ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
"20" жовтня 2026 р. Справа № 924/280/26
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Миханюк М.В.
судді Саврій В.А.
судді Романюк Ю.Г.
секретар судового засідання Семенюк А.В.
за участю представників сторін:
позивача: Войцешука В.В. адвоката, згідно ордеру ВК №1223419
відповідача: не з`явився
скаржника: Мазура В.І. Рахімової А.А. представників на підставі виписки з ЄДР
при розгляді у відкритому судовому засіданні апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення господарського суду Хмельницької області, ухваленого 05.05.26р. суддею Гладюком Ю. В. о 11:25 у м.Хмельницькому, повний текст складено 06.05.26р. у справі № 924/280/26
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АР-БУД", м. Нетішин, Хмельницька область
до приватного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж", м. Київ
про витребування майна
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 позов задоволено.
Витребувано у приватного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ар-Буд" будівлю загальною площею 545,1 кв. м., що розташована за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, вулиця Енергетиків, будинок 9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3163054268060).
Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" (на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ар-Буд" 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Не погодившись із винесеним рішенням, особа яка не брала участі у справі Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить:
1. Поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 у справі №924/280/26, як такий, що пропущений з поважних причин та прийняти до розгляду цю апеляційну скаргу.
2. Витребувати у ТОВ "АР-БУД" (код ЄДРПОУ 38148009) та ПрАТ "Теплоенергомонтаж" (код ЄДРПОУ 00120980) оригінали документів, які стосуються процедури укладення договору та передачі будинка СФРЮ, а саме договір від 19.04.2013 №3/19-2013 про передання права власності на майно підприємства в рахунок погашення заборгованості та акт приймання-передачі майна, який є Додатком №1 до договору від 19.04.2013 №3/19-2013.
3. Призначити у справі технічну експертизу документів щодо визначення відносної давності їх виконання, проведення якої доручити Науково-дослідному центру незалежних судових експертиз Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 45286495, вул. Євгена Сверстюка, буд.15, м. Київ, 02002). Поставити експерту такі питання:
1) У який період часу було здійснено проставлення підписів на Договорі від 19.04.2013 №3/19-2013 та Додатку №1 до Договору від 19.04.2013 №3/19-2013?
2) В один чи різні періоди часу виконано проставлення підписів в Договорі від 19.04.2013 №3/19-2013 та Додатку №1 до Договору від 19.04.2013 №3/19-2013?
3) Чи відповідає час проставлення підписів і нанесення відбитків печаток на договорі від 19.04.2013 №3/19-2013 та Додатку №1 до Договору від 19.04.2013 №3/19- 2013 даті договору?
4) Чи вносилися у Договір від 19.04.2013 №3/19-2013 та Додаток №1 до Договору від 19.04.2013 №3/19-2013 зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?
4. Скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 у справі №924/280/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Так, скаржник вказує, що АТ «НАЕК «Енергоатом» не було залучене до розгляду справи, зазначене рішення безпосередньо стосується його прав та інтересів у зв`язку із таким.
Предметом спору у вказаній справі був об`єкт із назвою «Будинок СФРЮ» - легкозбірна щитова одноповерхова будівля будинку СФРЮ інв. №3044, яка знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером [номер приховано]:02:006:0207, що перебуває у постійному користуванні АТ «НАЕК «Енергоатом».
Вказаний об`єкт до 2003 року перебував на балансі ВП «Хмельницька атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом», а у 2003 році був проданий Славутською обласною державною податковою інспекцією для ВАТ «Теплоенергомонтаж» в рахунок погашення податкового боргу ВП ХАЕС.
Зауважує, що після продажу приміщення у 2003 році, воно не набуло статусу нерухомого майна та щодо нього не було зареєстровано права власності як на об`єкт нерухомого майна.
26.01.2024 між АТ «НАЕК «Енергоатом» як землекористувачем та ПрАТ «Теплоенергомонтаж» як власником споруди укладено договір №10-124-24-22014 про звільнення земельної ділянки, відповідно до умов якого сторони погодили, що Будинок СФРЮ є саме легкозбірною щитовою одноповерховою будівлею, яка не є нерухомим майном.
