (поденне нарахування), та строк нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені), який регулює частина шоста статті 232 ГК України. Формулювання, яке містить частина третя статті 549 ЦК України та кореспондуючі їй норми інших нормативних актів, в тому числі умови договору (у випадку відображення, зазначення сторонами подібного в договорі), лише вирізняють (ідентифікують) пеню серед неустойки (інших штрафних санкцій) та визначають механізм (формулу) її обчислення, однак жодним чином не стосуються питання щодо граничного строку, за який може бути нарахована пеня.

У кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 серпня 2021 року у справі № 910/13575/20).

Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором (див., для прикладу, постанову Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 910/6379/14 (провадження № 3-53гс15), в якій умовами договору сторонами було погоджено нарахування пені по день фактичної оплати боргу).

У разі відсутності подібних умов у договорі (використання / зазначення в договорі лише формулювання про нарахування пені «за кожен день прострочення») нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Застосування в тексті господарського договору формулювання «за кожен день прострочення» не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує механізм її визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.

Інше тлумачення (розуміння) наведеного формулювання (ототожнення його зі строком нарахування) фактично унеможливлює застосування положень частини шостої статті 232 ГК України щодо шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій, оскільки на практиці сторони під час визначення в умовах договору відповідальності у вигляді пені майже завжди використовують формулювання щодо її нарахування «за кожен день прострочення», тим самим відтворюють визначення пені, закріплене в частині третій статті 549 ЦК України.

У п. 11.1 договору між сторонами за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором, в тому числі порушення строків виконання підрядних робіт/ поставки обладнання, встановлених календарним графіком (додаток №8), підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості несвоєчасно виконаних робіт/ поставленого обладнання за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов`язання.

Належним чином дослідивши умови Договору, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду зазначає, що п. 11.1. Договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, тощо.

Відтак, умову, передбачену у п. 11.1. укладеного сторонами у цій справі Договору, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, чому суд першої інстанції не надав належної правової оцінки.

Подібний правовий висновок щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України у подібних правовідносинах викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19, від 20.08.2021 у справі №910/13575/20, від 30.06.2026 у справі №916/5272/24.

Таким чином, за порушення строків поставки обладнання для виконання робіт з модернізації системи віброконтролю ГД-1 позивач повинен був нарахувати пеню обмежившись шестимісячним строком, а тому, строк нарахування повинен бути з 27.05.2024 по 27.11.2024 (184 дні).

Здійснивши перерахунок пені та штрафу, колегія суддів дійшла до висновку, що з відповідача слід стягнути пеню в сумі 2 709 271,08 грн (14 724 299,37 Ч 0,1 / 100 Ч 184 днів) та 1 030 700,96 грн (14 724 299,37 Ч 7 / 100) штрафу за порушення строків поставки обладнання для виконання робіт з модернізації системи віброконтролю ГД-1.

В частині стягнення пені в сумі 5 609 290,80 грн та 450 976,73 грн штрафу слід відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач безпідставно нарахував неустойку з вартості непоставленого обладнання в сумі 21 166 824,11 грн, що еквівалентно 482 715,29 євро станом на останній день поставки - 04.07.2024, що суперечить укладеному договору, умовами якого не передбачено перерахунок вартості обладнання з прив`язкою до курсу євро станом на останній день поставки та нарахував пеню у строк понад шість місяців.

Суд першої інстанції правомірно звернув увагу, що вартість обладнання чітко передбачена умовами договору в редакції додаткової угоди №2, інших змін до договору в частині визначення його ціни сторони залежно від зміни курсу іноземної валюти не внесли, будь-які валютні застереження договором не передбачені, розрахунки за договором сторони домовились проводити в національній валюті України.

Окрім цього, позивач безпідставно включив до вартості обладнання, з якого нарахував неустойку, вартість заготівельно-складських витрат в сумі 132 518,70 грн, що умовами договору не передбачено, такі витрати сторони не понесли. Крім того, видаткова накладна №ФЛUG0000014 від 28.12.2023 та акт приймання - передачі обладнання від 28.12.2023, на які посилається позивач при розрахунку даних витрат, судам першої та апеляційної інстанцій не надані, в матеріалах справи відсутні.

Для забезпечення робіт з модернізації системи віброконтролю ГД-1 відповідач взяв на себе зобов`язання придбати обладнання, визначене в позиції 6 в специфікації на постачання обладнання з території України (п. 6 Додаток №3.2), а саме "допоміжного контакту 2OF/SDE/SD NS80/630, 29450 в кількості 4 шт. (а не з шт., як вказує позивач).

