Справа № 645/3824/26
Провадження № 2-о/645/98/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року місто Харків
Немишлянський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді Спесивцева О.В.,
секретаря судового засідання - Асєєвої К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку окремого провадження цивільну справу
за заявою ОСОБА_1
заінтересовані особи Міністерство оборони України, Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкова Харківського міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України
про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
Заявник, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник- адвокат Цибань Артем Андрійович, звернулась до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить:
- встановити факт батьківства особи яка померла - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , відносно ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Харкові (РНОКПП НОМЕР_2 );
- внести зміни до актового запису № 1010 від 27.07.2006 р. про народження ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), у графі «батько» вказати « ОСОБА_2 , громадянин України»; в графі «прізвище» вказати « ОСОБА_3 » та видати нове свідоцтво про народження дитини.
В обґрунтування заяви вказує, що з 2006 року мати заявника - ОСОБА_4 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 народилась дочка - ОСОБА_1 . Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, вся належна інформація у Книзі реєстрації народжень було записано відповідно до вищевказаної правової норми за вказівкою матері. ОСОБА_2 визнавав себе батьком ОСОБА_1 , але впродовж свого життя, так і не встиг вчинити юридично значущих дій підтверджуючих цей факт. В послідуючому ОСОБА_2 вступивши до лав Збройних Сил України, вказав серед своїх близьких родичів саме свою доньку - ОСОБА_1 , на ім`я якої й надійшло сповіщення сім`ї № 384 від 18.11.2024 р. У надісланому на ім`я доньки ОСОБА_2 сповіщенні, було зазначено, що її батько стрілець-помічник гранатометника штурмового спеціалізованого взводу, штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ), військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер. У цьому ж сповіщенні зазначалося, що 16.11.2024 о 13:15 надійшло повідомлення вiд КНР № 17 «Криворiзької мiської лiкарні» що, солдат ОСОБА_2 , перебуваючи на лакуванні, - помер внаслідок отруєння невідомою речовиною. Смерть ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 16.12.2024 р. Після звернення із адвокатським запитом до Криворізького міжрайонного відділу ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», розташованого за адресою: 50051, м. Кривій ріг, вул. Криворіжсталі, 2б, було отримано відповідь від вказаної установи про те, в архіві імунологічної лабораторії Криворізького міжрайонного відділу ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» зберігається сухий зразок крові ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (Висновок експерта № 2483 від 19.11.2024 р.).
Вказує, що встановлення факту батьківства має для заявниці юридичне значення, оскільки це дасть змогу їй юридично закріпити відомості про батька, який загинув обороняючи свою державу та відповідно отримати передбачені чинним законодавством пільги.
Ухвалою суду від 04.05.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами окремого провадження. Призначено судове засідання.
Від заінтересованих осіб до суду надійшли письмові пояснення.
06.07.2026 року від Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшла інформація, що спадкова справа після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 не заводилася, заповіт від його імені не посвідчувався, про що надано Інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (а.с. 108-110).
Ухвалою суду від 14.07.2026 року задоволено клопотання представника заявника про призначення судової експертизи. Призначено у справі судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» (код ЄДРПОУ 01985239, адреса: 49005, м.Дніпро, площа Соборна, буд. 14), попередивши експертів про кримінальну відповідальність відповідно до ст. ст.384, 385 КК України. Провадження по справі зупинити на час проведення судової експертизи.
25.09.2026 року до суду з Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» надійшов висновок експерта №267-МГ від 11.09.2026 року.
Ухвалою суду від 25.09.2026 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.
Сторони у судове засідання призначене на 15.10.2026 року не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у визначеному законом порядку.
Представники заінтересованих осіб у наданих до суду письмових поясненнях просили проводити розгляд справи без їх участі.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які не прибули у судове засідання, проте були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У судовому засіданні 15.10.2026 року суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення, ухвалення та проголошення якого згідно ч. 1 ст. 244 ЦПК України було відкладено до 26.10.2026 року об 11 год. 20 хв.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення заяви, з огляду на наступне.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.
Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України.
Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.
Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
У п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини. В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 за № 3 визначено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року за №3 питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).
Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 народилася 20.07.2006 року, про що Московським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції був вчинений актовий запис №1010 від 27.07.2006 року. В графі батько зазначено « ОСОБА_5 », в графі мати « ОСОБА_4 » (а.с.8)
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (№ витягу 0[телефон приховано]) відомості про батька ОСОБА_1 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України та вказано « ОСОБА_5 » (а.с.9).
Згідно сповіщення сім`ї №384 від 18.11.2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив заявницю, що її батько, стрілець-помічник гранатометника штурмового спеціалізованого взводу, штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ), вiйськової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер. У цьому ж сповіщенні зазначалося, що 16.11.2024 о 13:15 надiйшло повiдомлення вiд КНР № 17 «Криворiзької мiської лiкарні» що, солдат ОСОБА_2 , перебуваючи на лiкуваннi, внаслідок отруєння невідомою речовиною - помер (а.с. 11).
Смерть ОСОБА_2 16.11.2024 року також підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 16.12.2024 р. (а.с. 10) та лікарського свідоцтва про смерть №2483 від 19.11.2024 року (а.с. 106-107)
Відповідно до Актового запису про смерть №15357 від 16.12.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 44 роки; місце смерті: України, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг; причина смерті: інша пневмонія, збудник неуточнений (а.с. 112-113)
Відповідно до Висновку експерта Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» судово-медичної експертизи №267-МГ від 11.09.2026 року, проведеної на виконання ухвали суду від 14.07.2026 року, вказано, що «Загиблий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Вірогідність того, що ОСОБА_2 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатми даної експертизи складає не менше 99,999%» (а.с. 128-130).
Закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 643/9245/18 зроблено висновок, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою свого батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.
Такі правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц,від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц,від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц.
Згідно з ч.ч.1-7 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК - тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення від 07 травня 2009 року в справі Калачова проти РФ № 3451/05, § 34).
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає особливостей предмету доказування у цій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Верховний Суд у постановах від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22, від 13 вересня 2023 року у справі № 552/4291/22 виснував, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК- тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження факту батьківства.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У ч. 2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
В силу ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , підтверджується Висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» судово-медичної експертизи №267-МГ від 11.09.2026 року, а також доданими до заяви роздруківками фотографій.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, доходить висновку про доведеність заявником факту батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ,
Беручи до уваги, що встановлення факту батьківства має для заявниці юридичне значення, оскільки це відповідатиме її інтересам, дасть змогу їй юридично закріпити відомості про батька, який загинув обороняючи свою державу та відповідно отримати передбачені чинним законодавством пільги, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідності її задоволення.
Згідно ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до п. 2.13.1 р. ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Згідно з п. 2.16.4. р. ІІ Правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Згідно з п. 2.18. р.ІІ Правил, зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану.
Факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перед судом доведено, а тому вимоги заявника про внесення змін до актового запису про народження дитини із зазначенням даних як батька дитини підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 89, 206, 258, 259, 263-265, 273, 293, 315, 316, 354 ЦПК України, ст.ст.128, 130, 135 Сімейного кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , рнокпп: НОМЕР_2 .
Внести зміни до актового запису №1010 від 27 липня 2006 року, вчиненого Московським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , рнокпп: НОМЕР_2 , а саме: у графі "батько" вказати " ОСОБА_2 , громадянин України"; в графі "прізвище" вказати " ОСОБА_3 ".
Зобов`язати Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкова Харківського міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису №1010 від 27 липня 2006 року про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , рнокпп: НОМЕР_2 та видати нове свідоцтво про народження дитини.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , рнокпп: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Представник заявника - адвокат Цибань Артем Андрійович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №002466 від 07.10.2020 року;
Заінтересовані особи:
Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкова Харківського міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 33292155, адреса: м.Харква, пр-т. Тракторобудівників, 144;
Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, адреса: м.Київ, проспект Повітряних сил України, буд.6
Повний текст рішення складено 26.10.2026 року.
Головуючий суддя О.В. Спесивцев