Звертає увагу, що з 2003 року до подання позову у березні 2026 року ПрАТ «Теплоенергомонтаж» жодних висловлювань чи дій, які б ставили під сумнів статус Будинку СФРЮ як рухомого майна не здійснював.
Водночас, ПрАТ «Теплоенергомонтаж» був і залишається боржником у виконавчому провадженні №78326173 від 11.06.2025 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 у справі №922/3450/18 про стягнення з публічного акціонерного товариства «Теплоенергомонтаж» на користь акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «ВП «Хмельницька атомна електрична станція» заборгованості в сумі 38 267,55 грн.
З метою повного і належного виконання судового рішення у справі №922/3450/18, державним виконавцем здійснено опис та накладено арешт на майно ПрАТ «Теплоенергомонтаж» з метою його подальшої реалізації та погашення кредиторських вимог.
Серед описаного та арештованого майна був і Будинок СФРЮ .
Водночас, у рішенні Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 у справі №924/280/26 зазначається про те, що Будинок СФРЮ був переданий ПрАТ «Теплоенергомонтаж» для ТОВ «АР-БУД» 2013 року за відповідним договором в рахунок погашення заборгованості.
При цьому, у згаданому вище судовому рішенні вказано, що ПрАТ «Теплоенергомонтаж» помилково здійснив державну реєстрацію права власності на Будинок СФРЮ вже як на об`єкт нерухомого майна, подавши для здійснення державної реєстрації такі ж документи, які, нібито, були передані для ТОВ «АР-БУД» при укладенні договору від 19.04.2013 №3/19-2013.
Скаржник вважає, що оскільки у 2023 році ПрАТ «Теплоенергомонтаж» звертався до філії «ВП ХАЕС» із проханням подати теплоносій до Будинка СФРЮ, у 2024 році між АТ «НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Теплоенергомонтаж» було укладено договір щодо звільнення земельної ділянки, а у 2025 році ПрАТ «Теплоенергомонтаж», нібито, помилково здійснив державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, надавши державному реєстратору акт прийому - передачі, виданий 10.04.2003, протокол проведення прилюдних торгів, виданий 27.03.2003, договір купівлі-продажу від 28.03.2003 та технічний паспорт на будівлю, а тому наявні обґрунтовані сумніви щодо реальності договору від 19.04.2013 №3/19-2013 про передачу Будинка СФРЮ для ТОВ «АР-БУД» та щодо правомірності вчинення реєстраційних дій державним реєстратором на підставі тих документів, які були йому надані.
Водночас вчинення ПрАТ «Тепелоенергомонтаж» у 2025 році, нібито, помилкової державної реєстрації права власності із використанням правовстановлюючих документів на Будинок СФРЮ, які мали б перебувати у ТОВ «АР-БУД» з 2013 року, свідчить про те, що Будинок СФРЮ для ТОВ «АР-БУД» фактично не передався, при цьому така «помилкова» реєстрація є прямою підставою для подальшого звернення до суду із позовом про витребування майна з метою його приховання від кредиторів.
На думку скаржника, саме активізація виконавчих дій, загроза продажу будинку СФРЮ та подібна практика інших осіб спонукали ПрАТ «Теплоенергомонтаж» укласти фіктивний договір із ТОВ «АР-БУД» з метою уникнення примусової реалізації Будинка СФРЮ для подальшої реєстрації права власності та набуття речового права на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні АТ «НАЕК «Енергоатом».
Крім того, звертає увагу, що на легкозбірну щитову одноповерхову будівлю, яка не є нерухомим майном, було зареєстроване право власності, як на нерухоме майно.
За інформацією Виконавчого комітету Нетішинської міської ради, адреса вул. Енергетиків, буд.9 не присвоювалася жодному об`єкту, що свідчить про неправомірність дій як особи, яка подавала документи для державної реєстрації, так і державного реєстратора, який не переконався у введенні об`єкта в експлуатацію та присвоєнні йому адреси.