Вартість обладнання складає 4 032,00 грн з ПДВ (а не 3 051,22 грн, як вказує позивач).

Відповідачем в порушення вимог договору зазначене обладнання поставлено не було.

Кінцевою датою поставки обладнання є 26.05.2024, тож порушення строку поставки склало 393 календарних дні, а саме з 27.05.2024 до 23.06.2025 включно (дата пред`явлення вимоги позивачем про повернення авансу та відмову від договору в цій частині згідно з листом № 14/1355 від 23.06.2025).

Однак, позивачем неправомірно нараховано пеню у строк понад шість місяців. Таким чином, правомірний та обґрунтований строк нарахування пені у даному випадку є з 27.05.2024 до 27.11.2024 (184 дні).

Здійснивши перерахунок пені та штрафу, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що за порушення строків поставки обладнання із відповідача на користь позивача слід стягнути пеню в сумі 741,89 грн (4 032,00 Ч 0,1 / 100 Ч 184 днів) та 282,24 грн штрафу (4 032,00 Ч 7 / 100).

Також, Відповідач порушив зобов`язання за договором щодо дотримання строків виконання робіт з модернізації системи віброконтролю ГД-1.

Вартість робіт з модернізації системи віброконтролю ГД-1 складає 2 306 704,06 грн з ПДВ (різниця між загальною вартістю робіт у розмірі 3 320 908,06 грн згідно додаткової угоди № 2 від 27.12.2023 та вартістю робіт з модернізації системи осушення струмопроводів ГД1 у розмірі 1 014 204,00 грн з ПДВ відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) за грудень 2024 року від 26.12.2024 року).

Відповідачем в порушення вимог договору зазначені роботи у повному обсязі не виконано.

Кінцевою датою виконання робіт за договором є 04.07.2024, тож порушення строку виконання робіт з модернізації системи віброконтролю ГД-1 складає 354 календарних дні, а саме з 05.07.2024 до 23.06.2025 включно (дата пред`явлення вимоги позивачем про повернення авансу та відмову від договору в цій частині згідно листа за вих № 14/1355 від 23.06.2025).

Проте, позивачем неправомірно нараховано пеню у строк понад шість місяців. Таким чином, правомірний та обґрунтований строк нарахування пені у даному випадку є з 05.07.2024 по 05.01.2025 (184 дні).

Отже, здійснивши перерахунок пені та штрафу, колегія суддів дійшла до висновку, що за порушення строків виконання робіт з модернізації системи віброконтролю ГД-1 із відповідача на користь позивача слід стягнути пеню в сумі 424 433,55 грн (2 306 704,06 Ч 0,1 / 100 Ч 184 днів) та 161 469,28 грн штрафу (2 306 704,06 Ч 7 / 100).

Щодо позовних вимог про стягнення 78 100,73 євро авансу та 1 402,21 євро 3% річних апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що умовами договору не передбачено обов`язок відповідача повернути суму авансового платежу у євро станом на день його повернення.

Ціна договору (у т.ч. авансового платежу) чітко передбачена умовами договору у гривнях (в редакції додаткової угоди №2), інших змін до договору в частині визначення його ціни сторони не вносили.

Згідно п. 2.5 договору сторони домовилися, що при зміні офіційного курсу гривні, встановленого Національним Банком України (далі - НБУ) по відношенню до євро на дату проведення митного оформлення такого обладнання, ціна за одиницю обладнання / залишок ціни за одиницю обладнання у разі сплати авансового платежу, змінюється пропорційно зміні такого курсу.

Будь-які інші валютні застереження договором не передбачені, розрахунки за договором сторони домовились проводити в національній валюті України (п. 2.3 договору).

Згідно п. 11.5 договору підрядник повинен повернути замовнику не пізніше семи банківських днів з дати виставлення замовником відповідної вимоги, суму отриманого від нього авансового платежу. У разі затримки її повернення, сплатити на користь замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Замовник має право на отримання вказаної суми до повного відшкодування нанесеної йому шкоди та захисту інтересів (в т.ч. на судові витрати, і на відшкодування витрат з оплати юридичних послуг у зв`язку із захистом порушеного права чи законних інтересів).

Відповідно до статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ст. 533 ЦК України).

Таким чином, умовами договору між сторонами передбачено, що усі розрахунки проводяться в національній валюті України, грошовий еквівалент в іноземній валюті умовами договору не встановлено.