Таким чином, філія «ВП ХАЕС» вбачає у діях ПрАТ «Теплоенергомонтаж» та ТОВ «АР-БУД» ознаки попередньої змови, спрямованої на заволодіння земельною ділянкою АТ «НАЕК «Енергоатом» шляхом здійснення фіктивних правочинів зі спорудами, які на ній розташовані.
Отже, зважаючи на викладене вище, узгоджені дії зазначених осіб шляхом укладення фіктивних правочинів, подання штучно створених позовів та підробки документів для здійснення державної реєстрації спрямовані на заволодіння земельною ділянкою, яка перебуває у постійному користуванні АТ «НАЕК «Енергоатом», нормативна грошова оцінка якої станом на 01.01.2026, з урахуванням індексації, становить 12 227 044,96 грн.
Таким чином, на думку скаржника, повний, всебічний і неупереджений розгляд справи можливий лише шляхом врахування і дослідження наданих апелянтом доказів та аргументів, а також призначення експертизи, яка визначила б давність договору від 19.04.2013 №3/19-2013 про передання права власності на майно підприємства в рахунок погашення заборгованості, укладеного між ПрАТ «Теплоенергомонтаж» та ТОВ «АР-БУД».
Наведені в апеляційній скарзі обставини свідчать про явну фраудаторність договору від 19.04.2013 №3/19-2013, укладеного між ПрАТ «Теплоенергомонтаж» та ТОВ «АР-БУД».
У випадку, якщо зазначений договір створено не 2013 року, що може бути підтверджено лише висновком експертизи, тоді вказаний правочин буде вважатися фраудаторним, тобто укладеним на шкоду кредиторам з метою приховання майна від стягнення, у зв`язку із чим рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 у справі №924/280/26 підлягатиме скасуванню.
Водночас, для проведення експертизи необхідно отримати примірники договору від 19.04.2013 №3/19-2013.
Звертає увагу суду, що у позовній заяві ТОВ «АР-БУД» зазначає про те, що докази, які додаються до позову, перебувають у ПрАТ «Теплоенергомонтаж» та ТОВ «АР-БУД».
У зв`язку із викладеним вище, скаржник вважає, що існує необхідність витребувати у ТОВ «АР-БУД» та ПрАТ «Теплоенергомонтаж» примірники договору від 19.04.2013 №3/19-2013 та акту приймання передачі майна (Додаток №1 до Договору від 19.04.2013 №3/19-2013) з метою подальшої їх передачі для проведення експертного дослідження.
Зауважує, що іншого способу отримання оригінальних примірників договору від 19.04.2013 №3/19-2013 з додатком, окрім як шляхом їх витребування, апелянт не має.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість оскарженого рішення, а також просить апеляційне провадження у справі №924/280/26 - закрити на підставі на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.
Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу вимог ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення.
В судове засідання з`явилися представники скаржника та позивача.
Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся заздалегідь та належним чином, ухвалу було надіслано на його офіційну поштову адресу вказану у ЄДРЮОФОП та громадських формувань: вул. Будіндустрії, 5, офіс 210,м. Київ, 01013.
Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, а тому, колегія суддів, визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними у справі доказами.
В судовому засіданні представники скаржника підтримали доводи викладені в своїй скарзі з приводу порушення їх прав оскарженим рішенням та надали пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважають, що відсутні підстави для закриття апеляційного провадження.
Представник позивача підтримав позицію викладену у відзиві та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції з приводу відсутності порушених прав скаржника оскарженим рішенням. Просить закрити апеляційне провадження у справі №924/280/26.
Заслухавши представників скаржника та позивача, розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення господарського суду Хмельницької області від 05.05.26 у справі № 924/280/26 з огляду на наступне.
Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на вищенаведений припис, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.
У відповідності до ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.17 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Одночасно вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
У вирішенні цього питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому тощо.
Отже, у розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Тобто суд має розглянути та вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Тобто, судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї з сторін спору.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме (правовий висновок Верховного Суду вказаний в постанові від 21.09.2020 у справі № 910/13119/17).
Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19, Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 26.05.2020 у справі №910/9016/16, від 21.07.2020 у справі №914/1971/18, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21.
При розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо при цьому буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 21.09.2018 у справі №909/68/18, від 18.12.2018 у справі №911/1316/17, від 27.02.2019 у справі №903/825/18, від 14.08.2019 у справі №62/112, від 17.10.2019 у справі №910/21156/16 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16.
З вищенаведеного слідує наступний алгоритм дій суду апеляційної інстанції у разі надходження апеляційної скарги від особи, яка не приймала участі у розгляді справи, але вважає, що судом в оскаржуваному рішенні вирішено питання про її права та інтереси: суд має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника і лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 12.05.2020 у справі №910/18271/16.
Досліджуючи обставини, щодо того чи були вирішені судом першої інстанції при постановлені оскарженого рішення питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 позов задоволено.
Витребувано у приватного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ар-Буд" будівлю загальною площею 545,1 кв. м., що розташована за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, вулиця Енергетиків, будинок 9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3163054268060).
Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ар-Буд" 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Своє право на апеляційне оскарження скаржник обґрунтовує тим, що предметом спору у вказаній справі був об`єкт із назвою «Будинок СФРЮ» - легкозбірна щитова одноповерхова будівля будинку СФРЮ інв. №3044, яка знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером [номер приховано]:02:006:0207, що перебуває у постійному користуванні АТ «НАЕК «Енергоатом».
Вказаний об`єкт до 2003 року перебував на балансі ВП «Хмельницька атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом», а у 2003 році був проданий Славутською обласною державною податковою інспекцією для ВАТ «Теплоенергомонтаж» в рахунок погашення податкового боргу ВП ХАЕС.
ПрАТ «Теплоенергомонтаж» був і залишається боржником у виконавчому провадженні №78326173 від 11.06.2025 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 у справі №922/3450/18 про стягнення з публічного акціонерного товариства «Теплоенергомонтаж» на користь акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «ВП «Хмельницька атомна електрична станція» заборгованості в сумі 38 267,55 грн.
З метою повного і належного виконання судового рішення у справі №922/3450/18, державним виконавцем здійснено опис та накладено арешт на майно ПрАТ «Теплоенергомонтаж» з метою його подальшої реалізації та погашення кредиторських вимог.
Серед описаного та арештованого майна був і Будинок СФРЮ, який не є нерухомим майном.
Звертає увагу, що у рішенні Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 у справі №924/280/26 зазначається про те, що Будинок СФРЮ був переданий ПрАТ «Теплоенергомонтаж» для ТОВ «АР-БУД» 2013 року за відповідним договором в рахунок погашення заборгованості.
Вважає, що договір укладений між ПрАТ «Теплоенергомонтаж» та ТОВ «АРБУД» є фіктивним, укладеним з метою уникнення примусової реалізації Будинка СФРЮ для подальшої реєстрації права власності та набуття речового права на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні АТ «НАЕК «Енергоатом».
Щодо вказаних доводів скаржника колегія суддів зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 528 Цивільного кодексу України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Також, на підставі ч. 3 ст. 528 Цивільного кодексу України інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов`язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.
Як убачається із пояснень наданих представником позивача у відзиві, після підтвердження інформації про наявність обтяження майна державною виконавчою службою, ними погашено заборгованість у розмірі повідомленому державним виконавцем, що існувала в ПрАТ «Теплоенергомонтаж» у виконавчому провадженні №78326173 від 11.06.2025 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 у справі №922/3450/18, що підтверджується копією платіжної інструкції №1776 від 02.10.2026.
Таким чином спростовуються доводи апелянта про те, що його права чи інтереси є такими, що зачіпаються оскаржуваним ним рішенням з огляду на наявність боргу в ПрАТ «Теплоенергомонтаж».
Крім того, щодо доводів скаржника про те, що належне приміщення Будинка СФРЮ не є нерухомим та на спростування тверджень апелянта щодо протиправної реєстрації державним реєстратором спірної будівлі вказує таке.
-Згідно з ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.
-В «Акті прийому-передачі будинку СФРЮ» за 2003 рік, доданому до позовної заяви та підписаному позивачем, спірна будівля ідентифікована як «проданий будинок СФРЮ» і в тому ж Акті зазначається «Первісна вартість будівлі»;
-Адреса спірної будівлі станом на 2003 рік зазначена в правовстановлюючих документах, на підставі яких набуто право власності на спірну будівлю 2003 року ВАТ «Теплоенергомонтаж» - вул. Енергетиків, 9.
Вказані документи наявні в матеріалах справи.
Разом з тим, до відзиву долучає копії частини технічного проекту за 1983 рік, наказу від 12.10.1982 №483, протоколу від 13.05.1982, технічного рішення від 02.09.1982.
Крім того, як убачається із оскарженого рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 у справі №924/280/26, яким витребувано будівлю, питання рухомості/ нерухомості приміщення у ньому взагалі не вирішувалося, з огляду на що, окрім відсутності порушення прав чи інтересів апелянта природою такого приміщення, порушень прав чи інтересів не містить і саме рішення.
Також, в апеляційній скарзі апелянт посилається на лист від 13.11.2023 №25 де Славутське монтажне управління ПАТ «Теплоенергомонтаж», як власник споруди, зверталося до філії «ВП ХАЕС» із проханням підключити Будинок СФРЮ до системи централізованого теплопостачання, оскільки саме філія «ВП ХАЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» є єдиним постачальником послуги із теплопостачання у м. Нетішин.
Проте, колегія суддів зауважує, що у вказаному листі відсутня вказівка на власника приміщення, мова йде лише про прохання підключити тепло до будинку СФРЮ інвентарний № 3044, оскільки там проживають працівники СМУ ТЕМ та внутрішньопереміщені три сім`ї.
Також, апелянт вказує, що 26.01.2024 між філією «ВП ХАЕС» та ПрАТ «Теплоенергомонтаж» укладено договір про звільнення земельної ділянки № 10-124-24-22014 (далі - договір про звільнення земельної ділянки від 26.01.2024), з огляду на що вбачає порушення своїх прав та удаваність угод між ПрАТ «Теплоенергомонтаж» та ТОВ «АР-БУД».
Разом з тим, в матеріалах справи міститься договір оренди від 01.07.2015 відповідно до якого, після набуття права власності на спірне приміщення ТОВ «АР-БУД» останнім таке приміщення передано в користування ОСОБА_1 та підписаний акт приймання - передачі від 01.07.2015, в матеріалах справи відсутні докази визнання вказаного договору недійсним.
Також до матеріалів справи долучає рахунки на комунальні послуги виставлені АТ «НАЕК «Енергоатом» для ФОП Лойко О.М. (а.с. 226-228).
Також, в справі міститься договір оренди від 01.02.2016 №7-о/2016 укладений між Славутське монтажне управління ПАТ "Теплоенергомонтаж" та ФОП Лойко О.М. та акт приймання - передачі будівлі в оренду від 01.02.2016.
Крім того, в матеріали справи було подано, для з`ясування підстав та причин листування між апелянтом та СМУ ПрАТ «ТЕМ» адвокатський запит з наступними вимогами:
-Надати інформацію щодо причин та підстав надсилання Славутським МУ ПрАТ «Теплоенергомонтаж» листа від 13.11.2023 року на адресу ВП ХАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» з обіцянками демонтажу будинку СФРЮ, який належить ТОВ «АР-БУД»;
-Надати інформацію щодо причин та підстав укладання між ПрАТ «Теплоенергомонтаж» та ВП ХАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» «Договору №10-124-24-22014 про звільнення земельної ділянки» від 26.01.2024 року шляхом демонтажу будинку СФРЮ, який належить ТОВ «АР-БУД».
На вказаний адвокатський запит від Славутського МУ ПрАТ «Теплоенергомонтаж» надійшла відповідь, якою СМУ ПрАТ «Теплоенергомонтаж» повідомляє наступне.
1. Щодо причин та підстав надсилання СМУ «ТЕМ» листа від 13.11.2023 року на адресу ВП ХАЕС ДП НАЕК «Енергоатом».
Після передачі будинку СФРЮ по вул. Енергетиків, 9 з власності ВАТ «ТЕМ» у власність ТОВ «АР-БУД» останнє передало приміщення СФРЮ в користування ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 01.07.2015. Договір користування був потрібен йому, так як він проживав в даному будиночку з сім`єю на постійній основі.
Для того щоб можна було сплачувати комунальні послуги і не переоформлювати документи було прийнято рішення ОСОБА_2 на той час директором СМУ «ТЕМ» заключити ще один договір оренди між СМУ «ТЕМ» та ФОП Лойко О.М.
На підставі домовленості з директором ТОВ «АР-БУД» та з ОСОБА_1 , на якого було переоформлено рахунки за надання комунальних послуг, їх підприємству дозволено було використовувати будинок для проживання кількох їх працівників та зберігання частини архіву підприємства на умовах здійснення поточного догляду за будинком.
Внаслідок існування такої домовленості станом на листопад 2023 року в будинку проживають кілька їх працівників та внутрішньо переміщені сім`ї, які проживають там і зараз.
Для облаштування побуту перелічених осіб необхідним було підведення до будинку теплопроводу для постачання тепла та води, яке у м. Нетішині подає лише ВП ХАЕС ДП НАЕК «Енергоатом».
В якості умови для подачі тепла та води вони були вимушені підписати згаданий лист як того вимагали представники ВП ХАЕС ДП НАЕК «Енергоатом».
Текст листа, який підписаний ОСОБА_3 , їм надано юридичним відділом ВП ХАЕС і після підписання такого листа він був переданий тому ж відділу, подальша його доля і мета написання їм невідома.
2. Щодо причин та підстав укладання між ПрАТ «Теплоенергомонтаж» та ВП ХАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» «Договору №10-124-24-22014 про звільнення земельної ділянки» від 26.01.2024».
Взимку 2024 року представниками ВП ХАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» в якості умови для продовження постачання тепла до будинку висловлено вимогу підписання з ним договору про звільнення земельної ділянки.
Вказує, що про дану ситуацію та лист було повідомлено керівництву ПрАТ «Теплоенергомонтаж». В подальшому чи заключали договір ПрАТ «ТЕМ» та ВП ХАЕС про знесення будинку СФРЮ невідомо.
Тією ж відповіддю повідомлено про те, що будь-яких намірів руйнувати майно ТОВ «АР-БУД» чи вчиняти будь-які інші протиправні дії щодо нього ПрАТ «Теплоенергомонтаж» не має, як і не має відношення до належного їм будинку.
Крім того, колегія суддів бере до уваги висновок Верховного Суду викладений у постанові від 02.09.2026 у справі №906/846/18, у якій суд вказав наступне:
" 4.8. Своєю чергою, суд апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, який подав апеляційну скаргу, та про які конкретно.
У разі, якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №921/730/13.
4.11. Втім суд апеляційної інстанції не врахував, що резолютивна частина ухвали Господарського суду Житомирської області від 11.03.2026 не містить жодних висновків чи приписів щодо прав, інтересів та (або) обов`язків ТОВ "ТД "Папір-Мал" та ТОВ "Логістична компанія "Свам". Зокрема, цією ухвалою не вирішувалося питання про виникнення, зміну, обмеження чи припинення права власності на спірне майно, не ставилася під сумнів правомірність набуття такого права ТОВ "Логістична компанія "Свам" за результатами електронного аукціону, а також його подальшого відчуження на користь ТОВ "ТД "Папір-Мал". Так само ухвала не містить висновку про припинення чи обмеження права власності нинішнього власника майна та не покладає на зазначених осіб будь-яких обов`язків щодо цього майна. Предметом розгляду суду першої інстанції була виключно правомірність дій державного виконавця щодо визначення вартості майна Боржника та його передачі на реалізацію у межах виконавчого провадження, а не правові наслідки набуття, здійснення чи подальшого переходу права власності на це майно.