Окрім цього, позивач іноземну валюту для здійснення розрахунків по договору не купував, витрат на конвертацію валюти не поніс, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Розрахунки по договору проведені в гривнях, що відповідає п. 2.3 договору.

Таким чином, відповідач повернув саме ту суму у гривні, яку фактично отримав, що є належним виконанням зобов`язання.

За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції, що позивач безпідставно просить стягнути з відповідача 78 100,73 євро авансового внеску, що суперечить укладеному договору, умовами якого передбачено повернення підрядником виключно суми отриманого авансового платежу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач допустив прострочення повернення авансового платежу в сумі 12 589 831,89 грн, оскільки після отримання вимоги позивача від 23.06.2025 кошти були повернуті лише 08.07.2025, тобто з простроченням на п`ять днів.

Водночас, відповідно до вимог частини другої статті 625 ЦК України три проценти річних нараховуються на суму простроченого грошового зобов`язання. Оскільки позивач нарахував три проценти річних в євро, тоді як грошове зобов`язання з повернення авансу було визначене у гривнях, а вимог про стягнення трьох процентів річних у гривнях не заявив, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення цієї позовної вимоги в заявленому розмірі.

Також колегія суддів відхиляє доводи відповідача про продовження додатковою угодою № 4 строків поставки обладнання та виконання робіт, оскільки зазначеною угодою змінено лише строк дії договору, тоді як до пункту 3.1 договору, яким визначено строки виконання робіт і поставки обладнання, відповідних змін сторонами не внесено.

Отже, загалом, позивач правомірно просить стягнути з відповідача 4 575 378,98 грн, що складаються із 3 311 932,22 грн пені та 1 263 446,76 грн штрафу. У задоволені решти позовних вимог в сумі 6 070 027,87 грн пені, 450 908,08 грн штрафу, 78 100,73 євро авансового платежу та 1 402,21 євро річних слід відмовити, оскільки останні заявлені безпідставно.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій колегія суддів зазначає наступне.

За положеннями частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Верховний Суд у постанові від 15.02.2023 у cправі № 920/437/22 зазначив про те, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки. При цьому, в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності. Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однієї з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у постанові від 16.03.2021 у справі № 922/266/20, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

Загальними засадами цивільного законодавства, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, є справедливість, добросовісність та розумність.

Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання (рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013).

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 звертав увагу, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом, так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд із цим, сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора ст. 616 ЦК України тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

У питаннях визначення підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку, встановленому законом.

Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22.

Колегія суддів враховує, що порушення відповідачем строків поставки обладнання та виконання робіт частково було зумовлене неналежним виконанням зобов`язань постачальником ТОВ «Інтергідробуд», яке залучило до поставки відповідного обладнання компанію AMX ENGINEERING.

Окрім цього, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.05.2026 у справі № 926/2948/25 встановлено, що постачальник не забезпечив належної поставки обладнання, не усунув його істотних недоліків, не замінив неузгоджений товар та не забрав дефектне обладнання, що стало підставою для розірвання договору поставки № 1-220821UA.

Відповідно до пункту 9.1.11 договору відповідач був зобов`язаний письмово повідомляти замовника про обставини, що перешкоджають належному виконанню зобов`язань, та про заходи щодо їх усунення.

На виконання цього обов`язку листами від 26.12.2024 та 30.12.2024 відповідач повідомив позивача про затримку поставки системи віброконтролю ГД-1 та виконання робіт з її монтажу, пояснивши це об`єктивними труднощами з постачанням спеціалізованого обладнання американського походження. До листування було долучено інформацію ТОВ «Інтергідробуд» та AMX ENGINEERING про проблеми з комплектацією і страхуванням обладнання та перенесення орієнтовного строку його поставки на червень 2025 року.