Посилання ТОВ "ТД "Папір-Мал" та ТОВ "Логістична компанія "Свам" на розгляд справи №906/117/26 фактично пов`язані з необхідністю захисту їх правової позиції у цьому спорі та запобігання можливому використанню висновків, зроблених у межах судового контролю за діями державного виконавця. Водночас така заінтересованість у наслідках іншого судового провадження не є тотожною вирішенню ухвалою від 11.03.2026 питання про права, інтереси чи обов`язки зазначених товариств.
4.12. За змістом пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
4.13. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а, отже, немає і суб`єкта апеляційного оскарження. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №910/10364/16, від 28.08.2023 у справі №910/15967/21, від 14.09.2023 у справі №910/17544/20."
Разом з тим, слід вказати, що Верховний Суд у постановах від 07.02.2024 у справі №5023/3214/11, від 07.04.2025 у справі №924/949/22 наголошував на тому, що "Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі і якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме".
Фактично всю мотивацію апеляційної скарги в частині того, яким чином оскаржуване рішення впливає на права / інтереси та обов`язки скаржника зведено до його припущення щодо того, що на підставі укладеного договору від 19.04.2013 №3/19-2013 про передання права власності на майно підприємства в рахунок погашення підприємства ПрАТ «Теплоенергомонтаж» хоче уникнути примусової реалізації Будинка СФРЮ у виконавчому провадженні та змови в діях ПрАТ «Теплоенергомонтаж» та ТОВ «Ар-Буд» з метою заволодіння земельною ділянкою під вказаною будівлею, що належить АТ «НАЕК «Енергоатом».
Однак вказані обставини не є зазначенням, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки та про які саме.
Колегія суддів зазначає, що зі змісту апеляційної скарги вбачається, що вони не містять чіткої аргументації в частині безпосереднього впливу на скаржника оскарженого рішення суду, а ґрунтуються припущеннях про імовірний (можливий) вплив на її права та інтереси внаслідок дій ПрАТ «Теплоенергомонтаж» та ТОВ «Ар-Буд».
При цьому, колегія суддів зауважує, що якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3).
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.05.2020 у справі №904/897/19 та Верховний Суд у постановах від 18.09.2019 № 905/943/18, від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі №909/68/18, від 18.12.2018 у справі №911/1316/17, від 27.02.2019 у справі №903/825/18, від 09.07.2019 у справі № 905/257/18, від 12.09.2019 у справі №905/946/18, від 12.09.2019 у справі № 905/947/18 сформулювали такі висновки:
-якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги;
-особа, яка звертається з апеляційною скаргою на підставі статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме;
- рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
За наведеного, на переконання колегії суддів у цій справі суд першої інстанції в рішенні від 05.05.2026 року у справі №924/280/26, яким витребувано будівлю, не вирішив жодних питань, які б впливали безпосередньо чи опосередковано на права, інтереси чи обов`язки АТ «НАЕК «Енергоатом», а отже, у вказаної особи відсутні правові підстави для апеляційного оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 у справі №924/280/26.
Враховуючи наведені обставини, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що оскаржене рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 у справі №924/280/26 не порушує права та інтереси апелянта - АТ «НАЕК «Енергоатом», судом першої інстанції не вирішувалося питання що стосуються їх прав та інтересів.
Згідно пункту 3 частини 1 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина 2 статті 264 ГПК України).
Тобто якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 ч.1 ст.264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а, отже, немає і суб`єкта апеляційного оскарження (постанови Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №910/10364/16, від 28.08.2023 у справі №910/15967/21, від 14.09.2023 у справі № 910/17544/20).
За наведеного, апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «НАЕК «Енергоатом» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2026 у справі №924/280/26 слід закрити на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 254, 264, 270 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1.Закрити апеляційне провадження у справі №924/280/26 за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення господарського суду Хмельницької області від 05.05.26 у справі № 924/280/26.
2. Справу №924/280/26 повернути Господарському суду Хмельницької області.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Романюк Ю.Г.