Також, відповідач надіслав позивачу проєкт додаткової угоди № 4 із пропозицією продовжити строки поставки обладнання та виконання робіт, однак позивач не погодив запропонованих змін. За таких обставин колегія суддів бере до уваги, що відповідач завчасно інформував замовника про перешкоди у виконанні договірних зобов`язань та пропонував змінити відповідні строки, що свідчить про вжиття ним заходів для врегулювання ситуації. Водночас зазначені обставини самі по собі не звільняють відповідача від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, проте підлягають урахуванню під час вирішення питання про співмірність застосованих до нього штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення розміру неустойки відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України. При цьому враховує, що позивач не надав доказів завдання йому збитків унаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань, настання безповоротних негативних наслідків, погіршення фінансового стану чи ускладнення господарської діяльності. Крім того, відповідач добровільно повернув усю суму невикористаного авансового платежу. Сукупність зазначених обставин підлягає врахуванню під час визначення співмірного розміру штрафних санкцій.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи викладене вважає, за можливе правомірне зменшення розміру штрафних санкцій, що підлягає стягненню на 50%, що у свою чергу становить 1 655 966,11 грн пені та 631 723,38 грн штрафу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність скасування рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 у справі № 910/569/26 у частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 126 371,82 грн та в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 1 056 798,97 грн, із прийняттям у цих частинах нового рішення про стягнення з Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» на користь ПрАТ «Укргідроенерго» штрафу в сумі 126 371,82 грн та про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 1 056 798,97 грн. В іншій оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін як правомірне та обґрунтоване.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційних скарг ПрАТ «Укргідроенерго» та Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд», про скасування рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 у справі № 910/569/26 у частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 126 371,82 грн та в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 1 056 798,97 грн, із прийняттям у цих частинах нового рішення про стягнення з Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» на користь ПрАТ «Укргідроенерго» штрафу в сумі 126 371,82 грн та про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 1 056 798,97 грн. В іншій оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

З огляду на результати розгляду апеляційних скарг та часткове скасування рішення суду першої інстанції, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати підлягають розподілу таким чином: з Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» на користь ПрАТ «Укргідроенерго» належить стягнути 4 738,95 грн судових витрат за подання позовної заяви та апеляційної скарги, а з ПрАТ «Укргідроенерго» на користь Консорціуму «Науково- виробниче об`єднання «Укргідроенергобуд» 23 777,98 грн судових витрат за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" б/н від 29.07.2026 (вх. №01-05/2539/26 від 30.07.2026) - задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 у справі №910/569/26 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу у сумі 126 371,82 грн - скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в частині стягнення штрафу у сумі 126 371,82 грн.

Стягнути з Консорціуму "Науково- виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" (04112, вул. І. Сікорського, буд. 8, офіс 1, м. Київ, код 33834660) на користь Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (07300, м. Вишгород, Київська область, код 20588716) 126 371,82 грн штрафу.

В решті оскаржуваної частини рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 у справі №910/569/26 - залишити без змін.

3. Апеляційну скаргу Консорціуму "Науково - виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" б/н від 27.07.2026 (вх. №01-05/2510/26 від 28.07.2026) - задоволити частково.

4. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 у справі №910/569/26 в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 1 056 798,97 грн - скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 1 056 798,97 грн.

В решті оскаржуваної частини рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.07.2026 у справі №910/569/26 - залишити без змін.

5. Здійснити розподіл судових витрат.

Стягнути з Консорціуму "Науково- виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" (04112, вул. І. Сікорського, буд. 8, офіс 1, м. Київ, код 33834660) на користь Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (07300, м. Вишгород, Київська область, код 20588716) 4 738,95 грн за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго"" (07300, м. Вишгород, Київська область, код 20588716) на користь Консорціуму "Науково- виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" (04112, вул. І. Сікорського, буд. 8, офіс 1, м. Київ, код 33834660) 23 777,98 грн за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Чернівецької області видати відповідні накази.

6. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

7. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Суддя Зварич О.В.,

Степанюк Н.Л.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
29.09.2026 Ухвала № 140187065 Західний апеляційний господарський суд
28.09.2026 Ухвала № 140125727 Західний апеляційний господарський суд
20.08.2026 Ухвала № 139110817 Західний апеляційний господарський суд
04.08.2026 Ухвала № 138782560 Західний апеляційний господарський суд
03.08.2026 Ухвала № 138782559 Західний апеляційний господарський суд
03.07.2026 Рішення № 138110786 Господарський суд Чернівецької області
03.07.2026 Рішення № 137926664 Господарський суд Чернівецької області
25.06.2026 Ухвала № 137690124 Господарський суд Чернівецької області
22.06.2026 Ухвала № 137637253 Господарський суд Чернівецької області
09.06.2026 Ухвала № 137226211 Господарський суд Чернівецької області
06.05.2026 Ухвала № 136346842 без тексту Господарський суд Чернівецької області
31.03.2026 Ухвала № 135273977 без тексту Господарський суд Чернівецької області
27.03.2026 Ухвала № 135189816 без тексту Господарський суд Чернівецької області
02.03.2026 Ухвала № 134456053 без тексту Господарський суд Чернівецької області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 20588716. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг